Постанова

від 18.03.2020 по справі 543/860/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 543/860/19 Номер провадження 22-ц/814/859/20Головуючий у 1-й інстанції Грузман Т. В. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Бондаревської С.М., Пилипчук Л.І.,

З участю секретаря судового засідання: Зеленської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег" про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державної реєстрації права власності та визнання недійсним договору оренди землі

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 20 січня 2020 року, ухвалене за відсутності учасників справи під головуванням судді Грузман Т.В. ,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 та ТОВ Мадег , у якому ставила питання про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсною державної реєстрації права власності та договору оренди землі.

Позовні вимоги вмотивовувала тим, що вона є дочкою померлої ОСОБА_3 , яка мала на праві власності земельну ділянку розміром 4.07 га. на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області відповідно до Державного акту від 15.11.2002 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати померла. Позивач у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса з приводу оформлення спадщини. 12.10.10 року нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку. У той же час, 16.07.2010 року приватним нотаріусом Черненко О.О. на 5/6 часток також видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07.11.2008 року на ту ж саму земельну ділянку, але на ім`я ОСОБА_4 , яка є рідною сестрою позивача. У подальшому сестра ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.07.2010 року № 2-931 виготовила на земельну ділянку Державний акт, який зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 19.05.2011 року № 532360001000278.

Заповіт на підставі, якого ОСОБА_4 оформила Державний акт відповідно до рішення Апеляційного суду Полтавської області від 01.11.2011 року визнано недійсним. У подальшому згідно рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 03.07.2012 року визнано недійним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16.07.2010 року № 2-293 та Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 розміром 3,39 га. кадастровий номер 5323683000:00:006:1010 серія ЯЛ № 6339999 виданий 28.03.2011 року. Крім того, вказаним рішенням визнано за позивачем право власності на 1/3 частину земельної ділянки, яка належала її матері ОСОБА_4 на підставі Державного акту серія РЗ № 658778 виданого Лазірківською сільською радою Оржицького району Полтавської області 15.11.2002 року.

Після смерті сестри ОСОБА_4 , її син ОСОБА_2 вступив у спадкові права 25.05.2015 року та здійснив оформлення на себе спадщини щодо земельної ділянки розміром 3.39 га. кадастровий номер 5323683000:00:006:1010 (номер запису 9783022). Про вказані обставини позивач дізналась лише 11.06.2019 року після отримання витягу з відповідного реєстру.

Позивач звернулась до приватного нотаріуса Оржицького районного нотаріального округу з приводу не правомірних дій ОСОБА_2 , який не зважаючи на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 03.07.2012 року вступив у спадщину щодо земельної ділянки, яка належала ОСОБА_4 , хоча Державний акт відносно якої визнаний судом не дійсним та визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16.07.2010 року відповідно до якого ОСОБА_4 успадкувала спірну земельну ділянку. 22.07.2019 року приватний нотаріус Черненко О.О. рекомендувала з даного приводу звернутись до суду та відповідні записи до реєстру про скасування записів внесені не були.

З цих підстав позивач вказує, що ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5323683000:00:006:1010 зареєстрував за собою не законно, оскільки його мати ОСОБА_4 не мала на вказаний об`єкт права власності через скасування судами заповіту, державного акту на земельну ділянку та свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 ..

Користуючись вказаною земельною ділянкою, ОСОБА_4 20.11.2012 року уклала договір оренди земельної ділянки розміром 3,39 га. з товариством з обмеженою відповідальністю Мадег , а її син ОСОБА_5 18.12.2015 року не законно продовжив його дію підписавши додаткову угоду із вказаним товариством на 10 років.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 20 січня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег" про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державної реєстрації права власності та визнання недійсним договору оренди землі- задоволено частково.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане приватним нотаріусом Оржицького районного нотаріального округу Черненко Оксаною Олександрівною 25 травня 2015 року зареєстрованого у реєстрі за номером 737 виданого на ім`я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 стосовно спадкового майна: земельної ділянки кадастровий номер 5323683000:00:006:1010 розміром 3,3900 га., яка знаходиться на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнано недійсною державну реєстрацію права власності на ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5323683000:00:006:1010 розміром 3,3900 га., яка знаходиться на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництв (дата реєстрації 25.05.2015 року номер запису про право 9783022).

У визнанні недійним договору оренди землі від 20 листопада 2012 року укладеного між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю Мадег щодо земельної ділянки кадастровий номер 5323683000:00:006:1010 розміром 3,3900 га., яка знаходиться на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області - відмовлено.

З даним рішенням не погодилася позивач ОСОБА_1 , та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені в ньому висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.

Вказує на те, що саме на підставі договору оренди, укладеного 20 листопада 2012 року та продовженого додатковою угодою від 18 грудня 2015 року, яка вже була укладена відповідачем ОСОБА_2 як правонаступником (спадкоємцем) ОСОБА_4 , діє договір оренди земельної ділянки.

З цих підстав вважає, що договір від 20 листопада 2012 року на момент розгляду справи слід вважати таким, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Мадег .

Відзив на апеляційну скаргу на даний час не надходив, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Згідно заповіту від 07.11.2008 року, посвідченого секретарем Лазірківської сільської ради Оржицького району Страмбовська О.Ф. заповіла все належне майно дочці ОСОБА_4 .. Маючи даний заповіт, ОСОБА_4 звернулась до Оржицької нотаріальної контори та згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.07.2010 року здійснила оформлення спадкового майна щодо 5/6 часток земельної ділянки розміром 4,07 га., що знаходиться на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі Державного акту про право власності на землю серії Р3 № 658718 виданого Лазірківською сільською радою 15.11.2002 року. На підставі даного свідоцтва ОСОБА_4 здійснила оформлення земельної ділянки для ведення товарного сільського господарського виробництва та отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 633999 виданого 28.03.2011 року розміром 3,39 га.

12.10.2010 року інша дочка ОСОБА_1 також отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частку зазначеної вище земельної ділянки.

Відповідно до рішення апеляційного суду Полтавської області від 01.11.2011 року заповіт ОСОБА_3 , складений на користь ОСОБА_4 , що був посвідчений секретарем виконавчого комітету Лазірківської сільської ради від 07.11.2008 року визнано нікчемним.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 01.11..2011 року встановлено, що позивач та відповідачі є рідними дочками померлої та їх частки у спадщині відповідно до ст. 1267 ЦК України є рівними. Дочка ОСОБА_6 від спадщини відмовилась на користь ОСОБА_4 ( заява до нотаріальної контори від 20.02.2009 року). За ОСОБА_1 визнано право власності на 1/3 частини домоволодіння, яке належало померлій ОСОБА_3 ..

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 03.07.2012 року визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16 липня 2010 року № 2-931, яке видано ОСОБА_4 державним нотаріусом Оржицької нотаріальної контори Полтавської області. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 жовтня 2010 року № 1-998, яке видано ОСОБА_4 державним нотаріусом Оржицької державної нотаріальної контори Полтавської області. Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована Полтавська область Оржицький район Лазірківська сільська рада (за межами населеного пункту) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва серія ЯЛ № 633999 виданого 28.03.2011 року розміром 3,3900 га. на ім`я ОСОБА_4 .

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/3 земельної ділянки, що належала померлій ОСОБА_7 на підставі Державного акту про право власності на землю серії Р3 № 658718 виданого Лазірківською сільською радою 15.11.2002 року.

Вказані рішення набрали законної сили.

Також встановлено, що 20.11.2012 року ОСОБА_4 уклала договір оренди з ТОВ Мадег на земельну ділянку номер 5323683000:00:006:1010, яка знаходиться на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області розміром 3,39 га. та яка їй належить відповідно до Державного акту про право власності серія ЯЛ № 633999. Вказаний договір зареєстровано у відділі Держземагенства у Оржицькому районі 26.12.2012 року за № 532368304008692.

У подальшому ОСОБА_2 успадкував земельну ділянку кадастровий номер 5323683000:00:006:1010, яка знаходиться на території Лазірківської сільської ради Оржицького району Полтавської області розміром 3,39 га. Та, яка відповідно до Державного акту про право власності серія ЯЛ № 633999 належала його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

Про вказане йому видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 25.05.2015 року, зареєстрованого у реєстрі за № 737, внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 9783022 25.05.2015 року.

Також 18.12.2015 року ОСОБА_2 укладає додаткову угоду на вказану земельну ділянку строком 10 років текст якої викладається в цілому у новій редакції. Право оренди зареєстровано 20.12.2016 року, номер запису про право 18149849.

В частині задоволення позовних вимог та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та державної реєстрації права власності на ім`я ОСОБА_2 рішення суду в цій частині не оспорюється.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, місцевий суд виходив з того, що договір 20 листопада 2012 року був укладений ОСОБА_4 за свого життя терміном на п`ять років і станом на час розгляду справи він втратив чинність, а додаткова угода, укладена 18 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ Мадег є відмінною від тієї, яку оспорює позивач..

Апеляційний суд вважає висновок суду першої інстанції таким, що не відповідає вимогам матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності з вимогами ч.1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий суд не звернув увагу на ту обставину, що на час укладення договору оренди 20.11.2012 року між ТОВ Мадег та ОСОБА_4 ( а.с.183) , рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 03.07.2012 року визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 жовтня 2010 року № 1-998, яке видано ОСОБА_4 державним нотаріусом Оржицької державної нотаріальної контори Полтавської області, та визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована Полтавська область Оржицький район Лазірківська сільська рада (за межами населеного пункту) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва серія ЯЛ № 633999 виданого 28.03.2011 року розміром 3,3900 га. на ім`я ОСОБА_4 . Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/3 земельної ділянки, що належала померлій ОСОБА_7 на підставі Державного акту про право власності на землю серії Р3 № 658718 виданого Лазірківською сільською радою 15.11.2002 року.

Тобто на час укладення цього договору ОСОБА_4 не була єдиним власником цієї земельної ділянки та не мала права одноособово нею розпоряджатися, в тому числі і здавати її в оренду без згоди інших співвласників.

Таким чином враховуючи, що на час укладення договору оренди землі ОСОБА_4 не була одноосібним власником земельної ділянки, договір оренди земельної ділянки від 20.11.2012 року підлягає визнанню недійсним.

18.12.2015 року ОСОБА_2 уклав додаткову угоду до договору від 20.11.2012 року на вказану земельну ділянку строком 10 років текст якої викладається в цілому у новій редакції. Право оренди зареєстровано 20.12.2016 року, номер запису про право 18149849.

На час укладення 18.12.2015 року ОСОБА_2 , як спадкоємцем померлої ОСОБА_4 , додаткової угоди обставини не змінилися. ОСОБА_2 не є одноосібним власником цієї земельної ділянки та розпорядився цією земельною ділянкою без згоди інших співвласників.

Разом з тим позивач ОСОБА_1 у позові обґрунтовувала недійсність як основного договору, так і укладеної додаткової угоди до договору ОСОБА_2 просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 20 листопада 2012 року між ОСОБА_2 та зареєстрований 20.12.2016 року.

В цей день зареєстрована додаткова угода, укладена між ОСОБА_2 та ТОВ Мадег .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених неб вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди стосувалися як основної угоди, так і додаткової угоди укладеної між ОСОБА_2 та ТОВ Мадег .

Зазначення в позовних вимогах угоди від 20.11.2012 року по суті не змінює підстави та предмет позову.

Суд не позбавлений можливості уточнити точну дату цієї угоди, що не є виходом за межі доводів апеляційної скарги.

Фактично позивачка прохала визнати недійсним додаткову угоду до договору оренди землі від 20.11.2012 року. ( а.с.145-147), запис про реєстрацію якої здійснений комунальним підприємством реєстраційна служба Оржицької районної ради, Полтавська область 20.12.2016 року ( а.с.8 ).

З вказаного запису вбачається, що здійснено реєстрацію договору оренди землі від 20.11.2012 року та додаткову угоду від 18.12.2015 року.

Однак з матеріалів справи вбачається, що договір оренди землі від 20.11.2012 року був зареєстрований у відділі Держземагенства в Оржицькому районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 26 грудня 2012 року за № 532368304008692 ( а.с.143).

Доводи апеляційної скарги в цій частині позовних вимог є обґрунтованими.

В ході судового розгляду справи в місцевому суді усно відповідачами було зроблено заяву про застосування строків позовної давності.

У відповідності з вимогами ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 2161 ЦК України Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Вирішуючи питання про застосування строку позовної давності суд враховує ту обставину, що додаткова угода до договору оренди землі підписана сторонами 18.12.2015 рок, а зареєстрована в реєстраційній службі 20.12.2016 року.

Договір оренди землі вважається укладеним з моменту здійснення державної реєстрації. ( ст. 125 ЗК України, стаття 18 Закону України Про оренду землі ).

До суду з позовом позивач звернулася 23 серпня 2019 року, в межах трирічного строку позовної давності. Доводи відповідачів про пропуск строків позовної давності є необґрунтованими.

У відповідності з вимогами п.3 ,4 ч.1 ст. ст. 37б ЦПК Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 20 січня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі, з ухваленням нового, про задоволення цих позовних вимог.

Враховуючи висновок суду про задоволення апеляційної скарги та часткове задоволення позовних вимог, судові витрати позивача у справі підлягають розподілу пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до ст. 141 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору як інвалід другої групи (а.с. 15).

Позивачем рішення суду першої інстанції оскаржено в частині однієї позовної вимоги нематеріального характеру ставка судового збору за яким становила на час звернення до суду з позовом 768 гривень 40 копійок. Відповідно, за подачу апеляційної скарги ставка судового збору становить 1152 гривні 60 копійок.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорійно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З урахуванням викладеного, з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1152 гривні 60 копійок за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись п. 3,4, ч. 1 ст. 376, ст. , 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 20 січня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі скасувати.

Визнати недійсним додаткову угоду від 18 грудня 2015 року до договору оренди землі від 20.11. 2012 року, укладену між ОСОБА_2 та ТОВ Мадег , запис про реєстрацію якої здійснений комунальним підприємством реєстраційна служба Оржицької районної ради, Полтавська обл. 20.12.2016 року, індексний номер 33035202.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1152 гривні 60 копійок за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя : П.С. Абрамов

Судді: С.М. Бондаревська

Л.І. Пилипчук