Постанова

від 13.01.2020 по справі 344/10878/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/10878/17

Провадження № 22-ц/4808/43/20

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Томин О.О., Ясеновенко Л.В.,

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 вересня 2019 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Добра справа про визнання майнового права на об`єкти інвестування, зобов`язання прийняти рішення про включення в члени кооперативу та за зустрічним позовом Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Добра справа до ОСОБА_1 , ПП Коврижних про визнання недійсним договору про пайову участь у будівництві,

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Добра справа про визнання права власності на майнове право вимоги оформлення права власності на квартири та зобов`язання прийняти рішення про включення в члени кооперативу.

Свої вимоги мотивувала тим, що між нею, як пайовиком, та ПП Коврижних в особі директора ОСОБА_2 Валентиновича, як забудівником, 15 грудня 2005 року укладено договір № 4-12 про пайову участь у будівництві. За умовами вказаного договору, Забудовник приймає Пайовика у пайове будівництво на: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 .

03 листопада 2009 року між ОСОБА_1 та ПП Коврижних в особі директора Кочержука Богдана Федоровича укладено договір про уступку вимоги (заміну об`єктів майнової вимоги). За умовами вказаного договору сторони домовились про заміну об`єктів майнової вимоги за договором № 4-12 від 15 грудня 2005 року про пайову участь у будівництві, укладені між ОСОБА_1 , та суб`єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 : трьохкімнатну квартиру загальною площею 79.45 кв. м., яка розміщена на другому поверсі в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 на квартиру площею 77 кв. м., яка споруджується в 27-квартирному житловому будинку АДРЕСА_3 ; однокімнатної квартири загальною площею 41 кв. м., яка розміщена на другому поверсі в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 на квартиру площею 55 кв.м., яка споруджується в 27-квартирному житловому будинку АДРЕСА_3 .

Відповідно до додатку №1 від 27.11.2009 року до договору від 03.11.2009 року про уступку вимоги (заміну об`єктів майнової вимоги) сторони дійшли згоди про наступне: договору № б/н від 03.11.2009 року присвоїти номер 3-11; пункт 2 договору № 3-11 від 03.11.2009 року змінити та прийняти в наступній редакції: Розташування попередньо виділених квартир у будинку (згідно п.1 п.п. а , б даного Договору) відповідно-77 кв. м. на 6 поверсі та відповідно -55 кв. м. на 7 поверсі. Згідно орієнтованої нумерації (за реєстром забудівників ПП Коврижних ) квартир, відповідно кв. № 21-77 кв. м. та кв. № 28-55 кв. м.

Відповідно до договорів № 4-12 про пайову участь у будівництві від 15.12.2005 року, № 3-11 про уступку вимоги (заміну об`єктів майнової вимоги) від 03.11.2009 року та додатку №1 від 27.11.2009 року до договору № 3-11 про уступку вимоги (заміну об`єктів майнової вимоги) від 03.11.2009 року ОСОБА_1 виконала всі свої фінансові зобов`язання. Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №1001-06 від 10.01.2006 року позивачка сплатила відповідно до договору № 4-12 від 05.12.2005 року про пайову участь у будівництві ПП Коврижних 292 533 грн.00 коп.

Договір між сторонами було укладено за фактичної відсутності об`єкту нерухомості, який на момент укладення договору перебував на стадії будівництва, а позивачу було передано право вимоги за оплатним договором.

Оскільки власником, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.06.2017 року, об`єкту незавершеного будівництва 27-и квартирного житлового будинку готовністю АДРЕСА_4 % АДРЕСА_5 АДРЕСА_3 -Франківську є Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Добра справа , то майнові права позивачки можуть бути повторно передані, відчужені на користь інших осіб.

Крім того, 10.06.2017 року позивач звернулася із заявою до голови Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Добра справа Федорів О.В. про включення її до членів кооперативу, як особи яка внесла пайовий внесок у виді грошових коштів для будівництва 27-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 , однак у задоволенні її заяви відмовлено.

Позивач, уточнюючи позовні вимоги, просила суд постановити рішення, яким визнати за нею майнові права на об`єкти інвестування: на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_6 - АДРЕСА_3 та на однокімнатну квартиру загальною площею 55 кв. м., яка розміщена на 7-му поверсі в 27-квартирному житловому будинку АДРЕСА_3 , як частину об`єкту незавершеного будівництва № 1143521226101, який належить на праві приватної власності Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив Добра справа , а також зобов`язати Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Добра справа прийняти рішення про включення ОСОБА_1 в члени кооперативу.

23 січня 2018 року представник Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Добра справа звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ПП Коврижних про визнання недійсним договору про пайову участь у будівництві та просив визнати недійсним договір № 4-12 про пайову участь у будівництві від 15.12.2005 року, укладеного між СПД ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Вимоги зустрічної заяви мотивовано тим, що при укладенні договору №4-12 від 15.12.2005 року не були дотримані вимоги передбачені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю , Закону України Про інвестиційну діяльність , а тому відповідно до положень ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12 вересня 2019 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Добра справа та в задоволенні зустрічного позову Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Добра справа до ОСОБА_1 , ПП ОСОБА_4 - відмовлено.

На дане рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд прийняв рішення на підставі неналежних доказів та не з`ясував в повному обсязі обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального права.

Апелянт зазначила що відповідно до укладеного 15.12.2005 року між нею та ФОП ОСОБА_3 договору №4-12 про пайову участь у будівництві та Договору про уступку вимоги (заміну об`єктів майнової вимоги) від 03.11.2009 року укладеного між нею та ПП Коврижних вона набула право вимагати від ПП Коврижних виконання зобов`язань з будівництва та передачі їй у власність квартир, які були предметом договору.

На думку апелянта правовідносини, які склались між сторонами, регулюються Законом України Про інвестиційну діяльність . Об`єктами інвестиційної діяльності, згідно ст. 4 Закону, можуть бути будь-яке майно, а також майнові права. Таким чином, за своєю природою, предметом вказаних договорів є майнове право, тобто обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право з відкладальною умовою)

З урахуванням наведеного, апелянт вважає, що вона набула майнові права на об`єкт інвестування - квартири площею 77 кв. м. та 55 кв. м. у 27-квартирному будинку по АДРЕСА_3 на 6 та 7 поверсі.

Суд, не встановивши правовідносин які склалися, не звернув уваги на те, що відсутність зобов`язань між нею та ОК Житлово-будівельний кооператив Добра справа не означає відсутності порушення останнім її майнових прав на спірні об`єкти інвестування.

Апелянт посилається також на те, що суд першої інстанції прийняв рішення на підставі неповністю з`ясованих обставин та на підставі неналежних доказів.

Станом на момент розгляду справи, Декларація про початок виконання будівельних робіт, на яку посилався суд, скасована Наказом управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю від 04.05.2018 року №90.

Судом першої інстанції не приєднано доказів, які спростовують висновки суду.

Так, 03.02.2003 року на підставі п.1.5. рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 26.12.2002 №525 між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ВАТ Прикарпатагробуд укладено Договір оренди землі, згідно якого ВАТ Прикарпатагробуд передано в строкове платне володіння і користування земельну ділянку по АДРЕСА_3 площею 0,3962 га для будівництва житлового будинку.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.09.2004 року №365 ВАТ Прикарпатагробуд надано дозвіл на будівництво 27-квартирного житлового будинку на орендованій земельній ділянці по АДРЕСА_3 .

07 грудня 2006 року на підставі п.1.30 рішення сесії Івано-Франківської міської ради Про продовження термінів оренди земельних ділянок між Івано-Франківською міською радою та ВАТ Прикарпатагробуд укладено договір оренди землі, яким передано ВАТ Прикарпатагробуд в строкове платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку для обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_3 .

Господарським судом Івано-Франківської області рішенням від 30 березня 2017 року у справі №909/117/17 встановлено, що 21 березня 2005 року між ПП Коврижних та ВАТ Прикарпатагробуд укладено договір на участь у частковому будівництві, згідно якого ВАТ Прикарпатагробуд прийняло ПП Коврижних у часткове будівництво 27-квартирного житлового будинку на орендованій ВАТ Прикарпатагробуд земельній ділянці, яка розташована на АДРЕСА_3 . Згідно умов договору ВАТ Прикарпатагробуд взяло на себе зобов`язання по закінченню будівництва вищезгаданого будинку передати його у власність ПП Коврижних .

Згодом, рішенням Івано-Франківської міської ради від 28.08.2014 року №1511-47 Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив Добра справа передано у власність земельну ділянку по АДРЕСА_3 , для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим було припинено дію договору оренди землі, укладеного з ВАТ Прикарпатагробуд від 07 лютого 2007 року.

Станом на 2013 рік у дев`ятиповерховому будинку за адресою: АДРЕСА_3 квартира площею 77 кв. м. мала ступінь готовності 58%, а квартира площею 55 кв. м. - 63%, що підтверджується Висновками будівельно-технічного дослідження за заявою ОСОБА_1 від 10.08.2013 року №01/06/15 д та №01/06/16 д.

Апелянт вважає, що до моменту отримання Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив Добра справа земельної ділянки у власність і набуття права власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 вже мала майнові права на квартири площею 77 кв.м. готовністю 58% та площею 55 кв. м., готовністю 63% у вказаному об`єкті на 6 і 7 поверсі.

Зазначає, що вищевказані обставини спростовують твердження суду про те, що в будинку АДРЕСА_3 -Франківську відсутні об`єкти, які вказані в договорі уступки прав вимоги, і що Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Добра справа не може порушувати її прав. Також суд не звернув уваги на те, що Договором про уступку прав вимоги не зазначено кількості кімнат, які передаються за цим договором, а тому твердження про відсутність саме трьохкімнатної квартири є помилковим.

Апелянт просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Добра справа про визнання майнових прав на об`єкт інвестування (квартири площею 77 кв. м. та 55 кв. м., які знаходяться у 27-квартирному будинку по АДРЕСА_3 ) задовольнити.

Представник Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Добра справа у відзиві на апеляційну скаргу посилається на безпідставність та необґрунтованість доводів скарги та зазначає, що суд з врахуванням наявних у справі доказів правильно встановив взаємовідносини, які виникли між сторонами, вірно застосував норми права та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Представник кооперативу зазначив, що апелянт долучив до апеляційної скарги нові докази, однак не навів обставин, які перешкоджали подати такі докази у суді першої інстанції.

Договір про уступку права вимоги (зміну об`єктів майнової вимоги) не був нотаріально посвідчений.

Оскільки позивач мав зобов`язання з ПП Коврижних , тому саме до останнього позивач міг звертатися з позовом щодо захисту своїх прав, а не до ОК ЖБК Добра Справа .

Позивач не оспорював законності набуття права власності ОК ЖБК Добра Справа на спірний об`єкт.

Твердження позивача про здійснений повний розрахунок за спірні квартири є безпідставним, необґрунтованими є також вимоги позивача щодо прийняття до кооперативу.

Посилаючись на вказані обставини, представник ОК ЖБК Добра Справа просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

У судовому засіданні апеляційного суду представник Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Добра справа - Гуменюк Б.С. заперечив доводи апеляційної скарги з мотивів наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник ПП Коврижних у судове засідання апеляційного суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується відстеженням поштового відправлення, яке вручене представнику ПП Коврижних 21.12.2019 року.

Апелянт ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, ОСОБА_5 надіслав на адресу суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20.06.2019 року, що розглядається в порядку цивільного судочинства Верховним Судом, яке просив розглядати у його відсутності. Представник апелянта будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Беручи до уваги, що справа призначалася до розгляду неодноразово, за клопотанням апелянта розгляд справи відкладався, що апелянт належним чином повідомлений про розгляд справи (розписка ОСОБА_5 від 16.12.2019 року про те, що він повідомлений про розгляд справи 13.01.2020 року) колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які не з`явилися у судове засідання. (ч.2 ст. 372 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОК ЖБК Добра Справа , перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судове рішення, згідно ст. 263 ЦПК України , повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Добра справа , суд першої інстанції виходив з того, що позивач просила визнати за нею майнові права на об`єкти інвестування: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_7 , посилаючись на договори укладені з ПП ОСОБА_3 та ПП Коврижних , проте жодних зобов`язань за цими договорами ОК ЖБК Добра справа , а ні перед позивачкою, а ні перед ПП ОСОБА_3 та ПП Коврижних за договорами про пайову участь у будівництві не несе.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, 15 грудня 2005 року між ПП ОСОБА_3 , Забудовником та ОСОБА_1 , Пайовиком, укладено договір № 4-12 про пайову участь у будівництві. Згідно п.1.1. договору пайовик зобов`язується взяти участь у фінансуванні будівництва житлового будинку у розмірі паю, який рівний вартості побудованої квартири, а Забудовник зобов`язується провести будівництво та здати житловий будинок в експлуатацію у відповідності до будівельних норм, стандартів, правил та передати Пайовику у власність квартиру у порядку, який визначений цим договором. Відповідно до п.1.2 договору Адреса ведення будівництва: АДРЕСА_2 . П.1.3. Строк здачі житлового будинку в експлуатацію - другий квартал 2007 року п.1.4 характеристика об`єкта інвестування: 1.4.1 квартира розташована на другому поверсі (№ 26) складається з одної кімнати, загальна площа 41,12 м. кв. 1.4.2 квартира розташована на другому поверсі ( № 27) складається з трьох кімнат, загальна площа 79,45 м. кв. (а.с.8-10).

Згідно копії квитанції до прибуткового касового ордеру № 1001-06 від 10.01.2006 року ОСОБА_1 сплачено ОСОБА_7 кошти в сумі 292 533,00 грн. по договору № 4-12 від 15 грудня 2005 року (а.с.13,73).

Згідно копії квитанції до прибуткового касового ордеру № 1001-07 від 10.01.2006 року ОСОБА_1 сплачено ОСОБА_7 кошти в сумі 1854,00 грн. по договору № 5-12 від 15 грудня 2005 року (а.с.74).

Згідно поданих позивачем доказів встановлено також, що 15 грудня 2005 року між ПП ОСОБА_3 , Забудовником та ОСОБА_1 , Пайовиком укладено договір № 19/12 про пайову участь у будівництві. Згідно п.1.1 Договору Пайовик зобов`язується взяти участь у фінансуванні будівництва житлового будинку у розмірі паю, який рівний вартості побудованої квартири, а Забудовник зобов`язується провести будівництво та здати житловий будинок в експлуатацію у відповідності до будівельних норм, стандартів, правил та передати Пайовику у власність квартиру у порядку, який визначений цим договором. Відповідно до п.1.2 договору Адреса ведення будівництва: АДРЕСА_3 . П.1.3. Строк здачі житлового будинку в експлуатацію - четвертий квартал 2006 року. П.1.4. характеристика об`єкта інвестування: 1.4.1. квартира розташована на сьомому поверсі (№20), складається з однієї кімнати, загальна площа 63.82 м.кв., 1.4.2. квартира розташована на сьомому поверсі (№19), складається з однієї кімнати, загальна площа 68,26 м. кв. (а.с.76-81 т.1).

Доказів на підтвердження факту оплати коштів за вказаним договором позивачем не представлено.

03 листопада 2009 року між ПП Коврижних в особі директора Кочержука Б.Ф. та ОСОБА_1 укладено договір про уступку вимоги (заміну об`єктів майнової вимоги). Згідно п.1 Договору Сторони домовилися про зміну майнової вимоги за Договорами № 4-12 та № 5-12 від 15 грудня 2005 року про пайову участь у будівництві, укладені 05.12.2005 року між ОСОБА_1 та Суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 : а) квартира в будинку по АДРЕСА_2 , загальною площею 79,45 кв. м. на квартиру площею 77 кв. м., яка розміщується у 27-квартирному будинку, що споруджується на земельній ділянці біля будинку по АДРЕСА_3 ; б ) квартира в будинку по АДРЕСА_2 , загальною площею 41 кв. м. на квартиру площею 55 кв. м., яка розміщується у 27-квартирному будинку, що споруджується на земельній ділянці біля будинку по АДРЕСА_3 (а.с.11 т.1 ).

Пунктом 5 Договору передбачено що Сторона 2 уступає Стороні 1 право вимоги на об`єкти майнової вимоги за договорами №4-12 та № 5-12 від 15.12.2005 року про пайову участь у будівництві після отримання у власність об`єктів, що вказані в п.1 цього договору.

Відповідно до Додатку №1 до Договору від 03.11.2009 року, пункт другий Договору № 03-11 щодо орієнтованого розташування квартир у будинку - прийнято в наступній редакції - розташування попередньо виділених квартир у будинку відповідно 77 кв АДРЕСА_8 . на 6 поверсі та відповідно 55 кв. м. на 7-му поверсі. Згідно орієнтовної нумерації (за реєстром забудовників ПП Коврижних ) квартир, відповідно кв. АДРЕСА_9 кв. №28 - 55 кв.м. (а.с.12 т.1).

Копія договору № 5-12 від 15 грудня 2005 року про пайову участь у будівництві позивачем суду не надана.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.06.2017 року, об`єкт незавершеного будівництва 27-ми квартирний (багатоповерховий) житловий будинок готовністю АДРЕСА_4 %, в АДРЕСА_3 на праві приватної власності належить ОК Житлово-будівельний кооператив Добра справа (а.с.15 т.1).

Право власності ОК ЖБК Добра Справа на незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 57% станом на час розгляду справи є чинним.

10.06.2017 року позивач звернулася із заявою до голови ОК Житлово-будівельний кооператив Добра справа про включення її в кооператив Добра Справа (а.с.14 т.1).

Оскільки ЖБК Добра Справа не визнає право ОСОБА_1 на вказані квартири, то нею пред`явлено позов про визнання майнових прав на об`єкти інвестування - квартири площею 77 кв. м. та 55 кв. м., які знаходяться у 27-квартирному будинку по АДРЕСА_3 .

Відповідно до положень ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями статей 12, 81, 82 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Статтею 190 ЦК України встановлено, що майном, як особливим об`єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Таким чином, майнові права визнаються речовими правами. Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна необхідними й достатніми для засвідчення правомочності його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202, 204 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплатою неустойки і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Встановлено, що станом на час укладення Договору №4-12 про пайову участь у будівництві від 15.12.2005 року правовідносини щодо залучення коштів фізичних осіб з метою фінансування будівництва, порядку управління цими коштами регулювалися Законом України від 19.06.2003 року № 978-IV Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю .

Згідно ст. 1( у редакції чинній станом на час укладення договору про пайову участь у будівництві від 15.12.2005 року) цей Закон встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами.

Частиною 3 ст. 3 Закону передбачено, що суб`єктами системи фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю є довірителі, управителі, забудовники, страхові компанії, емітенти сертифікатів ФОН та власники сертифікатів ФОН.

Законом (ст.4) визначено, що управителем може бути банк або інша фінансова установа.

Забудовником може бути особа, яка у встановленому законодавством порядку отримала право на використання земельної ділянки для спорудження об`єктів будівництва та уклала угоду з управителем.

Закріплення об`єкта інвестування за довірителем (ст. 2 Закону) - встановлення правовідносин між довірителем та управителем на підставі договору про участь у ФФБ, за яких у довірителя виникає право вимоги на цей об`єкт інвестування в майбутньому.

Метою створення ФФБ, згідно ст. 5 Закону є отримання довірителями ФФБ у власність житла.

Таким чином, інвестування та фінансування будівництва таких об`єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю та інші фонди, які створені та діють відповідно до законодавства.

При укладенні договору Договору №4-12 про пайову участь у будівництві від 15.12.2005 року між приватним підприємцем ОСОБА_3 , як забудовником, та ОСОБА_8 'ОСОБА_9 , як пайовиком, вищезазначених вимог чинного законодавства не дотримано. Пунктом 2.3 Договору передбачено внесення коштів - вартості об`єкта інвестування по даному Договору шляхом внесення готівкових коштів в касу забудовника.

Аналізуючи зміст укладених позивачем Договору №4-12 про пайову участь у будівництві від 15.12.2005 року та Договору про уступку вимоги (заміну об`єктів майнової вимоги) з Додатком №1 від 03.11.2009 року слід зазначити наступне, що сторони домовилися про заміну об`єктів майнової вимоги за Договорами №4-12 та №5-12 від 15 грудня 2005 року про пайову участь у будівництві, однак позивачем не представлено суду Договору про пайову участь у будівництві №5-12 від 15 грудня 2005 року.

Із представленої копії квитанції до прибуткового касового ордеру № 1001-07 від 10.01.2006 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_7 кошти в сумі 292 533,00 грн. по договору № 4-12 від 15 грудня 2005 року, що відповідає вартості об`єкта інвестування зазначеного у договорі (п.п.2.1.1, 2.1.2 97345+195188), натомість оплата ОСОБА_1 згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 1001-07 від 10.01.2006 року ОСОБА_7 коштів у сумі 1854,00 грн. по договору № 5-12 від 15 грудня 2005 року за відсутності самого договору, не дає підстав для висновку про оплату коштів за об`єкт інвестування у повному розмірі.

За умовами Договору про уступку вимоги (заміну об`єктів майнової вимоги) з Додатком №1 від 03.11.2009 року вбачається, що сторони домовилися про заміну об`єктів майнової вимоги, а саме квартири в будинку по АДРЕСА_2 , загальною площею 79,45 кв. м. на квартиру площею 77 кв. м., та квартири в будинку по АДРЕСА_2 , загальною площею 41 кв. м. на квартиру площею 55 кв. м., яка розміщується у 27- квартирному будинку, що споруджується на земельній ділянці біля будинку по АДРЕСА_3 . Згідно Додатку №1 до Договору від 03.11.2009 року, пункт другий Договору №03-11 визначено розташування попередньо виділених квартир у будинку відповідно 77 кв АДРЕСА_8 . на 6 поверсі та відповідно 55 кв. м. на 7-му поверсі. Згідно орієнтовної нумерації (за реєстром забудовників ПП Коврижних ) квартир, відповідно кв. АДРЕСА_9 кв. №28 - 55 кв. м. Таким чином, за вказаним договором у 27-квартирному будинку позивачу уступлено право вимоги на квартиру АДРЕСА_10 . Крім того, не зважаючи на те, що ПП Коврижних 15.12.2005 року з ОСОБА_1 було укладено договір про пайову участь у будівництві №9-12 двох однокімнатних квартир за адресою ведення будівництва АДРЕСА_3 , то у Договорі про уступку вимоги (заміну об`єктів майнової вимоги) від 03.11.2009 року зазначено квартири площею 77 кв. м. та 55 кв. м., що розміщуються у 27-квартирному будинку, що споруджується на земельній ділянці біля будинку по АДРЕСА_3 , а не за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до п. 5 Договору про уступку вимоги (заміну об`єктів майнової вимоги) від 03.11.2009 року Сторона 2 уступає Стороні 1 право вимоги на об`єкти майнової вимоги за договорами №4-12 та №5-12 від 15.12.2005 року про пайову участь у будівництві після отримання у власність об`єктів вказаних у даному п.1 цього Договору.

З огляду на зазначене, позивач за умовами договору набуває права вимоги на об`єкти інвестування після оформлення ПП Коврижних права власності на квартири площею 77 кв. м. та площею 55 кв. м.

Із долучених апелянтом висновків №01/06/16д та №01/06/15д будівельно-технічного дослідження, проведеного судовим експертом 10.08.2013 року за заявою ОСОБА_1 , щодо визначення об`єму виконаних робіт та ступеня завершеності будівництва квартир АДРЕСА_11 та АДРЕСА_10 будинку за адресою АДРЕСА_3 -Франківську вбачається, що ОСОБА_1 експерту, окрім Договору №4-12 про пайову участь у будівництві від 15.12.2005 року та Договору про уступку вимоги (заміну об`єктів майнової вимоги) від 03.11.2009 року, надано також Договір №5-12 про пайову участь у будівництві гаражу та договір завдатку при купівлі об`єкту нерухомості - гаражу до будинку по АДРЕСА_2 , укладених між між ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_3 , в той час як позивачем такі договори у ході розгляду справи до матеріалів справи не долучалися.

Позивачем ОСОБА_1 не додано також доказів місця розташування та планування квартири АДРЕСА_11 77 АДРЕСА_12 .

Вказана інформація не відображена також у висновку будівельно-технічного дослідження.

Таким чином, позивачем не доведено наявності об`єктів інвестування за укладеними нею Договором про пайову участь у будівництві від 15.12.2005 року та Договором про уступку вимоги (заміну об`єктів майнової вимоги) від 03.11.2009 року як за площею так і за їх якісними характеристиками.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом, ОК Житлово-будівельний кооператив Добра справа жодних зобов`язань за договором №4-12 від 15.12.2005 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_3 , та договором від 03.11.2009 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПП Коврижних , ні перед ОСОБА_1 , ні перед ПП Коврижних не несе.

Об`єкт незавершеного будівництва - 27-ми квартирний (багатоповерховий) житловий будинок готовністю АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 на праві приватної власності належить ОК Житлово-будівельний кооператив Добра справа , право власності на вказаний об`єкт є чинним, позивачем право власності не оспорюється, а тому за відсутності будь-яких укладених угод ОСОБА_1 зОК Житлово-будівельний кооператив Добра справа , відсутні підстави для висновку про наявність у позивача майнових прав на об`єкти інвестування у незавершеному будівництвом багатоквартирному будинку.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов`язання ОК Житлово-будівельний кооператив Добра справа прийняти рішення про включення ОСОБА_1 в його члени, оскільки позивач не довела наявність у неї майнових прав на об`єкти інвестування у належному на праві власності ОК Житлово-будівельний кооператив Добра справа незавершеному будівництвом багатоповерховому житловому будинку готовністю АДРЕСА_4 %, по АДРЕСА_3 .

Посилання апелянта на те, що станом на момент розгляду справи, Декларація про початок виконання будівельних робіт, на яку посилався суд, скасована Наказом управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю від 04 травня 2018 року №90 не заслуговують на увагу, оскільки вказана обставина не спростовує висновок суду про те, що ОСОБА_1 не довела своїх позовних вимог про визнання за нею майнових прав на вказані нею об`єкти інвестування.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 12 вересня 2019 року - без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 січня 2020 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: О.О. Томин

Л.В. Ясеновенко