Ухвала

від 21.01.2020 по справі 520/6572/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2020 року

Київ

справа № 520/6572/19

адміністративне провадження № К/9901/649/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Харківській області, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 520/6572/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області (далі - скаржник), направлена до суду поштою 27.12.2019.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020 визначено склад колегії суддів, касаційну скаргу передано судді-доповідачу Гімону М. М.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав та про підстави звільнення від сплати судового збору суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19210 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2019 році, який містить вимоги майнового характеру у загальному розмірі 1219998,28 грн. .

З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 36599,94 гривень ( 1219998,28 грн * 1,5 % * 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку - 207

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір .

Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Як вбачається з касаційної скарги, вона містить виключно відомості щодо проведеної перевірки, висновки за її результатами, які дублюють Акт перевірки, та абстрактне зазначення, що судами попередніх інстанцій ухвалені рішення з порушенням норм матеріального права при неповному з`ясуванні обставин справи.

Скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, статті 52 КАС України в частині відмови в задоволенні заяви про заміну сторони Головного управління ДФС у Харківській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області, що призвело до відсутності можливості здійснити процесуальне представництво відповідачем власних інтересів в суді.

Проте скаржник не наводить обґрунтованих доводів, яким саме чином це порушило його права та позбавило можливості представляти інтереси.

Крім того, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми статті 308 КАС України та прийнято до уваги докази, які не надавалися позивачем у суді першої інстанції без належного обґрунтування неможливості їх подання.

Проте зі змісту постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що судом перевірено правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права на підставі тих обставин, які підтверджені документами, наданими позивачем у суді першої інстанції. Зі змісту судового рішення апеляційної інстанції не вбачається, що позивачем подавалися додаткові докази, у зв`язку з чим заявнику касаційної скарги варто зазначити, які саме документи додатково надано у суді апеляційної інстанції чи прийняті вони судом апеляційної інстанції як доказ та чому, на думку скаржника, суд не повинен був приймати їх до уваги.

Отже, формальне зазначення скаржником, що судами не надано належної правової оцінки висновкам контролюючого органу, а судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, не є належним обґрунтуванням вимог касаційної скарги.

Суд акцентує увагу скаржника про необхідність наведення підстав касаційного оскарження з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

При цьому у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставини справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, оскільки касаційна скарга не містить конкретного обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, скаржнику слід усунути цей недолік касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Харківській області, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 520/6572/19 залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- зазначити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі,

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

М.М. Гімон,

Суддя Верховного Суду