Справа № 420/7831/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тарасишиної О.М.,
за участю секретаря: Сидорівського С.А.,
представника позивача: Гульчака А.Д.,
представника відповідача: Тарановського Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гло 2017» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення від 23.08.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
23 грудня 2019 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гло 2017 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення від 23.08.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 22.01.2020 року.
14.01.2020 року за вх.№ЕП/313/20 від представників відповідачів надійшов відзив на позовну заяву.
22.01.2020 року за вх.№2804/20 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що у процесі проведення Товариством господарської діяльності за фактом надання послуг на користь контрагента було складено податкову накладну №3 та направлено її на реєстрацію до податкового органу. Однак, реєстрація була зупинена з підстав відповідності документа критеріям ризиковості. Після направлення на адресу фіскального органу додаткових документів, які підтверджують справжність проведеної операції, у реєстрації податкової накладної було відмовлено, про що прийнято рішення Комісії №1259692/34001515 від 23.08.2019 року. Позивач переконаний, що вказане рішення є протиправними та такими, що не відповідає нормам чинного законодавства. На підтвердження позовних вимог представник зазначає, що:
по-перше, в основу оскаржуваного рішення №1259692/34001515 від 23.08.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної, покладено факт відповідності направленого документа критеріям ризиковості, що визначені у п.1.6 таких критеріїв. Разом з тим, вказаний пункт містить 7 підпунктів і зрозуміти, яким саме з них керувався податковий орган, неможливо. Це прямо впливає на можливість платника податку ефективно усунути наявні недоліки, надати необхідну документацію на усунення обставин, що слугували підставою для зупинення реєстрації податкової накладної;
по-друге, з метою усунення обставин, що стали підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем було надано пакт документів щодо проведеної господарської операції, стосовно якої і було складено податкову накладну. Однак, контролюючий орган безпідставно не прийняв до уваги вказані документи та не зазначив у оскаржуваному рішенні підстави їх неврахування при прийнятті рішення.
14.01.2020 року за вх.№ЕП/313/20 від представника Державної податкової служби України та представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить у позові відмовити з мотивів ненадання позивачем із повідомленнями всіх необхідних для реєстрації документів.
У відповіді на відзив (вх.№2804/20 від 22.01.2020 року) представник позивача акцентує увагу суду на тому, що у відзиві на позовну заяву відповідачами жодним чином не спростовано доводів позовної заяви, що є свідченням обґрунтованості заявлених вимог.
У судове засідання 22.01.2020 року з`явились представник позивача та представник Головного управління ДПС в Одеській області. Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник Головного управління проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд дійшов наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Під час розгляду справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Гло 2017 є господарюючим суб`єктом, основними видами діяльності якого є Код КВЕД 09.10 Надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу; Код КВЕД 42.91 Будівництво водних споруд; Код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи (основний); Код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; Код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; Код КВЕД 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами; Код КВЕД 80.20 Обслуговування систем безпеки; Код КВЕД 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.74 Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 62.01 Комп`ютерне програмування; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с.10-13).
11 квітня 2019 року позивачем було укладено Договір підряду №51М400-671/19 з ПАТ Укртелеком (а.с.37-40).
Згідно п.1.1. даного Договору в порядку та на умовах. Визначених цим Договором. Підрядник (позивач у справі) зобов`язується якісно та в строк виконати роботи з будівництва водопроводу до будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 43 (надалі - Роботи), а Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується їх прийняти та оплатити.
Згідно п.2.1. Договору вартість робіт за Договором визначається договірною ціною (Додаток №1) і складає 304415,60 грн., в тому числі ПДВ - 50735,93 грн.
Пунктом 2.4. встановлено, що оплата робіт здійснюється замовником (ПАТ Укртелеком ) у два етапи:
- авансова оплата к розмірі 100% вартості матеріалів - 137 688,12 грн. з ПДВ протягом 9 календарних днів з дати отримання оригіналу рахунку;
- остаточний розрахунок здійснюється Замовником згідно акту виконаних робіт по формі КБ-2В та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) протягом 30 календарних днів з моменту його підписання.
Пунктом 2.7. визначено, що підрядник, якщо він є платником ПДВ, зобов`язаний протягом 15 днів з дати отримання часткової попередньої оплати та/або надання робіт виписати електронну податкову накладну та зареєструвати її у ЄРПН (а.с.37).
