Ухвала

від 22.01.2020 по справі 815/7/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 січня 2020 року

м. Київ

справа № 815/7/18

адміністративне провадження № К/9901/36796/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Коваленко Н. В., Кравчука В. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеської області Стоматової Олени Миколаївни, третя особа - Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, про визнання протиправними дій, протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі - Департамент ДАБІ в Одеській області), головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеської області Стоматової О. М. (далі - головний інспектор Стоматова О. М.) у якому з урахуванням уточнення вимог просив:

- визнати протиправними дії головного інспектора Стоматової О. М. щодо прийняття рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 05 жовтня 2016 року № 01-07/221 на реконструкцію існуючого готельного комплексу з розміщенням ресторану та приміщеннями для обслуговування населення за адресою: АДРЕСА_1 від 11 липня 2017 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 05 жовтня 2016 року № 01-07/221 на реконструкцію існуючого готельного комплексу з розміщенням ресторану та приміщеннями для обслуговування населення за адресою: АДРЕСА_1, прийняте головним інспектором Стоматовою О. М. 11 липня 2017 року.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 23 квітня 2018 року позов задовольнив. Визнав протиправними дії головного інспектора Стоматової О. М. та скасував її рішення від 11 липня 2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 05 жовтня 2016 року № 01-07/221 на реконструкцію існуючого готельного комплексу з розміщенням ресторану та приміщеннями для обслуговування населення за адресою: АДРЕСА_1.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 листопада 2018 року скасував зазначене вище рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою відмовив у задоволенні позову.

Не погодившись з таким судовим рішенням апеляційної інстанції, 06 грудня 2019 року ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року і залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року.

Разом з цим, суд установив, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 329 КАС України, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку касаційного оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, зазначивши, що 10 грудня 2018 року він направив кур`єрською службою доставки Товариством з обмеженою відповідальністю Двадцять п`ять годин (далі - ТОВ Двадцять п`ять годин ) касаційну скаргу на вказане вище судове рішення, проте 05 грудня 2019 року дізнався, що зазначене відправлення було втрачено кур`єром. Таким чином позивач вважає, що ним пропущено строк з поважних причин.

На підтвердження вказаного позивач надав акт ТОВ Двадцять п`ять годин від 05 грудня 2019 року про втрату відправлення за квитанцією від 10 грудня 2018 року № 5247. Проте у цьому акті не встановлені обставини і не зазначена дата такої втрати.

Дослідивши надане клопотання з доданими до нього документами, колегія суддів дійшла висновку, що вказані позивачем причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року є неповажними з огляду на таке.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні від 26 квітня 2007 року у справі Олександр Шевченко проти України : (…) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження (…).

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржуване судове рішення апеляційним судом було прийнято 22 листопада 2018 року. При цьому позивач нібито направив таку скаргу до Верховного Суду 10 грудня 2019 року, тобто більше ніж 1 рік назад.

Водночас, позивач, не отримавши від кур`єрської служби інформації щодо доставки відправлення (його касаційної скарги), не цікавився напротязі року ані про хід доставки, ані про стан розгляду такої скарги в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, а лише 22 листопада 2019 року звернувся до суду касаційної інстанції з адвокатським запитом.

Крім того, суд звертає увагу, що складений ТОВ Двадцять п`ять годин акт від 05 грудня 2019 року не містить дату, коли нібито відправлення ОСОБА_1 було втрачено, та інформації стосовно того, коли кур`єрська служба повідомила позивача про втрату цього відправлення (про результат доставки відправлення).

Ураховуючи викладене, суд визнає зазначені причини пропуску строку касаційного оскарження неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

З огляду на викладене, скаржнику необхідно зазначити поважні причини пропуску строку касаційного оскарження та надати відповідні докази.

За наведених обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 169, 329, 332 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку касаційного оскарження на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеської області Стоматової Олени Миколаївни, третя особа - Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, про визнання протиправними дій, протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна

Судді Н. В. Коваленко

В. М. Кравчук