Ухвала

від 18.02.2020 по справі 520/6572/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 лютого 2020 року

Київ

справа №520/6572/19

адміністративне провадження №К/9901/649/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Харківській області, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 520/6572/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТИТАН до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області (далі - скаржник), направлена до суду поштою 27.12.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2020 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення виявлених судом недоліків, а саме - для надання документа про сплату судового збору та зазначення обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального прав.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№ 0102928914604), копія ухвали суду від 21.01.2020 про залишення касаційної скарги без руху отримана скаржником 27.01.2020.

На виконання вищезгаданої ухвали суду, від скаржника 11.02.2020 надійшла уточнена касаційна скарга та клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Перевіривши надіслані матеріали, суд вважає їх такими, що не усувають виявлених судом недоліків, оскільки, як вбачається з ухвали Верховного Суду від 21.01.2020, скаржнику було запропоновано:

- зазначити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі;

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги.

В ухвалі про залишення касаційної скарги без руху увагу скаржника було акцентовано на тому, що касаційна скарга містить ті ж самі доводи, яким, з огляду на зміст рішення суду апеляційної інстанції, надано правову оцінку, натомість належних обґрунтувань незгоди з його правовою оцінкою відповідачем не наведено. Так, судом апеляційної інстанції перевірено правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права на підставі тих обставин, які підтверджені документами, наданими позивачем у суді першої інстанції. Крім того, заявнику касаційної скарги необхідно було зазначити, які саме документи додатково надано у суді апеляційної інстанції чи прийняті вони судом апеляційної інстанції як доказ та чому, на думку скаржника, суд не повинен був приймати їх до уваги та навести обґрунтовані доводи, яким саме чином відмова в задоволенні заяви про заміну сторони Головного управління ДФС у Харківській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області, порушило його права та позбавило можливості представляти інтереси.

Тому Верховний Суд звернув увагу відповідача, що формальне зазначення скаржником, що судами не надано належної правової оцінки висновкам контролюючого органу, а судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, не є належним обґрунтуванням вимог касаційної скарги. Скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу). При цьому у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставини справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

З огляду на зміст уточненої касаційної скарги, вона містить той же самий виклад обставин, який судом визнано неналежним правовим обґрунтуванням вимог касаційної скарги. Тобто, скаржник не наводить належних обґрунтувань незгоди з судовими рішеннями, з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни. Не зазначає конкретних обставин, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, які саме документи додатково надано у суді апеляційної інстанції чи прийняті вони судом апеляційної інстанції як доказ та чому, на думку скаржника, суд не повинен був приймати їх до уваги.

Крім того, формальне зазначення скаржником, що до матеріалів справи долученні додаткові докази, які не були предметом розгляду під час проведення перевірки контролюючим органом, не є безумовною підставою для визнання недоліків усунутими в цій частині, оскільки скаржником не враховано, що касаційна скарга надходить до касаційного суду без матеріалів справи, а тому суд позбавлений можливості перевірити наявність зазначених документів.

Враховуючи, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку, обставинами, що були встановлені судом та на підставі яких доказів, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано, які саме обставини було неправильно встановлено, та які саме докази було неправильно чи неповно досліджено, а також обґрунтувати у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, встановленні обставин чи дослідженні доказів та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Вищенаведених вимог, у даній справі скаржник не дотримався.

Отже, уточнена касаційна скарга не містить конкретного обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, тобто, фактично, не містить підстав касаційного оскарження.

У зв`язку з наведеним, уточнена касаційна скарга не усуває виявлені судом касаційної інстанції недоліки касаційної скарги щодо обґрунтувань її вимог, а тому не є такою, що свідчить про виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21.01.2020.

Отже, клопотання ГУ ДПС про продовження строку виконання вимог ухвали в частині надання документа про сплату судового збору є недоцільним і задоволенню не підлягає.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон №460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Згідно частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на наведене, касаційна скарга разом з доданими до неї матеріалами підлягає поверненню її заявникові.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №460-IX та статтями 3, 169, 251, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Харківській області, про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Харківській області, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 520/6572/19 - повернути заявникові.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду