Постанова

від 20.01.2020 по справі 369/1873/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 369/1873/18 головуючий у суді І інстанції Пінкевич Н.С.

провадження № 22-ц/824/269/2020 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Лівінського С.В., Суханової Є.М., з участю секретаряМариненко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - ОСОБА_2 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2019 року у справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах територіальної громади села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області до Віта-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю Ніган , про визнання недійсним рішення ради, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року Перший заступник прокурора Київської області в інтересах територіальної громади села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської областізвернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що за рішенням сільської ради було передано в приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3222481201:01:010:0089 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 . У подальшому ТОВ Ніган на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.09.2017 № 1, видавник: учасник ТОВ Ніган згідно протоколу від 14.09.2017 № 5, яким 20.10.2017 р. відчужено право власності на ділянку на користь ОСОБА_4 , на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 18.10.2017 р. № 2, видавник: ТОВ Ніган , згідно протоколу загальних зборів від 18.10.2017 № 7. У свою чергу ОСОБА_4 відчужив земельну ділянку на користь ОСОБА_3 , який на час подання позову був власником земельної ділянки.

Зазначив, що відповідно до інформації Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем спірна земельна ділянка частково накладається на землі водного фонду, а саме на 25-метрову прибережну захисну смугу річки Сіверка та водні об`єкти, які розташовані в межах Віто-Поштової сільської ради. Також, згідно викопіювання з Генерального плану с. Віта-Поштова, Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області земельна ділянка знаходиться в межах Віто-Поштової сільської ради та накладається на 25-метрову прибережну смугу р. Сіверка. Згідно інформації Центральної геофізичної обсерваторії - річка Сіверка має статус природного водотоку, є лівою притокою р. Віта. Загальна площа водозбору р. Віта з урахуванням притоки Сіверка складає 238 км 2 . Згідно класифікації річок України р. Віта та її притока р. Сіверка належать до малих річок, прибережні захисні смуги становлять 25 метрів.

Тому, рішення Віто-Поштової сільської ради 21 сесії 5 скликання від 30.07.2009, на підставі якого земельну ділянку з кадастровим номером 3222481201:01:010:0089 було відведено в приватну власність ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на думку позивача, підлягає скасуванню в судовому порядку, оскільки прийнято всупереч вимогам Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Закону України Про основи містобудування .

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2019 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення Віто-Поштової сільської ради від 30 липня 2009 року Про затвердження проекту щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд , яким затверджено проект землеустрою та відведено в приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,25га з кадастровим номером 3222481201:01:010:0089 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 . Витребувано на користь територіальної громади села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,25га з кадастровим номером 3222481201:01:010:0089, яка розташована в АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Прокуратури Київської області судовий збір в розмірі 3 524 грн.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням особа, яка не була залучена до участі у справі, щодо прав та обов`язків якої суд вирішив питання, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

При цьому зазначає, що власником земельної ділянки за кадастровим номером 3222481201:01:010:0089, як на дату проголошення судового рішення (10.05.2019 р.), так і на час подання апеляційної скарги, є ОСОБА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 27.06.2018 р. та інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 27.06.2018 р. ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3222481201:01:010:0089, що посвідчений приватний нотаріусом КМНО Оніщуком О.М. та зареєстровано в реєстрі за №926. Суд першої інстанції розглядаючи справу не виконав обов`язку щодо встановлення належності відповідачів та задовольнив позов до неналежного відповідача, однак, на думку апелянта, за результатами розгляду справи суд мав відмовити у позові до неналежного відповідача. Вважає, що крім порушення процесуального права, оскаржуване рішення містить порушення норм матеріального права по суті спору. Надані позивачем докази є неналежними та достатніми для підтвердження фактичного розміщення спірної земельної ділянки в натурі на місцевості. Судом першої інстанції здійснювалося посилання на норми Земельного та Водного кодексів України у редакції, якої не існувало на момент передачі земельної ділянки у приватну власність. Крім того, зазначає, що прокурором не обґрунтовані підстави звернення до суду в інтересах територіальної громади села Віта-Поштова. Вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення, яким порушуються його права як власника спірної земельної ділянки, при цьому його не було залучено до участі у справі, а тому, він не мав можливості захистити свої інтереси.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження сторонам було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

16 грудня 2019 року до суду надійшов відзив прокурора Київської області, згідно якого вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи. Посилаючись на обставини вказані у позовній заяві просив відмовити в задоволені апеляційної скарги. Зазначив, що на час пред`явлення позову до суду (22.01.2018 року) власником земельної ділянки за кадастровим номером 3222481201:01:010:0089 був ОСОБА_3 . Після відкриття провадження прокурором до суду подавалася заява про заміну неналежного відповідача, яка судом першої інстанції розглянута не була. Тому, вважає за можливе залучити апелянта до участі у справі в якості правонаступника ОСОБА_3 , на підставі ст. 55 ЦПК України, рішення суду змінити в частині витребування спірної земельної ділянки і витребувати її у ОСОБА_1 ..

Представники апелянта - ОСОБА_2 в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Прокурор Набок Ю.В.в судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Віто-Поштової сільської ради 21 сесії 5 скликання від 30 липня 2009 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд затверджено проект землеустрою та відведено в приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3222481201:01:010:0089 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 (т.1, а.с.18).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27 вересня 2017 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481201:01:010:0089 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 набуто ТОВ Ніган , на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.09.2017 № 1, видавник: учасник ТОВ Ніган згідно протоколу від 14.09.2017 № 5, яким 20.10.2017 відчужено право власності на ділянку на користь ОСОБА_4 , на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 18.10.2017 № 2, видавник: ТОВ Ніган , згідно протоколу загальних зборів від 18.10.2017 № 7 (т.1, а.с.24-27).

Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222481201:01:010:0089 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.12.2017 № 2091. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38507068 від 04.12.2017 (т.1, а.с.122).

Відповідно до інформації Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем від 10 січня 2018 року № 01-01/9 спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3222481201:01:010:0089 частково накладається на землі водного фонду, а саме на 25-метрову прибережну захисну смугу річки Сіверка та водні об`єкти, які розташовані в її поймів межах Віто-Поштової сільської ради (т.1, а.с.29).

Згідно викопіювання з Генерального плану с. Віта-Поштова Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області земельна ділянка з кадастровим номером 3222481201:01:010:0089 знаходиться в межах Віто-Поштової сільської ради та накладається на 25-метрову прибережну смугу р. Сіверка (т.1, а.с.33).

Згідно інформації Центральної геофізичної обсерваторії від 09.11.2017 № 17-08/2250 вбачається, що річка Сіверка має статус природнього водотоку, є лівою притокою р. Віта. Загальна площа водозбору р. Віта з урахуванням притоки Сіверка складає 238 км 2 . Згідно класифікації річок України р. Віта та її притока р. Сіверка належать до малих річок, прибережні захисні смуги становлять 25 метрів (т.1, а.с.28).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка до моменту передачі у власність ОСОБА_5 , відносилась до земель водного фонду, а отже, Віто-Поштова сільська рада не мала права передавати її у приватну власність. Відведенням у приватну власність спірної земельної ділянки порушено інтереси держави в особі територіальної громади, як власника земельної ділянки, адже з комунальної власності протиправно вибула земельна ділянка водного фонду. Правовідносини, пов`язані з вибуттям об`єкта із державної власності у приватну, становлять суспільний публічний інтерес, а незаконність рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого об`єкт вибув із державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Колегія суддів оцінюючи висновки суду першої інстанції виходить з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що власником спірної земельної ділянки за кадастровим номером 3222481201:01:010:0089 починаючи з 27.06.2018 року є ОСОБА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 27.06.2018 р. та інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с.228-234).

Вказані обставини судом першої інстанції враховані не були, процесуальні рішення щодо заміни неналежного відповідача не приймалися, незважаючи на те. що в матеріалах справи міститься відповідна інформація, а також, заява прокурора про заміну неналежного відповідача ( а.с. 117-126 т.1).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України , здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції вирішив визнати недійсним рішення Віто-Поштової сільської ради від 30 липня 2009 року Про затвердження проекту щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд , та витребувати на користь територіальної громади села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,25га з кадастровим номером 3222481201:01:010:0089, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Проте, станом на час ухвалення рішення власником спірної земельної ділянки є не ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 , якого до участі у справі залучено не було.

Заява прокурора про заміну неналежного відповідача та зміну предмету позову в частині судом першої інстанції не розглянута (т.1, а.с.117-120).

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц).

Згідно з частиною четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, відповідно до положення ч. 5 ст. 12 ЦПК України, яка покладає і на суд певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції, в порушення ст.ст. 263, 264 ЦПК України, не встановив фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для її вирішення, не з`ясував належним чином правовідносини, які виникли між сторонами та не визначився вірно із суб`єктним складом сторін.

Так, суд першої інстанції в порушення ч. 5 ст. 12 ЦПК України, не розглянув заяву позивача про заміну неналежного відповідача та не залучив до участі в справі власника спірної земельної ділянки ОСОБА_1 , а вирішив спір про права, інтереси та обов`язки осіб, що не були залучені до участі в справі.

Оскільки, на стадії апеляційного розгляду, відповідно до ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо залучення інших осіб до участі у розгляді справи, вказані недоліки не можуть бути усунуті при розгляді справи апеляційним судом, а відтак, і з`ясування обставин, що мають значення для справи є неможливим.

Якщо ж справа, у якій судом першої інстанції не вирішено питання про залучення усіх належних сторін, без участі яких її вирішення є неможливим, перебуває на розгляді у суді апеляційної інстанції, апеляційний суд відмовляє у позові з цих підстав. При цьому обґрунтованість позовних вимог не перевіряється.

Таким чином, встановивши неможливість розгляду справи без залучення до її участі особи, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, що не позбавляє позивача права на звернення із відповідними вимогами до суду.

За таких обставин, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки суд першої інстанції, з врахуванням позовних вимог, встановлених обставин справи, наявних у справі доказів та положень ст.ст. 51-54 ЦПК України, зобов`язаний був розглянути питання про залучення до участі у справі ОСОБА_1 ..

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права, а саме, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм процесуального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з інших підстав.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2019 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: С.В. Лівінський

Є.М. Суханова