Ухвала

від 22.01.2020 по справі 380/600/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/600/20

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

22 січня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р., розглянув в порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Первинної профспілкової організації працівників у Львівській митниці професійної спілки працівників митних органів України до Галицької митниці Держмитслужби про скасування наказу, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася Первинна профспілкова організація працівників у Львівській митниці професійної спілки працівників митних органів України з позовною заявою до Галицької митниці Держмитслужби, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати наказ в/о начальника Галицької Держмитслужби Цабака В. від 13.01.2020 №14 Про оголошення конкурсу .

В обґрунтування позову зазначено, що 17.01.2020 на засіданні Первинної профспілкової організації працівників у Львівській митниці професійної спілки працівників митних органів України прийнято рішення звернутись до суду із вимогою про скасування вказаного наказу, оскільки такий є незаконним прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування фактичних обставин. Оскільки вказаний наказ порушує права працівників Львівської митниці ДФС, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Одночасно із позовною заявою позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу проводити конкурс на зайняття вакантних посад в Галицькій митниці Держмитслужби до вступу в законну силу судового рішення у даній справі та зупинити дію наказу в/о начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабака В. від 13.01.2020 №14 Про оголошення конкурсу .

В обґрунтування заяви позивач вважає, що є всі підстави для зупинення дії оскаржуваного наказу, оскільки оголошення конкурсу є передчасним, оскільки Галицька митниця Держмитслужби є правонаступником Львівської митниці ДФС та як її правонаступник зобов`язана здійснювати заходи з працевлаштування працівників ліквідованої чи реорганізованої установи, а саме Львівської митниці ДФС.

Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що розпочато процедуру проведення конкурсу на зайняття вакантних посад в Галицькій митниці Держмитслужби, що порушує права 213 працівників Львівської митниці ДФС на продовження трудового договору у новоутвореній установі (Галицькій митниці Держмитслужби), що утворилася внаслідок реорганізації Львівської митниці ДФС.

Невжиття заходів забезпечення позову у даному випадку може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів трудових прав працівників Львівської митниці ДФС, оскільки фактична реалізація оскаржуваного наказу призведе до того, що в новостворену структуру, в яку мають бути переведені працівники Львівської митниці ДФС, будуть набрані нові працівники, що штучно призведе до неможливості переведення працівників Львівської митниці ДФС в порядку реорганізації до Галицької митниці Держмитслужби.

Позивач вважає, що оскаржуваний наказ є очевидно протиправним, а відтак реалізація оскаржуваного наказу не можлива до надання судом оцінки на предмет його правомірності.

Крім того, у випадку проведення конкурсу та у випадку задоволення цього позову, поновити порушені права та інтереси працівників Львівської митниці ДФС буде неможливим або надто ускладненим, адже на посади, на які вони повинні бути переведені вже будуть прийняті інші працівники за результатами проведеного конкурсу.

Позивач вважає, що є всі підстави для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки у тексті позову вказано на очевидну протиправність оскаржуваного наказу та долучив відповідні докази, оголошення конкурсу порушує трудові права працівників Львівської митниці ДФС, призведе до неможливості їх переведення до новоствореної структури та утруднить виконання рішення суду у даній справі, оскільки конкурс буде проведений та реалізований.

Ухвалою суду від 22.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

За правилами ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд керується таким.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст. 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову (ч. 1 ст. 150 КАС України).

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (ч. 6 ст. 154 КАС України).

Тобто в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 у справі №826/5233/18 (адміністративне провадження № К/9901/59189/18).

Судом з`ясовано, що 13.01.2020 Галицькою митницею Держмитслужби винесено наказ №14 Про оголошення конкурсу , відповідно до якого оголошено конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорій Б та В у Галицькій митниці Держмитслужби за переліком у наказі.

Членами первинної профспілкової організації працівників у Львівській митниці, працівниками Львівської митниці ДФС підготовано звернення до голови Первинної профспілкової організації працівників у Львівській митниці, у якому зокрема, просили вжити заходів в межах повноважень профспілки для захисту їх прав, оскільки оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад в Галицькій митниці Держмитслужби до вручення попереджень про наступне їх вивільнення та пропозиції іншої роботи порушує їхні трудові права.

Вказане звернення розглянуто на засіданні профспілкового комітету працівників у Львівській митниці та згідно з протоколом №2 від 17.01.2020 вирішено звернутися до Львівського окружного адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи, суд дійшов висновку, що вимога заборонити відповідачу проводити відповідний конкурс суперечить нормі п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України.

Зокрема вказаною нормою передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Суд зважає на покликання позивача щодо очевидної протиправності оскаржуваного рішення про недопущення позивача до участі у конкурсі, однак звертає увагу, що предметом розгляду у цій справі є саме надання такому правової оцінки.

Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

На переконання суду, у випадку задоволення заяви про забезпечення позову фактично буде вирішено спір без розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, що суперечить принципам законності, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин справи, та є, з позиції суду, неприпустимим.

Тобто питання правонаступництва Галицькою митницею Держмитслужби Львівської митниці ДФС у Львівській області буде підлягати оцінці та дослідженню при розгляді справи по суті щодо скасування оскаржуваного наказу, оскільки і на вказану підставу покликається позивач як на підставу для задоволення позову та існування обов`язку відповідача - Галицької митниці Держмитслужби працевлаштувати працівників Львівської митниці ДФС.

Наявність ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлена тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, під час розгляду справи по суті. Тобто, висновок суду про відповідність або невідповідність оскаржуваного рішення нормам законодавства, може бути викладено тільки у рішенні, прийнятому за наслідками розгляду справи.

Особливу увагу слід звернути на те, що зі змісту оскаржуваного наказу з`ясовано оголошення конкурсу щодо заміщення 15 вакантних посад.

Однак, як стверджує відповідач вказане порушує права 213 працівників Львівської митниці ДФС.

Позивачем не надано суду штатного розпису Галицької митниці Держмитслужби, що дало б змогу встановити наявність чи відсутність вакантних посад, які б могли замістити відповідні працівники Львівської митниці ДФС.

Суд враховує і те, що в разі задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони проводити конкурс на заміщення вакантної посади, відповідач протягом тривалого часу (враховуючи строк можливого апеляційного оскарження) буде позбавлений можливості добору кваліфікованих працівників, що в свою чергу створить перешкоди в нормальному функціонуванні Галицької митниці Держмитслужби.

Додатково суд зазначає, що обраний позивачем спосіб забезпечення адміністративного позову до вирішення справи по суті, тимчасово позбавить права інших конкурсантів на зайняття вказаної посади. Тобто у зв`язку з вжиттям таких заходів можливе порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Також слід зазначити, що Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №246 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 №648) (далі Порядок).

Пункт 6 Порядку передбачає, що конкурс проводиться такими етапами: 1) прийняття рішення про оголошення конкурсу; 2) оприлюднення оголошення про проведення конкурсу; 3) прийняття та розгляд інформації від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі; 4) проведення тестування та визначення його результатів; 5) розв`язання ситуаційних завдань та визначення їх результатів (у разі визначення Комісією або конкурсною комісією необхідності розв`язання ситуаційних завдань); 6) проведення співбесіди та визначення її результатів; 7) складення загального рейтингу кандидатів; 8) визначення суб`єктом призначення або керівником державної служби переможця (переможців) конкурсу; 9) оприлюднення результатів конкурсу.

Отже призначення конкурсу на зайняття вакантної посади є довготривалою багатоетапною процедурою, при цьому факт оголошення такого конкурсу сам по собі однозначно не свідчить, що в рамках саме цього конкурсу буде оголошено переможця та прийнято акт про призначення його на посаду.

З цих же ж підстав необґрунтованими є вимоги щодо зупинення дії оскаржуваного наказу, оскільки у даному випадку, забезпечення позову стосуватиметься інтересів осіб, які виявили бажання приймати участь в проходженні конкурсу на зайняття вакантних посад, відповідно заборона стосуватиметься їх права на працю, передбаченого ст. 43 Конституції України.

Таким чином звернувшись до суду із цією заявою позивачем не надано переконливих доказів на її обґрунтування, а лише висловлено покликання щодо можливого майбутнього розвитку подій та припущення з приводу підставності позову.

Враховуючи зміст заявлених позовних вимог у співставленні з заходами забезпечення позову, про які просить позивач, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки позивачем не обґрунтовано очевидної протиправності оскарженого рішення та того, що невжиття заходів забезпечення позову спричинить труднощі виконання або невиконання рішення суду, унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на викладене, задоволення заяви позивача у визначений у ній спосіб не сприятиме ефективному захисту або поновленню його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, з огляду на викладені вище доводи, проте може призвести до порушення прав інших заінтересованих осіб.

Досліджуючи заяву про забезпечення позову, суд вважає, що позивачем не доведені та документально не підтверджені також обставини, які б свідчили про неможливість захисту прав, свобод та інтересів працівників Львівської митниці ДФС без вжиття відповідних заходів.

Окрім того в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, порівнявши співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, як це прямо передбачено ч. 2 ст. 151 КАС України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 241-243, 248, 294, пп.15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

у х в а л и в :

1. У задоволенні заяви Первинної профспілкової організації працівників у Львівській митниці професійної спілки працівників митних органів України про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу проводити конкурс на заняття вакантних посад в Галицькій митниці Держмитслужби до вступу в законну силу судового рішення у даній справі та зупинити дію наказу в/о начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабака В. від 13.01.2020 №14 Про оголошення конкурсу , відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дати складення ухвали.

Суддя Кравців О.Р.