Постанова

від 22.01.2020 по справі 447/2345/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 447/2345/18 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А.П.

Провадження № 22-ц/811/3305/19 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія: 48

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року м.Львів

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ванівського,

суддів : Курій Н.М., Цяцяк Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 05 вересня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ноудлен до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих внаслідок ДТП, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Ноудлен звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих внаслідок ДТП та просило стягнути з відповідача завдану шкоду у розмірі 134448,84 гривень та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29.09.2015 року ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, який належить позивачу на праві власності вчинив ДТП, внаслідок якого позивачу було завдано майнову шкоду, оскільки транспортний засіб було пошкоджено. Транспортний засіб позивача було незаконно передано відповідачу, оскільки позивач надав право користування автомобілем лише ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вина відповідача встановлена постановою у справі про адміністративне правопорушення. Оскільки неправомірними діями відповідача позивачу завдано майнову шкоду, така шкода має бути відшкодована відповідачем.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ноудлен завдану шкоду у розмірі 134448 (сто тридцять чотири тисячі чотириста сорок вісім) гривень 84 копійки.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ноудлен судовий збір у справі у розмірі 2016 гривень 74 копійки.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 ..

Вважає його незаконним, необґрунтованим. Зазначає, що, суд першої інстанції встановивши підставність позовних вимог, вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Ноудлен" завдану шкоду у розмірі 134448, 84 грн., однак не вирішив питання щодо одночасної передачі цього майна особі, відповідальній за шкоду. Як вбачається із наявного в матеріалах справи Висновку експерта від 30.07.2018р. №9/342 вартість відновлювального ремонту автомобіля "Hyundai Accent" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 становить 216587,58 грн., в той час як ринкова вартість цього ж автомобіля складає 134 448,84 грн. що і є вартістю матеріального збитку.

Про передачу ОСОБА_1 автомобіля "Hyundai Accent" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (залишків автомобіля) стороною Відповідача заявлялося і наголошувалося протягом усього судового процесу, натомість суд не врахував таку судову практику та проігнорував вирішення даного питання. А тому, переглядаючи рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 05.09.2019р. у справі №447/2345/18, прошу апеляційний суд вирішити питання про передачу ОСОБА_1 після відшкодування збитків автомобіля "Hyundai Accent" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Також, даючи правову оцінку обставинам справи суд необґрунтовано прийшов до висновку: "... коли Відповідач керував транспортним засобом, який належить Позивачу, він усвідомлював, що діє неправомірно". Такі висновки суд зробив на підставі того, що "Особи, яким Позивач надав право використування автомобіля не мали права передоручення, отже могли використовувати його лише особисто".

Взаємозв`язок між останнім твердженням та наведеним висновком до якого прийшов суд відсутній та ніякими доказами не підтверджується, оскільки ОСОБА_1 не було відомо щодо заборони ОСОБА_3 та ОСОБА_2 права передоручення на автомобіль.

Більше того, жодних доказів наявності будь-яких обмежень немає.

Долучений до позовної заяви наказ ТзОВ "Ноудлен" від 10.12.2013р. №46 не містить доказів доведення його до відома осіб, щодо яких такий прийнято.

Одночасно, видача вказаного наказу щодо ОСОБА_3 , яка не перебуває в трудових відносинах із ТзОВ "Ноудлен", свідчить про його протиправність та невідповідність нормам законодавства.

Крім того, судом не встановлено хто саме: ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 здійснила передачу автомобіля "Hyundai Accent" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 реєстраційного документа на нього ОСОБА_1 . У зв`язку з вищенаведеним, неможливо встановити правомірність чи неправомірність дій ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом.

Із врахуванням наведеного просить змінити рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 05.09.2019р. у справі №447/2345/18; виключити із мотивувальної частини рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 05.09.2019р. у справі №447/2345/18 речення "Особи, яким позивач надав право на використання автомобіля не мали права передоручення, отже могли його використовувати лише особисто." та "Тому, коли відповідач керував транспортним засобом, який належить позивачу, він усвідомлював, що діє неправомірно."; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ноудлен" (ЄДРПОУ 19160597) одразу після відшкодування збитків передати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) автомобіль "Hyundai Accent" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

19 грудня 2019 року ТзОВ Ноудлен подали в суд відзив на апеляційну скаргу. Просили суд рішення Миколаївського районного суду від 05.09.2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, керуючи транспортним засобом, порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом, яким керував ОСОБА_4 .. Результаті цього транспортний засіб, який належить позивачу було пошкоджено. Неправомірними діями відповідача позивачу було завдано майнову шкоду у розмірі 134448,84 гривень. Вина відповідача встановлена постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 16.10.2018 та ухвалою Львівського апеляційного суду від 11.02.2019. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з відповідача слід стягнути майнову шкоду на користь позивача.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Судом встановлено та вбачається із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , позивачу належить транспортний засіб марки "Хюндай". реєстраційний номер НОМЕР_1 .(а.с.15)

Згідно з наказом від 10.12.2013 №46 позивач надав доручення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користування вказаним транспортним засобом.9а.с.16)

Як вбачається із постанови про закриття кримінального провадження №12016140270001543 від 15.09.2018 року, кримінальне провадження за фактом заволодіння транспортним засобом, шляхом шахрайства, закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.(а.с.19-22)

16 жовтня 2018 Миколаївський районний суд Львівської області ухвалив постанову, згідно з якою встановив, що 29.09.2015 приблизно о 17.00 годині на автодорозі Київ-Чоп, поблизу с. Тростянець Миколаївського району Львівської області Городецький М.М., керуючи транспортним засобом марки "Хюндай", реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху та дистанції і здійснив зіткнення з іншим транспортним засобом, внаслідок чого транспортні засоби отримали пошкодження. Справу про адміністративне правопорушення суд провадженням закрив, оскільки на момент її розгляду спливли строки накладення адміністративного стягнення. (а.с.63) 11 лютого 2019 дану постанову Львівський апеляційний суд залишив без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії(бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вказана ДТП сталася з вини відповідача, що підтверджується постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2018р..

Частиною першою ст. 1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до положень ч.2 ст. 1192 ЦК України - розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з висновком експерта від 30.07.2018 N9/342, ринкова вартість автомобіля "Hyundai Accent" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , станом на 16.05.2018р., становить 134448,84 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля "Hyundai Accent" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 становить 216587,58 грн., вартість матеріально збитку завданого власнику автомобіля станом на 16.05.2018р. становить 134448,84 грн.(а.с.90-94)

Із врахуванням наведеного, судом вірно встановлено і не заперечується сторонами, що позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Ноудлен , внаслідок вчиненого ДТП, завдано майнову шкоду у розмірі 134448,84 грн., внаслідок пошкодження відповідачем ОСОБА_1 автомобіля марки автомобіля "Hyundai Accent" реєстраційний номер НОМЕР_1 , що стверджується висновком експерта від 30.07.2018 N9/342. (а.с. 7)

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.14 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Враховуючи, що відповідач зазначав про необхідність повернення йому автомобіля "Hyundai Accent" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (залишків автомобіля), натомість суд не врахував та не вирішив даного питання, а тому, колегія суддів вважає, що слід передати вищезгаданий автомобіль ОСОБА_1 , однак лише після повного відшкодування останнім розміру матеріальної шкоди ТзОВ Ноудлен .

Щодо доводів апеляційної скарги про виключення із мотивувальної частини оскаржуваного рішення речення "Особи, яким позивач надав право на використання автомобіля не мали права передоручення, отже могли його використовувати лише особисто." та "Тому, коли відповідач керував транспортним засобом, який належить позивачу, він усвідомлював, що діє неправомірно.", то колегія суддів зазначає наступне.

Із наявних в матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин, не вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 було відомо щодо заборони ОСОБА_3 та ОСОБА_2 права передоручення на автомобіль. Крім того, судом не встановлено хто саме: ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 здійснила передачу автомобіля "Hyundai Accent" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та реєстраційного документа на нього ОСОБА_1 . У зв`язку з чим, неможливо встановити правомірність чи неправомірність дій ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом.

Вирішуючи даний спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції цього не врахував, не надав мотивування усім доводам сторін у справі, що є обов`язковим елементом справедливого судового розгляду (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктом другим частини першої ст. 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 05 вересня 2019 року змінити.

Виключити із мотивувальної частини рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 05.09.2019р. речення "Особи, яким позивач надав право на використання автомобіля не мали права передоручення, отже могли його використовувати лише особисто." та "Тому, коли відповідач керував транспортним засобом, який належить позивачу, він усвідомлював, що діє неправомірно. ".

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ноудлен" (ЄДРПОУ 19160597) одразу після відшкодування збитків передати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) автомобіль "Hyundai Accent" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 22 січня 2020 року.

Головуючий: О.М.Ванівський

Судді: Н.М.Курій

Р. П. Цяцяк