Рішення

від 17.01.2020 по справі 732/1673/19

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 732/1673/19

провадження № 2/732/18/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2020 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі : головуючого судді Березовського О.Д., секретаря Швачко О.В., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Слєпченка С.А., представника відповідача Тупика В.І. , представника третьої особи Смоляра Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ освіти Городнянської міської ради Чернігівської області,

У С Т А Н О В И В :

Адвокат Слєпченко Сергій Анатолійович, діючи на підставі ордеру про надання правової допомоги серії ЧН № 088930 від 23.09.2019 року та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області та просить визнати незаконним і скасувати наказ № 13 від 03.09.2019 року директора Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області Тупика В.І. про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя на підставі п. 3 ст. 41 КЗпП України, а саме вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи. Також представник позивача просить поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області та стягнути на користь неї з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу. Крім того, представник позивача просить суд судові витрати у даній справі покласти на відповідача.

З позовної заяви виходить, що 03 вересня 2009 року ОСОБА_1 було звільнено з посади вчителя Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області на підставі п. 3 ст. 41 КЗпП України. Підставою звільнення стало начебто вчинення позивачем аморального проступку. Представник позивача вважає звільнення ОСОБА_1 безпідставним, будь-яких аморальних проступків вона не вчиняла. Позивач працює вчителем вже багато років та має гарну репутацію, жодних скарг на неї за усі роки не було.

На думку представника позивач, підставою звільнення ОСОБА_1 стало упереджене ставлення теперішнього директора до неї та його незрозуміла неприязнь.

Представник позивача звертає увагу, що наказ про звільнення ОСОБА_1 взагалі не відповідає вимогам закону, а саме в наказі директор посилається на незрозумілі рекомендації педагогічного колективу школи, заяви батьків учнів. ОСОБА_1 ці рекомендації та заяви не зрозумілі тому, що позивачу їх ніхто навіть не надавав і про них жодного разу не згадувалося. Також у наказі про звільнення (п. 2) вказано, що трудову книжку слід віддати після здачі позивачем підручників та літератури до бібліотеки.

Наводячи положення ст. 43 Конституції України, ст. 5-1, 41 КЗпП України, ст. 54 Закону України Про освіту , представник позивача зазначає, що аналіз вказаних норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, вчитель, педагог, вихователь зобов`язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за п. 3 ст. 41 КЗпП України.

При цьому представник позивача звертає увагу на те, що саме таку правову позицію було висловлено Верховним Судом України в постанові від 11.02.2015 року у справі № 6-248цс14.

Водночас, зазначає, що звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами. У разі звільнення працівника за вчинення одного конкретного аморального проступку, такий проступок має бути конкретизований, встановлений та доведений належними доказами. Якщо таких було кілька, кожен з них має бути встановлений та доведений окремо.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на приписи ст. 235 КЗпП України, представник позивача просить задовольнити заявлені ним в інтересах позивача позовні вимоги.

Ухвалою судді від 30 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в зазначеній справі. Враховуючи приписи ст. 274 ЦПК України, прийнято рішення розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Підтвердила обставини, викладені в позовній заяві в обґрунтування заявлених позовних вимог. Зазначила, що вона пропрацювала у Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області 53 роки і ніяких порушень у роботі не допускала. Вважає, що причиною звільнення був її лист до Міністерства освіти і науки України з яким вона звернулась у квітні 2019 року та просила розібратись у питаннях наведених у листі. Фактично ж це була скарга на директора школи, який приходив на уроки непідготовлений, має низький професійний рівень як вчитель і як керівник, підбурює учнів проти неї, виганяє її на пенсію. Дружина директора школи Тупика В.І. підбурює інших вчителів проти неї. Також остання підбурює учнів, щоб вони казали їй на уроках погані слова. У грудні 2018 року один з її учнів, а саме ОСОБА_3 на її уроці матюкався, робив, що попало, а мати цього учня стояла під дверима і чекала на її реакцію, але вона все це проігнорувала. Її лист до Міністерства направили для перевірки у відділ освіти Городнянської міської ради Чернігівської області. Разом з тим, її лист також був предметом обговорення на зборах трудового колективу школи, які проходили 04.06.2019 року. На цих зборах всі стали казати, що вона погана, їй треба до психіатричного закладу, вимагали написати заяву на звільнення. 30.08.2019 року знову була нарада у школі, де її знову ображали та виганяли зі школи, а тому вона залишила цю нараду. 02.09.2019 року вона була на лінійці у школі, а 03.09.2019 року провела два уроки і її викликали на нараду до директора. Директор школи Тупик В.І. на цій нараді зачитав наказ про її звільнення за аморальний проступок. Що саме вона зробила їй не відомо, вона не п`є, не гуляє. Після доведення наказу про її звільнення з роботи вона пішла додому. 09.092019 року у школі вона забрала трудову книжку. Вона живе поруч зі школою, хоче працювати і має на це право. Зазначає, що від неї ніхто з учнів та їх батьків не відмовлявся, дітей та батьків підбурює проти неї директор школи, а лист дітей до суду з проханням не поновлювати її на роботі написаний під тиском і при поновленні її на роботі діти будуть з нею працювати.

Представник позивача - адвокат Слєпченко С.А. у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Підтримав пояснення позивача. Зауважив, що доказів вчинення позивачем аморального проступку немає. Натомість є суб`єктивне відношення трудового колективу до працівника. Саме конфлікт всередині педагогічного колективу школи і послугував підставою для звільнення позивача. Поданий позивачем лист у Міністерство освіти і науки України не може свідчити про порушення нею академічної доброчесності, оскільки факти, які викладені у листі, є її суб`єктивною думкою на яку вона має право. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 має достатній рівень знань та відповідну кваліфікацію для забезпечення здійснення освітнього процесу в школі.

Представник відповідача - директор Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області Тупик В.І. у судовому засіданні пред`явлений позов не визнав у повному обсязі та заперечував з приводу його задоволення. Як на підставу звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя послався на дві заяви батьків, які надійшли у серпні 2019 року з вимогою про звільнення позивача. Ці заяви були розглянуті на зборах педагогічного колективу 30.08.2019 року, але позивач на ці збори не прийшла. Свої вимоги батьки підтвердили на зустрічі з начальником відділу освіти Смоляром Г.Л.. Після цього Смоляр Г.Л. близько 30 хвилин спілкувався з ОСОБА_1 сам на сам і він при їх розмові присутній не був. Потім Смоляр Г.Л. зустрічався та спілкувався з педагогічним колективом школи без позивача. Зазначає, що після його консультації з начальником відділу освіти, з огляду на рішення педагогічної ради, яка рекомендувала звільнити позивача з посади вчителя, враховуючи заяви батьків, ним було прийнято рішення про звільнення позивача за вчинення аморального проступку. Зазначає, що у листі до Міністерства було багато негативу і фактів, які не відповідали дійсності. Також був лист про прокуратури, де були вказані неправдиві відомості про організацію освітнього процесу у школі. У цих же листах він звинувачувався у хабарництві. Даючи визначення аморальному проступку, який вчинила позивач і який послугував підставою для її звільнення, вказує на те, що це зрив ОСОБА_1 освітнього процесу, оскільки діти і їх батьки не хочуть вчитися у неї. Крім того, вчинення аморального проступку підтверджується відповідними заявами батьків. Також педагогічна рада у червні 2019 року рекомендували звільнити позивача з посади вчителя, оскільки було допущено порушення позивачем академічної доброчесності, оскільки у поданому ОСОБА_1 листі до Міністрества освіти і науки України наведені сфальсифіковані факти. Щодо заяв батьків, які надійшли у серпні 2019 року, то вони їх розглянули 30.08.2019 року на нараді при директорі і в колективі згодились з тим, що факти, які викладені в заявах, існують. Позивач на цій нараді не була, він не дав можливості ОСОБА_1 дати пояснення по фактам, викладеним в заявах батьків, оскільки б вона цих пояснень не надала. Після звернення позивача з позовом до суду про поновлення на роботі учні школи писали лист до суду з проханням не поновлювати позивача на посаді вчителя. Тупик В.І. також звернув увагу на те, що фінансування школи здійснюється централізовано з відділу освіти Городнянської міської ради Чернігівської області і розпорядником коштів є саме відділ освіти, оскільки своєї бухгалтерії у школі немає.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - начальник відділу освіти Городнянської міської ради Чернігівської області Смоляр Г.Л. при вирішення даного спору поклався на розсуд суду і просив прийняти рішення у відповідності до діючого законодавства. Вказав, що він не був присутній на нараді в Мощенській школі, яка проходила 04.06.2019 року і на якій розбирався лист ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України. Зі змістом цього листа він ознайомлений і в ньому позивачем порушувались питання і висувались звинувачення, які виходять за межі його компетенції. Підтверджує, що був конфлікт у школі. 02.09.2019 року він приїздив на лінійку до школи і батьки учнів захотіли з ним зустрітись. Група батьків, десь до 10 чоловік, зібрались, вони поговорили окремо без директора, він вислухав претензій та побажання батьків. Основна претензія батьків була в тому, що у дітей випускний клас, натомість позивач неналежним чином викладає матеріал. Витрачає багато часу на зайве, а дітям натомість треба здавати ЗНО. Батьки просили призначити їм іншого вчителя математики. Він спитав про докази на підтвердження озвучених батьками фактів, але цих доказів йому не надали. Він також окремо зустрічався з позивачем, але остання розповідала йому про факти, які вона виклала у листі до Міністерства. Також він зустрічався з педагогічним колективом без позивача і всі вчителі в один голос відмовлялись працювати з позивачем. Він пояснив, що рішення про звільнення приймає директор школи і в послідуючому обов`язок доказування правомірності звільнення покладається саме на директора та педагогічний колектив. Особисто він вважає аморальним проступком те відношення, яке склалось до позивача з боку учнів, вчителів і це призводить до того, що ОСОБА_1 не може виконувати свої обов`язки. Підтвердив, що в Мощенській школі відсутня бухгалтерія, розпорядником коштів являється відділ освіти Городнянської міської ради Чернігівської області, який і фінансує Мощенську школу та нараховує заробітну плату та інші виплати вчителям цієї школи.

Суд, з`ясувавши позицію сторін по суті заявлених позовних вимог та заслухавши їх пояснення, надані в обґрунтування своєї позиції по суті спору, дослідивши усі наявні матеріали справи, допитавши свідків, встановивши наявність обставин, якими обґрунтовуються вимоги, визначившись щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, а також щодо правових норм, якими врегульовані ці правовідносини, прийшов до наступного.

З дослідженого в судовому засіданні наказу від 03 вересня 2019 року за № 13 Про звільнення встановлено, що директор Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області Тупик В.І. на виконання рекомендації педагогічної ради школи ( протокол № 8 від 21.06.2019 року ) за підписами всіх присутніх на засіданні вчителів школи та на основі заяв батьків учнів школи із проханням звільняння вчителя математики ОСОБА_1 прийняв рішення на наказав звільнити ОСОБА_1 , вчителя математики, з займаної посади 03.09.2019 року на підставі п. 3 ст. 41 КЗпП України за вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи. У наказі під графою З наказом ознайомлені ОСОБА_1 зазначила, що підпис не її, підробка, з наказом її не ознайомлювали ( а.с. 5 ).

Складеним комісійним актом від 03.09.20109 року засвідчується, що позивач в присутності всього педагогічного колективу була ознайомлена з наказом Про звільнення № 13 від 03.09.2019 року, але відмовилась його підписати ( а.с. 27 ).

У трудовій книжці ОСОБА_1 зроблено запис під № 10 від 03.09.2019 року про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненням аморального проступку несумісного з продовженням даної роботи згідно п. 3 ст. 41 КЗпП України ( підстава - наказ від 03.09.2019 року ) ( а.с. 6, 61 ).

Трудову книжку позивач отримала 03.09.21019 року, про що свідчить її власноручний підпис у відповідній книзі ( а.с. 28 ).

Обґрунтовуючи правомірність звільнення позивача з займаної посади, директор школи Тупик В.І. насамперед посилається на рекомендації педагогічної ради школи, яка була проведена 21.06.2019 року, та заяви батьків учнів школи із проханням про звільнення ОСОБА_1 ..

Дослідженням протоколу № 8 засіданні педагогічної ради Мощенської ЗОШ І-ІІІ ступенів від 21.06.2019 року встановлено, що до порядку денного засідання було внесено розгляд питання про звільнення з посади вчителя математики ОСОБА_1 Доповідач, а саме голова місцевого профспілкового комітету Музиченко С.В., повідомила про неодноразове порушення трудової дисципліни вчителем математики ОСОБА_1 .. Зазначено, що останньою порушена ст. 42 п. 4, п. 5 Закону України Про освіту : академічна доброчесність - вигадування фактів, що використовуються в освітньому процесі, необ`єктивне оцінювання здобувачів освіти, систематичне приниження честі й гідності здобувачів освіти, вживання нецензурної лексики, тощо. Під час обговорення питання виступив директор школи Тупик В.І. , який зачитав листа, надісланого ОСОБА_1 на ім`я Міністра освіти та науки України, в якому викладені неправдиві факти стосовно управлінської діяльності директора, які можна вважати наклепом, приниженням людської гідності. Також виступила вчитель ОСОБА_5 , яка розповіла про відвідування уроків ОСОБА_1 .. На уроках останньої зовсім відсутня дисципліна, рівень викладання математики низький, тому і рівень засвоєння знань та умінь з предмета теж низький, на що неодноразово нарікали батьки. Було постановлено рекомендувати дирекції школи звільнити з посади вчителя математики ОСОБА_1 на основі ст. 42 п.4, п. 5 Закону України Про освіту . Протокол підписано десятьма вчителями, в т.ч. директором школи. Дані про надання можливості ОСОБА_1 дати пояснення або ж причини не підписання нею протоколу з огляду на її присутність на засіданні у протоколі відсутні ( а.с. 29, 86-90 ).

06 серпня 2019 року на адресу директора Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області Тупика В.І. від ОСОБА_6 , як матері учениці 9 класу ОСОБА_7 , надійшла заява з проханням звільнити вчительку математики ОСОБА_1 . При цьому у заяві зазначено, що ОСОБА_1 на уроках замість подачі нового матеріалу учням більшу половину уроку починає скаржитись на свій стан здоров`я, обзиває дітей матюками і іншими поганими словами. У присутності дітей обзиває їх батьків. На уроках математики дає учням завдання не пояснюючи їх, мотивуючи це тим, що вони повинні самі знати ( а.с. 30зв. ).

Також 07 серпня 2019 року на адресу директора Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області Тупика В.І. надійшла заява за підписами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з проханням не допустити вчительку ОСОБА_1 до навчання їх дітей, оскільки вона не компетентна вчителька, агресивна, ображає дітей, поводить себе неналежним чином. На уроках не веде урок, а розповідає не по темі, ображає батьків і висловлюється нецензурними словами. Приходить на уроки у нетверезому стані та з перегаром у роті. Розповідає учням, що через них у неї підвищується тиск. Їх діти відмовляються йти до школи, коли буде вчити ОСОБА_1 .. Заявники просять останню звільнити ( а.с. 30 ).

Слід зазначити, що допитаний в судовому засіданні в якості свідка син позивача - ОСОБА_11 стверджував, що його мати не вживає алкогольних напоїв і не могла приходити до школи у стані алкогольного сп`яніння, оскільки у неї гіпертонічна хвороба та підвищений тиск. Через підвищення тиску могло червоніти обличчя і діти могли це сплутати з алкогольним сп`янінням. Причиною звільнення вважає конфлікт між його матір`ю з одного боку та директором школи і завучем з іншого. Вважає жахливим морально-психологічний стан у школі, коли всі вчителі налаштовані проти одного вчителя, а саме його матері.

Викликаний стороною позивача свідок ОСОБА_12 , доньку якої 10 років назад вчила позивач, у судовому засіданні охарактеризувала ОСОБА_1 як хорошого вчителя. У період навчання доньки скарг і претензій до позивача як вчителя не було. Що зараз відбувається у школі їй не відомо.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_13 , які являються вчителями Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області, зазначили, що підставою звільнення позивача стали заяви батьків та некомпетентність ОСОБА_1 як вчителя. Звільнили ж останню за вчинення аморального проступку, а саме вживання нецензурної лексики на уроці та лайки з вчителями, через конфлікти, які постійно виникають між нею та вчителями і учнями. Всі ці факти, в тому числі скарги батьків, обговорювались, але перевірка по ним не проводилась і вони не фіксувались. Саме в цьому і вважають свою помилки, оскільки вони сподівались, що ОСОБА_1 прислухається до їх пропозицій звільнитись і прийме єдине вірне рішення про своє звільнення.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 зазначили, що вони є батьками учнів у яких викладає математику ОСОБА_1 .. Зі слів своїх дітей вони знають, що остання на уроках використовує ненормативну лексику, ображає дітей та їх батьків, половину уроку скаржиться на стан свого здоров`я і приймає ліки, а протягом іншої половини уроку математику не викладає і нічого дітям не пояснює, мотивуючи це тим, що діти самі мають все вивчити і знати. У дітей ЗНО, а знання з математики слабкі, дисципліни на уроках немає, діти не поважають ОСОБА_1 і не хочуть, щоб вона викладала у ним математику. ОСОБА_8 та ОСОБА_6 підтвердили, що вони звертались з відповідними скаргами на позивача та заявами про її звільнення до директора школи. Чи проводились по їх скаргам та заявам перевірки вони не знають, оскільки відповіді по результатам перевірки вони не отримували.

Слід зазначити, що статею 41 КЗпП України визначено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

Така підвищена відповідальність працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливому правовому стані та виконують специфічні функції, не властиві іншим категоріям працівників; їхні дії чи бездіяльність можуть призвести до порушення конституційних прав та свобод громадян, завдати значної шкоди суспільним відносинам та авторитету як самої держави, так і суб`єктів господарювання.

Так, відповідно до пункту 3 статті 41 КЗпП України вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником.

До суб`єктів, які можуть бути звільнені за вказаною підставою, належать учасники освітнього процесу, зазначені у статті 52 Закону України Про освіту , а саме педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники.

Отже, звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов : 1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.

Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов`язків, так і не пов`язаного з ними ( вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті ).

Зокрема, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Так, аморальним проступком слід вважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську гідність тощо.

За змістом статті 54 Закону України Про освіту педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність, сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров`я, дотримуватися академічної доброчесності, дотримуватися педагогічної етики, настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства.

Системний аналіз положень пункту 3 статті 41 КЗпП України та Закону України Про освіту у редакції, чинній на час винесення наказу про звільнення позивача, дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, - вчитель, педагог, вихователь - зобов`язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП України.

Отже, з підтав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи ( п. 3 ст. 41 КЗпП України ) можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів. Таке звільнення допускається як за вчинення аморального проступку при виконанні трудових обов`язків, так і не пов`язаного з ними ( вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті ).

Звільнення з підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи ( пункт 3 статт 41 КЗпП України ) не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.

Зазначений висновок узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року № 6-248цс14, у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року № 6-3135цс16, у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року № 475/9/17.

Як зазначено у наказі про звільнення позивача підставою для її звільнення стало вчинення нею аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи. У судовому засіданні представник відповідача обґрунтовуючи правомірність звільнення позивача посилався на дві заяви батьків, які надійшли у серпні 2019 року з вимогою про звільнення ОСОБА_1 .. Однак службове розслідування не проводилось і перевірка фактів, викладених у заявах, не здійснювалась. У школі обмежились обговоренням заяв на зборах педагогічного колективу 30.08.2019 року, де всі погодились з тим, що факти, викладені в заявах мали місце. Позивач на цих зборах присутня не була, тим самим була позбавлена можливості дати пояснення по фактам, викладеним у заявах. Що ж стосується рекомендацій педагогічної ради від 21.06.2019 року, які враховувались директором школи при прийнятті рішення про звільнення позивача, то факти порушення академічної доброчесності позивачем належним чином розслідувані не були, до таких висновків педагогічна рада прийшла лише під час обговорення питання про звільнення позивача на своєму засіданні. Разом з тим, стаття 42 Закону України Про освіту передбачає можливість притягнення педагогічного працівника до академічної відповідальності за порушення академічної доброчесності і не містить положень, які б дозволяли звільнити вчителя з займаної посади за це.

Отже, звільняючи ОСОБА_1 з займаної посади у наказі про її звільнення не було зазначено який саме аморальний проступок вона вчинила і в судовому засіданні стороною відповідача не надано суду прямих доказів на підтвердження вчинення такого проступку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 із займаної посади відбулось з порушенням закону, що є підставою для визнання незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі.

Згідно приписів ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розглядаючи вимоги представника позивача про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд звертає увагу на те, що вимога про стягнення середнього заробітку пред`являється безпосередньо до відповідача і саме з Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області представник позивача вимагає стягнути середній заробіток на користь позивача.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд ( частина третя статті 13 ЦПК України ).

Відповідачем може бути фізична і юридична особа, а також держава ( частина друга статті 48 ЦПК України ), до якої звернуті матеріально-правові вимоги позивача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи ( див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (пункт 41); від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49); від 21 листопада 2018 року у справі №127/93/17-ц (пункт 50); від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54); від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4)).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, пункт 31.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц).

Як встановлено судом у судовому засіданні Мощенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області не є розпорядником коштів, не має власної бухгалтерії та фінансується централізовано відділом освіти Городнянської міської ради Чернігівської області. Вчителі Мощенської загальноосвітної школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської перебувають на обліках у відділі освіти Городнянської міської ради Чернігівської області і саме ця установа нараховує і виплачує їм заробітну плату та інші виплати, що підтверджується відповідною довідкою про доходи позивача ( а.с. 7 ). З огляду на це, вимога про стягнення середнього заробітку саме з Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області задоволенню не підлягає, оскільки школа не є належним відповідач в цій частині вимог, так як не є розпорядником коштів. Натомість, оскільки позивач перебуває на обліках відділу освіти Городнянської міської ради Чернігівської області, то саме ця установа має сплачувати на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

При цьому суд звертає увагу, що позивач не позбавлений можливості звернутись з позовом і заявити відповідні позовні вимоги до належного відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розглядаючи вимогу представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн., суд, виходячи з того, що обґрунтованість понесених позивачем витрат на правову допомогу підтверджується лише рекомендаціями щодо застосування рекомендованих ( мінімальних ) ставок адвокатського гонорару, затвердженими рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 16.02.2018 року № 57, та з огляду на відсутність будь-яких інших розрахунків, детального опису робіт ( наданих послуг ), рахунків, укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги, надання яких суду необхідно для підтвердження розміру понесених витрат, що передбачено ст. 137, 141 ЦПК, за відсутності інших об`єктивних даних та доказів понесення позивачем відповідних витрат, приходить до висновку, що у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 41, 221, 231-233, 235 КЗпП України, Законом України Про освіту від 05.09.2017 року № 2145-VIII, ст. 4-5, 12-13, 128, 130, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 272, 274-279, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( місце проживання : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області ( місцезнаходження : вул. Цимбаліста, буд. 32, с. Мощенка, Городнянського району, Чернігівської області, 15125, код ЄДРПОУ 22817575 ) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 13 від 03 вересня 2019 року директора Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області Тупика В.І. про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя на підставі п. 3 ст. 41 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області з 03 вересня 2019 року.

Рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Стягнути з Мощенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городнянської міської ради Чернігівської області 768 грн. 40 коп. судового збору для зарахування на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ( код за ЄДРПОУ ) : 37993783, банк отримувача : Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету : 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 22 січня 2020 року.

Суддя О.Д.Березовський