За змістом Договірної ціни на проведення робіт за Договором №51М400-671/19 від 11.04.2019 року вартість робіт складає 304 415,60 грн., у тому числі ПДВ - 50735,93 грн. (а.с.41-42).
Згідно рахунку-фактури №237/2019 від 08.04.2019 року позивачем заявлено авансову суму на будівельні матеріали на виконання робіт за Договором №51М400-671/19 від 11.04.2019 року у сумі 137688,12 грн., у тому числі ПДВ - 22 948,02 грн. (а.с.44).
Згідно платіжного доручення №3963 від 19.04.2019 року заявлена сума була сплачена Замовником у повному обсязі (а.с.62).
З метою належного виконання приписів чинного податкового законодавства, позивачем було складено та направлено на реєстрацію податкову накладну №3 від 19.04.2019 року (а.с.14-15).
Однак, 13.05.2019 року позивачем було отримано Квитанцію №1, згідно якої Документ прийнято, реєстрація зупинена. Підставою для такого рішення стало те, що Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відправник: Автоматизована система "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.3.2.14 . (а.с.12).
З метою забезпечення реєстрації податкової накладної позивачем було направлено Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено (а.с.19-33).
Рішенням голови Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (надалі - Комісія) про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23 серпня 2019 року №1259692/34001515 було відмовлено в реєстрації ПН№3 від 19.04.2019 року з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити) та розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с.16-17).
У зв`язку із цим для захисту порушених прав позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797- VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
На виконання вказаних вище норм законодавства, позивачем була виписана податкова накладна №3 від 19.04.2019 року.
Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, реєстрація вищевказаної податкової накладної була зупинена з посиланням на те, що вона відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним підпунктом 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, а в подальшому - у її реєстрації відмовлено з тих підстав, що позивачем не надано первинних документів на підтвердження реальності фінансово-господарських операцій.
Згідно п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).
Відповідно до п. 2 Порядку №1246, податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Зі змісту наявної в матеріалах справи квитанцій №1 від 13.05.2019 року вбачається, що реєстрація ПН зупинена контролюючим органом відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України та контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків,
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 та набрав чинності 22.03.2018 року.
Відповідно до п.5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно з п.6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п.7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Суд зазначає, що вимоги п.п. 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.
Пунктом 10 Порядку №117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
На виконання п. 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 р. наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).
Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі Критерії).
Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.
Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.
До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.
За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.
Згідно з п.п.1.6 п.1 листа ДФС України від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв,визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях,м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Отже, приписами Критеріїв ризиковості платника податку визначено декілька критеріїв оцінки ступеня ризиків.
Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції №1 від 13.05.2019 року чітко вказати на конкретний вид критерію, серед перелічених у пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Суд зазначає, що відповідачами не було надано: протоколу засідання Комісії або переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв; матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.
Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Разом з тим, квитанція від 13.05.2019 року відсутні розраховані показники за критерієм ризиковості платника податку ТОВ Гло 2017 .
Відповідно до п.14 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
З аналізу зазначеної норми Порядку № 117 слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ризиковості платника податків.
Зі змісту квитанцій №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН по спірній податковій накладній вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Відповідно до п.15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Згідно з п.16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.17 Порядку №117 ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв`язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Пунктом 18 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Згідно з п.19 Порядку №117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Положеннями п.20 Порядку №117 визначено, що зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Судом встановлено, що у порядку, визначеному п.16 Порядку №117, позивачем були надані контролюючому органу копії документів та пояснення щодо господарських операцій, за результатами яких складено спірну податкову накладну, які були направлені до комісії для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, що підтверджується повідомленням №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій податковим накладним з поясненнями та відповідними пакетами документів.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача погоджується із твердженням представника позивача щодо надання позивачем відповідного пакету документів на підтвердження господарських операцій по спірній податковій накладній №3 від 19.04.2019 року з зазначенням відповідного переліку таких документів.
Суд звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні №1259692/34001515 від 23.08.2019 року відсутнє підкреслення первинних документів, які не були надані платником податку, серед загального переліку копій первинних документів, який передбачається затвердженою формою рішення, хоча така форма містить вимогу документи, які не надано, підкреслити .
Отже з цього випливає, що Комісією не розглядалися фактично подані позивачем повідомлення з додатками, не співставлялися подані документи з тим переліком, що вимагається, при цьому як при зупиненні реєстрації податкових накладних, так і при відмові у реєстрації відповідні рішення відповідачів не містять конкретних вимог до платника податків та інформації щодо того, яких саме первинних документів не вистачає для реєстрації ПН.
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Згідно з п.22, п.23 Порядку №117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.
З вказаного вбачається, що рішення Комісії ГУ ДФС в Одеській області повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, яка узгоджується із фактичними даними.
Іншими словами, у даному конкретному випадку повинно було б зазначатися одне з трьох варіантів рішення: 1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; 2) ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; 3) надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Реальність господарських операцій ТОВ Гло 2017 підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями наступних документів:
довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 19.07.2019 року (а.с.45-46);
Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень від 19.07.2019 року (а.с.47-57);
Запит цінових пропозиції на об`єкт Будівництво водопроводу до будівлі ОФ ПАТ Укртелеком (згідно проекту) за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 43 (а.с.58);
Технічне завдання на будівництво водопроводу до будівлі ОФ ПАТ Укртелеком (згідно проекту) за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 43 (а.с.59-61);
Робочий проект Будівництва водопроводу до будівлі ОФ ПАТ Укртелеком за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 43 (а.с.63-77).
В оскаржуваному рішенні зазначено, що позивачем не надано копій документів достатніх для прийняття комісією рішення про реєстрацію ПН/РК, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт,послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
Така підстава для відмови у реєстрації податкових накладних не знайшла свого підтвердження в суді, оскільки ТОВ Гло 2017 надано суду первинні документи, подані до контролюючого органу при поданні на реєстрацію та додаткові документи, після зупинення реєстрації ПН, а в чому саме полягає їх недостатність для прийняття рішення про реєстрацію ПН з оскаржуваних рішень встановити не видається можливим.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Рішення Комісії регіонального рівня (ГУ ДФС в Одеській області), яка приймала рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23 серпня 2019 року 1259692/34001515 про відмову в реєстрації ПН №3 від 19.04.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню у зв`язку з його необґрунтованістю щодо визначених законом підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.
Вирішуючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Гло 2017 про зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.
Приписами КАС України, передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Відповідно до п.22 Порядку №117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Згідно з п.24 Порядку №117 комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.
Пунктом 26 Порядку №117 визначено, що якщо комісією центрального рівня у визначений пунктом 24 цього Порядку строк не прийнято інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, рішення комісії регіонального рівня набирає чинності з дня, наступного після закінчення строку, визначеного пунктом 24 цього Порядку, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з положеннями п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже повноваження з реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну податкову службу України.
Зважаючи на вищевикладене та з огляду на висновок суду щодо протиправності Рішення Комісії регіонального рівня (ГУ ДФС в Одеській області), яка приймала рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1259692/34001515 від 23.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 19.04.2019 року, а також те, що вказаним рішенням порушені права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати вищевказану податкову накладну ТОВ Гло 2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних в ЄРПН.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами не доведена обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в контексті положень ст.201 ПК України та Порядку №117, відзив на позовну заяву відтворює законодавчі норми та зміст оскаржуваних рішень, не містить будь-яких аргументів на противагу доводам позивача.
Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 3842 грн. (а.с.4).
З урахуванням заявлених позовних вимог та учасників справи, до яких такі вимоги заявлені, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гло 2017» (код ЄДРПОУ 34001515) судових витрат зі сплати судового збору у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) та стягнення з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гло 2017» (код ЄДРПОУ 34001515) судових витрат зі сплати судового збору у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гло 2017» (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2 Б; код ЄДРПОУ 34001515) до Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Львівська пл. 8; код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування рішення від 23.08.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймала рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.08.2019 року № 1259692/34001515 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 19.04.2019 року в ЄРПН.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 19.04.2019 року в ЄРПН.
Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Гло 2017» ( код ЄДРПОУ 34001515) судові витрати у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Гло 2017» (код ЄДРПОУ 34001515) судові витрати у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 23.01.2020 року.
Суддя О.М. Тарасишина
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2020 |
Оприлюднено | 27.01.2020 |
Номер документу | 87103416 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні