Рішення

від 21.01.2020 по справі 491/304/19

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/304/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

сторін у справі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Клименко Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Одесаобленерго про встановлення земельного сервітуту, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Одесаобленерго про встановлення земельного сервітуту.

Згідно позовної заяви, позивачу належить на праві власності земельна ділянка, яка розташована на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, кадастровий номер 5120282800:01:001:0557. Право власності підтверджує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №47016724 від 05 листопада 2015 року та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно Серія НОМЕР_1 .

Як зазначає позивач, Акціонерним товариством Одесаобленерго на вищевказаній земельній ділянці було самовільно встановлено конструкції повітряної лінії електропередач опори 106 ПЛ 110 кВ Троїцьке-Ананьїв , які займають ділянку, що перешкоджає вільному користуванню, обробці моєї земельної ділянки, внаслідок чого він несе матеріальні збитки. Як зазначає ОСОБА_2 , він неодноразово звертався до Відповідача з проханням щодо компенсації понесених ним збитків.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що у своєму листі №101/07/03-5609 від 30 серпня 2018 року відповідач просить надати дозвіл на розроблення технічної документації щодо частини земельної ділянки та укладення постійного договору земельного сервітуту: на право розміщення та подальшої експлуатації об`єктів передачі електричної енергії (трансформаторна підстанція) на земельній ділянці. Позивачем 07 вересня 2018 року було надано відповідний дозвіл на розроблення вищевказаної технічної документації.

Згідно позовної заяви, 02 листопада 2018 року відповідач направив позивачеві лист №07/21-1852, з пропозицією розгляду проекту договору земельного сервітуту. Ознайомившись із запропонованим проектом договору було виявлено що відповідач в Розділі 4 цього проекту договору - Розрахунки по договору, підпункті 4.1 пропонує наступне: Встановлення та користування земельним сервітутом є безоплатним у відповідності до ч.1 ст.98 Земельного Кодексу України. Позивач, не погодившись із запропонованим проектом договору в частині безоплатного користування часткою земельної ділянки (оскільки встановлені об`єкти передачі електричної енергії призводять до понесення матеріальних збитків), направив на адресу відповідача зустрічний проект договору про встановлення земельного сервітуту.

Як зазначає позивач, в проекті договору про встановлення земельного сервітуту він запропонував встановити сервітут на наступних умовах: - власник надає Сервітуарію право на обмежене платне користування належною йому земельною ділянкою площею 0,93 га, яка розташована на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, кадастровий номер 5120282800:01:001:0557; - сервітуарій по постійному сервітуту набуває право платного користування частиною і (частинами) земельної ділянки для будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення споруд опорних конструкцій повітряної лінії електропередач на період експлуатації опори 106 ПЛ 110 кВ Троїцьке-Ананьїв . - плата по договору розрахована на один рік у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень. - за земельний сервітут Сервітуарій сплачує плату у грошовій формі від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. - плата по договору вноситься Сервітуарієм до 25 березня, але не пізніш 30 березня поточного року. - розрахунок між сторонами оформляється відповідними документами (актами, квитанціями тощо), які оформляються не менш ніж в двох екземплярах і посвідчуються підписом сторін (для юридичних осіб підпис посвідчується печаткою). - на будь-яку суму плати за земельний сервітут, яка не була сплачена у отроки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення боргу або на день його погашення (залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою), за кожний календарний день прострочення у його сплаті. - розмір плати за земельний сервітут не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням щорічної індексації грошової оцінки земельної ділянки та внесенням змін на підставі вимог чинного законодавства України і інших нормативних документів. - у разі визнання договору про встановлення земельного сервітуту недійсним, одержана Власником плата за земельний сервітут за фактичний строк дії земельного сервітуту не повертається. - власник земельної ділянки має право вимагати своєчасного внесення плати.

Як зазначено в позовній заяві, в своєму листі №101/07/03-16 від 08 січня 2019 року відповідач просив надати обґрунтування розрахунку вартості платного договору земельного сервітуту та обрахування площі, на яку поширюється право земельного сервітуту. У відповідь на підтвердження запропонованих позивачем умов договору було надіслано лист від 08 лютого 2019 року з додатками, а саме: - Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якої вартість моєї земельної ділянки площею 3,85ч09 га - 134720,29 гривень. - Таблиця - розрахунок витрат на посів, обробку, удобрення, збір урожаю з зазначенням розміру матеріальної шкоди, спричиненої, розміщення споруд опорних конструкцій повітряної лінії електропередач опори 106 ПЛ 110 кВ Троїцьке-Ананьїв в розмірі - 30000 (тридцять тисяч) гривень на рік. - Обрахування площі, на яку поширюється право земельного сервітуту визначено ХМL - файлом, який містить різну інформацію про земельну ділянку: розташування кутів повороту, розмір, призначення, площа, склад угідь та інші технічні дані.

Позивач зазначає, що не отримавши від відповідача відповіді на вищевказаний лист з прийняттям або відмовою від запропонованих позивачем умов встановлення земельного сервітуту, на адресу відповідача 11 березня 2019 року було направлено заяву про перенесення конструкції повітряної лінії електропередач опори 106 ПЛ 110 кВ Троїцьке-Ананьїв з земельної ділянки загальною площею 3,8509 га, яка розташована на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, кадастровий номер-5120282800:01:001:0557 у термін 15 (п`ятнадцять) днів, тобто до 26 березня 2019 року. Відповідач жодним чином не відреагував на дану заяву.

Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 був змушений звернутися до суду з позовною заявою про встановлення земельного сервітуту, для захисту своїх законних прав та просить суд: 1) Встановити земельний сервітут на обмежене платне користування земельною ділянкою Позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , площею 0,93 га, яка розташована на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, кадастровий номер 5120282800:01:001:0557; 2) Визначити істотні умови сервітуту: строк сервітуту - на період експлуатації опори № 106 ПЛ 110 кВ Троїцьке-Ананьїв ; площа, на яку поширюється земельний сервітут, - 0,93 га; межі сервітуту - згідно з кадастровим планом земельної ділянки з позначенням сервітуту; плата за встановлення та користування сервітутом - в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень (у грошовій формі від нормативної грошової оцінки земельної - ділянки); плата вноситься до 25 березня, але не пізніше 30 березня поточного року.

Ухвалою суду від 11 квітня 2019 року у справі відкрито провадження, прийнято рішення про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та про призначення у справі підготовчого судового засідання, роз`яснено порядок та надано час відповідачу для подання відзиву на позовну заву, а позивачу порядок подання відповіді на відзив на позовну заяву.

4 червня 2019 року за вихідним №20/306 від 30 травня 2019 року на адресу Ананьївського районного суду Одеської області надійшов відзив АТ Одесаобленерго на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.73-75) з додатками (а.с.76-89), в якому відповідач зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та навів підстав для своїх заперечень.

В подальшому, 20 червня 2019 року на адресу суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив АТ Одесаобленерго на його позовну заяву (а.с.101-102) з додатками (а.с.103-106), в якому позивач зазначив, що вважає відзив необґрунтованим та недоведеним належними доказами, у зв`язку з чим просив задовольнити його позовні вимоги.

У судовому засіданні 2 липня 2019 року за згодою сторін було приєднано до матеріалів справи надані позивачем: копію відповіді Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 24 червня 2019 року №18 (а.с.114) та копію відповіді Відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 21 червня 2019 року №24/364-19 (а.с.115-116), наданих на запити позивача.

19 липня 2019 року у підготовчому судовому засіданні за згодою учасників процесу було приєднано до матеріалів справи відзив АТ Одесаобленерго на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.73-75) з додатками (а.с.76-89) та відповідь ОСОБА_1 на вказаний відзив (а.с.101-102) з додатками (а.с.103-106).

Після виконання завдань підготовчого провадження, визначених статтею 189 ЦПК України, судом 19 липня 2019 року було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В подальшому у судових засіданнях з розгляду справи було оголошено стислий зміст позовної заяви, заслухано пояснення учасників справи та досліджено письмові докази, які містяться в матеріалах справи, доповнень до судового розгляду учасники процесу не мали.

21 січня 2020 року у судових дебатах позивач позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача - юрисконсульт першої категорії департаменту з правового забезпечення АТ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО Клименко Богдан Вікторович , повноваження якого підтверджені копією довіреності від 31 жовтня 2019 року №480 (а.с.163-164), у судових дебатах проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечив просив у позові відмовити, зазначивши, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту його прав.

Суд дослідивши матеріали справи, з урахуванням пояснень учасників справи, наданих ними у судових засіданнях, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Так, при розгляді справи встановлено:

Позивачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Шелехове Ананьївського району Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , що підтверджується доданими до позовної заяви: копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 24 лютого 2000 року Жовтневим РУ ГУ МВС України в місті Києві (а.с.8-9) та копією картки платника податків, виданої Подільським управлінням ГУ ДФС в Одеській області 27 березня 2019 року (а.с.10).

Позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,8509 га, кадастровий номер 5120282800:01:001:0557, розташована за адресою: Одеська обл., Ананьївський р-н, Кохівська сільська рада, масив № НОМЕР_4 , ділянка № НОМЕР_5 , цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, запис про реєстрацію права власності від 23 жовтня 2015 року №11912481, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 5 листопада 2015 року індексний номер 47016724 (а.с.11), копією Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 47016276 від 5 листопада 2015 року (а.с.12) та копією Витягу з Державного земельного кадастру номер НВ-5102323562015 від 12 жовтня 2015 року (а.с.13).

На території вказаної земельної ділянки розташована охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи площею 0,5893 га встановлена безстроково на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 1997 року №209 Про затвердження Правил охорони електричних мереж , що підтверджується доданою до позовної заяви копією Витягу з Державного земельного кадастру номер НВ-5102323562015 від 12 жовтня 2015 року (а.с.13) та копією додатку до вказаного витягу (а.с.14-15).

З матеріалів справи вбачається, що об`єктом енергетичної системи, навколо (вздовж) якого встановлено зазначену у Витягу з Державного земельного кадастру номер НВ-5102323562015 від 12 жовтня 2015 року охоронну зону на земельній ділянці кадастровий номер 5120282800:01:001:0557, є повітряна лінія електропередачі ПЛ 110 кВ Троїцьке-Ананьїв та, зокрема, опора № НОМЕР_6 зазначеної лінії, що підтверджується листом Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго від 2 листопада 2018 року №07/21-1852 (а.с.18), додатком до зазначеного листа у вигляді проекту договору земельного сервітуту, копія якого додана до позовної заяви (а.с.19-23).

Відповідно до доданої до позовної заяви копії листа Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго від 30 серпня 2018 року №101/07/03-5609 (а.с.16) ПАТ Енергопостачальна компанія Одесаобленерго звернулося до ОСОБА_1 з проханням надати дозвіл на розроблення технічної документації щодо встановлення частини земельної ділянки площею 0,5893 га та укладення постійного договору сервітуту: на право розміщення та постійної експлуатації об`єктів передачі електричної енергії (трансформаторна підстанція) на земельній ділянці, що розташована: Одеська обл., Ананьївський р-н, Коханівська с/р , місив в„– НОМЕР_7 НОМЕР_5 . Також, у вказаному листі було запропоновано ОСОБА_1 в разі позитивного розгляду зазначеного питання надати засвідчені копії: документів власника/користувача вищевказаної земельної ділянки; документи, що посвідчують право власності /користування земельною ділянкою; обмінний файл; копію витягу з Державного земельного кадастру; копію витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно.

До позовної заяви додано копію листа ОСОБА_1 до Енергопостачальної компанії Одесаобленерго датованого 7 вересня 2018 року (а.с.17), в якому ОСОБА_1 зазначає, що надає дозвіл на розроблення технічної документації щодо встановлення частини земельної ділянки площею 0,5893 га та укладення постійного договору сервітуту: на право розміщення та постійної експлуатації об`єктів передачі електричної енергії (трансформаторна підстанція) на земельній ділянці, що розташована: Одеська обл., Ананьївський р-н, Коханівська с/р , місив № НОМЕР_4 ділянка в„– НОМЕР_5 . В якості додатків до казаного листа зазначено: копія паспорта; копія ідентифікаційного коду; документи, що посвідчують право власності/користування земельною ділянкою; обмінний файл; копія витягу з Державного земельного кадастру; копія витягу з державного реєстру прав на нерухоме мано.

Позивачем до позовної заяви додано лист Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго від 2 листопада 2018 року №07/21-1852 (а.с.18), з якого вбачається, що згідно дозволу позивача на розроблення технічної документації щодо встановлення частини земельної ділянки та укладення постійного договору земельного сервітуту: на право розміщення та подальшої експлуатації об`єктів передачі електричної енергії (опора №106 ПЛ 110 кВ Ананьїв-Троїцьке ) ПАТ Енергопостачальна компанія Одесаобленерго просило ОСОБА_1 розглянути проект договору земельного сервітуту та у разі відсутності зауважень повернути на адресу енергокомпанії підписані примірники договору, для подальшої розробки технічної документації.

Додатком до зазначеного листа є проект договору земельного сервітуту(а.с.19-23), копія додано до позовної заяви, з якої вбачається, що ПАТ Енергопостачальна компанія Одесаобленерго було запропоновано ОСОБА_1 укласти з відповідачем - Акціонерним товариством Одесаобленерго договір земельного сервітуту предметом якого є встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту для будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення споруд опорних конструкцій повітряної лінії електропередачі з метою експлуатації опори №106 ПЛ 110 кВ Троїцьке-Ананьїв на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області.

Згідно пункту 1.2 зазначеного проекту договору сервітуту, запропонованого ПАТ Енергопостачальна компанія Одесаобленерго власник земельної ділянки надає, а Сервітуарій по постійному сервітуту набуває право безоплатного користування частиною (частинами) земельної ділянки площею 0,0005 га для будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення споруд опорних конструкцій повітряної лінії електропередачі на період експлуатації опори 106 ПЛ 110 кВ Троїцьке-Ананьїв .

Пунктом 4.1 запропонованого ПАТ Енергопостачальна компанія Одесаобленерго проекту договору сервітуту передбачалося, що встановлення та користування земельним сервітутом є безоплатним у відповідності до ч.1 ст.98 Земельного кодексу України.

Позивач - ОСОБА_1 , не погоджуючись з запропонованими ПАТ Енергопостачальна компанія Одесаобленерго умовами договору земельного сервітуту, розробив власний проект договору земельного сервітуту між ним та відповідачем - Акціонерним товариством Одесаобленерго (а.с.24-27).

Пунктом 1.1 зазначеного, запропонованого ОСОБА_1 , проекту договору земельного сервітуту передбачалося, що за даним договором Власник надає, Сервітуарію право на обмежене платне користування належною йому земельною ділянкою, площею 0,93 га, яка розташована на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області кадастровий номер 5120282800:01:001:0557.

Відповідно до пункту 1.2 запропонованого ОСОБА_1 проекту договору земельного сервітуту Сервітуарій по постійному сервітуту набуває право платного користування частиною (частинами) земельної ділянки для будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення споруд опорних конструкцій повітряної лінії електропередач на період експлуатації опори 106 ПЛ 110 кВ Троїцьке-Ананьїв .

Крім того, пунктами 4.1-4.7 проекту договору земельного сервітуту, запропонованого позивачем, було передбачено, що плата по договору розрахована на один рік у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень; за земельний сервітут Сервітуарій сплачує плату у грошовій формі від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; - плата по договору вноситься Сервітуарієм до 25 березня, але не пізніш 30 березня поточного року; - розрахунок між сторонами оформляється відповідними документами (актами, квитанціями тощо), які оформляються не менш ніж в двох екземплярах і посвідчуються підписом сторін (для юридичних осіб підпис посвідчується печаткою); - на будь-яку суму плати за земельний сервітут, яка не була сплачена у отроки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення боргу або на день його погашення (залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою), за кожний календарний день прострочення у його сплаті; - розмір плати за земельний сервітут не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням щорічної індексації грошової оцінки земельної ділянки та внесенням змін на підставі вимог чинного законодавства України і інших нормативних документів; - у разі визнання договору про встановлення земельного сервітуту недійсним, одержана Власником плата за земельний сервітут за фактичний строк дії земельного сервітуту не повертається.

В подальшому, на адресу ОСОБА_1 надійшов лист АТ Одесаобленерго від 8 січня 2019 року №101/07/03-16, копія якого додана до позовної заяви (а.с.28), з якого вбачається, що відповідачем було отримано запропонований ОСОБА_1 проект договору земельного сервітуту (а.с.24-27) та з метою опрацювання позицій позивача було запропоновано йому надати обґрунтування розрахунку вартості платного договору земельного сервітуту та обрахування площі, на яку поширюється право земельного сервітуту.

Як зазначає позивач, у відповідь на вказаний лист АТ Одесаобленерго ним було надано відповідачу обґрунтування розрахунку вартості платного договору земельного сервітуту та обрахування площі, на яку поширюється право земельного сервітуту, що підтверджується копією листа від 8 лютого 2019 року (а.с.29).

Позивач зазначає, що не отримавши від відповідача відповіді на вищевказаний лист з прийняттям або відмовою від запропонованих позивачем умов встановлення земельного сервітуту, на адресу відповідача 11 березня 2019 року було направлено заяву про перенесення конструкції повітряної лінії електропередач опори 106 ПЛ 110 кВ Троїцьке-Ананьїв з земельної ділянки загальною площею 3,8509 га, яка розташована на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, кадастровий номер-5120282800:01:001:0557 у термін 15 (п`ятнадцять) днів, тобто до 26 березня 2019 року (а.с.34). Відповідач жодним чином не відреагував на дану заяву.

З наведеного вбачається, що між позивачем та відповідачем не було досягнуто домовленості про умови договору земельного сервітуту, який мав бути встановлений на частину належної позивачу земельної ділянки загальною площею 3,8509 га, яка розташована на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, кадастровий номер-5120282800:01:001:0557 для здійснення відповідачем будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення споруд опорних конструкцій повітряної лінії електропередачі на період експлуатації опори 106 ПЛ 110 кВ Троїцьке-Ананьїв .

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 325 Цивільного кодексу України право користування (сервітут) є одним з видів речового права на чуже майно.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що в розумінні п.2 ч.1 ст.325 ЦК України належна ОСОБА_2 земельна ділянка є загальною площею 3,8509 га, яка розташована на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, кадастровий номер-5120282800:01:001:0557, є чужим майном, на яке можливе встановлення права користування (сервітуту).

Частиною 1 статті 401 ЦК України визначено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Положеннями частини 2 статті 401 ЦК України визначено, що сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Зазначене відповідає положенням реченню 2 частини 1 статті 100 ЗК України, якою визначено, що сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Зазначене відповідає частині 1 статті 98 Земельного кодексу України, якою передбачено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

З урахуванням положень статей 401 ЦК України та 98 ЗК України та матеріалів справи вбачається, що в даному випадку позивач ОСОБА_1 є власником (землекористувачем) земельної ділянки - особою у власності якої перебуває земельна ділянка, яка може бути використана для задоволення потреб інших осіб - відносно якої може бути встановлено земельний сервітут, а відповідач - АТ Одесаобленерго в даному випадку є особою заінтересованою у встановленні сервітуту на земельну ділянку ОСОБА_2 з метою для задоволення своїх потреб у здійсненні будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення споруд опорних конструкцій повітряної лінії електропередачі на період експлуатації опори 106 ПЛ 110 кВ Троїцьке-Ананьїв .

При цьому, слід звернути увагу на те, що з положень ч.ч.1, 2 ст.401 ЦК України та частини 98 ЗК України вбачається, що сервітут є саме правом, а не обов`язком.

При цьому, відповідно до положень ч.1 ст.402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Частиною 2 статті 402 ЦК України визначено, що земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Зазначене відповідає реченню 2 частини 1, частині 2 статті 100 ЗК України, якими визначено, що земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

Як зазначалося вище, з матеріалів справи вбачається, що особою яка має право вимагати встановлення сервітуту в даному випадку є відповідач - АТ Одесаобленерго .

При цьому, відповідачем - АТ Одесаобленерго було порушено перед позивачем - ОСОБА_2 питання про встановлення сервітуту щодо частини належної ОСОБА_2 земельної ділянки, що вбачається з доданої до позовної заяви копії листа Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Одесаобленерго від 30 серпня 2018 року №101/07/03-5609 (а.с.16) яким ПАТ Енергопостачальна компанія Одесаобленерго звернулося до ОСОБА_1 з проханням надати дозвіл на розроблення технічної документації щодо встановлення частини земельної ділянки площею 0,5893 га та укладення постійного договору сервітуту.

Проте, як вбачається з позовної заяви та інших доданих до неї матеріалів між позивачем та відповідачем не було досягнуто згоди щодо укладення договору земельного сервітуту.

Частиною 3 статті 402 ЦК України визначено, що у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

З положень частини 3 статті 402 ЦК України право звернення з позовом про встановлення змеленого сервітуту Цивільним кодексом України надано особі, яка не є власником (землекористувачем) земельної ділянки, на яку планується встановити сервітут, а особі, потреби якої у користуванні власним майном можливо задовольнити шляхом встановлення сервітуту, що узгоджується з правовою природою сервітуту, визначеною ст.ст.325, 401 ЦК України, а також статтею 98 ЗК України.

З наведеного вбачається, що позовну заяву подано неналежним позивачем до неналежного відповідача.

Крім того, зі змісту частини 1 статті 401 ЦК України, вбачається, що встановлення сервітуту щодо земельної ділянки для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Зазначену правову позицію відображено у практиці Верховного Суду, зокрема у постанові від 17 вересня 2018 року у справі №127/1417/16-ц, в якій зазначено, що Якщо позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості користуватися належним йому на праві власності майном у зв`язку з відсутністю у нього доступу до земельної ділянки будь-яким іншим способом, відсутні підстави для задоволення позову.

При цьому, частиною 1 статті 1 Закону України Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів визначено, що землі енергетики - земельні ділянки, надані в установленому порядку для розміщення, будівництва та експлуатації енергогенеруючих підприємств, об`єктів альтернативної енергетики, об`єктів передачі електричної та теплової енергії, виробничих об`єктів, необхідних для експлуатації об`єктів енергетики, в тому числі баз та пунктів.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що частина земельної ділянки на яку просить встановити сервітут позивач, відноситься до земель енергетики, оскільки на ній розташовується об`єкт передачі електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що опору 106 ПЛ 110 кВ Троїцьке-Ананьїв розташовану на вказаній земельній ділянці було встановлено у 1963 році, що вбачається з наданої відповідачем копії Паспорту на технологічну систему ВЛ 110 Троїцьке-Ананьїв , відомостей про оспорювання учасниками справи законності надання земельної ділянки для розміщення вказаного об`єкту передачі електричної енергії суду не надано.

При цьому, частиною 9 статті 1 Закону України Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів у разі недосягнення згоди щодо встановлення земельного сервітуту земельна ділянка може бути відчужена в порядку, встановленому Законом України Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності .

З наведеного вбачається, що окрім встановлення сервітуту існує інший, визначений Законом спосіб задоволення потреб інших осіб.

Крім того, суд звертає увагу на те, що з прохальної частини позовної заяви взагалі вбачається, що ОСОБА_1 просить встановити сервітут на частину його земельної ділянки, не зазначаючи для задоволення чиїх потреб це необхідно здійснити - не зазначаючи осіб, чий потреби можливо задовольнити шляхом встановлення сервітуту.

Зазначене суперечить самій суті сервітуту, визначеній Цивільним кодексом України та Земельним Кодексом України, з яких вбачається, що в сервітуті має приймати участь щонайменше дві особи: власник земельної ділянки, на яку має бути встановлений сервітут, та особа для задоволення чиїх потреб він встановлюється.

01 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, розглянувши справу № 642/3165/17 (провадження № 61-14776св18), в постанові за наслідками розгляду якої зазначив, що Правовідносини щодо встановлення сервітуту можуть виникати виключно між власником (володільцем) земельної ділянки та особою, яка має намір нею користуватися.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини 1 статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити, як в таки, що не відповідають положенням Цивільного та Земельного кодексів України, є безпідставними та необґрунтованими.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за позовною заявою до Акціонерного товариства Одесаобленерго про встановлення земельного сервітуту, відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

У відповідності до ч.2 ст.272 ЦПК України, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

Повний текст рішення складено 22 січня 2020 року.

Після складення повного тексту рішення, копію повного тексту рішення протягом двох днів з дня його складання надіслати учасникам справи. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач:ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ; Відповідач:Акціонерне товариство Одесаобленерго , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 00131713, яке знаходиться за адресою: 65031, м.Одеса, вул.Миколи Боровського, 28 Б.

Суддя: О.О.Желясков

Рішення набрало законної сили "___"