Ухвала

від 22.01.2020 по справі 826/10377/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 січня 2020 року

м. Київ

справа №826/10377/17

адміністративне провадження №К/9901/35933/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А. розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кір-Автотранс" до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішень,

У С Т А Н О В И В:

ГУ ДФС у м. Києві подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Скаржник до касаційної скарги не додав документа про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у серпні 2017 року, а за змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру, ціна позову (загальна сума грошового зобов`язання, щодо якого заявлені позовні вимоги) становить 634' 114,98 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній станом на момент подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною першою цієї статті судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2017 встановлено у розмірі 1600,00 грн.

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 19`023,45 грн (634' 114,98 грн х 1,5% х 200%).

Між тим, скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до закінчення касаційного розгляду справи, посилаючись на майновий стан та право доступу до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх сплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону №3674-VI).

Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Наведений перелік умов, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору (так само звільнити від сплати судового збору чи зменшити розмір судового збору) є вичерпним. Встановлюючи ці умови, законодавець у такий спосіб одночасно визначає, які причини можуть бути визнані судом поважними при вирішенні питань, пов`язаних із сплатою судового збору.

З огляду на викладене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з положенням частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у разі якщо позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини шостої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

Є.А. Усенко,

Суддя Верховного Суду