Ухвала

від 19.03.2020 по справі 908/2496/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/2496/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткаченко Н.Г.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області та додані до неї матеріали

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2020

у справі № 908/2496/18

за заявою: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю ФАЙНОБУД ; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю ТКС Молл Маркет

до Товариство з обмеженою відповідальністю Олмік-Груп

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

ГУ ДФС у Запорізькій області 24.02.2020 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі №908/2496/18.

Подана касаційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області не відповідає вимогам ст. ст. 287-290 ГПК України, в редакції чинній з 08.02.2020.

Частинами 1 та 2 ст. 288 ГПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами, мають право знайомитися з матеріалами справи, та зобов`язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

ГУ ДФС у Запорізькій області оскаржується постанова Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі №908/2496/18, повний текст якої складено 24.01.2020, отже останній день строку, встановленого для оскарження зазначеної постанови в касаційному порядку закінчується 13.02.2020. Із касаційною скаргою, скаржник звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 24.02.2020, що підтверджується відміткою відділення поштового зв`язку на конверті, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого ст. 288 ГПК України, без клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення.

Частиною 3 ст. 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 цього Кодексу.

Крім того, п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду судовий збір сплачується у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102, 00 грн.

Таким чином, ГУ ДФС у Запорізькій області за подання касаційної скарги необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2102, 00 грн.

ГУ ДФС у Запорізькій області до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі за подання скарги, то така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 174 та ч. 2 ст.292 ГПК України.

Відтак, ГУ ДФС у Запорізькій області необхідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме в сумі 2102, 00 грн за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі №908/2496/18, за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код банку отримувача (МФО): 899998

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку: 207.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

До відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам у справі.

Згідно з п.2 ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч.2 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Комплексний аналіз вищевказаних норм свідчить, що обов`язок надсилання копії касаційної скарги сторонам у справі, з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою касаційною скаргою, кореспондується з аналогічним обов`язком іншої сторони (або іншого учасника справи) надіслати всім іншим учасникам судового розгляду зазначеної справи копії відзиву з метою забезпечення їх права ознайомитись з цим відзивом, в чому і полягає забезпечення рівності процесуальних прав та обов`язків сторін та інших учасників справи.

Відтак, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу, що порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у ст. 2 ГПК України.

Опис вкладення у цінний лист оформлюється відповідно до пункту 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, а саме, при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.

Відповідно до положень ст. ст. 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Як вбачається з додатків до касаційної скарги, ГУ ДФС у Запорізькій області на підтвердження надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи надано оригінали фіскальних чеків відділення поштового зв`язку від 24.02.2020, однак, описи вкладень до надісланих листів відсутні, що не узгоджується з вимогами ст. 291 ГПК України.

Таким чином, ГУ ДФС у Запорізькій області не дотримано вимог ст. 291 ГПК України щодо надання належних доказів надсилання копії касаційної скарги з додатками та з листом з описом вкладення всім учасникам справи, що також є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Крім того, Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" змінено підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Однак, в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, у касаційній скарзі, поданій скаржником на постанову апеляційного суду в порядку п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України з підстав порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, не зазначено як підстави (підстав) для касаційного оскарження судового рішення з посиланням на постанову (-и) Верховного Суду, в якій (-их) викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та (або) не зазначено обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відтак, касаційна скарга ГУ ДФС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 908/2496/18 підлягає залишенню без руху, з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме скаржнику надати суду 1) клопотання або заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з належним обґрунтування причин такого пропуску та доказами, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення; 2) докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 2102. 00 грн; 3) докази надсилання копії касаційної скарги з додатками та з листом з описом вкладення всім учасникам справи № 908/2496/18; 4) зазначити норму(и) права та постанову(и) Верховного Суду, в якій(их) викладено висновок про її застосування у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Усунувши недоліки, ГУ ДФС у Запорізькій області необхідно надати докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення судом дотримання, встановленого ч. 2 ст.174 ГПК України строку, на усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 292 ГПК України протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 290, 291, 292 ГПК України (чинний з 08.02.2020), Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ГУ ДФС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 908/2496/18 - залишити без руху.

2. Надати ГУ ДФС у Запорізькій області строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. ГУ ДФС у Запорізькій області усунути недоліки касаційної скарги, а саме надати суду 1) клопотання або заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з належним обґрунтування причин такого пропуску та доказами, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції ; 2) докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 2102. 00 грн; 3) докази надсилання копії касаційної скарги з додатками та з листом з описом вкладення всім учасникам справи № 908/2496/18; 4)зазначити норму(и) права та постанову(и) Верховного Суду, в якій(их) викладено висновок про її застосування у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

4. Роз`яснити ГУ ДФС у Запорізькій області, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Ткаченко Н.Г.