Рішення

від 26.11.2019 по справі 826/16217/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2019 року №826/16217/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства обмеженою відповідальністю "БКГ" (місцезнаходження: 03169, м. Київ, пров. Московський, 2-И, оф. 95, ЄДРПОУ 40215571) до Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Товариства обмеженою відповідальністю "БКГ", (далі - позивач), до Головного управління ДФС у м. Києві, (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 08 травня 2018 року №2312615147 та №2302615147, (далі - оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2018 відкрито провадження у справі №826/16217/18 за даним позовом ТОВ БКГ та дану справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №826/16217/18 до розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю та необґрунтованістю висновків акту ГУ ДФС у м. Києві від 24.04.2018 №93/26-15-14-07-02-10/40215571 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ БКГ в частині висновків про заниження позивачем податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з окремими контрагентами. Позивач зазначає, що вчинені господарські операції ТОВ БКГ з контрагентами - ТОВ "Житлобудмонтаж" (код 39140922) та ТОВ "Апекстрейд ЛТД" (код 40139962) є реальними, підтверджені всіма необхідними та належним чином оформленими первинними документами, та безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю товариства. Позивач вважає, що ним дотримані всі передбачені Податковим кодексом України умови для формування показників витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами вказаних господарських операцій. За наведених обставин, позивач посилається на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішення, що прийняті на підставі акта документальної планової виїзної перевірки.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовував тим, що в ході проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача встановлені факти протиправності формування платником податків (позивачем) показників витрат і податкового кредиту за рахунок господарських операцій із рядом контрагентів, шляхом відображення у первинних документах і податкової звітності недостовірних даних щодо придбаних товарів (робіт, послуг), що, у свою чергу, призвело до заниження (завищення) показників податкової звітності. На переконання контролюючого органу контрагенти позивача (ТОВ "Житлобудмонтаж" (код 39140922) та ТОВ "Апекстрейд ЛТД" (код 40139962) не мали реальної можливості виконати роботи (надати послуги). Крім того відносно директора ТОВ Апекстрейд ЛТД ОСОБА_1 наявний вирок суду.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

У подальшому, 21.08.2019 р. до суду надійшло клопотання представника відповідача вх. №03-14/87878/19 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про виклик свідка, яке суд визнав необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки згідно ухвали суду від 30.10.2018 р. розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, при цьому, за переконанням суду, наявні в матеріалах справи докази є достатніми для прийняття у справі законного та обґрунтованого судового рішення.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Працівниками ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ БКГ з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ "Житлобудмонтаж" (код 39140922) та ТОВ "Апекстрейд ЛТД" (код 40139962) за період з 01.04.2016 по 31.08.2018, за результатами якої складено акт від 24.04.2018 №93/26-15-14-07-02-10/40215571 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків цього акта перевірки, працівники ГУ ДФС у м. Києві, в тому числі встановили порушення позивачем наступних норм податкового законодавства:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на прибуток підприємства на суму 344 919,88 грн., за 2016 рік - на 344 919,88 грн.

- 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст.198, п. 201.1, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість , що підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 390 650 грн., у тому числі по періодах: квітень 2016 року на 138 061 грн., травень 2016 року на 135 548 грн., червень 2016 року на 57 488 грн., липень 2016 року на 58 250 грн., серпень 2016 року на 1303 грн.

На підставі висновків акту перевірки, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 08.05.2018 №2302615147, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 431 150,00 грн., з яких 344 920,00 грн. нараховано за податковими зобов`язаннями та 86 230,00 грн. - за штрафними санкціями;

- від 08.05.2018 №2312615147, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 488 313,00 грн., з яких 390 650,00 грн. - податкове зобов`язання та 97 663,00 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Позивачем було направлено на адресу Відповідача скаргу від 25.05.2018 року №04496/6.

Рішенням про результати розгляду скарги від 23.07.2018 року №24317/6/99-99-11-01-02-25 відповідачем в задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Приписами п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Відповідно норми п.п. 134.1.1 п. 134 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у редакції чинній у період до 31.12.2014, об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств визначено прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, загальне поняття витрат було закріплене у п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 ПК України. Зокрема, за змістом норми п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Абзацом 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, у редакції Закону України від 28.12.2014 №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Тобто, починаючи з 1 січня 2015 року, податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Порядок формування витрат в бухгалтерському обліку регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318. Зокрема, за змістом п. 5 - 7 цього П(С)БО 16витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Зокрема, п. 11 - 16 ПБО 16 визначено склад собівартості продукції, робіт і послуг, а також порядок формування загальновиробничих витрат. Так, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Зокрема, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (п. 12 П(С)БО 16).

Крім того, відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом норм п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно наведеного у ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За результатами правового аналізу наведених вище норм Верховний Суд під час перегляду в порядку касаційного провадження рішень судів адміністративних спорів за участю органів ДФС дійшов наступних висновків: правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими первинними документами, такі суми не можуть бути віднесені до податкового кредиту. Таким чином, формування та відшкодування податкового кредиту можливе лише у разі підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, про що Касаційний суд зазначив у своїй постанові від 11.12.2018 у справі №2а-17610/12/2670.

В тексті своєї іншої постанови від 11.12.2018 у справі №822/787/18 Верховний Суд відзначив, що: …аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи. При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. .

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд встановив, що основним видом діяльності ТОВ БКГ є організація будівництва будівель, будівництво житлових і нежитлових будівель.

22 лютого 2016 року між Позивачем (далі підрядник) та ТОВ "Укрбуд Інвест" (далі- генпідрядник) було укладено Договір №571/25 на виконання загально-будівельних робіт на житловому будинку №2 готельно-житлового комплексу з приміщенням соціально-побутового призначення за адресою проспект Академіка Глушкова, 92-Б у Голосіївському районі міста Києва №12-10/14.

Пунктом 1.7 Договору №571/25 визначено, що Підрядник виконує власними та залученими, за погодженням з Генпідрядником, силами і засобами загально-будівельні роботи, передбачені проектно-кошторисною документацією, здійснює випробування змонтованих конструкцій, здає роботи Генпідряднику в експлуатацію, ліквідує недоробки і дефекти, що виникли з його вини в ході приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об`єкта.

Перелічені роботи Позивач виконував за допомогою залучених субпідрядних організацій, а саме ТОВ "БК "Альтор" (теперішня назва ТОВ "Житлобудмонтаж" код 39140922) та ТОВ "Апекстрейд ЛТД" (код 40139962).

Так, 28 квітня 2016 року між позивачем (далі підрядник) та ТОВ "Апекстрейд ЛТД" (далі - субпідрядник) було укладено договір №28/04/16 про виконання робіт.

Відповідно до п. 1.1. Договору №28/04/16, підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати загально-будівельні роботи на об`єкті: Житловий будинок №2 готельно-житлового комплексу з приміщенням соціально-побутового призначення за адресою проспект Академіка Глушкова, 92-Б у Голосіївському районі міста Києва, а підрядник зобов`язується прийняти і оплатити виконані якісно та належним чином роботи, в порядку та на умовах даного Договору.

На виконання договору №28/04/16 та на підтвердження факту виконання робіт сторонами було укладено Акт №1 від 31.05.2016 року приймання виконаних будівельних робіт на загальну вартість виконаних робіт 694 256,08 грн. та складено податкову накладну від 31.05.2016 року №167 на загальну суму 694 256,08 грн.

Факт проведення позивачем розрахунків із вказаним контрагентом у повному обсязі засвідчується наявними у справі копіями платіжних доручень: №56 від 15.06.2016 року, №63 від 04.07.2016 року, №72 від 11.07.2016 року, платіжні доручення №77 від 13.07.2016 року, №78 від 14.07.2016 року, №88 від 28.07.2016 року, №91 від 29.07.2016 року з відміткою банку про проведення платежу.

Додатково на підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано тимчасові перепустки працівників ТОВ "Апекстрейд ЛТД" для проведення робіт на об`єкті (Житловий будинок №2 готельно-житлового комплексу з приміщенням соціально-побутового призначення за адресою проспект Академіка Глушкова, 92-Б у Голосіївському районі міста Києва), узгодження договірної ціни, наказ про призначення відповідальної особи за дотриманням техніки безпеки і охорони праці на об`єкті, локальні кошториси, загальний журнал робіт, підсумкову відомість ресурсів.

01.04.2016 року між Позивачем (далі підрядник) та ТОВ "БК "Альтор" (далі- субпідрядник) було укладено Договір №01-04/16 про виконання робіт.

Відповідно до п. 1.1. Договору №01-04/16 підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати загально-будівельні роботи на об`єкті: Житловий будинок №2 готельно-житлового комплексу з приміщенням соціально-побутового призначення за адресою проспект Академіка Глушкова, 92-Б у Голосіївському районі міста Києва, а підрядник зобов`язується прийняти і оплатити виконані якісно та належним чином роботи, в порядку та на умовах даного Договору.

На виконання договору №01-04/16 та на підтвердження факту виконання робіт сторонами було укладено:

- Акт приймання виконаних робіт №1 від 19.04.2016 року на загальну вартість виконаних робіт 200 000,00 грн. та складено податкову накладну від 19.04.2016 року №179 на загальну суму 200 000,00 грн.;

- Акт приймання виконаних робіт№2 від 29.04.2016 року на загальну вартість виконаних робіт 628 368,09 грн. та складено податкову накладну від 31.05.2016 року №167 на загальну суму 628 368,09 грн.;

- Акт приймання виконаних робіт №3 від 31.05.2016 року на загальну вартість виконаних робіт 37 075,91 грн. та складено податкову накладну від 31.05.2016 року №301 на загальну суму 37 075,91 грн.;

- Акт приймання виконаних робіт №4 від 30.06.2016 року на загальну вартість виконаних робіт 74 891,89 грн. та складено податкову накладну від 31.05.2016 року №411 на загальну суму 74 891,89 грн.;

- Акт приймання виконаних робіт №5від 31.07.2016 року на загальну вартість виконаних робіт 88 345,28 грн. та складено податкову накладну від 31.05.2016 року №429 на загальну суму 88 345,28 грн.

Факт проведення позивачем розрахунків із вказаним контрагентом у повному обсязі засвідчується наявними у справі копіями платіжних доручень : №26 від 14.05.2016 року, №34 від 17.05.2016 року, №43 від 01.06.2016 року, платіжне доручення №48 від 06.06.2016 року, №126 від 14.09.2016 року, №136 від 28.09.2016 року з відміткою банку про проведення платежу.

Додатково на підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано тимчасові перепустки працівників ТОВ "БК "Альтор" для проведення робіт на вказаному об`єкті, узгодження договірної ціни, наказ про призначення відповідальної особи за дотриманням техніки безпеки і охорони праці на об`єкті, локальні кошториси, загальний журнал робіт, підсумкову відомість ресурсів.

Також 16 травня 2016 року між Позивачем (далі підрядник) та ТОВ "Укрбуд Інвест" (далі- генпідрядник) було укладено Договір №566/27 на виконання оздоблювальних робіт на будівництві житлового будинку в„–2 по вул. Обухівська, 135-А у Святошинському районі міста Києва.

Пунктом 1.7 Договору №566/27 визначено, що Підрядник виконує власними та залученими, за погодженням з Генпідрядником, силами і засобами оздоблювальні роботи, житлового будинку, здає роботи Генпідряднику і експлуатуючій організації, ліквідує недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об`єкта.

Перелічені роботи Позивач виконував за допомогою залученого субпідрядника а саме ТОВ "БК "Альтор" (теперішня назва ТОВ "Житлобудмонтаж" код 39140922).

25.05.2016 року між Позивачем (далі підрядник) та ТОВ "БК "Альтор" (далі- субпідрядник) було укладено Договір №25/05-16.

Відповідно до п. 1.1. Договору №25/05-16 підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати загально-будівельні роботи на об`єкті: Житловий будинок в„–2 по вул. Обухівська, 135-А у Святошинському районі міста Києва., а підрядник зобов`язується прийняти і оплатити виконані якісно та належним чином роботи, в порядку та на умовах даного Договору.

На виконання договору №25/05-16 та на підтвердження факту виконання робіт сторонами було укладено:

- Акт приймання виконаних робіт №1 від 30.06.2016 року на загальну вартість виконаних робіт 270 037,15 грн. та складено податкову накладну від 30.06.2016 року №412 на загальну суму 270 037,15 грн.;

- Акт приймання виконаних робіт №2 від 31.07.2016 року на загальну вартість виконаних робіт 261 154,76 грн. та складено податкову накладну від 30.06.2016 року №428 на загальну суму 261 154,76 грн.

Факт проведення позивачем розрахунків із вказаним контрагентом у повному обсязі засвідчується наявними у справі копіями платіжних доручень : №111 від 29.08.2016 року, №137 від 26.09.2016 року з відміткою банку про проведення платежу.

Додатково на підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано тимчасові перепустки працівників ТОВ "БК "Альтор" для проведення робіт на вказаному об`єкті, узгодження договірної ціни, наказ про призначення відповідальної особи за дотриманням техніки безпеки і охорони праці на об`єкті, локальні кошториси, загальний журнал робіт, підсумкову відомість ресурсів.

Також 06 травня 2016 року між Позивачем (далі субпідрядник) та ТОВ "Саті-Нова Союз" (далі- підрядник) було укладено Договір №22/04-СП на виконання капітального ремонту учбових класів, методичного кабінету в ЗОШ І-ІІІ ст. по вул. Партизанська, 3 смт. Козин Обухівського району Київської області.

Перелічені роботи Позивач виконував за допомогою залученого субпідрядника а саме ТОВ "БК "Альтор" (теперішня назва ТОВ "Житлобудмонтаж" код 39140922).

13.05.2016 року між Позивачем (далі підрядник) та ТОВ "БК "Альтор" (далі- субпідрядник) було укладено Договір №13/05-16.

На виконання договору №13/05-16 та на підтвердження факту виконання робіт сторонами було укладено Акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 20.05.2016 року на загальну вартість виконаних робіт 44 367,70 грн. та складено податкову накладну від 20.05.2016 року №412 на загальну суму 44 367,70 грн.;

Факт проведення позивачем розрахунків із вказаним контрагентом у повному обсязі засвідчується наявними у справі копіями платіжних доручень : №49 від 06.06.2016 року, №58 від 15.06.2016 року з відміткою банку про проведення платежу.

Додатково на підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано тимчасові перепустки працівників ТОВ "БК "Альтор" для проведення робіт на вказаному об`єкті, узгодження договірної ціни, наказ про призначення відповідальної особи за дотриманням техніки безпеки і охорони праці на об`єкті, локальні кошториси, загальний журнал робіт, підсумкову відомість ресурсів.

Крім цього, між Позивачем (далі покупець) та ТОВ "БК "Альтор" було укладено Договір поставки.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця продукцію (будівельні матеріали), а Покупець зобов`язується своєчасно прийняти товар і здійснити його оплату на умовах цього договору.

Факт виконання вказаного договору поставки підтверджується наданими позивачем рахунками на оплату, видатковими та податковими накладними.

Також позивачем надано нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У такій заяві ОСОБА_2 , як заступник директора ТОВ "Укрбуд Інвест" підтверджує факт укладання з позивачем вище вказаних договорів та залучення для виконання будівельних робіт субпідрядників: ТОВ "БК Альтор" та ТОВ "Апекстрейд ЛТД"

Аналогічно, ОСОБА_3 , на той час директор ТОВ "Саті-Нова Союз" у своїй заяві підтверджує укладання та виконання вище вказаного договору №22/04-Сп та факт залучення до виконання відповідних будівельних робіт субпідрядника ТОВ "БК Альтор".

Дослідивши та проаналізувавши зміст перелічених вище документів у їх сукупності, суд встановив, що надані позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, і в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, та свідчать про фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій.

З наявних матеріалів справи вбачається наявність взаємозв`язку між витратами ТОВ БКГ на придбання товарів (робіт, послуг) і здійснюваними ним основними видами господарської діяльності.

З тексту акту перевірки та згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з Реєстру платників податку на додану вартість, доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) суд встановив, що станом час укладення спірних договорів (угод) та виписки податкових накладних за звітний період на підставі цих договорів (угод), контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість і мали належний обсяг правосуб`єктності.

При цьому, в ході розгляду даної справи в суді відповідач не довів суду документально те, що на час укладання договорів (угод) з контрагентами-постачальниками позивач мав можливість дізнатись з офіційних джерел інформації відомості, що могли викликати у нього сумніви щодо правосуб`єктності вказаних контрагентів.

Таким чином, суд вважає, що наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами, документами податкового обліку бухгалтерського обліку позивача підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операції з вищезазначеними контрагентами, які спричинили реальну зміну його майнового стану позивача, та ті обставини, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності.

Суд вважає, що відповідач під час судового розгляду справи не навів будь-яких переконливих доводів та не надав належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування витрат і податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій, з наступних мотивів.

Щодо доводів відповідача в обґрунтування дефектності договору №28/04 від 28.04.2016 р., оскільки в ньому вказано рахунок, відкритий 10.05.2016 р., суд приймає до уваги надані позивачем докази. а саме, лист директора ТОВ "Апекстрейд ЛТД" ОСОБА_5 . про зміну 10.05.2016 р. реквізитів товариства та необхідність підписання договору з новими реквізитами.

Суд зазначає, що зміну реквізитів можна було б оформити і додатком до договору, проте, це не є підставою для визнання недійсним вказаного договору.

Щодо посилань контролюючого органу фіктивність контрагентів позивача з огляду на наявність вироку та протоколів допиту свідків, суд зазначає наступне.

В тексті акту перевірки контролюючий орган посилався на наявність:

- вироку Печерського районного суду міста Києва від 23.06.2017 у справі №757/26000/17-к, в якому встановлено, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України;

- протокол допиту ОСОБА_1 від 26.04.2017, складеного в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016100060000134;

Дослідивши зазначені копії документів у сукупності з іншими матеріалами справи, проаналізувавши зміст цих документів суд дійшов висновку, що останні не містять інформації, яка спростовує товарність розглядуваних у межах цього спору господарських операцій між позивачем та його постачальниками, та визнає як належними та допустимими доказами у даній справі з наступних мотивів.

Вироком Печерського районного суду міста Києва від 23.06.2017 у справі №757/26000/17-к, встановлено, що ОСОБА_1 перереєстрував ТОВ "Апекстрейд ЛТД" на своє ім`я лише 02.09.2016 року. Між тим фінансово-господарські відносини між позивачем та ТОВ "Апекстрейд ЛТД" відбувалися в квітні - липні 2016 року. Більше того, спірні договори з боку контрагента укладені ОСОБА_5 , а не ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Відтак посилання відповідача на наявність відповідного вироку є безпідставним оскільки господарські операції, реальність яких оспорюється, здійснені на підставі договорів, підписаних іншими особами, а саме ОСОБА_5 у період, що значно передував проміжку часу, у якому встановлено факт фіктивності Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекстрейд ЛТД" (постанова Верховного суду від 27.02.2018 року №813/1766/17).

За змістом ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Разом з тим, ч. 1, 4 ст. 73 цього ж Кодексу чітко визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Також в текстах своїх постанов від 27.02.2018 у справі №802/1853/16-а, від 27.02.2018 у справі №813/1766/17 Верховний Суд дійшов висновку, що сам факт наявності рішення в кримінальній справі не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що в тексті вироку Печерського районного суду міста Києва від 23.06.2017 у справі №757/26000/17-к не наведено достатніх обставин, що беззаперечно спростовують факт вчинення господарських операцій між ТОВ БКГ і ТОВ "Апекстрейд ЛТД".

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 08 травня 2018 року №2312615147 та №2302615147 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката позивачем долучено до матеріалів справи копії: договору про надання правничої допомоги №07/08 від 07 серпня 2018 року, платіжне доручення №812 від 08 серпня 2018 року на суму 10 000,00 грн.

При цьому, позивачем не надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також не надано інших доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена, а тому витрати позивача на правничу допомогу адвоката не підлягають відшкодуванню.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 13 791,95 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства обмеженою відповідальністю "БКГ" (місцезнаходження: 03169, м. Київ, пров. Московський, 2-И, оф. 95, ЄДРПОУ 40215571) до Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980) від 08 травня 2018 року №2312615147 та №2302615147.

3. Стягнути на користь Товариства обмеженою відповідальністю "БКГ" (місцезнаходження: 03169, м. Київ, пров. Московський, 2-И, оф. 95, ЄДРПОУ 40215571) здійснені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 13 791,95 грн. (тринадцять тисяч сімсот дев`яносто одна гривня дев`яносто п`ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко