Постанова

від 21.01.2020 по справі 908/2496/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2020 року м.Дніпро Справа № 908/2496/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

судді: Вечірко І.О., Кузнецов В.О.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

За участю представників сторін:

від скаржника: Корольов О.О., довіреність №77/05-01-49-07 від 22.11.2019 р., представник;

інші учасники процесу не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.08.2019р., суддя Юлдашев О.О., у справі № 908/2496/18

Кредитори - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАЙНОБУД" (вул.Миру,38, м. Слов`янськ, 84122: адреса для листування: 69001, м. Запоріжжя, а/с1373)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТКС Молл Маркет" (вул. Губкіна, 80, м.Слов`янськ, 84107; адреса для листування: 69001, м. Запоріжжя, а/с 1373)

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олмік-Груп", код ЄДРПОУ 39295203 (вул. Поштова, 27/29, м. Запоріжжя, 69063; адреса для листування: а/с 1374, м.Запоріжжя, 69001),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2019р. у справі звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - затверджено.

Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олмік-Груп", код ЄДРПОУ 39295203 (вул. Поштова, 27/29, м. Запоріжжя, 69063; адреса для листування: а/с 1374, м. Запоріжжя, 69001) - ліквідовано.

Провадження у справі закрито.

Вимоги, що не задоволені за недостатністю майна, вважати погашеними.

Зобов`язано ліквідатора передати до архіву фінансово-господарську документацію банкрута.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу суду.

Доводи скаржника обґрунтовані наступними обставинами.

Статтею 41 Закону про банкрутство визначені повноваження ліквідатора. Зокрема, ними є: прийняття до свого відання майна боржника, забезпечення його збереження; проведення інвентаризації та оцінку майна банкрута; аналіз фінансового становище банкрута; формування ліквідаційної маси; пред`явлення до третіх осіб вимог щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подання до суду заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; здійснення інших повноважень, передбачених Законом (ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство).

Відсутні докази й щодо виконання ч. 10, 11 ст. 111 ЦК України, за імперативними приписами якої до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів, а також, як було зазначено вище, і вимог ч. 7 ст. 111 ЦК України.

За твердженням скаржника, боржник має перед бюджетом заборгованість у розмірі 1 183 681, 87 грн., а саме: з податку на додану вартість у розмірі 1 183033,53 грн.; з єдиного внеску у розмірі 648,34 грн.

Вказана заборгованість виникла на підставі наступного:

Донараховано за податковим повідомленням - рішенням № 0092691291 від 08.09.2017 на суму 1 094 300,56 грн.

Податкове повідомлення - рішення № 0092631291 від 08.09.2017 на суму 1020грн.

Самостійно визначені зобов`язання по деклараціям з ПДВ від 18.10.2017 на суму 18826 грн.; від на суму 6817 грн. та від 18.12.2017 на суму 9332 грн.

Податкове повідомлення - рішення №0155831291 від 23.11.2017 на суму 2485,44грн.

Податкове повідомлення - рішення № 0017004703 від 25.04.2018 на суму 4989грн.

Податкове повідомлення - рішення № 0022674703 від 26.05.2018 на суму 17673,97 грн.

Податкове повідомлення - рішення № 003534703 від 09.08.2018 на суму 170 грн.

На підставі п.п.129.1. ст.. 129 ПКУ нараховано пеню у розмірі 27419,56 грн.

Рішення про застосування штрафних санкцій з ЄСВ від 27.11.2018 на суму 628,31 та пені 20,3 грн.

З метою погашення податкового боргу, скаржником було направлено боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу №11106-17 форми Ю , від 08.08.2017 року на суму 3401,70 грн.

У результаті винесення оскаржуваного рішення, виникла перешкода для реалізації контролюючим органом функції здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів та платежів шляхом проведення перевірки. Вказаний факт також унеможливлює зробити остаточні висновки контролюючому органу щодо припинення підприємством господарської діяльності та/або її відсутності.

За твердженням скаржника, приймаючи оскаржувану ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, місцевий господарський суд виходив з повноти дій ліквідатора, не зважаючи на те, що вони були виконані не в повному обсязі.

Неможливість оскарження рішень суду першої інстанцій по даній справі призведе до подальших втрат з Державного бюджету України та позбавить орган ДФС можливості захистити економічні інтереси держави в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з огляду на викладене нижче.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.12.2018 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олмік-Груп", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відкрито процедуру санації. Керуючим санацією призначено директора боржника - Шевчука С.П., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Овсієнко А.В. Зобов`язано керуючого санацією разом з розпорядником майна розглянути вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів, який подати до господарського суду у строк до 01.02.2019. Попереднє засідання суду призначено на 05.02.2019. о 10-30.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було здійснено публікацію оголошення за № 56414 від 18.12.2018р.

Ухвалою суду від 14.03.2019. затверджений реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмік-Груп". Зобов`язано розпорядника майна боржника скликати перші загальні збори кредиторів у строк до 27.03.2019. Зобов`язано комітет кредиторів у строк до 04.04.2019. подати до суду схвалений план санації боржника.

15.04.2019. до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЙНОБУД" - голови комітету кредиторів, надійшло клопотання про припинення процедури санації боржника, визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмік-Груп" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Постановою від 02.05.19 клопотання голови комітету кредиторів № 2496/3 від 11.04.2019 року - задоволено.

Припинено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмік-Груп", код ЄДРПОУ 39295203 (вул. Поштова, 27/29, м. Запоріжжя, 69063; адреса для листування: а/с 1374, м. Запоріжжя, 69001).

Припинено повноваження керуючого санацією - Шевчука С.П. та розпорядника майна Овсієнко А.В.

Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Олмік-Груп", код ЄДРПОУ 39295203 (вул. Поштова, 27/29, м. Запоріжжя, 69063; адреса для листування: а/с 1374, м. Запоріжжя, 69001) - банкрутом.

Відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмік-Груп" призначено арбітражного керуючого Овсієнко Аллу Вікторівну (свідоцтво Міністерства Юстиції України №1714 від 31.07.2013р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса для листування: 69005, м. Запоріжжя, а/с 647).

Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Скасовано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника.

Зобов`язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 02.05.2019р. за №59197 розміщено повідомлення про визнання боржника - ТОВ "Олмік-Груп" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 25.07.2019р. призначене судове засідання для розгляду звіту ліквідатора на 13.08.2019р.

Ухвалою господарського суду від 13.08.2019р. у справі звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - затверджено. Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олмік-Груп" - ліквідовано. Провадження у справі закрито. Зобов`язано ліквідатора передати до архіву фінансово-господарську документацію банкрута.

Вказана ухала обґрунтована наступними висновками господарського суду.

Розглянувши наданий звіт ліквідатора та матеріали ліквідаційної процедури, господарський суд дійшов висновку, що ліквідатором вжито всіх встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заходів по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури. Згідно з матеріалами справи та документами, що підтверджують проведену ліквідаційну процедуру, рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки за боржником не зареєстровані, виконавчі документи на виконанні в органах ДВС не перебувають. Зазначені запити та отримані відповіді досліджені в судовому засіданні і долучені до матеріалів справи.

Проведеною ліквідатором роботою встановлено, що майно банкрута, за рахунок якого можливо було б погасити кредиторську заборгованість, відсутнє, що підтверджено матеріалами ліквідаційної процедури.

У ліквідаційному балансі підприємства-банкрута відображено відсутність майнових активів.

Господарський суд дійшов висновку, що ліквідатором в повній мірі виконані обов`язки з розшуку кредиторів банкрута та виявленню майна (активів) банкрута. Таким чином, оскільки за результатами ліквідаційної процедури у банкрута не виявлено майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог, підприємницька діяльність товариства припинена, що відображено у ліквідаційному балансі, господарський суд приймає рішення про ліквідацію юридичної особи-банкрута та закриття провадження у справі.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги щодо відповідності закону та обґрунтованості винесеної судом першої інстанції ухвали, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до звіту розпорядника майна від 02.05.2019, спільно з керуючим санацією ТОВ Олмік-Груп розпорядником майна був складений реєстр кредиторів.

До реєстру включені:

-кредиторські вимоги ТОВ ТКС МОЛЛ Маркет (код ЄДРПОУ 30613360, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Губкіна, 80, 84107) - 458 500,00 грн. - четвертої черги;

-кредиторські вимоги ТОВ Файнобуд (код ЄДРПОУ 39764986, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Миру, 38, 84122) - 1 550 300,00 грн. - четвертої черги та 3842,00 грн. - першої черги.

На виконання вимог статті 22 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом проведена інвентаризація, якою була встановлена відсутність активів на підприємстві.

До суду надано Акт контрольної перевірки інвентаризаційних цінностей від 12.02.2019 (а.с.115, т1.).

Складено звіт по аналіз фінансово-господарського стану, за результатами якого інформація та/або документи, які б свідчили про реалізацію товарів (робіт, послуг, що виготовляло підприємство, за ціною нижчою за собівартість, яке є ознакою навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства, не виявлено. (а.с.116-119, т.1)

Розпорядником майна проаналізовано Єдиний державний реєстр судових рішень України та встановлено:

- боржник не є учасником судових процесів зі стягнення на свою користь грошових коштів.

- щодо боржника відсутні рішення про стягнення з заборгованості на користь інших осіб.

На виконання вимог ухвали Господарського суду Запорізької області від 14.03.19 року по справі № 908/2496/18 розпорядником майна був складений реєстр кредиторів у відповідності до ухвали Господарського суду Запорізької області від 14.03.19.

Збори кредиторів ТОВ Олмік-Груп відбулися 28.03.19р. Кредиторами ТОВ Олмік-Груп було прийняте рішення: визначити склад комітету кредиторів в кількості одного кредитора - ТОВ Файнобуд .

28.03.19 року відбулось засідання комітету кредиторів ТОВ Олмік-Груп , на якому було прийняте рішення: обраний голова комітету кредиторів - ТОВ Файнобуд ; затверджений план санації ТОВ Олмік-Груп .

11.04.19 року відбулось засідання комітету кредиторів ТОВ Олмік-Груп на якому були прийняті рішення: відкликати клопотання до Господарського суду щодо затвердження поданого плану санації; відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у відповідності до п.7 ст. 29 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ; ліквідатором ТОВ Олмік-Груп призначити Овсієнко А.В.

Відповідно до звіту ліквідатора за даними бухгалтерського обліку, результатами проведеної інвентаризації та даними реєструючих органів, рухоме та нерухоме майно у ТОВ ОЛМІК - ГРУП , відсутнє. Всі на явні довідки та інші документи, що підтверджують відсутність у боржника - банкрута будь - яких активів додаються до матеріалів справи № 908/2496/18.

Ліквідатором в установленому порядку отримано відповіді реєструючих органів щодо відсутності активів боржника в т.ч.: відомості із загальнодержавного реєстру - щодо відсутності транспортних засобів; відомості з єдиного державного реєстру повітряних суден; відомості з Регістрової книги суден (морські та річкові судна та інші плав.засоби); відомості з сайту ДП Укрзалізниця - про відсутність вагонів; відомості з сайту Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; відомості з Єдиного електронного реєстру прав інтелектуальної власності; витяг з ЄДРПОУ в частині корпоративних прав; інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно.

Загальна сума вимог кредиторів на момент визнання ТОВ ОЛМІК - ГРУП банкрутом склала 2 012 642,00 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства, граничний строк подання вимог кредиторів склав 02.07.2019.

Ухвали господарського суду Запорізької області про прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛМІК - ГРУП до розгляду, відкриття провадження у справі про банкрутство, постанова про визнання боржника банкрутом направлялися на адресу ГУ ДФС у Запорізькій області а також до органів ДФС за попереднім місцем реєст рації.

Таким чином, станом на 17.07.2019 строки проведення документальної позапла нової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛМІК - ГРУП , встановлені статтею 82 Податкового кодексу України - спливли.

Обставини, пов`язані з виконанням податковим органом своїх повноважень, не можуть бути підставами для зупинення процесу ліквідації господарюючого суб`єк та, а також бути перешкодою для завершення провадження у справі про банкрутст во за наявності передбачених законодавством про банкрутство підстав для того.

В ході ліквідаційної процедури поточні вимоги кредиторів не заявлялись, загальна су ма вимог кредиторів станом на 17.07.2019 залишилась незмінною у порівнянні із сумою вимог кредиторів на момент прийняття Господарським судом Ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Загальна сума вимог кредиторів склала станом на 17.07.2019 - 2 012 642,00 грн.

17.07.2019 відбулось засідання Комітету Кредиторів, на якому було заслухано звіт лік відатора по справі № 908/2496/18 та прийнято наступні рішення: схвалити звіт ліквідатора по справі № 908/2496/18 та ліквідаційний баланс ТОВ Олмік - Груп ; звернутися до господарського суду із клопотанням про затвердження звіту ліквіда тора по справі та ліквідаційного балансу ТОВ Олмік - Груп відповідно до ст. 46 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Вимоги кредиторів внаслідок відсутності майна, відповідно до п.5 ст.45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкру том не можуть бути задовільнені та мають вважатись погашеними. Боржник - ТОВ Олмік - Груп ( код 39295203) має бути ліквідоване.

Колегія суддів вважає висновки місцевого суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, передчасними враховуючи на наступне.

Згідно із частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За змістом статті 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Частиною 1 статті 42 Закону встановлено, що всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Обов`язком ліквідатора є належне виконання ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення наявності майна та майнових прав (обтяжень) боржника; здійснення запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження); виявлення дебіторів боржника; здійснення запитів до державних органів, в яких можуть бути зареєстровані майно або інші активи, що належать банкруту; надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов`язкових податків та зборів; отримання від органів державної виконавчої служби відомостей щодо виконавчих проваджень відносно банкрута.

Відповідно до частин 1-3 статті 46 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даним про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Таким чином, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про ліквідацію банкрута та закриває провадження у справі. Ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу приймається за наслідком проведення судового засідання, заслуховування думки учасників провадження у справі, в тому числі кредиторів боржника.

Ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, а й підсумовує хід усієї процедури банкрутства, починаючи від порушення провадження, та закриває провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з положень частин 1, 4 статті 42 та частини 1, 2 статті 46 Закону про банкрутство, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури, розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов`язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника. При цьому, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, в тому числі додержання порядку продажу майна банкрута, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому, ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Суд першої інстанції не дослідив поданого ліквідатором на затвердження до місцевого господарського суду звіту за підсумками ліквідаційної процедури банкрута на предмет повноти доданих до нього документів, передбачених частиною 1 статті 46 Закону про банкрутство.

Місцевий суд не звернув уваги на невідповідність нормам та стандартам бухгалтерського обліку доданого до звіту ліквідатора ліквідаційного балансу банкрута. Отже, такий ліквідаційний баланс не підтверджує наявності незадоволених вимог кредиторів за наслідком проведеної ліквідаційної процедури боржника.

Так, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Таким чином, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси.

Відтак, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду у зв`язку із закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом за відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказуючи на належне виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків щодо виявлення майна банкрута, господарський суд обмежився лише констатуванням фактів направлення запитів ліквідатором та отримання відповідей на них, при цьому, не досліджуючи суті цих відповідей.

Відтак, проведення інвентаризації майна підприємства повинно здійснюватися на підставі Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затверджене Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 р. № 879, визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів.

У розділі ІІ зазначеного Положення зазначено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Відповідно до пункту 5 Положення інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Як зазначено ліквідатором у звіті на підставі зібраної раніше інформації щодо можливих активів боржника, в результаті проведеної інвентаризації підтверджено документально відсутність у власності боржника будь-якого майна.

Так, в ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна, виявлення дебіторської заборгованості тощо). Таким чином, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором не надано належних доказів встановлення наявності/відсутності майна та майнових прав (обтяжень) боржника; здійснення запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження) та отримання відповідних відповідей; здійснення запитів до державних органів, в яких можуть бути зареєстровані майно або інші активи, що належать банкруту; надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов`язкових податків та зборів; отримання від органів державної виконавчої служби відомостей щодо виконавчих проваджень відносно банкрута.

Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів проходить висновку, що дії ліквідатора в процедурі ліквідації банкрута є недостатніми та поверхневими, оскільки ним не здійснені реальні заходи щодо пошуку, виявлення та повернення майна, яке належало банкруту до порушення справи про банкрутство.

Вказаним підтверджується формальність дії ліквідатора щодо пошуку вказаного майна.

Ліквідатором до реєстру включені кредиторські вимоги ТОВ ТКС МОЛЛ Маркет у розмірі 458 500,00 грн. ( четвертої черги) та кредиторські вимоги ТОВ Файнобуд у розмірі - 1 550 300,00 грн. (четвертої черги) та 3 842,00 грн. (першої черги).

В матеріалах справи наявна лише заява ТОВ Файнобуд про включення до реєстру кредиторів, до якої долучено копія Договору про безвідсоткову зворотну фінансову допомогу №23/04/22018 від 23.04.2018 та копія Акту звірки розрахунків від 28.06.2018 за вказаним договором (а.с. 57-61, т.1).

Проте, будь-яких інших доказів існування кредиторської заборгованості (зокрема, первинної документації щодо перерахування зазначеної поворотної допомоги) до матеріалів справи не надано. Отже, відсутність належних доказів - первинних бухгалтерських документів, що підтверджують здійснення господарської операції, свідчать про недоведеність існування кредиторської заборгованості.

Заява ТОВ ТСК МОЛЛ Маркет про визнання кредиторських вимог відсутня в матеріалах справи. Відсутні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують наявність заборгованості боржника. Ліквідатором дані обставини не досліджувалися, матеріали справи не містять підстав включення даних кредиторських вимог.

Оскільки кредитори наділені саме правом, а не обов`язком звернення до боржника з кредиторськими вимогами та відповідний порядок звернення кредитора у порядку добровільної ліквідації за нормами Цивільного законодавства та під час провадження у справі про банкрутство передбачає таке звернення, отже, встановлені обставини дають підстави дійти висновку про небажання кредитора отримати повернення своїх коштів, відтак ставлять під сумнів підставність звернення до суду в порядку спрощеного провадження у справі про банкрутство через відсутність волевиявлення кредитора та недостовірності встановлення пасиву та активу у балансі боржника.

Крім того, згідно Аналізу фінансово-господарського стану ТОВ Олмік - Груп відображена дебіторська заборгованість 9 144, 0 тис.грн. Проте матеріали справи не містять доказів вчинення ліквідатором заходів щодо повернення дебіторської заборгованості.

Крім того, згідно Аналізу фінансово-господарського стану ТОВ Олмік - Груп зазначені наступні показники 2017 р.: чистий дохід від реалізації продукції 123582 тис.грн, необоротні активи 55,1 тис.грн., запаси 2 322,8 тис.грн, короткострокові кредити та позики 12 908, 1 тис.грн. (а.с.92-103, т.1).

Згідно ліквідаційного балансу на 17.07.19р, грошові кошти та їх еквівалент на початок звітного періоду 17, 8 тис.грн, на кінець звітного періоду 0,0 тис.грн; нерозподілений прибуток на початок звітного періоду 1 994, 8 тис.грн, на кінець звітного періоду 2 012, 6 тис.грн; кредиторська заборгованість на початок звітного періоду 2 012, 6 тис.грн, на кінець звітного періоду 2 012, 6 тис.грн (а.с.137,138, т.1)

Таким чином, судом першої інстанції не було проведено аналізу активів та пасивів боржника та належним чином не з`ясовано питання про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Крім того, ліквідатором не було надано доказів закриття банківських рахунків банкрута у ПАТ АКБ Львів , ПАТ КРЕДОБАНК , Західне ГРУ ПАТ КБ ПРИВАТБАНК м.Львів (відповідно довідки - а.с.33, 1).

Також колегія зазначає про наявність у банкрута заборгованості перед бюджетом у розмірі 1 183 681, 87 грн., а саме: з податку на додану вартість у розмірі 1 183033,53 грн.; з єдиного внеску у розмірі 648,34 грн., що підтверджується доказами доданими до апеляційної скарги.

Як було зазначено вище, ліквідатором не надано належних доказів надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов`язкових податків та зборів.

Отже, враховуючи зазначене, апеляційний суд зауважує про передчасність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, оскільки судом виявлені порушення положень статей 26, 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність подання ліквідатором на затвердження суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу з огляду на не вчинення всіх залежних від нього дій, спрямованих на захист інтересів кредиторів, виявлення активів підприємства і як наслідок належного припинення юридичної особи, а також порушення вимог закону щодо затвердження звіту ліквідатора. Крім того, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів неплатоспроможності боржника, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Олімпік-Груп підлягає закриттю.

Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити на наступному.

До плану санації долучаються документи, які доповнюють, пояснюють та підтверджують інформацію, викладену в ньому, що оформляються як додатки до плану санації.

Таким чином, план санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів внаслідок реалізації плану санації.

Отже, порушуючи провадження у праві про банкрутство відповідно до ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд повинен перевірити зміст плану санації на відповідність визначеним нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, встановити в ухвалі чи відповідає зміст плану санації вимогам ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Приймаючи до уваги наведене вище рішення комітету кредиторів, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що відповідно до вимог ч.7 ст.29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", рішення комітету кредиторів має бути вмотивованим та прийнятим на підставі аналізу умов такого плану санації на предмет досягнення поставленої мети, тобто повинно містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори під час їх прийняття.

Зазначені вище обставини спростовують висновки суду першої інстанції щодо доведення відсутності активів, за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість та неспроможність боржника відновити свою платоспроможність, за обставин, що у плані санації зазначено чистий дохід від реалізації продуктів ( товарів, робіт, послуг) - 123582000грн. ( т.1, а.с.-9).

Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

З урахуванням наведеного, встановивши факт безпідставного порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмік-Груп" та необґрунтованого винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Запорізької області від 13.08.2019р. та закриття провадження у даній справі про банкрутство.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі Гарсія Руїз проти Іспанії , від 22 лютого 2007 року в справі Красуля проти Росії , від 5 травня 2011 року в справі Ільяді проти Росії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 9 грудня 1994 року в справі Хіро Балані проти Іспанії , від 1 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 7 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Згідно роз`яснень, викладених у пунктах 1, 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до п. 2, ч. 1, ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч. 1, ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду - скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Провадження у справі про банкрутство підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.08.2019р. у справі №908/2496/18 - скасувати.

Провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Олмік-Груп" - закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24.01.2020.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов