Ухвала

від 22.01.2020 по справі 757/25011/14-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року

м. Київ

справа № 757/25011/14-к

провадження № 51-291ск20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 січня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суть питання

Як видно з долученої до касаційної скарги копії рішення суду апеляційної інстанції, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 03вересня 2014року задоволено клопотання слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури України та накладено арешт на 99,99% статутного капіталу (корпоративних прав) у розмірі 31 млн106 тис.889 грн Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Інвестментс Груп», який належить підозрюваному ОСОБА_5 .

Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_4 поза межами строку на апеляційне оскарження, звернувся до суду апеляційної інстанції щодо його оскарження. При цьому порушував питання про поновлення йому цього строку.

Київський апеляційний суд ухвалою від 09 січня 2020 року відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернув його скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами.

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вищезазначену ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив йому у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 03 вересня 2014року стосовно ОСОБА_5 , оскільки договір про надання правової допомоги останньому був укладений лише 13 вересня 2019року, а тому, 26 листопада 2019року він звернувся до Печерського районного суду м.Києва з клопотанням про надання копії ухвали слідчого судді від 03 вересня 2014року, яку отримав тільки 10грудня 2019року та вже наступного дня подав апеляційну скаргу. При цьому вказує на те, що до того часу судом вказана ухвала на адресу ОСОБА_5 не надсилалась. Також захисник зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1ст. 438 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі його порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч.1ст.412КПК України).

Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства «забезпечення права на апеляційний перегляд справи». Це означає, що Конституція України забезпечує можливість апеляційного перегляду саме справи, що реалізується шляхом оскарження судових рішень, якими завершено розгляд справи (кримінального провадження) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3ст. 395 КПК України встановлено винятки із загального правила щодо початку обчислення строку оскарження ухвал слідчого судді, за яким відлік п`ятиденного терміну починається не з дня їхнього проголошення, а з дня отримання заінтересованою особою копії судового рішення. Зазначений порядок стосується лише тих осіб, без виклику яких було постановлено ухвалу слідчого судді, яку вони оскаржують.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді згідно з вимогами частин 2, 3 ст.395КПК України подається протягом 5 днів із дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в цей же строк із моменту вручення копії судового рішення.

Пунктом 4 ч. 3ст. 399 цього Кодексувизначено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

За приписами ч. 2 ст. 113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК України, також міститься у ст. 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

При цьому такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 27березня 2019 року у справі №127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст.117КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

Як видно з доданої до касаційної скарги копії ухвали апеляційного суду, захисник, не погоджуючись з ухвалою слідчого судді від 03вересня 2014 року, поза межами строку на апеляційне оскарження подав апеляційну скаргу, до якої долучив клопотання про його поновлення, мотивуючи його пропуск тим, що участь у суді першої інстанції він не приймав, а копію оскаржуваного рішення отримав лише 10грудня 2019року поштовим зв`язком у відповідь на клопотання від 26листопада 2019року.

За наслідками розгляду вказаного клопотання апеляційний суд ухвалою від 09січня 2020 року відмовив у його задоволенні та повернув захиснику апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.

Приймаюче зазначене рішення, апеляційний суд виходив з того, що захисник не навів переконливих доводів щодо наявності поважних причин пропуску ним строку апеляційного оскарження.

Зокрема, апеляційний суд зазначив, що обставини, на які посилається захисник підозрюваного ОСОБА_5 не заслуговують на увагу, оскільки 31березня 2014року в цьому кримінальному провадженні останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст.212, ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, складену в рамках кримінального провадження №42014000000000369.

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що наведені захисником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними і не перешкоджали ОСОБА_5 чи його представнику реалізувати своє право на апеляційне оскарження тараніше подати апеляційну скаргу, зважаючи на значний пропуск строку, а саме більше п`яти років.

При цьому Верховний Суд відхиляє посилання захисника, як на обґрунтування причин поважності пропуску строку, те, що договір про надання правової допомоги був укладений з ним лише 13 вересня 2019року, оскільки вступ у справу іншого адвоката не може бути визнаний поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

З огляду на викладене, Суд уважає, що сторона захисту не здійснила усіх необхідних дій для реалізації свого права на апеляційне оскарження, а наведені захисником причини пропуску строку не є поважними в розумінні статті 117 КПК України.

Крім того, за правилами ч. 4 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів.

Тому посилання захисника про те, що суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу після прийняття апеляційної скарги до розгляду і відкриття апеляційного провадження, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону є безпідставними, оскільки відповідно до вимог КПК України та сформованої практики, питання про вирішення клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

До того ж касаційна скарга ОСОБА_4 не містить доводів на спростування висновків апеляційного суду наведених в ухвалі цього суду на обґрунтування прийнятого рішення.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Таким чином, оскільки із касаційної скарги та наданих до неї судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п.2ч.2 ст. 428 КПК України відмовити у відкритті касаційного провадження.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 січня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3