Рішення

від 23.01.2020 по справі 640/17534/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 січня 2020 року №640/17534/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 28.08.2019 за ВП№53797018 про стягнення виконавчого збору, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Київ з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. від 28.08.2019 в рамках виконавчого провадження №53797018 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 2 996 673,79 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протиправно прийнято постанову про стягнення виконавчого збору від 28.08.2019 ВП№53797018 в розмірі 2 996 673,79 грн. Так, позивачем вказано на те, що він є майновим поручителем по кредитному договору від 18.02.2008 №85-180208, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Інтегра та Публічним акціонерним товариством Європейський газовий банк , відтак відповідно до приписів статті 11 Закону України Про іпотеку несе відповідальність лише в межах вартості предмета іпотеки. Відповідно до листа Державного підприємства Сетам від 07.02.2019 №2414/18-18-19, ринкова вартість земельної ділянки становить 879 000,00 грн. Позивачем наголошено на тому, що державний виконавець при розрахунку виконавчого збору мав виходити виключно із вартості предмета іпотеки, натомість державний виконавець помилково визначив суму виконавчого збору від загальної заборгованості за кредитом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №640/17534/19, з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено справу до судового розгляду, зобов`язано відповідача надати суду належним чином завірені матеріали виконавчого провадження ВП№53797018 та запропоновано відповідачу у встановлені судом строки надати відзив на позовну заяву.

Відповідачем 16.12.2019 на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2019 у справі №640/17534/19 надано належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП№53797018.

Також, відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки, державним виконавцем в рамках ВП№53797018 проведені виконавчі дії у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження . Так, відповідачем наголошено на тому, що оскільки виконавчий збір у виконавчому провадженні ВП№53797018 не стягнутий, державним виконавцем 28.08.2019 винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 2 996 673,79 грн.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

На виконанні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження ВП№53797018 з примусового виконання виконавчого листа від 03.04.2015 №370/2417/14-ц, виданого Макарівським районним судом Київської області про звернення стягнення на предмет іпотеки - земельної ділянки площею 2,77 га, з кадастровим номером 3222788200:00:004:0031, розташованої на території Червонослобідської сільської ради Макарівського району Київської області.?

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 виступив майновим поручителем по кредитному договору від 18.02.2008 №85-180208, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Інтегра та Публічним акціонерним товариством Європейський газовий банк шляхом надання в іпотеку Акціонерному товариству Єврогазбанк нерухомого майна, яке належало ОСОБА_1 на праві власності, а саме - земельної ділянки площею 2,77 га, з кадастровим номером 3222788200:00:004:0031, розташованої на території Червонослобідської сільської ради Макарівського району Київської області.

Також, позивач зазначив, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17.12.2014 у справі №370/2417/14-ц встановлено, що загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Інтегра за кредитним договором від 18.02.2008 №85-180208 складає 29 966 737,97 грн.

На виконання рішення Макарівського районного суду Київської області від 17.12.2014 у справі №370/2417/14-ц, видано виконавчий лист від 03.04.2015 №370/2417/14-ц, про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Інтегра за кредитним договором від 18 лютого 2008 року №85-180208, укладеним між Відкритим акціонерним товариством Європейський газовий банк (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Європейський газовий банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Інтегра в сумі 29 966 737,97 грн. на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 2,77 га, що належить іпотекодавцю - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯА №414230, виданого 13 квітня 2007 року Макарівським районним відділом земельних ресурсів. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010733000062. Земельна ділянка розташована на території Червонослобідської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222788200:00:004:0031, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на користь Публічного акціонерного товариства Європейський газовий банк (04073, м. Київ, пр. Московський, 16, код ЄДРПОУ 34693790) шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , з дотриманням вимог цього Закону.

Так, на виконання виконавчого листа від 03.04.2015 №370/2417/14-ц, виданого Макарівським районним судом Київської області, на підстави заяви стягувача - Публічного акціонерного товариства Європейський газовий банк , Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 19.04.2017 відкрито виконавче провадження ВП№53797018.

Як зазначено позивачем, під час здійснення виконавчого провадження №53797018 було проведено оцінювання земельної ділянки та виставлено на електронні торги СЕТАМ .

Відповідно до листа Державного підприємства Сетам від 07.02.2019 №2414/18-18-19, ринкова вартість земельної ділянки кадастровим номером 3222788200:00:004:0031, розташованої на території Червонослобідської сільської ради Макарівського району Київської області, становить 879 000,00 грн.

Відповідно до листа Державного підприємства Сетам від 07.02.2019 №2414/18-18-19 та протоколу проведення електронних торгів від 25.03.2019 №394343, перші електронні торги були призначені на 25.03.2019, але не відбулися через відсутність зареєстрованих учасників.

Відповідно до листа Державного підприємства Сетам від 10.04.2019 №4150/17-18-19 та протоколу проведення електронних торгів від 05.05.2019 №404359, другі електронні торги були призначені на 08.05.2019, але не відбулися через відсутність зареєстрованих учасників.

Відповідно протоколу проведення електронних торгів від 21.06.2019 №414005, треті електронні торги були призначені на 08.05.2019, але не відбулися через відсутність зареєстрованих учасників.

Так, відповідно до частини сьомої статті 61 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку із нереалізацією майна на третіх електронних торгах виконавець, а також враховуючи, що стягувач не заявив про своє бажання залишити нереалізоване майно за собою, державним виконавцем відповідно до пункту 3 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження , 28.08.2019 в рамках виконавчого провадження №53797018 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та повернуто виконавчий документ стягувачу без виконання.

Надалі, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову про стягнення виконавчого збору від 28.08.2019 ВП№53797018 з ОСОБА_1 в розмірі 2 996 673,79 грн.

ОСОБА_1 , вважаючи вказану постанову про стягнення виконавчого збору від 28.08.2019 ВП№53797018 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернулось з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII, визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статі 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження здійснюється з дотриманням принципу співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 26 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за заявою стягувача виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини першої та другої статті 27 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Приписами статті 37 Закону України Про виконавче провадження визначені підстави повернення виконавчого документу стягувачу.

Так, пунктом 3 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону України Про виконавче провадження , у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини сьомої статті 51 Закону України Про виконавче провадження , примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України Про іпотеку .

Приписами статті 11 Закону України Про іпотеку визначено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Слід звернути увагу на те, що позивачем не долучено до позову ні кредитного договору, ні договору іпотеки, ні рішення Макарівського районного суду Київської області від 17.12.2014 у справі №370/2417/14-ц, на які позивач посилається в своєму позові.

Разом із тим, в силу приписів статті 5 Закону України "Про іпотеку" вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб`єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із приписами статті 72 названого Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу приписів статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як зазначено позивачем, рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17.12.2014 у справі №370/2417/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Європейський газовий банк до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Інтегра про звернення стягнення на предмет іпотеки встановлено, що ОСОБА_1 не є стороною кредитного договору укладеного між Публічним акціонерним товариством Європейський газовий банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Інтегра , а є лише іпотекодавцем відповідно до договору іпотеки від 29.12.2012 №1092- 2912112/1. Також, Макарівським районним судом Київської області у рішенні від 17.12.2014 №370/2417/14-ц встановлено, що загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничий дім Інтегра по кредитному договору складає 29 966 737,97 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову про стягнення виконавчого збору від 28.08.2019 ВП№53797018 з ОСОБА_1 в розмірі 2 996 673,79 грн.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.08.2019 ВП№53797018 про стягнення виконавчого збору, старшим державним виконавцем постановлено стягнути з ОСОБА_1 10% від суми, що підлягає примусовому стягненню.

Суд наголошує на тому, що відповідальність майнового поручителя як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов`язанні, обмежується вартістю майна, переданого в іпотеку. В силу приписів статті 5 Закону України "Про іпотеку" вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб`єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Тобто обсяг відповідальності майнового поручителя обмежений вартістю майна, переданого ним в іпотеку, у зв`язку із чим збільшення обсягу відповідальності майнового поручителя неможливе.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 29.03.2017 у справі №3-1591гс16.

Разом із тим, договору іпотеки, на підставі якого у ОСОБА_1 виникли відповідні зобов`язання, матеріали справи не містять, позивачем даний договір суду не наданий. Матеріали виконавчого провадження ВП№53797018 також даного договору не містять.

Доводи позивача, що вартість предмета іпотеки становить 879000 грн. не приймаються судом до уваги, оскільки матеріали справи не містять оцінку предмета іпотеки відповідним суб`єктом оціночної діяльності. В листі Державного підприємства Сетам від 07.02.2019 №2414/18-18-19, наведено інформацію щодо лоту аукціону.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено протиправність оскаржуваної постанови відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.