Постанова

від 21.01.2020 по справі 905/1012/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. Справа № 905/1012/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І. , суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В. ,

при секретарі судового засідання Стойки В.В.,

за участю представників сторін:

не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача за вх. №3538 Д/1 на рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2019 (повний текст складено 15.10.2019, суддя Сковородіна О.М.) у справі № 905/1012/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС Інжиніринг", м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСА-Строй", м.Краматорськ, Донецька область,

про стягнення 74 235, 43 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Еко-Дон Стандарт , м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВСА-Строй , м.Краматорськ про стягнення 74235,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати робіт, виконання яких підтверджується актом звірки розрахунків. При цьому, позивач стверджує, що екземпляр договору №15-11/13 від 15.11.2013 у ТОВ Еко-Дон Стандарт відсутній, у зв`язку з тим, що відповідачем не був повернутий на адресу позивача примірник договору. Зазначає, що у жовтні 2016 року він направив на адресу відповідача акт звіряння розрахунків, але відповідач навмисно утримував у себе вищезазначений акт та надіслав його лише у січні 2017 року із поміткою про списання боргу у зв`язку з закінченням строку позовної давності.

Ухвалою господарського суду від 23.09.2019 по справі № 905/1012/17 замінено позивача Товариство обмеженою відповідальністю Еко-Дон Стандарт , м.Київ, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю ЕДС Інжиніринг , м.Київ.

Господарським судом Донецької області 03.10.2019 р. прийнято рішення по справі № 905/1012/17, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення обґрунтовано спливом строку позовної давності та відсутності підстав для визнання цього строку пропущеним з поважних причин.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю ЕДС Інжиніринг звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається, що судом першої інстанції неповно з`ясовано усі обставини справи, а саме не своєчасне повернення відповідачем підписаного тексту договору призвело до неможливості ознайомитися з умовами договору щодо строків його оплати у зв`язку з чим, позивач був вимушений пред`явити вимогу про сплату боргу на підставі частини 2 ст.530 ЦК України. Наполягає, що висновки суду першої інстанції про обізнаність позивача щодо умов укладеного договору підряду № 15-11/13 від 15.11.2013 р. не ґрунтуються на матеріалах справи. Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги підписаний між сторонами акт звірки розрахунків станом нка 03.10.2016, який було підписано відповідачем 31.12.2016. Наполягає, що підписання 31.12.2016 р. відповідачем акту звірки розрахунків станом на 03.10.2016 (за 7 днів до закінчення строку позовної давності) свідчить про визнання останнім існування його зобов`язань за договором підряду № 15-11/13 від 15.11.2013 р. в повному обсязі на суму 148 470,86 грн, а наявність платіжного доручення за № 585 від 13.12.2013 р. на суму лише 74 235,43 грн, свідчить про наявність боргу у сумі яка співпадає з ціною позову, що є предметом судового розгляду. Крім того, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю ЕДС Інжиніринг пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2019 р. по справі № 905/1012/17 та відкрите апеляційне провадження.

06.12.2019 р. ухвалою Східного апеляційного господарського суду розгляд справи призначено на 09.01.2020 р.

17.12.2019 р. на адресу Східного апеляційного господарського суду від відповідача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає безпідставним твердження позивача про його необізнаність з умовами договору, оскільки саме позивач складав та надсилав на адресу відповідача зазначений договір. Звертає увагу суду, що підпис керівника позивача на тексті договору, свідчить про обізнаність останнього з його умовами. Вважають також безпідставним твердження позивача про пропуск строку позовної давності з поважних причин, оскільки про своє порушене право позивач дізнався починаючи з 07.01.2014 р.

У зв`язку з перебування у відпустці члена колегії судді Дучал Н.М. та члена колегії судді Гетьмана Р.А. на день розгляду справи, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 08.01.2020 р, призначено повторний автоматизований розподіл справи за наслідками якого визначено наступний склад колегії суддів: головуючий по справі суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В.. суддя Ільїн О.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2020)

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2020 р. розгляд справи відкладено на 21.01.2020 р.

В судові засідання представники сторін не з`явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін не визнавалася обов`язковою.

Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. (ст.270 ГПК України)

Заслухавши доповідь головуючого по справі (судді доповідача) , дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи нижчевикладене.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

Позивач у позовній заяві зазначив, що 15.11.2013р. Товариством обмеженою відповідальністю Еко-Дон Стандарт був оформлений рахунок-фактура №3111501 від 15.11.2013р. на оплату підрядних робіт, а саме виготовлення проектно-кошторисної документації на суму 74235,43 грн. Вказаний рахунок містить посилання на договір №15-11/13 від 15.11.2013р., у графі одержувач зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю ВСА-Строй .

Примірник договору підряду на виконання проектних робіт №15-11/13 від 15.11.2013р., засвідчений підписом виконавця робіт та скріплений печаткою підприємства позивача був направлений разом із вказаним рахунком на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ВСА-Строй .

У відповідності до наявного у матеріалах справи платіжного доручення №585 від 13.12.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю ВСА-Строй перерахувало на користь Товариства обмеженою відповідальністю Еко-Дон Стандарт грошові кошти у сумі 74235,43 грн. із призначенням платежу: проектно-кошторисна документація згідно дог. №15-11/13 від 15.11.2013р. .

При цьому, як стверджує позивач, після отримання попередньої оплати за підрядні роботи в сумі 74235,43 грн., останнім були виконані проектні роботи на загальну суму 148470,86 грн. у відповідності до кошторису №1 на проектні роботи, складено акт №47 від 31.12.2013р. здачі-приймання науково-технічної продукції по договору №15-11/13 від 15.11.2013р. та оформлено рахунок-фактура №3123101 від 31.12.2013р. на суму 74235,43 грн. та скеровані на адресу замовника.

Одночасно, як наголошує виконавець проектних робіт, примірник договору №15-11/13 від 15.11.2013р. та акт здачі-приймання науково-технічної продукції №47 від 31.12.2013р. Товариству обмеженою відповідальністю Еко-Дон Стандарт замовником повернуті не були.

31.01.2017р. Товариство обмеженою відповідальністю Еко-Дон Стандарт звернулось до відповідача із вимогою №01/3101-17 від 31.01.2017р. про сплату заборгованості за договором №15-11/13 від 15.11.2013р. в сумі 74235,43 грн., яка залишена відповідачем без відповіді.

З огляду на те, що вимоги позивача про сплату заборгованості за виконані підрядні роботи були залишені замовником без задоволення, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Під час розгляду справи судом першої інстанції також встановлено, що представлений відповідачем до матеріалів справи примірник договору підряду на виконання проектних робіт №15-11/13 від 15.11.2013р., який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств замовника та виконавця, є належною підставою, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків на погоджених ним умовах.

Судом першої інстанції також встановлено, та не спростовано сторонами під час апеляційного провадження, виконання у грудні 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю Еко-Дон Стандарт підрядних робіт, а саме робочий проект Рекультивація території полігону ТБО на землях Урзуфської сільської ради Донецької області та оформлений акт №47 від 31.12.2013р. здавання-приймання науково-технічної продукції за договором №15-11/13 від 15.11.2013р. на суму 148470,86 грн.

Вищевказаний документ підписано представниками сторін без зауважень стосовно якості та обсягу виконаних робіт, скріплений печатками підприємств, містить посилання на договір №15-11/13 від 15.11.2013р., що свідчить про виконання робіт саме за вказаним правочином.

З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції прийшов до висновків про те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами виконання проектних робіт на загальну суму 148470,86 грн. в межах договору №15-11/13 від 15.11.2013р., а з огляду на положення п.3.6 договору №15-11/13 від 15.11.2013р. та враховуючи акт №47 здавання-приймання науково-технічної продукції за договором №15-11/13 від 15.11.2013р. , який було підписаний сторонами 31.12.2013р., остаточний розрахунок за виконані проектні роботи мав бути здійснений замовник не пізніше 06.01.2014р. включно.

Як встановлено судом першої інстанції, оплата підрядних робіт вартістю 148470,86 грн. у повному обсязі здійснена не була. Відповідач, в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України проти цього не заперечував.

В той же час, 06.06.2017р. відповідачем був наданий відзив б/н б/д, в якому останній просить суд застосувати строки позовної давності до спірних правовідносин.

Як зазначалося вище, у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції відмовлено у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно приписів частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно приписів ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Як зазначалося вище, матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та відповідачем було підписано договір підряду на виконання проектних робіт №15-11/13 від 15.11.2013р.

Його виконання позивачем підтверджено актом №47 здавання-приймання науково-технічної продукції за договором №15-11/13 від 15.11.2013р., який було підписаний сторонами 31.12.2013р.

Відповідно до п 3.6.2 Договору, остаточний розрахунок за виконані проектні роботи мав бути здійснений замовником (відповідачем) не пізніше 06.01.2014 включно.

Зазначений обов`язок відповідачем виконано не було. Сума заборгованості складає 74 235 грн 43 коп.

В той же час, відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції було надано клопотання про застосування позовної давності.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частина 4 ст.267 Цивільного кодексу України встановлює, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 р. у справі № 910/9452/17 зазначив, що в розумінні ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність є часовою межею подання особою позову, тобто звернення з вимогою про прийняття рішення про захист конкретного порушено права. Початок перебігу, тривалість та сплив позовної давності пов`язується з конкретною вимогою про захист окремого порушено права. Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Згідно приписів ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки.

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у стст.252 - 255 Цивільного кодексу України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 Цивільного кодексу України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як було зазначено вище, проектні роботи за договором №15-11/13 від 15.11.2013р. були виконані 31.12.2013р. та мали бути оплачені відповідачем не пізніше 06.01.2014р. включно.

Тобто, з урахуванням приписів ст.253 Цивільного кодексу України прострочення відповідача з оплати проектних робіт на суму 74235,43 грн. розпочалось 07.01.2014р.

Відтак, строк позовної давності за вимогою про стягнення вартості виконаних підрядних робіт, які були виконані за договором №15-11/13 від 15.11.2013р. на підставі акту №47 здавання-приймання науково-технічної продукції на суму 148470,86 грн. (на залишкову суму) становить з 07.01.2014р. по 07.01.2017р.

Що стосується твердження заявника апеляційної скарги, що строк позовної давності переривався у зв`язку з визнанням відповідачем свого боргу, що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 03.10.2016 р., який було підписано відповідачем 31.12.2016 р. (т.с.1, а.с.14)

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 р. по справі № 910/1389/18

Суд першої інстанції встановив, що акт звірки взаємних розрахунків за договором № 15-11/13 від 15.11.2013 р. станом на 03.10.2016 був підписано зі сторони ТОВ ЕкоДонСтандрат - директором Ю.І.Тудорашку, головним бухгалтером А.А.Медведевой. З боку ТОВ ВСА-Строй акт підписано Директором С.А.Зерновим, підпис бухгалтера на акті відсутній. В акті у колонці , яка повинна бути заповнена відповідачем , міститься напис Списано у зв`язку зі строком позовної давності 31.12.2016 .

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на 12.10.2016р. керівником (згідно статуту) та підписантом Товариства з обмеженою відповідальністю ВСА-Строй був Бєлий Денис Валерійович.

Зазначене спростовує доводи позивача (заявника апеляційної скарги) про підписання акту звірки уповноваженою на вчинення таких дій особою.

Крім того, на акті звірки міститься печатка відповідача з позначкою для документів , яка згідно наказу Товариства з обмеженою відповідальністю ВСА-Строй за № 1/308 від 02.093.2016 р. використовується виключно для внутрішнього документообігу ( т.с.1 а.с.39).

З огляду на наведене, зазначений акт звірки не може бути належним та допустимім доказом по справі , який підтверджує визнання відповідачем свого боргу, оскільки матеріалами справи доведено, що його підписано особою, яка не була на той час уповноваженою особою боржника.

Судова колегія також погоджується зі ствердженням суду першої інстанції та відповідача по справі, що оскільки текст договору було складено, підписано та направлено на адресу відповідача саме ТОВ Еко-Дон-Стандарт , то останнє було обізнано про умови цього договору, а тому про порушене право щодо повної оплати виконаних робіт повинна була дізнатися починаючи з 07.01.2014 р.

Відповідно до приписів ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Стаття 276 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В даному випадку, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, ст.ст.281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС Інжиніринг", м.Київ, на рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2019 у справі № 905/1012/17 - залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2019 у справі №905/1012/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.01.2020

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя О.В. Ільїн

Суддя В.В. Россолов