Ухвала

від 21.01.2020 по справі 916/2055/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2055/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.С.Граматик

за участю представників:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехдемонтаж» до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення збитків в сумі 445160,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехдемонтаж» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення збитків у сумі 572090,00 грн., що складаються з вартості реалізованих відповідачем з порушенням умов договору предметів застави.

Зокрема, позивач вказує, що 27.08.2012 р. між АТ «КБ «Приват-Банк» та TOB «Будтехдемонтаж» було укладено кредитний договір б/н, за умовами якого ТОВ «Будтехдемонтаж» отримав кредит у розмірі 12000 грн. Так, позивач зазначає, що в забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором 23.07.2014 р. між АТ «КБ «Приват-Банк» та TOB «Будтехдемонтаж» було укладено: договір застави №ZALOD00011692, договір застави №ZALOD00011693, договір застави №ZALODOOOH694, договір застави №ZALOD00011695, договір застави №ZALOD00011696, за умовами яких банку було передано в заставу (заклад) наступне рухоме майно: бетонолом гідравлічний « DARDA» модель С2 -С12 - 2 шт.; пила гідравлічна, настінна « HYCON» НН--10 №1036 - 1 шт.; станок алмазного свердління « Rotenberg» № 19 діаметр свердління від 32 мм. до 500 мм - 1 шт.; молоток відбійний, гідравлічний « Hycon» НН27 - 1 шт.; різьбонарізчик « Rems» діам. 1/2-1 ј - 1 шт.; коронка алмазна - 19 шт.; ножиці гідравлічні « Darda combi-sheans» - 1 шт.; дріль гідравлічна «Нусоn» зі шлангами 2+10. HCD-50-200 - 1 шт.; машина затирочна Ф1220 мм. - 1 шт.; трубогиб Rems - 1 шт.; станція гідравлічної шланги «Нусоп» Ф33-09 - 1 шт.

При цьому позивач зазначає, що 25.11.2013 року між АТ «КБ «Приват-Банк» та TOB «Будтехдемонтаж» було укладено кредитний договір б/н, за умовами якого ТОВ «Будтехдемонтаж» отримав кредиту розмірі 10000 грн. Також, як додає позивач, в забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором 23.07.2014 р. між АТ «КБ «Приват-Банк» та ТОВ «Будтехдемонтаж» було укладено договір застави № ZALOD0001809, за умовами якого Банку було передано в заставу (заклад) наступне рухоме майно: електропривод для станків - 3 шт.; стійка « PERRI» - 4 шт.; станина для станка алмазного - 4 шт.

Наразі позивач зауважив, що свої зобов`язання за кредитними договорами позивач значний час виконувати не міг через значні фінансові труднощі, зважаючи на що рішенням господарського суду Одеської області від 12 січня 2015 р. по справі № 916/4432/14 було стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість за кредитом у сумі 12000,00 грн., відсотки за користування кредитом у сумі 3067,99 грн., пеню у сумі 151,90 грн., комісію за користування кредитом у сумі 1188,00 грн., судовий збір у сумі 1827,00 грн.

Водночас, як вказує позивач, з 2016 року позивач відновив свою платоспроможність та щомісячно погашав заборгованість за вищевказаними зобов`язаннями та увесь цей час вищевказане заставне майно відповідно до п. 1.6 договорів застави перебувало у володінні заставодержателя.

При цьому позивач зазначає, що 28.03.2017 року ТОВ «Будтехдемонтаж» направив до ПАТ «КБ «Приват-Банк» лист з проханням надати повний та детальний розрахунок та можливість оглянути предмет застави, на що отримав відповідь від 21.04.2017 року про те, що заставне майно було реалізовано банком.

Однак, за ствердженнями позивача, ТОВ «Будтехдемонтаж» не отримував від банку жодного повідомлення, відомостей про звернення стягнення на предмет застави в ДРОРМ були відсутні, у зв`язку з чим позивач надіслав лист, в якому просив надати письмовий звіт про реалізацію цього майна, проте відповіді досі не отримав. Наразі позивач додає, що від представників банку стало відомо, що невелика частина вищевказаного заставного майна банком реалізовано за 1500,00 грн., а інша частина втрачена.

Пунктом 1.6. договорів застави передбачено, що предмет застави передається заставодавцем добровільно у володіння (заклад) заставодержателю в момент підписання цього договору. Предмет застави повертається заставодавцю після повного належного виконання зобов`язань за Кредитним договором.

Згідно з п. 2.3. договорів застави звернення стягнення на предмет застави за вибором Банку здійснюється з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів: шляхом передачі предмету застави у власність Банку в рахунок виконання зобов`язань за договором; шляхом продажу Банком предмет застави з укладанням договору - купівлі продажу предмету застави від імені заставодавця. Пошук покупця на предмет застави проводиться як заставодавцем, так і Банком.

Відповідно до п. 2.3 договору застави при зверненні стягнення на предмет застави у позасудовому порядку Банк встановлює початкову ціну предмету застави у розмірі оціночної вартості, встановленої незалежним експертом. Банк має право реалізувати предмет застави за ціною, вказаною в Акті незалежної експертизи.

Як зазначає позивач, реалізація предмету застави у позасудовому порядку регулюється Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» , стаття перша якого визначає, що цей закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Наразі із посиланнями на ст.ст. 3, 21, 24, п. 2 ч. 1 ст. 26, ст. ст. 27, 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» позивач стверджує, що усупереч договірним відносинам та вимогам чинного законодавства, АТ «КБ «Приват-Банк» не зареєстрував у ДРОРМ відповідне обтяження на заставне майно, не повідомляв позивача про намір реалізації заставного майна, не здійснив запис в ДРОРМ про звернення стягнення на предмет застави, не уклав з покупцем договору купівлі-продажу, здійснив продаж майна без відповідної оцінки СОД. При цьому ТОВ «Будтехдемонтаж» посилається на невчинення відповідачем цих дій та у порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України просить суд зобов`язати відповідача надати відповідні докази вчинення цих дій. За ствердженнями позивача, інших способів довести відсутність цих дій (окрім відсутності записів в ДРОРМ, про що надано відповідний витяг) позивач не може, оскільки Банк приховує від позивача вищевказану інформацію, у зв`язку з чим останній навіть не знає, яка частина майна була реалізована, а яка частина втрачена.

Також позивач вказує, що окрім вищевказаних порушень діючого законодавства Банк порушив ініші домовленості та вимоги законодавства щодо збереження майна, зокрема п. 4.1 договорів застави, ст. 45, 48 Закону України «Про заставу» .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.2018 р. (суддя Д`яченко Т.Г.) позовну заяву ТОВ «Будтехдемонтаж» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2055/18, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому призначено підготовче засідання.

В подальшому у зв`язку перебуванням судді Д`яченко Т.Г. на лікарняному на підставі розпорядження керівника апарату суду № 648 від 06.11.2018 р. було проведено повторний автоматичний розподіл справи № 916/2055/18, за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Желєзній С.П.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.11.2018 р. справу № 916/2055/18 прийнято до провадження суддею Желєзною С.П.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.02.2019 р. у справі № 916/2055/18 (суддя Желєзна С.П.) позов ТОВ «Будтехдемонтаж» задоволено частково та стягнуто збитки у розмірі 1200,00 грн., а також судовий збір у розмірі 18,00 грн., в решті позову відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 р. у справі № 916/2055/18 рішення господарського залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 27.09.2019 р. рішення господарського суду Одеської області від 20.02.2019 р. та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 р. у справі № 916/2055/18 скасовано, а вказану справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019 р. справу № 916/2055/18 передано на розгляд судді Петрову В.С.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 24.10.2019 р. справу № 916/2055/18 прийнято до провадження судді Петрова В.С., при цьому підготовче засідання призначено на 25.11.2019 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.11.2019 р. у справі № 916/2055/18 підготовче засідання відкладено на 09.12.2019 р. з огляду на неявку представника відповідача. Крім того, вказаною ухвалою господарського суду від 25.11.2019 р. зобов`язано відповідача надати відповіді на запитання, викладені в позовній заяві від 25.09.2018 р., та надати пояснення щодо позову з урахуванням висновків Верховного Суду в постанові від 27.09.2019 р.

У підготовчому засіданні 09.12.2019 р. представник позивача звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, оскільки було допущено описку в оцінці втраченого майна. Відтак, позивач просить стягнути збитки в сумі 445160,00 грн.

Вказану заяву судом прийнято до розгляду.

Наразі під час підготовчого засідання 09.12.2019 р. представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про продовження строку підготовчого провадження з метою надання часу для виконання вимог ухвали господарського суду від 25.11.2019 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/2055/18 на тридцять днів.

У підготовчому засіданні 09 грудня 2019 року по справі № 916/2055/18 було протокольно оголошено перерву до 26 грудня 2019 р. об 11 год. 00 хв., про що під розписку повідомлено представників сторін.

26.12.2019 р. відповідачем було подано до суду пояснення у справі.

У підготовчому засіданні 26 грудня 2019 року по справі № 916/2055/18 було протокольно оголошено перерву до 16 січня 2020 р. о 12 год. 00 хв., про що під розписку повідомлено представників сторін.

У підготовчому засіданні 16 січня 2020 року по справі № 916/2055/18 було протокольно оголошено перерву до 21 січня 2020 р. о 10 год. 30 хв., про що під розписку повідомлено представників сторін.

У підготовчому засіданні 21 січня 2020 року по справі № 916/2055/18 було протокольно оголошено перерву до 21 січня 2020 р. о 16 год. 00 хв., про що під розписку повідомлено представників сторін.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши в підготовчому засіданні 21.01.2020 р. пояснення представників сторін, господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення збитків, які були нараховані позивачем у зв`язку із втратою майна, що є предметом застави за договорами застави № ZALOD00011692, № ZALOD00011693, № ZALOD00011694, № ZALOD00011695, № ZALOD00011696, № ZALOD0001809 від 23.07.2014 р., укладених між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ТОВ «Будтехдемонтаж» . Істотною умовою для правильного та всебічного розгляду справи є встановлення фактичного розміру вказаних у позовній заяві збитків.

Суд також враховує, що під час перегляду Верховним Судом рішення господарського суду Одеської області від 20.02.2019 р. та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 р. у справі № 916/2055/18 в постанові від 27.09.2019 р. колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій, відхиливши наданий позивачем звіт про оцінку майна, з метою встановлення дійсних обставин справи та за відсутності будь - яких інших доказів щодо вартості втраченого майна, не були позбавлені права призначити у справі відповідну судову експертизу в порядку статті 99 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, Верховний Суд наголосив, що суди попередніх інстанцій не дослідили скільки одиниць заставленого майна було реалізовано відповідачем, оскільки з наданої відповідачем розписки (т. 1 а.с. 109) вбачається, що ним було реалізовано 24 одиниці, проте з наданих відповідачем пояснень останній стверджує, що все заставлене майно було реалізовано шляхом укладення спрощених договорів купівлі - продажу заставного майна. Також Верховний Суд вказав, що судам при новому розгляді необхідно усунути вказані порушення, розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, дослідити кількість реалізованих одиниць заставленого майна та їх вартість, а також розглянути необхідність призначення експертизи для встановлення реального розміру збитків, завданих реалізацією заставного майна.

Відповідно до ч.1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судове експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 2, 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 р. № 4, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2019 р. № 563/5, зареєстрованого в Міністерства юстиції України від 22.02.2019 р. № 187/33158), одним з основних видів експертиз є товарознавча, підвидом якої є експертиза обладнання.

При цьому в п. 1.2 розділу ІV Науково-методичних рекомендацій вказано, що основними завданнями товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції; визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері; визначення характеристик об`єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності; визначення змін показників якості товарної продукції; установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника; визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.

Згідно п. 1.4 розділу ІV Науково-методичних рекомендацій у документі про призначення експертизи (залучення експерта) слід зазначити суть позовних вимог або обставини кримінального провадження, за яким призначено експертизу. Разом з документом про призначення експертизи (залучення експерта) експерту надається об`єкт дослідження. Громіздкі предмети досліджуються за місцезнаходженням. Якщо доступ до об`єктів обмежений, то орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний(а) забезпечити експерту можливість їх огляду. Огляд за потреби проводиться у присутності сторін у справі (інших зацікавлених осіб). Об`єкти дослідження направляються експерту в упаковці, що забезпечує їх збереження. Якщо перед експертом поставлено питання про вартість товару (майна), орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), як правило, зазначає, станом на який час належить вирішувати поставлене питання.

Відповідно до п. 1.5 розділу ІV Науково-методичних рекомендацій на експертизу може бути поставлене питання про вартість відсутнього товару (майна). У таких випадках у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначається про відсутність об`єкта та вказуються матеріали справи, на підставі яких повинна проводитись експертиза (рахунки, товарно-транспортні накладні, описи в позовних заявах, протоколах допиту потерпілих тощо).

Так, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи те, що для з`ясування вартості майна, втраченого (як вказує позивач) з вини ПАТ «КБ «Приват-Банк» , внаслідок чого позивачу завдано збитків, необхідні спеціальні знання у товарознавчій сфері, а також враховуючи те, що висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, господарський суд, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 27.09.2019 р. у даній справі, дійшов висновку щодо необхідності призначення судової експертизи у справі № 916/2055/18 для встановлення дійсного розміру заявлених до стягнення збитків.

Відповідно до ч. 4-6 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Так, дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи сторін у підготовчому засіданні, судом враховане питання, поставлене позивачем, а також питання, що перелічені у Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Таким чином, суд вважає за доцільне поставити перед судовою експертизою наступне питання:

- а) Яка реальна ринкова вартість об`єктів рухомого майна (втраченого майна - обладнання для проведення демонтажних робіт), що є предметом застави за договорами застави № ZALOD00011692, № ZALOD00011693, № ZALOD00011694, № ZALOD00011695, № ZALOD00011696, № ZALOD0001809 від 23.07.2014 р., укладених між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ТОВ «Будтехдемонтаж» , на момент розгляду справи, а саме:

- станка свердлильного « Rottenberg» № i 9 Ф32-500 мм - 1 шт.;

- відбійного молотка « Hycon» НН27 (2005 року випуску) - 1 шт.;

- різьбонарізника « Rems» gidro Ф 112/1/4 - 1 шт.;

- коронки алмазної - 19 шт.;

- відбійного молотка «Нусоп» НН27 (2005 року випуску, заводський № 2713) - 1 шт.;

- станції гідравлічної зі шлангами 2*10 « Hycon» Р33-09 - 1 шт.;

- бетонолома гідравлічного « Dadra» С2-С12 - 2 шт.;

- гідравлічної настінної пили «Нусоп» НН-10 (2005 року випуску, заводський № SN 1036) - 1 шт.;

- гідравлічних ножиців « Dadra» combi shears - 1 шт.;

- дрелі гідравлічної зі шлангами 2*10 «Нусоп» HCD - 50-200 - 1 шт.;

- затирочної машинки Ф 1220 мм. - 1 шт.;

- трубогиба « Rems» gidro - 1 шт.;

- електроприводу до станків - 3 шт.;

- стійки Перри - 4 шт.;

- станини для станка алмазної - 4 шт.?

При цьому, враховуючи положення п. 1.5 розділу ІV Науково-методичних рекомендацій, господарський суд зазначає про відсутність вказаних вище об`єктів дослідження, а відтак експертне дослідження слід проводити згідно наявних в матеріалах справи доказів, а саме: договорів застави № ZALOD00011692, № ZALOD00011693, № ZALOD00011694, № ZALOD00011695, № ZALOD00011696, № ZALOD0001809 від 23.07.2014 р., укладених між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ТОВ «Будтехдемонтаж» .

Частиною 3 статті 99 ГПК України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.6 вищезазначеної Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.

Положеннями п. 1.7 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, підставою для проведення експертизи у цивільному, господарському та адміністративному судочинствах є ухвала суду про призначення експертизи або договір з експертом чи експертною установою, укладений на замовлення учасника справи.

У своїх пропозиціях ТОВ «Будтехдемонтаж» просить суд доручити проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Вирішуючи питання щодо експертної установи, враховуючи доводи позивача з цього приводу, а також відсутність заперечень відповідача щодо запропонованої позивачем експертної установи, суд вважає за необхідне доручити проведення експертизи саме Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21) як компетентній установі, спеціалісти якої володіють спеціальними знаннями.

Щодо витрат за проведення експертизи, суд вважає за необхідне покласти витрати на проведення експертизи на ТОВ «Будтехдемонтаж» як зацікавлену особу.

Відповідно до п. ч.1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому у пункті 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Таким чином, у зв`язку з призначенням судової експертизи суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 916/2055/18 до закінчення проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 102, 182, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Призначити по справі судову товарознавчу експертизу обладнання, проведення якої доручити спеціалістам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21), попередивши їх про кримінальну відповідальність згідно ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

2. На вирішення судової експертизи поставити наступне питання:

а) Яка реальна ринкова вартість об`єктів рухомого майна (втраченого майна - обладнання для проведення демонтажних робіт), що є предметом застави за договорами застави № ZALOD00011692, № ZALOD00011693, № ZALOD00011694, № ZALOD00011695, № ZALOD00011696, № ZALOD0001809 від 23.07.2014 р., укладених між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ТОВ «Будтехдемонтаж» , на момент розгляду справи, а саме:

- станка свердлильного « Rottenberg» № i 9 Ф32-500 мм - 1 шт.;

- відбійного молотка « Hycon» НН27 (2005 року випуску) - 1 шт.;

- різьбонарізника « Rems» gidro Ф 112/1/4 - 1 шт.;

- коронки алмазної - 19 шт.;

- відбійного молотка «Нусоп» НН27 (2005 року випуску, заводський № 2713) - 1 шт.;

- станції гідравлічної зі шлангами 2*10 « Hycon» Р33-09 - 1 шт.;

- бетонолома гідравлічного « Dadra» С2-С12 - 2 шт.;

- гідравлічної настінної пили «Нусоп» НН-10 (2005 року випуску, заводський № SN 1036) - 1 шт.;

- гідравлічних ножиців « Dadra» combi shears - 1 шт.;

- дрелі гідравлічної зі шлангами 2*10 «Нусоп» HCD - 50-200 - 1 шт.;

- затирочної машинки Ф 1220 мм. - 1 шт.;

- трубогиба « Rems» gidro - 1 шт.;

- електроприводу до станків - 3 шт.;

- стійки Перри - 4 шт.;

- станини для станка алмазної - 4 шт.?

3. Надати експертам для проведення експертизи копії матеріалів справи.

4. Витрати по проведенню експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехдемонтаж» (65112, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59/4, кв. 18; код ЄДРПОУ 34871456).

5. Провадження у справі № 916/2055/18 зупинити до проведення судової експертизи.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено 22.01.2020 р.

Суддя В.С. Петров