Постанова

від 22.01.2020 по справі 2а-18958/11/2670

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2020 року

Київ

справа №2а-18958/11/2670

адміністративне провадження №К/9901/28545/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року у справі № 2а-18958/2670 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України, Державного підприємства Інформаційний центр , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України, Державного підприємства Інформаційний центр , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2014 року, на часткове задоволення позову постановлено:

- визнати протиправними дії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України по неповному наданню інформації, що містилася в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень щодо скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кириченка Вадима Григоровича від 17.08.2007 про відкриття виконавчого провадження №4529908 по виконанню рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 по заяві №25476/02 справа „Погребна проти України";

- визнати протиправною бездіяльність Державної виконавчої служба України, яка проявилася в невнесенні до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень всіх відомостей про проведення та вчинення виконавчих дій та рішень по виконавчому провадженню №4529908;

- визнати такими, що надають неповну інформацію Повні витяги з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень №13090 від 25.06.2009 та №17450 від 22.06.2010 по виконавчому провадженню № 4529908 по виконанню рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 по заяві №25476/02 справа „Погребна проти України";

- визнати протиправними дії Державної виконавчої служба України, які проявилися у внесенні в 2009 році до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень інформації про скасування постанови від 17.08.2007 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кириченком Вадимом Григоровичем постанови про відкриття виконавчого провадження №4529908;

- зобов`язати Державну виконавчу службу України вжити заходів про вилучення/видалення з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень інформації про скасування постанови від 17.08.2007 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кириченка Вадима Григоровича про відкриття виконавчого провадження №4529908;

- вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 апеляційну скаргу Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2012 року - без змін.

25 березня 2019 року позивач звернулася до суду із заявою про заміну правонаступниками відповідачів: Державної виконавчої служби України та Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2019 року вказану заяву ОСОБА_1 задоволено. Зокрема, замінено сторону у справі № 2а-18958/11/2670 Державне підприємство Інформаційний центр Міністерства юстиції України на його правонаступника - Державне підприємство Національні інформаційні системи .

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2019 року в частині заміни сторони виконавчого провадження у справі №2а-18958/11/2670 Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України на його правонаступника - Державне підприємство Національні інформаційні системи скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну правонаступником відповідача Державне підприємство Інформаційний центр у справі №2а-18958/11/2670 - відмовлено.

Замінюючи Державне підприємство Інформаційний центр на його правонаступника - Державне підприємство Національні інформаційні системи на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції виходив з того, що функції, права та обов`язки щодо надання, зберігання, обліку, пошуку, узагальнення інформації, що містилася в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень (автоматизованій системі виконавчого провадження) перейшли до Державного підприємства Національні інформаційні системи .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині зазначеної заміни, суд апеляційної інстанції вказував, що положення статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України до спірних правовідносин, які виникли на стадії виконання судового рішення, не застосовуються, оскільки вони регулюють питання заміни сторони лише на стадії судового розгляду. Крім того зазначав, що ДП Національні інформаційні системи не є правонаступником ДП Інформаційний центр .

Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції в частині скасування рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 просить скасувати його та в задоволенні заяви в цій частині відмовити, з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Указує, зокрема, що у цьому випадку відбулась реорганізація відповідача Державного підприємства Інформаційний центр у Державне підприємство Національні інформаційний системи у зв`язку з переходом усіх функцій ліквідованої юридичної особи.

У частині залишення рішення суду першої інстанції без змін постанова суду апеляційної інстанції не оскаржується.

У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство Національні інформаційні системи просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 25.03.2019 позивач

звернулась із заявою про заміну відповідача Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України його правонаступником Державним підприємством Національні інформаційні системи відповідно до вимог статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

На обґрунтування заяви зазначає, зокрема, що однією з перешкод виконання рішення по справі № 2а-18958/11/2670 є ліквідація юридичної особи Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини 1 статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчиненні в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Поряд із цим, частиною 1 статті 379 КАС України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З аналізу зазначених положень закону слідує, що приписи статті 52 КАС України допускають здійснення заміни сторони тільки під час судового розгляду.

Проте, 07 червня 2012 року Київським апеляційним адміністративним судом було видано виконавчий лист у цій справі

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що положення статті 52 КАС України до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки судовий розгляд цієї справи завершено.

Аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 12 серпня 2019 року у справі № 2а-7750/11/2670.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Судами на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що Державне підприємство Інформаційний центр Міністерства юстиції України перебуває в стані припинення та головою комісії з припинення (ліквідатором) визначено Шелембу В.М.

Разом із цим, на підставі наказу Міністерства юстиції України від 07.05.2015 № 657/5 Щодо створення державного підприємства Національні інформаційні системи , 12.05.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про реєстрацію юридичної особи Національні інформаційні системи (ДП НАІС ) код ЄДРПОУ 39787008, місцезнаходження 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4.

Судами відповідно до наявного у матеріалах справи статуту встановлено, що Державне підприємство Національні інформаційні системи є юридичною особою, набуває прав та обов`язків юридичної особи з дати включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Підприємство діє на принципах госпрозрахунку, самофінансування та самоокупності та функціонує як самостійний суб`єкт господарювання. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно із законодавством.

Пунктом 2.2 статуту Державного підприємства Національні інформаційні системи у редакції 2015 року було визначено, що предметом діяльності підприємства є технічне та технологічне забезпечення створення, запровадження, експлуатація програмно - інформаційних комплексів системного ведення певного переліку реєстрів, серед якого відсутній Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень.

До того ж, колегія суддів ураховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 826/3269/18 про те, що Державне підприємство Національні інформаційні системи не здійснює владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За таких умов, колегія суддів визнає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що Державне підприємство Національні інформаційні системи не є правонаступником Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України.

Тому Верховний Суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про заміну відповідача Державного підприємства Інформаційний центр на Державне підприємство Національні інформаційні системи .

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин та доказів.

За змістом частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною першою статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, за відсутності підстав для висновку, що судом апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення, підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року у справі № 2а-18958/2670 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України, Державного підприємства Інформаційний центр , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Cуддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко