УХВАЛА
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 131/292/19
провадження № 61-765ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк на заочне рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 26 вересня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі - АТ КБ ПриватБанк ), звернулося до суду із вищевказаним позовом і просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 164 180,08 грн.
Заочним рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 26 вересня 2019 року позов АТ КБ ПриватБанк задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором № б/н від 01 березня 2010 року у розмірі 3 417,87 грн, 1 921 грн судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2019 року заочне рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 26 вересня 2019 року в частині розподілу судових витрат змінено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ ПриватБанк судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 52,83 грн.
В іншій частині залишено без змін.
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна АТ КБ ПриватБанк , у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення.
При цьому заявник зазначає, що справа є малозначною, але має для нього виняткове значення, а також стосується питання права, яке має фундаментальне значення, тому судові рішення оскаржуються до Верховного Суду згідно із підпунктами а та в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, у якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ціна позову у цій справі становить 164 180,08 грн , яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн * 100 = 210 200 грн).
Посилання заявника на виняткове значення для нього даної справи та її фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики є безпідставними, оскільки заявником не наведено логічного обґрунтування такого твердження.
Ураховуючи те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у малозначній справі, а випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк на заочне рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 26 вересня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Журавель
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2020 |
Оприлюднено | 22.01.2020 |
Номер документу | 87053253 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Журавель Валентина Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні