Рішення

від 16.01.2020 по справі 910/15591/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2020Справа № 910/15591/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук

України

до Адвокатського бюро Шерлок Холмс Київ

про стягнення 147 658,57 грн

за участю представників сторін:

від позивача Українчук О.В. (адвокат за ордером КС № 456633 від 07.10.2019)

від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2019 року Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Адвокатського бюро Шерлок Холмс Київ (далі - відповідач) про стягнення 147 658,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, № 197 від 22.10.2018, а також договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 197/1 від 22.10.2018 в частині повної та своєчасної оплати орендної плати та комунальних платежів.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 147 658,57 грн, з яких: 122 761,31 грн - заборгованість по орендній платі, 24 897,26 грн - заборгованість по оплаті комунальних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 вищевказану позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2019, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15591/19 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 відкладено розгляд справи на 16.01.2020, запропоновано позивачу надати суду письмові пояснення з зазначенням спірного періоду, детальний обґрунтований розрахунок боргу по кожному зі спірних договорів та докази часткових оплат у разі наявності останніх.

У судовому засіданні 16.01.2020 позивач надав суду пояснення по справі на виконання вимог ухвали суду від 19.12.2019, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.01.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

22.10.2018 між Інститутом водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (як орендодавцем) та Адвокатським бюро Шерлок Холмс Київ (як орендарем) був укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, № 197 (далі - договір оренди).

Пунктом 1.1 вищевказаного договору оренди передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - приміщення (далі - майно) площею 71,3 кв. м., розміщене за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 37, на восьмому поверсі в будівлі навчально-виробничого корпусу (реєстровий номер 01018947.1.ТЖЕЧСТ 2635), що обліковується на балансі Інституту водних проблем і меліорації, вартість якого визначена згідно зі Звітом про оцінку майна на 03.05.2018 і становить 794 651,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору оренди майно передається в оренду під офіс.

Згідно з п. 2.1 договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передавання майна.

У п. 10.1 договору оренди його сторони домовились, що уклали цей договір терміном на 2 роки 11 місяців (з 22.10.2018 по 22.09.2021).

На виконання умов укладеного сторонами договору оренди, об`єкт оренди загальною площею 71,3 кв. м. був переданий в користування орендаря - АБ Шерлок Холмс Київ , про що сторонами складено акт приймання-передачі основних засобів від 22.10.2018.

Положеннями п. 5.3 договору оренди на відповідача, як орендаря, покладений обов`язок своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за перший місяць розрахунку (червень 2018 року) - 12 444,23 грн. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, зазначеному законодавством (п. 3.2 договору оренди).

Згідно з п. 3.3 договору оренди орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У п. 3.4 договору оренди сторони домовились, що у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Відповідно до п. 3.6 договору оренди орендна плата перераховується орендодавцю щомісяця не пізніше 15 числа місяця.

Згідно з п. 3.11 договору оренди у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, орендодавцю.

02.09.2019 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору оренди № 197 від 22.10.2019, згідно з умовами якої домовились про припинення дії вказаного договору оренди з дня укладення зазначеної додаткової угоди та засвідчили факт повернення орендованого майна.

Крім того, 02.09.2019 сторони склали акт приймання-передачі основних засобів, яким також засвідчили факт повернення відповідачем позивачу орендованого приміщення в належному стані.

Судом також встановлено, що 22.10.2018 між Інститутом водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (як орендодавцем) та Адвокатським бюро Шерлок Холмс Київ (як орендарем) був укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 197/1 (далі - договір про відшкодування витрат балансоутримувача).

Відповідно до п. 1.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача балансоутримувач Інститут водних проблем і меліорації забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: 03022 м. Київ, вул. Васильківська, 37 (далі - будівля), загальною площею 9192,61 кв. м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Орендар користується приміщенням загальною площею 71,3 кв. м., яке розміщене на восьмому поверсі навчально-виробничого корпусу (реєстровий номер 01018947.1.ТЖЕЧСТ 2635), експертною вартістю 794 651,00 грн (далі - орендоване приміщення) відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до договору. Орендоване приміщення використовується під офіс.

Згідно з п. 2.1.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача виконання всього комплексу робіт, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором.

Пунктом 2.1.2 договору про відшкодування витрат балансоутримувача передбачено надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами.

Положеннями п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на відповідача, як орендаря, покладений обов`язок не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до виконавчої вартості приміщення, а також за комунальні послуги.

Судом встановлено, що протягом спірного періоду з жовтня 2018 року по серпень 2019 року відповідачу були надані послуги з оренди приміщення загальною вартістю 165 655,27 грн, що підтверджується рахунками № 821 від 22.11.2018 (до якого включена орендна плата за жовтень та листопад 2018 року), № 900 від 22.12.2018, № 58 від 21.01.2019, № 117 від 20.02.2019, № 182 від 21.03.2019, № 351 від 22.04.2019, № 469 від 20.05.2019, № 580 від 20.06.2019, № 700 від 20.07.2019, № 808 від 28.08.2019, а також актом надання послуг № 667 від 20.06.2019, актом приймання-здавання робіт № 821 від 22.11.2018 (до якого включена орендна плата за жовтень та листопад 2018 року).

Проте, відповідач, у порушення своїх договірних зобов`язань, орендну плату за вказаний спірний період сплатив частково, а саме в розмірі 42 893,96 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за 29.12.2018 та 03.10.2019, квитанціями № 1975-26-003/С від 26.02.2019 та № 1975-26-018/С від 26.02.2019, а також заявами на переказ готівки № 0.0.131423889 від 02.04.2019 та № 0.0.13142 від 02.04.2019.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за період з жовтня 2018 року по серпень 2019 року становить 122 761,31 грн.

Судом також встановлено, що протягом спірного періоду з жовтня 2018 року по серпень 2019 року відповідачу були надані комунальні послуги загальною вартістю 29 862,73 грн, що підтверджується рахунками № 821/1 від 22.11.2018 (до якого включена вартість комунальних послуг за жовтень та листопад 2018 року), № 900/1 від 22.12.2018, № 117/1 від 25.02.2019 (до якого включена вартість комунальних послуг за січень та лютий 2019 року), № 182/1 від 21.03.2019, № 406 від 24.04.2019, № 521 від 22.05.2019, № 634 від 24.06.2019, № 748 від 23.07.2019, а також актами надання послуг № 591 від 22.05.2019, № 751 від 24.06.2019, актом приймання-здавання робіт № 821/1 від 22.11.2018 (до якого включена вартість комунальних послуг за жовтень та листопад 2018 року).

Крім того, позивач виставив відповідачу рахунок № 854 від 29.06.2019 для відшкодування земельного податку на суму 901,23 грн.

Проте, відповідач, у порушення своїх договірних зобов`язань, відшкодування витрат на утримання будівлі та оплату комунальних послуг (пропорційно розміру займаної площі) за вказаний спірний період оплатив частково, а саме в розмірі 5 866,70 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за 29.12.2018 та квитанцією № 0.0.1314263474 від 02.04.2019.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по відшкодуванню витрат на утримання будівлі та оплату комунальних послуг (пропорційно розміру займаної площі) за період з жовтня 2018 року по серпень 2019 року становить 23 996,03 грн. Крім того, неоплаченим є рахунок на відшкодування земельного податку на суму 901,23 грн.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність доводів позивача, суд керувався таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна та ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України закріплено, що істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2018 року по серпень 2019 року в розмірі 122 761,31 грн, а також про стягнення з відповідача відшкодування витрат на утримання будівлі та оплату комунальних послуг (пропорційно розміру займаної площі) за вказаний період у розмірі 23 996,03 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у вказаних розмірах.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача відшкодування земельного податку в розмірі 901,23 грн суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України, за приписами статті 206 якого використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з приписами статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об`єктами оподаткування, відповідно до приписів ст. 270 Податкового кодексу України, є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 288 Податкового кодексу України).

Таким чином, з огляду на наведені норми податкового законодавства, земельний податок сплачується власниками або землекористувачами земельних ділянок безпосередньо до органу, контролюючого сплату податків (тобто фіскальної служби) на підставі поданої ними податкової декларації.

Оскільки в розумінні норм Земельного кодексу України відповідач не є учасником відповідних відносин щодо землекористування, з ним не укладено договір оренди чи суборенди землі, відсутні підстави стверджувати, що відповідач є платником земельного податку.

Відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (ст. 797 Цивільного кодексу України).

Водночас, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Наведені приписи чинного законодавства спростовують посилання позивача на наявність у відповідача зобов`язань зі сплати земельного податку. Відповідні зобов`язання виникають у особи землекористувача, якою є позивач, і, в залежності від фактично понесених витрат, підлягають відшкодуванню орендарем (пропорційно площі займаної земельної ділянки), що має бути врегульовано відповідним укладеним між орендарем та підприємством-балансоутримувачем договором про відшкодування (в тому числі й інших витрат підприємства-балансоутримувача).

Натомість відсутність відповідного договору (чи відсутність в договорі оренди відповідної умови про відшкодування земельного податку), в якому має бути визначено розмір, порядок та строки відшкодування частини земельного податку пропорційно площі орендованого приміщення, виключає виникнення у орендаря договірних зобов`язань з відшкодування витрат балансоутримувача або орендодавця щодо сплати земельного податку і свідчить про погодження інших умов оренди без відшкодування витрат на сплату земельного податку.

Позивачем не надано доказів звернення до відповідача з вимогами про укладення договору про відшкодування витрат понесених на сплату земельного податку, в якому мають бути зафіксовані розмір земельної ділянки та розмір податку, який сплачується підприємством-балансоутримувачем з відповідної земельної ділянки і підлягає відшкодуванню орендарем.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 796 Цивільного кодексу України визначено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.

Згідно зі статтею 797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Однак, відповідні норми статей 796, 797 параграфу 4 глави 58 Цивільного кодексу України регулюють правовідносини щодо найму будівлі або іншої капітальної споруди, тобто йде мова про передачу в оренду окремо розташованих цілісних об`єктів оренди (будівлі, окремі споруди), розташованих на пов`язаній саме з такими об`єктами земельній ділянці повністю одному орендарю.

У той же час, матеріали справи свідчать, що у користування відповідача були передані окремі приміщення, розташовані у будівлі, а не будівля в цілому. Наведені обставини свідчать про неправомірність вимог позивача про відшкодування йому частини земельного податку, розмір та розрахунок якого до того ж необґрунтований позивачем.

Оскільки між сторонами відсутні договори щодо відшкодування витрат підприємства-балансоутримувача на сплату земельного податку, відсутня норма законодавства, яка передбачає безумовне зобов`язання орендаря здійснювати таке відшкодування земельного податку, у відповідача не виникають відповідні зобов`язання щодо компенсації позивачу витрат на сплату земельного податку. Крім того, відсутні домовленості сторін щодо розміру, порядку нарахування та строків сплати відповідних компенсаційних платежів.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, як то передбачено ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що позивачем зроблено не було, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача відшкодування земельного податку задоволенню не підлягає.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 122 761,31 грн та заборгованості з відшкодування витрат на утримання будівлі та оплату комунальних послуг (пропорційно розміру займаної площі) в розмірі 23 996,03 грн. У стягненні відшкодування земельного податку в розмірі 901,23 грн суд відмовляє з підстав необґрунтованості такої вимоги.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Адвокатського бюро Шерлок Холмс Київ (03187, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 16, квартира 20, ідентифікаційний код 40582156) на користь Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 37, ідентифікаційний код 01018947) заборгованість з орендної плати у розмірі 122 761,31 грн (сто двадцять дві тисячі сімсот шістдесят одна грн 31 коп.), відшкодування витрат на утримання будівлі та оплату комунальних послуг у розмірі 23 996,03 грн (двадцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто шість грн 03 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 201,36 грн (дві тисячі двісті одна грн 36 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 22.01.2020.

Суддя О.Г. Удалова