Рішення

від 14.01.2020 по справі 910/14376/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.01.2020Справа № 910/14376/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-промислова група Алькор

про стягнення 1 552 936,62 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: згідно протоколу.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 552 936,62 грн., з яких: 1 467 424,00 грн. основного боргу та 85 512,62 грн. 3% річних, на підставі договору поставки №7301 від 15.08.2017.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки №7301 від 15.08.2017, останньому було поставлено товар на загальну суму 2 067 424,00 грн., який в порушення взятих на себе зобов`язань відповідачем не був оплачений в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 1 467 424,00 грн. Окрім того, позивачем нараховано 3% річних в розмірі 85 512,62 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/14376/19 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 14.01.2019.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Так, ухвали суду були відправлені за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 35, офіс 412.

В матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення ,з яких слідує, що відповідач отримував кореспонденцію суду 08.11.2019, 23.11.2019, 02.01.2020.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14.01.2020.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, а тому у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України спір у даній справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 14.01.2020 судом було заслухано вступне слово позивача, з`ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засідання 14 січня 2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (далі - постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова група Алькор (далі - покупець) був укладений договір поставки №7301.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити один мінівантажувач з бортовим поворотом JCB 225 HF з навісним обладнанням, виробництва фірми - JCB- Англія, в подальшому Обладнання , загальною вартістю 2 067 424,00 грн., в т.ч. ПДВ - 344 570,67 грн.

Відповідно до п.п1.2, 1.3 договору, постачальник поставляє Обладнання у відповідності зі Специфікацією - що є Додатком №1 до даного Договору, і складає його невід`ємну частину. Обладнання є новим, у викраденні і/або розшуку не знаходиться, договором застави та іншими зобов`язаннями, що перешкоджають переходу права власності на Обладнання до Покупця, не обтяжено.

Відповідно до п.2.1- 2.4 Договору, постачальник здійснює поставку Обладнання на умовах DDP - склад Покупця м. Київ. Постачальник здійснює відвантаження Обладнання протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати перерахування попередньої оплати згідно п. 3.1.1 даного Договору, та при умові надання Покупцем довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей. Датою поставки буде вважатися дата, вказана на видатковій накладній. Дострокова поставка допускається.

Відповідно до п.3.1- 3.5 Договору, Покупець здійснює оплату Обладнання за даним Договором у такий спосіб: не пізніше 07 вересня 2017 року Покупець перераховує на поточний рахунок Постачальника 600 000,00 грн. (шістсот тисяч гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ - 100 000,00 гривень. Не пізніше 22 вересня 2017 року Покупець перераховує на поточний рахунок Постачальника 1 000 000,00 грн. (один мільйон гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ - 166 666,67 гривень. Не пізніше 30 жовтня 2017 року Покупець перераховує на поточний рахунок Постачальника 467 424,00 грн. (чотириста шістдесят сім тисяч чотириста двадцять чотири гривні 00 копійок), в т.ч. ПДВ - 77 904,00 гривень. Оплата здійснюється на підставі даного Договору. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Всі ризики на Обладнання переходять до Покупця після підписання Акта прийому-передачі Обладнання. Право власності на Обладнання переходить до Покупця після повної оплати вартості Обладнання.

Як встановлено судом, на підставі договору поставки, Позивач поставив на адресу Відповідача міні навантажувач з бортовим поворотом JCB 225 виробництва Англія, (надалі - Обладнання) про що свідчить підпис уповноважених осіб на Видатковій накладній №9849 від 08 вересня 2017 року та Акт №КМ-00009849 приймання-передачі обладнання від 08.09.2017 року на суму 2 067 424,00 гривень, який підписаний обома сторонами та Довіреність на отримання обладнання №28 від 07 вересня 2017 року.

Отже, як встановлено судом, Позивачем було виконане зобов`язання за Договором та поставлено Відповідачу Товар на загальну вартість 2 067 424,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Отримавши Товар за Договором, у Відповідача перед Позивачем, згідно умов Договору та відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, виникли зобов`язання по оплаті грошових коштів за отриманий Товар на загальну суму 2 067 424,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Але в порушенні взятих на себе договірних зобов`язань Відповідачем сплачено 06 вересня 2017 року лише 600 000,00 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи Відповідач має заборгованість перед Позивачем по Договору поставки №7301 від 15.08.2017 року в розмірі 1 467 424,00 гривень (2 067 424,00 грн. - 600 000,00 грн.).

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, судом встановлено, що Позивач належним чином виконав умови Договору та поставив відповідачу товар на загальну суму 2 067 424,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №9849від 08.09.2017, актом приймання-передачі №КМ-00009849 від 08.09.2017.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 1 467 424,00 грн. доведений суду належним чином.

Строк оплати з умовами договору є таким, що настав.

Отже, за встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1 467 424,00 грн. основного боргу. Позов в частині стягнення основної суми боргу підлягає задоволенню повністю в заявленому розмірі 1 467 424,00 грн.

Позивачем, також заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 85 512,62 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи ЦК України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов`язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 85 512,62 грн.

Позивач також заявив про стягнення з відповідача 4 500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В матеріалах справи міститься копія договору №69 від 06.11.2019 про надання правничої допомоги, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням "ЛЕКС Консалтинг", відповідно до умов якого адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити надану правову допомогу у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Окрім того, позивачем долучено, замовлення №2 на надання правової допомоги від 14.11.2019, акт здачі-приймання наданих правових послуг №2 від 21.11.2019, замовлення №3 на надання правової допомоги від 03.12.2019, акт приймання наданих правових послуг №3 від 10.12.2019, ордер серія ІФ №089101 на надання правової допомоги, платіжні доручення №8710від 14.11.2019 на суму 2500,00 грн., №9328 від 09.12.2019 на суму 2000,00 грн.

Таким чином, заявлена Позивачем вимога, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню судом повністю, в розмірі 4 500,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-промислова група Алькор (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 35, офіс 412, ідентифікаційний код 39503364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-А, ідентифікаційний код 32828388) 1 467 424 (один мільйон чотириста шістдесят сім тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 85 512 (вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот дванадцять) грн. 62 коп. 3% річних, 23 294 (двадцять три тисячі двісті дев`яносто чотири) грн. 05 коп. судового збору, 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.01.2020

Суддя І.І. Борисенко