Ухвала

від 22.01.2020 по справі 640/2860/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2860/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

22 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Інноваційні технології до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2019 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року вперше подану ГУ ДФС у м. Києві апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв`язку із несплатою судового збору. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано неможливістю своєчасної сплати судового збору.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано документу, який підтверджує повноваження особи, що звертається з такою скаргою від імені відповідача

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення було отримано відповідачем 09 жовтня 2019 року, що підтверджується розпискою представника ГУ ДФС у місті Києві (т. 1, а.с. 51), отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції 08 листопада 2019 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду першої інстанції 03 січня 2020 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідач зазначив, що причиною такого пропуску була неможливість своєчасної сплати судового збору.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДФС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року у зв`язку з несплатою судового збору.

У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 17 грудня 2019 року повернув ГУ ДФС у м. Києві вперше подану останнім апеляційну скаргу. Тобто, відповідач мав більше місяця для забезпечення сплати судового збору.

Крім іншого, суд звертає увагу на те, що додане до апеляційної скарги платіжне доручення від 05 грудня 2019 року № 6486 про сплату судового збору на суму 5 763,00 грн. свідчить, що його сплату було здійснено 06 грудня 2019 року, водночас, як було встановлено раніше, апеляційну скаргу було подано до відділення поштового зв`язку лише 03 січня 2019 року, тобто майже через місяць з моменту сплати судового збору. При цьому суд вважає за необхідне підкреслити, що ГУ ДФС у м. Києві мало об`єктивну можливість надати Шостому апеляційному адміністративному суду документ про сплату судового збору до моменту постановлення 17 грудня 2019 року ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 820/4420/18.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду відповідачем не зазначено.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, у силу приписів ч. 1, 3 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідно до пп.19 п. 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

При цьому, 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року № 1401-VIII.

Підпунктом 11 пункту 16-1 "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що з 01 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Отже, якщо юридична особа звертається з апеляційною скаргою в порядку самопредставництва, то повноваження особи, яка діє від її імені, але при цьому не є її керівником або членом виконавчого органу, повинні підтверджуватися статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) або бути визначені в законі.

У випадку застосування юридичною особою інституту представництва від її імені з 01 січня 2020 року може діяти лише адвокат, за виключенням випадків, коли провадження у справі розпочато до 30 вересня 2016 року.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, остання підписана Є.О. Ясинським, який визначає себе представником ГУ ДФС у м. Києві. На підтвердження повноважень зазначеної особи апеляційному суду надано оригінал довіреності від № 3657/26-15-10-07-13 від 29 жовтня 2019 року. Разом з тим, до апеляційної скарги не додано оригіналу або належним чином завіреної копії документів на підтвердження наявності у Ясинського Є.О. статусу адвоката або доказів, які б свідчили що останній є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого він здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва.

Таким чином, додана до апеляційної скарги довіреність у відповідності до статті 55 КАС України не надає суду об`єктивної можливості дійти висновку про наявність у зазначеної вище особи повноважень звертатися до суду з апеляційною скаргою від імені ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу в повній мірі не підтверджено повноваження на здійснення представництва суб`єкта владних повноважень, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання Головному управлінню ДФС у м. Києві строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Інноваційні технології до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків - п`ять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова