Рішення

від 20.01.2020 по справі 543/860/19

ОРЖИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

543/860/19

2/543/10/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2020 року смт Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області у складі судді Грузман Т.В., секретаря судового засідання Степаненко Л.М. представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Юхимовича В.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Мадег про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державної реєстрації права власності та визнання недійсним договору оренди землі,-

в с т а н о в и в:

23.08.2019 року позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом. Свої позовні вимоги мотивує наступним. Вона є дочкою померлої ОСОБА_4 , яка мала на праві власності земельну ділянку розміром 4.07 га. на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області відповідно до Державного акту від 15.11.2002 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати померла. Позивач у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса з приводу оформлення спадщини. 12.10.10 року нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку. У той же час, 16.07.2010 року приватним нотаріусом Черненко О.О. на 5/6 часток також видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07.11.2008 року на ту ж саму земельну ділянку, але на ім`я ОСОБА_5 , яка є рідною сестрою позивача. У подальшому сестра ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.07.2010 року № 2-931 виготовила на земельну ділянку Державний акт, який зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 19.05.2011 року № 532360001000278.

Заповіт на підставі, якого сестра ОСОБА_5 , оформила Державний акт відповідно до рішення Апеляційного суду Полтавської області від 01.11.2011 року визнано недійсним. У подальшому згідно рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 03.07.2012 року визнано недійним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16.07.2010 року № 2-293 та Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_5 розміром 3,39 га. кадастровий номер 5323683000:00:006:1010 серія ЯЛ № 6339999 виданий 28.03.2011 року. Крім того, вказаним рішенням визнано за позивачем право власності на 1/3 частину земельної ділянки, яка належала її матері ОСОБА_4 на підставі Державного акту серія РЗ № 658778 виданого Лазірківською сільською радою Оржицького району Полтавської області 15.11.2002 року.

Після смерті сестри ОСОБА_5 , її син ОСОБА_3 вступив у спадкові права 25.05.2015 року та здійснив оформлення на себе спадщини щодо земельної ділянки розміром 3.39 га. кадастровий номер 5323683000:00:006:1010 (номер запису 9783022). Про вказані обставини позивач дізналась лише 11.06.2019 року після отримання витягу з відповідного реєстру.

Після вказаного, позивач звернулась до приватного нотаріуса Оржицького районного нотаріального округу з приводу не правомірних дій ОСОБА_3 , який не зважаючи на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 03.07.2012 року вступив у спадщину щодо земельної ділянки, яка належала ОСОБА_5 , хоча Державний акт відносно якої визнаний судом не дійсним та визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16.07.2010 року відповідно до якого ОСОБА_5 успадкувала спірну земельну ділянку. 22.07.2019 року приватний нотаріус Черненко О.О. рекомендувала з даного приводу звернутись до суду та відповідні записи до реєстру про скасування записів внесені не були.

Таким чином, ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5323683000:00:006:1010 зареєстрував за собою не законно, оскільки його мати ОСОБА_5 не мала на вказаний об`єкт права власності через скасування судами заповіту, державного акту на земельну ділянку та свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 .

Користуючись вказаною земельною ділянкою, ОСОБА_5 20.11.2012 року уклала договір оренди земельної ділянки розміром 3,39 га. з товариством з обмеженою відповідальністю Мадег , а її син Гетьман 18.12.2015 року не законно продовжив його дію підписавши додаткову угоду із вказаним товариством на 10 років.

З урахуванням зазначеного, просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину на ім`я ОСОБА_3 , визнати недійсним державну реєстрацію права власності по вищевказаному свідоцтву та визнати недійсним договір оренди землі укладений між відповідачем та ТОВ Мадег 20.11.2012 року зареєстрованого 20.12.2016 року.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_1 підтримали свої позовні вимоги у повному об`ємі. При цьому вказали, оскільки скасування заповіту, який складала спадкодавець ОСОБА_4 , потягло відповідні наслідки, то видані на підставі не дійсних документів подальші свідоцтва про право на спадщину мають також визнаватись не дійсними. Відповідач користується земельною ділянкою розміром 3.39 га., від земельної ділянки розміром 4.07 га., що не відповідає розміру 1/3 частини земельної ділянки, яка має належати позивачеві. Свого часу позивачеві було видано свідоцтво про право на спадщину, як на обов`язкову частку лише у розмірі 1/6 частина спірної земельної ділянки, хоча з урахуванням рішень суду, розмір такої земельної ділянки має бути більшим та становити 1/3 частина від 4.07 га. (розмір земельної ділянки яку мала на праві власності ОСОБА_4 ).

Відповідач та його представник ОСОБА_6 заперечили позовні вимоги позивача, зіславшись при цьому на закінчення строку позовної давності. Вважає, що позивач не мотивувала того, що лише у 2019 році їй стало відомо про реєстрацію права власності за відповідачем на спірну земельну ділянку та про укладання спірного договору на її оренду. Просить застосувати строки позовної давності.

Відповідач ТОВ Мадег до суду не направив свого представника, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи ( поштове повідомлення отримано 11.12.2019 року).

Ухвалою суду від 03.09.2019 року відкрито провадження по справі та витребувано докази від приватного нотаріуса Оржицького районного нотаріального округу Черненко О.О. (спадкову справу після смерті ОСОБА_5 ) та від комунального підприємства Реєстраційна служба Оржицької районної ради спірний договір оренди землі. Підготовче судове засіданні призначено на 01.10.2019 року.

Ухвалою суду від 01.10.2019 року витребувано від відділу державної реєстрації Оржицької РДА копію спірного договору оренди та від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області копію поземельної книги щодо земельної ділянки кадастровий номер 5323683000:00:006:1010.

Ухвалою суду від 04.12.2019 року справу призначено до судового розгляду на 17.01.2020 року.

Суд заслухавши сторони, розглянувши матеріали цивільної справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Оржицького районного суду від 03.07.2012 року справа № 2/1623/76/12 встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи зміст заповіту від 07.11.2008 року посвідченого секретарем Лазірківської сільської ради Оржицького району Страмбовська О.Ф. заповіла все належне майно дочці ОСОБА_5 . Маючи даний заповіт, ОСОБА_5 звернулась до Оржицької нотаріальної контори та згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.07.2010 року здійснила оформлення спадкового майна щодо 5/6 часток земельної ділянки розміром 4,07 га., що знаходиться на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі Державного акту про право власності на землю серії Р3 № 658718 виданого Лазірківською сільською радою 15.11.2002 року. На підставі даного свідоцтва ОСОБА_5 здійснила оформлення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 633999 виданого 28.03.2011 року розміром 3,39 га. 12.10.2010 року інша дочка ОСОБА_7 також отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частку зазначеної вище земельної ділянки.

Відповідно до рішення апеляційного суду Полтавської області від 01.11.2011 року заповіт ОСОБА_4 , що був посвідчений секретарем виконавчого комітету Лазірківської сільської ради від 07.11.2008 року визнано нікчемним.

З огляду на вказане, рішенням апеляційного суду Полтавської області від 01.11..2011 року встановлено, що позивач та відповідачі є рідними дочками померлої та їх частки у спадщині відповідно до ст. 1267 ЦК України є рівними. Дочка ОСОБА_8 від спадщини відмовилась на користь ОСОБА_5 ( заява до нотаріальної контори від 20.02.2009 року). За ОСОБА_2 визнано право власності на 1/3 частини домоволодіння, яке належало померлій ОСОБА_4 .

Відповідно до іншого рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 03.07.2012 року визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16 липня 2010 року № 2-931, яке видано ОСОБА_5 державним нотаріусом Оржицької нотаріальної контори Полтавської області. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 жовтня 2010 року № 1-998, яке видано ОСОБА_5 державним нотаріусом Оржицької державної нотаріальної контори Полтавської області. Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована Полтавська область Оржицький район Лазірківська сільська рада (за межами населеного пункту) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва серія ЯЛ № 633999 виданого 28.03.2011 року розміром 3,3900 га. на ім`я ОСОБА_5 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 земельної ділянки, що належала померлій ОСОБА_9 на підставі Державного акту про право власності на землю серії Р3 № 658718 виданого Лазірківською сільською радою 15.11.2002 року.

Вказані рішення набрали законної сили.

Відповідно до ч.5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

За матеріалами спадкової справи № 75-2014 наданої приватним нотаріусом Оржицького районного нотаріального округу встановлено, що ОСОБА_3 успадкував земельну ділянку кадастровий номер 5323683000:00:006:1010, яка знаходиться на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області розміром 3,39 га. та яка відповідно до Державного акту про право власності серія ЯЛ № 633999 належала його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 видане виконкомом Куйбишевської сільської ради Оржицького району Полтавської області 12.11.2013 року). Про вказане йому видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 25.05.2015 року, зареєстрованого у реєстрі за № 737та внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 9783022 25.05.2015 року.

Частиною 1 ст. 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з пунктом г частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину врегульовано статтею 1301 ЦК України, якою передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Таким чином, аналіз наведеного дає змогу дійти висновку про те, що порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб, яким в даному випадку є позивач ОСОБА_2 як спадкоємець за законом, є самостійною підставою для визнання свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я відповідача недійсним. Аналогічний висновок закріплено у Постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 414/811/17.

Відповідно до положень ч.2 ст. 29 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи вказану норму, позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 5323683000:00:006:1010, яка знаходиться на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області розміром 3,39 га. підлягає до задоволення, оскільки є похідною від питання визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

Позовні вимоги відносно визнання недійсним договору оренди землі від 20.11.2012 року до задоволення не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою,п`ятою та шостою статті 203 ЦК України ( ч.1.ст. 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) ( ч.3 ст. 215 ЦК України) . Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. (ч.1 ст. 236 ЦК України). Згідно ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст. 761 ЦК України). Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини, щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

20.11.2012 року ОСОБА_5 уклала договір оренди з ТОВ Мадег на земельну ділянку номер 5323683000:00:006:1010, яка знаходиться на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області розміром 3,39 га. та яка їй належить відповідно до Державного акту про право власності серія ЯЛ № 633999. Вказаний договір зареєстровано у відділі Держземагенства у Оржицькому районі 26.12.2012 року за № 532368304008692. Згідно додаткової угоди від 18.12.2015 року ОСОБА_3 укладає угоду на вказану земельну ділянку строком 10 років текст якої викладається в цілому у новій редакції. Право оренди зареєстровано 20.12.2016 року, номер запису про право 18149849.

Проаналізувавши зміст позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 20.11.2012 року, судом звернуто увагу, що вказаний договір укладено на 5 років, тобто на момент звернення до суду вказаний договір втратив чинність. Додаткова угода до договору від 18.12.2015 року, яка повністю викладена у новій редакції укладена між ОСОБА_3 та ТОВ Мадег та зареєстрована 20.12.2016 року є відмінною від тієї, яку оспорює позивач. Таким чином, не чітке формулювання позовної вимоги про визнання договору оренди землі не дійсним не дає підстав для її задоволення. Мотивація підстав визнання договору недійсним, як укладення договорів не власниками земельних ділянок та не існування її в натурі на момент укладення договору у 2016 року для суду є не переконливими. Отже, у цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення. Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стосовно заяви відповідача про застосування строків позовної давності за вказаним позовом, суд вважає вказати наступне.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За змістом ч.3 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання. Частиною 3 ст. 1233 ЦК України визначено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Враховуючи вказані норми матеріального права суд прийшов до наступного висновку, оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 випливають з вимог про застосування наслідків нікчемного правочину з моменту початку його виконання, а позивач ще не вчиняла дій по їх усуненню та з урахуванням положень спадкового права, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини та не має кінцевого терміну, заява про застосування строків позовної давності до зазначених у позові правовідносин до задоволення не підлягає.

Згідно ч.6 чт. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За матеріалами справи позивач являється інвалідом 2 групи та відповідно до положень п.9 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , при подачі позові не сплачувала судовий збір. З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з відповідача має бути стягнутий судовий збір на рахунок держави, а щодо тієї частини, по якій суд відмовляє у задоволенні позовних вимог мають компенсуватись за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 81, 203, 215, 236, 261, 759, 792, 1218, 1233, 1301 ЦК України, ч.2 ст. 29 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. 81 ЗК України, на підставі 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Мадег про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державної реєстрації права власності та визнання недійсним договору оренди землі- задоволити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане приватним нотаріусом Оржицького районного нотаріального округу Черненко Оксаною Олександрівною 25.05.2015 року зареєстрованого у реєстрі за номером 737 виданого на ім. я ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 стосовно спадкового майна: земельної ділянки кадастровий номер 5323683000:00:006:1010 розміром 3,3900 га., яка знаходиться на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати недійсною державну реєстрацію права власності на ОСОБА_3 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5323683000:00:006:1010 розміром 3,3900 га., яка знаходиться на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництв (дата реєстрації 25.05.2015 року номер запису про право 9783022).

У визнанні недійним договору оренди землі від 20.11.2012 року укладений між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю Мадег щодо земельної ділянки кадастровий номер 5323683000:00:006:1010 розміром 3,3900 га., яка знаходиться на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1536,80 грн.

Сторони по справі:

ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

ОСОБА_3 АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю Мадег , с.Корніївка. вул.Дружби будинок 2а, Гребінківський район Полтавська область 37441 , код ЄДРПОУ 35521374.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлений 22.01.2020 р.

Суддя Грузман Т.В.