Рішення

від 21.01.2020 по справі 640/6948/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Київ № 640/6948/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю "БМВ" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.04.2016 №0019651203 та №0019661203.

Ухвалами суду: від 18.06.2019 - відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін, надано строк для подання заяв по суті; від 20.01.2019 - замінено Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39468461), на правонаступника - Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980).

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновку, зазначеного в акті камеральної перевірки про несвоєчасну сплату ТОВ "БМВ" задекларованих сум податкових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб, що були покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень. На думку представника позивача, питання щодо своєчасності сплати позивачем податку відповідно до чинних на той час норм права повинно було встановлюватись за результатами документальної перевірки.

Представником відповідача подано відзив, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки в ході проведеної камеральної перевірки позивача, встановлено, що в порушення вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України ТОВ "БМВ" несвоєчасно сплатило узгоджені суми податкових зобов`язань з орендної плати за землю, всього у розмірах 76.234,30 грн. та 375.487,40 грн., наведені обставини стали підставою для застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафів відповідно до статті 126 Податкового кодексу України.

Дослідивши письмові докази, суд установив.

Держаною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка, предметом якої було питання дотримання ТОВ "БМВ" вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати податку - плати за землю. За результатами перевірки складено акт від 30.03.2016 №275/26-50-12-03-15/32588849, відповідно до якого встановлено порушення ТОВ "БМВ" граничних строків сплати узгоджених сум грошового зобов`язання з плати за землю, передбачені пунктом 57.1 статті 57, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Актом перевірки від 30.03.2016 №275/26-50-12-03-15/32588849 встановлено, що:

- сума грошового зобов`язання у розмірі 44900,80 грн., задекларована платником податку у податковому розрахунку (реєстр. №9016632568 від 15.02.2016), граничний строк сплати якої настав 02.03.2016, фактично була сплачена 21.03.2016 (затримка 20 днів);

- сума грошового зобов`язання у розмірі 514,00 грн., задекларована платником податку у податковому розрахунку (реєстр. №9274100627 від 22.01.2016), граничний строк сплати якої настав 23.01.2016, фактично була сплачена 29.01.2016 (затримка 7 днів);

- сума грошового зобов`язання у розмірі 30.819,50 грн., задекларована платником податку у податковому розрахунку (реєстр. №9274100627 від 22.01.2016), граничний строк сплати якої настав 23.01.2016, фактично була сплачена 29.01.2016 (затримка 7 днів);

- сума грошового зобов`язання у розмірі 31.333,45 грн., задекларована платником податку у податковому розрахунку (реєстр. №9274100627 від 22.01.2016), граничний строк сплати якої настав 23.01.2016, фактично була сплачена 21.03.2016 (затримка 59 днів);

- сума грошового зобов`язання у розмірі 31.333,45 грн., задекларована платником податку у податковому розрахунку (реєстр. №9274100627 від 22.01.2016), граничний строк сплати якої настав 23.01.2016, фактично була сплачена 21.03.2016 (затримка 59 днів);

- сума грошового зобов`язання у розмірі 31.333,45 грн., задекларована платником податку у податковому розрахунку (реєстр. №9274100627 від 22.01.2016), граничний строк сплати якої настав 23.01.2016, фактично була сплачена 21.03.2016 (затримка 59 днів);

- сума грошового зобов`язання у розмірі 31.333,45 грн., задекларована платником податку у податковому розрахунку (реєстр. №9274100627 від 22.01.2016), граничний строк сплати якої настав 23.01.2016, фактично була сплачена 21.03.2016 (затримка 59 днів);

- сума грошового зобов`язання у розмірі 31.333,45 грн., задекларована платником податку у податковому розрахунку (реєстр. №9274100627 від 22.01.2016), граничний строк сплати якої настав 23.01.2016, фактично була сплачена 21.03.2016 (затримка 59 днів);

- сума грошового зобов`язання у розмірі 31.333,45 грн., задекларована платником податку у податковому розрахунку (реєстр. №9274100627 від 22.01.2016), граничний строк сплати якої настав 23.01.2016, фактично була сплачена 21.03.2016 (затримка 59 днів);

- сума грошового зобов`язання у розмірі 17.252,10 грн., задекларована платником податку у податковому розрахунку (реєстр. №9274100627 від 22.01.2016), граничний строк сплати якої настав 23.01.2016, фактично була сплачена 21.03.2016 (затримка 59 днів);

- сума грошового зобов`язання у розмірі 31.333,45 грн., задекларована платником податку у податковому розрахунку (реєстр. №9274100627 від 22.01.2016), граничний строк сплати якої настав 23.01.2016, фактично була сплачена 21.03.2016 (затримка 59 днів);

- сума грошового зобов`язання у розмірі 31.333,45 грн., задекларована платником податку у податковому розрахунку (реєстр. №9274100627 від 22.01.2016), граничний строк сплати якої настав 23.01.2016, фактично була сплачена 21.03.2016 (затримка 59 днів);

- сума грошового зобов`язання у розмірі 28.128,85 грн., задекларована платником податку у податковому розрахунку (реєстр. №1500017363 від 13.02.2015), граничний строк сплати якої настав 31.01.2016, фактично була сплачена 21.03.2016 (затримка 51 день);

- сума грошового зобов`язання у розмірі 31.333,45 грн., задекларована платником податку у податковому розрахунку (реєстр. №9274100627 від 22.01.2016), граничний строк сплати якої настав 31.01.2016, фактично була сплачена 21.03.2016 (затримка 51 день);

- сума грошового зобов`язання у розмірі 3.204,65 грн., задекларована платником податку у податковому розрахунку (реєстр. №9172967241 від 17.08.2015), граничний строк сплати якої настав 31.01.2016, фактично була сплачена 21.03.2016 (затримка 51 день);

- сума грошового зобов`язання у розмірі 30.819,45 грн., задекларована платником податку у податковому розрахунку (реєстр. №9274100627 від 22.01.2016), граничний строк сплати якої настав 23.01.2016, фактично була сплачена 26.02.2016 (затримка 35 днів);

- сума грошового зобов`язання у розмірі 14.081,35 грн., задекларована платником податку у податковому розрахунку (реєстр. №9274100627 від 22.01.2016), граничний строк сплати якої настав 23.01.2016, фактично була сплачена 26.02.2016 (затримка 35 днів).

Листом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 14.04.2016 №4143/10/26-50-12-03-10 залишено без змін акт перевірки від 30.03.2016 №275/26-50-12-03-15/32588849.

На підставі акту камеральної перевірки від 30.03.2016 №275/26-50-12-03-15/32588849 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 14.04.2016 №0019651203, яким на підставі абзацу третього пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов`язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб", код 18010600, всього у розмірі 375.487,40 грн. на 59 календарних днів, нараховано штраф у сумі 75.097,48 грн. (20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання);

- від 14.04.2016 №0019661203, яким на підставі абзацу трнтього пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов`язання за платежем "орендна плата з юридичних осіб", код 18010600, всього у розмірі 76.234,30 грн. на строк 20 календарних днів, нараховано штраф у сумі 7.623,43 грн. (10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання).

Рішеннями Головного управління ДФС у м. Києві від 29.06.2016 №14463/10/26-15-10-02-16 та ДФС України від 23.08.2016 №18264/6/99-99-11-03-01-25 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.04.2016 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5).

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Поряд з цим, нормами пункту 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою (пункт 31.1).

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо (пункт 31.3).

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як убачається з матеріалів справи, 13.02.2015 ТОВ "БМВ" подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві паперову податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний період 2015 рік, з позначкою "звітна", що зареєстрована за № 1500017363 , відповідно до якої позивачем задекларовано до сплати річну суму орендної плати у розмірі 337.545,78 грн., в т.ч. щомісячно до сплати по 28.128,81 грн. та окремо за грудень місяць - 28.128,87 грн.

17.08.2015 ТОВ "БМВ" подано до податкової інспекції електронну податкову декларацію з плати за землю за звітний період 2015 рік з позначкою "уточнююча", відповідно до якої позивачем відкориговано задекларовані попередньо суми податку, що підлягали сплаті у місяцях липні-грудні 2015 року, шляхом збільшення місячного платежу у кожному з зазначених місяців на 3.204,67 грн.

22.01.2016 ТОВ "БМВ" подано до податкової інспекції електронну податкову декларацію з плати за землю за звітний період 2015 рік з позначкою "звітна" (податкова декларація зареєстрована органом ДФС за №9274100627), відповідно до якої позивачем зазначена річна сума орендної плати у розмірі 376.001,26 грн., в т.ч. щомісячно до сплати по 31.333,44 грн. та окремо за грудень місяць - 31.333,42 грн.

Відповідно до позовної заяви та додаткових пояснень, при складанні податкової декларації від 22.01.2016 були допущені технічні помилки - зазначено невірні звітний період (замість "2016 року" вказаний "2015 рік") та розміри податку.

З метою коригування показників поданої податкової звітності ТОВ "БМВ" подано податкову звітність:

- 15.02.2016 електронну податкову декларацію з плати за землю за звітний період 2016 рік, з позначкою "звітна нова" (декларація зареєстрована органом ДФС за №9016632568), відповідно до якої задекларувало належну до сплати річну суму орендної плати у розмірі 538.809,66 грн., в т.ч. щомісячно до сплати по 44.900,81 грн. та окремо за грудень місяць - 11.900,75 грн.;

- 21.03.2016 електронну податкову декларацію з плати за землю за звітний період 2015 рік, з позначкою "уточнююча" (декларація зареєстрована органом ДФС за №9276546458), відповідно до якої відкоригувало задекларовані у поданій 22.01.2016 податковій декларації суми податку, шляхом їх зменшення на 376.001,28 грн. (в т.ч. на 31.333,44 грн. за місяці з січня по листопад, і на 31.333,44 грн. за грудень місяць).

Отже, відповідно до поданих позивачем звітної податкової декларації за 2015 рік за №1500017363 від 13.02.2015 (з урахуванням уточнюючої податкової декларації за реєстр. №9172967241 від 17.08.2015) та звітної нової податкової декларації за 2016 рік за №9016632568 від 15.02.2016, ТОВ "БМВ" мало сплатити до бюджету суми податку у таких розмірах: за 2015 рік: з січня по червень 2015 року по 28.128,81 грн. щомісячно, за період з липня по грудень 2015 року по 31.333,48 грн. щомісячно; за 2016 рік: за період з січня по листопад 2016 року по 44.900,81 грн. щомісячно та за грудень 2016 року - 44.900,75 грн.

На підтвердження сплати сум податку за 2015 рік позивачем надано копії платіжних доручень:

№1741 від 26.02.2015 на суму 28.128,81 грн. з призначенням платежу "орендна плата за землю за січень 2015 рік";

№1770 від 30.03.2015 на суму 28.128,81 грн. з призначенням платежу "орендна плата за землю за лютий 2015 рік";

№1802 від 30.04.2015 на суму 28.128,81 грн. з призначенням платежу "орендна плата за землю за березень 2015 рік";

№1835 від 28.05.2015 на суму 28.128,81 грн. з призначенням платежу "орендна плата за землю за квітень 2015 рік";

№1858 від 30.06.2015 на суму 28.128,81 грн. з призначенням платежу "орендна плата за землю за травень 2015 рік";

№1885 від 29.07.2015 на суму 28.128,81 грн. з призначенням платежу "орендна плата за землю за червень 2015 рік";

№1918 від 28.08.2015 на суму 31.333,48 грн. з призначенням платежу "орендна плата за землю за липень 2015 рік";

№1938 від 30.09.2015 на суму 31.333,48 грн. з призначенням платежу "орендна плата за землю за серпень 2015 рік";

№1964 від 30.10.2015 на суму 31.333,48 грн. з призначенням платежу "орендна плата за землю за вересень 2015 рік";

№1995 від 30.11.2015 на суму 31.333,48 грн. з призначенням платежу "орендна плата за землю за жовтень 2015 рік.";

№2010 від 22.12.2015 на суму 31.333,48 грн. з призначенням платежу "орендна плата за землю за листопад 2015 рік";

№2047 від 29.01.2016 на суму 31.333,48 грн. з призначенням платежу "орендна плата за землю за грудень 2015 рік".

Відповідно до відміток банку на платіжних дорученнях платежі за ними були проведені датами, що відповідають датам таких платіжних документів.

Як убачається з витягу з інтегрованої картки платника орендної плати з юридичних осіб (позивача) за 2016 рік 26.02.2016 та 28.03.2016 до інтегрованої картки внесені відомості про сплату ТОВ "БМВ" до державного бюджету сум податку у розмірі 44.900,81 грн. за січень і лютий 2016 року.

Аналізуючи зміст витягів з інтегрованої картки платника орендної плати з юридичних осіб (позивача) за 2015 та 2016 роки судом встановлено, що станом на 31.12.2015 в інтегрованій картці обліковувалась переплата у сумі 513,94 грн. 22.01.2016 контролюючим органом на підставі податкової декларації реєстр. №9274100627 від 22.01.2016 проведені нарахування платнику до сплати 11 платежів, як узгоджених грошових зобов`язань, по 31.333,44 грн. кожен. Внаслідок цього станом на 22.01.2016 в інтегрованій картці платника утворилась недоїмка у загальному розмірі 344.153,90 грн. 29.01.2016 зазначена недоїмка була частково погашена на зараховану до сплати згідно платіжного доручення №2047 від 29.01.2016 суму коштів (31.333,48 грн.). Як наслідок станом на 30.01.2016 сума недоїмки складала 312.820,42 грн. 30.01.2016 на підставі податкових декларацій реєстр. №1500017363 від 13.02.2015 та реєстр. №9172967241 від 17.08.2015 проведені нарахування до сплати суми узгоджених грошових зобов`язань 28.128,87 грн. і 3.204,67 грн. (всього 31.333,54 грн.). В цей же день на підставі податкової декларації реєстр. №9274100627 від 22.01.2016 здійснено нарахування платнику до сплати платежу у сумі 31.333,42 грн., як узгодженого грошового зобов`язання. Як наслідок станом на 31.01.2016 сума недоїмки складала 375.487,38 грн. 26.02.2016 зазначена недоїмка була частково погашена на зараховану до сплати згідно з платіжним дорученням №2078 від 26.02.2016 суму коштів (44.900,81 грн.). 01.03.2016 на підставі податкової декларації реєстр. №9016632568 від 15.02.2016 проведено нарахування до сплати суми узгодженого грошового зобов`язання 44.900,81 грн. Як наслідок наявна на той час сума недоїмки (330.586,57 грн.) збільшилась на аналогічну суму коштів.

21.03.2016 в інтегрованій картці платника на підставі податкової декларації реєстр. №9276546458 від 21.03.216 відображено зменшення нарахованої раніше до сплати суму податку на 376.001,28 грн. (що складає 12 платежів по 31.333,44 грн. кожен). У зв`язку з цим сума облікованої недоїмки була повністю погашена за рахунок поданого позивачем уточнюючого розрахунку, та станом на 28.03.2016 в інтегрованій картці платника знову обліковувалась переплата у розмірі 513,90 грн.

З огляду на наведені обставини суд доходить висновку, що випадки несвоєчасної сплати плати за землю, що зафіксовані актом камеральної перевірки, були зумовлені виключно обставинами нарахування контролюючим органом в інтегрованій картці платника орендної плати з юридичних осіб (позивача) 22.01.2016 та 30.01.2016 до сплати сум грошових зобов`язань, вказаних у податковій декларації реєстр. №9274100627 від 22.01.2016.

Водночас, як встановлено судом, такі суми грошових зобов`язань з податкової декларації реєстр. №9274100627 від 22.01.2016 були відкориговані позивачем, шляхом їх зменшення до нульового показника згідно з поданим уточнюючим розрахунком - податковою деклараціє №9276546458 від 21.03.2016.

До підстав уточнення, його правомірності, розміру зменшеної до сплати суми контролюючий орган в відзиві не зазначив. У свою чергу такі дії платника були ототожнені контролюючим органом зі сплатою сум податкового зобов`язання.

Враховуючи викладене, суми коштів в рахунок сплати сум узгоджених грошових зобов`язань, задекларованих ТОВ "БМВ" у податкових декларації за 2015 рік (№1500017363 від 13.02.2015, з урахуванням уточнюючої податкової декларації №9172967241 від 17.08.2015) та за 2016 рік (№9016632568 від 15.02.2016), були перераховані позивачем у період з 01.01.2016 по 30.03.2016 до державного бюджету повністю та у межах законодавчо визначених граничних строків їх сплати.

При цьому необхідно врахувати, що в розумінні підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, "грошовим зобов`язанням платника податків" є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а "податковим зобов`язанням" згідно підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Суму такого податкового та/або грошового зобов`язання платник відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України самостійно обчислює у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання вважається узгодженою.

Водночас нормами пункту 50.1 статті 50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Тобто, у випадку самостійного виявлення помилок у раніше поданій декларації (що мало місце у розглядуваних спірних правовідносинах) платник може виправити їх шляхом подання звітної, нової звітної або уточнюючої декларації. У такому випадку в контролюючого органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Оскільки із поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні (наприклад постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №826/19068/16).

Крім того, аналізуючи правовий зміст норм пункту 54.1 статті 54, статті 50, пункту 126.1 статті 126 ПК України у їх сукупності Верховний Суд (постанови від 25.04.2019 у справі №826/19068/16, від 27.02.2018 у справі №813/2009/17, від 14.08.2018 у справі №818/1507/17) дійшов висновків про те, що специфіка нарахування штрафної санкції за статтею 126 ПК України полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом вже на погашену суму податкового боргу. Отже, при поданні уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов`язання з певного податку, відсутній об`єкт застосування штрафної санкції, передбаченої статтею 126 ПК України оскільки подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов`язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов`язання, у той час як її (штрафної санкції) нарахування залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

Беручи до уваги встановлені обставини справи та наведені вище правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність в діях ТОВ "БМВ" складу правопорушення (порушення правил сплати (перерахування) плати за землю), що зафіксований в акті камеральної перевірки.

Щодо посиланням позивача на протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень у зв`язку з обставиною відсутності у контролюючого органу правових підстав для проведення камеральної перевірки з питання своєчасності сплати платником сум узгоджених грошових зобов`язань, суд дійшов наступних висновків.

Як убачається з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 14.04.2016 підставою для їх прийняття слугували висновки акту камеральної перевірки від 30.03.2016 №275/26-50-12-03-15/32588849 з питань порушення правил сплати податків (а саме - своєчасності сплати плати за землю).

Згідно з положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції станом на дату складання акта камеральної перевірки та прийняття оскаржуваних рішень) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Документальною перевіркою, зокрема, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 № 1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII) редакцію підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПУ України було змінено, а саме - розширено предмет камеральної перевірки шляхом включення до нього питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Протягом 2016 року, до внесення відповідних змін до Податкового кодексу України на підставі Закону №1797-VIII, які набули чинності з 01 січня 2017 року, питання своєчасності та повноти сплати податків мали перевірятися контролюючим органом лише в межах проведення документальної перевірки.

За наведених обставин можна стверджувати, що під час проведення камеральної перевірки (в редакції Кодексу, яка діяла до 01 січня 2017 року) не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки). Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Разом з тим, відповідач станом на 30.03.2016 здійснив проведення камеральної перевірки, чим порушив вимоги підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, а відтак акт перевірки від 30.03.2016 №275/26-50-12-03-15/32588849 у розумінні статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України є недопустимим доказом на підтвердження наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття податкових повідомлень-рішень від 14.04.2016. Відповідно протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої були покладені в основу прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафів в цілому (наприклад, постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 826/18513/16).

Беручи до уваги вищенаведене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо строків звернення до суду суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Статтею 102 ПК України встановлено строк 1095 днів.

Як убачається з опису вкладення цінного листа представником позивача 15.04.2019 направлено до суду позовну заяву з додатками. Враховуючи що 14.04.2019 було вихідним днем, суд доходить висновку про направлення позивачем до суду позовної заяви в межах строків визначених статтею 102 ПК України.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (платіжне доручення від 15.05.2019 №11). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 14 квітня 2016 року №0019651203 та від 14 квітня 2016 року №0019661203.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВ" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БМВ" (ідентифікаційний код 32588849, місцезнаходження: 03028, місто Київ, вулиця Академіка Писаржевського, будинок 6).

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець