Постанова

від 17.01.2020 по справі 640/7492/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7492/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2019 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віталанд" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віталанд", (далі - позивач, ТОВ "Віталанд") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, (далі - відповідач) про скасування рішення №10420/26-15-12-01-21 від 26.02.2019 року та зобов`язання відновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Віталанд".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у м. Києві №10420/26-15-12-01-21 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Віталанд" від 26.02.2019 року.

В іншій частині позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу вказує на правомірність свого рішення посилаючись на подання позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців декларації, які свідчать про відсутність постачання /придбання товарів протягом періоду з лютого 2018 року до січня 2019 року.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач з 01 липня 2017 року зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується матеріалами справи.

26.02.2019 рішенням Головного управління ДФС у м. Києві №10420/26-15-12-01-21 анульовано реєстрацію ТОВ "Віталанд" в якості платника податку на додану вартість відповідно до пп. г п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу (далі - ПК України).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання процедури анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено у розділі V ПК України та Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року №1130 (далі - Положення №1130).

Відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Пунктом 184.2 статті 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

За змістом пункту 5.5 розділу V Положення №1130 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти б - з пункту 5.1 цього розділу). Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Згідно пункту 5.2 розділу V Положення №1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт г пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Згідно з пунктом 5.6 розділу V Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Зміст наведених положень свідчить про те, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе у разі неподання платником ПДВ декларацій та/або подання таких декларацій з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, протягом 12 послідовних податкових місяців безпосередньо до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації, зокрема, довідки про таке подання/неподання, про що прямо зазначено у пункті 5.2 розділу V Положення №1130.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 30 травня 2019 року у справі №826/11485/15.

Разом з тим, відповідачем, на підтвердження подання платником ПДВ декларації з податку на додану вартість за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання /придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях, довідки від 22.02. 2019 № 1730/26-15-12-01-20, яка в силу вимог п. 5.5 Положення № 1130 є передумовою для прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи, надано не було, відтак, не виконано покладений на нього обов`язок доказування правомірності свого рішення.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у вересні, листопаді, грудні 2018 та січні 2019 року позивач як продавець експортної продукції здійснював операції вивезення товарів за межі митної території України з продажу насіння коріандру для подальшої переробки.

На підтвердження зазначеного позивачем надано митні декларації №UA806020/2018/210556 від 18.09.2018, №UA806020/2018/210664 від 20.09.2018, №UA806020/2018/211072 від 01.10.2018, №UA806020/2018/211073 від 01.10.2018, податкові накладні з ПДВ №2 від 18.09.2018, №3 від 20.09.2018, №4 від 01.10.2018, №5 від 01.10.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, у зазначених деклараціях позивачем було заявлено до відшкодування від`ємне значення ПДВ, яке сформувалося внаслідок здійснення наведених операцій з вивезення товарів за межі митної території України.

Крім того, матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем заявлених до бюджетного відшкодування сум, зазначених у вказаних деклараціях, зокрема, 49014,00 грн. (платіжне доручення №34379239 від 14.11.2018 року), 98028,00 грн. (платіжне доручення №35668283 від 14.01.2019 року), 49014,00 грн. (платіжне доручення №36247884 від 08.02.2019 року).

Крім того, зі змісту наявних в матеріалах справи податкових декларацій з ПДВ видно, що вони містять відповідні показники з метою формування податкового кредиту, тобто такі декларації не можуть свідчити про відсутність постачання/придбання товарів.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість прийняте відповідачем безпідставно, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга відповідача не містить обґрунтованих посилань на неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, та не містить нових доказів, фактів та доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: