Рішення

від 15.01.2020 по справі 908/2997/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/153/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2020 Справа № 908/2997/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу

за позовом Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 1, прим. 8)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвін" (69057, м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, буд. 1-а)

про визнання недійсним договору

представники сторін:

від позивача: Сущенко П.Г., довіреність б/н від 02.12.2019;

від відповідача: Вигівський Я.В., довіреність від 02.01.2020.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне підприємство "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвін" про визнання недійсним договору №16-07/2019 про надання поворотної фінансової допомоги від 16.07.2019, укладеного між КП "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради та ТОВ "Дарвін".

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2019 справу №908/2997/19 передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/153/19. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.11.2019.

25.11.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає доводи позовної заяви необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

27.11.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просить суд задовольнити позовну заяву повністю.

В судовому засіданні 27.11.2019 відмовлено в задоволенні клопотання про залучення Енергодарської міської ради Запорізької області до участі у справі в якості третьої особи та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17.12.2019.

16.12.2019 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів та 17.12.2019 від позивача надійшло також клопотання про приєднання доказів.

В судовому засіданні 17.12.2019 представник позивача повторно заявив усне клопотання про залучення Енергодарської міської ради Запорізької області до участі у справі в якості третьої особи. В обґрунтування необхідності залучення зазначив, що відповідно до статуту підприємства Енергодарська міська рада Запорізької області є його власником, а тому рішення у даній справі може вплинути на права чи обов`язки такої особи.

Представник відповідача проти задоволення даного клопотання заперечив та зазначив, що відповідно до п. 1.8 Статуту Комунального підприємства «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями власника, а власник не несе відповідальності за зобов`язаннями підприємства.

Розглянувши заявлене клопотання про залучення 3 особи до участі у справі, суд погодився з доводами представника відповідача та відмовив у задоволенні заявленого клопотання.

Представники сторін надали пояснення по суті справи та зазначили, що всі наявні докази були подані до матеріалів справи та клопотання процесуального характеру відсутні.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.12.2019 закрито підготовче провадження, справу №908/2997/19 призначено до судового розгляду по суті на 15.01.2020 о/об 12 год. 00 хв.

13.01.2020 від позивача надійшли письмові пояснення у справі, які залучені судом до матеріалів справи, оскільки вони не містять посилань на нові обставини та докази, а відтворюють позицію позивача, що викладена в позовній заяві та у відповіді на відзив.

В судовому засіданні 15.01.2020 були присутні представники позивача та відповідача, здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом Акорд .

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позові та у відповіді на відзив. Позивач вважає, що оспорюваний договір поворотної фінансової допомоги укладено з порушенням норм ст. ст. 67, 75, 77, 78 Господарського кодексу України, відповідно до яких позивачу як комунальному унітарному підприємству для укладення договору позики необхідно було отримати дозвіл органу управління підприємством - Енергодарської міської ради. Позивач вказує, що Енергодарською міською радою не приймалося рішень щодо погодження позивачу отримання позики. На підставі вказаних обставин позивач просить суд визнати недійсним укладений сторонами договір про надання поворотної фінансової допомоги №16-07/2019 від 16.07.2019.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. У відзиві відповідач зауважив, що поворотна фінансова допомога, яка надана позивачу, не є місцевим запозиченням, тому позивач безпідставно посилається на норми Бюджетного кодексу України про порядок здійснення місцевих запозичень. Вказує, що відповідно до норм п. п. 6.1, 6.2, 6.5.4, 6.5.5 статуту позивач діє на умовах повного госпрозрахунку та має право укладати договори позики. Вважає, що виходячи зі змісту ст. 78-1 Господарського кодексу України, для укладення договору поворотної фінансової допомоги на безоплатній основі не вимагається погодження органу управління. Крім того, зауважив, що відповідно до рішення Енергодарської міської ради №3 від 27.11.2018 на баланс позивача передано майно загальною вартістю 350767610,69 грн., у зв`язку з чим, на думку відповідача, при укладенні оспорюваного правочину були відсутні підстави для його погодження з органом управління відповідно до вимог ст. 73-2 Господарського кодексу України як такого, що є значним.

Щодо посилань відповідача на норми ст. 78-1 та ст. 73-2 Господарського кодексу України позивач зауважив, що позивач у позові не посилається на дані статті, не просить визнати оспорюваний договір недійсним з підстав, передбачених даними статтями. У зв`язку з цим позивач вважає безпідставним застосування відповідачем норм даних статей до спірних правовідносин за аналогією.

В судовому засіданні 15.01.2020 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

16.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарвін" (позикодавець, відповідач) та Комунальним підприємством "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради (позичальник, позивач) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №16-07/2019.

Відповідно до п. 1.1 цього договору позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу (далі за текстом - поворотна фінансова допомога або допомога), а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

У п. 1.2 договору визначено, що допомога - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана позичальнику в користування на визначений строк і є обов`язковою до повернення відповідно до даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами, надається без мети отримання прибутку та без мети збереження фінансової вартості активів.

За умовами пунктів 2.1 - 2.5 договору допомога надається протягом дії договору частинами в національній валюті України в межах суми 860000,00 грн.

Допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника з поточного або іншого рахунку позикодавця.

Допомога надається до моменту вимоги її повернення позикодавцем, але не пізніше строку, визначеного п. 8.1 договору.

Допомога надається позичальнику на строк, визначений договором, з урахуванням особливостей господарської діяльності позичальника, обумовлена затримкою розрахунків споживачами послуг перед позичальником за надані послуги, спрямована не недопущення відключення об`єктів позичальника від електропостачання та на інші потреби позичальника відповідно до статутних цілей його діяльності.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою позикодавця, але в будь-якому випадку не пізніше закінчення терміну дії договору.

Згідно з п. 8.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 01 серпня 2019 року.

Позивач вважає, що вказаний договір поворотної фінансової допомоги укладено з порушенням норм ст. ст. 67, 75, 77, 78 Господарського кодексу України, відповідно до яких позивачу як комунальному унітарному підприємству для укладення договору позики необхідно було отримати дозвіл органу управління підприємством - Енергодарської міської ради. Позивач вказує, що Енергодарською міською радою не приймалося рішень щодо погодження позивачу отримання позики. На підставі вказаних обставин позивач просить суд визнати недійсним укладений сторонами договір про надання поворотної фінансової допомоги №16-07/2019 від 16.07.2019 (далі - оспорюваний договір).

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом прав та обов`язків сторін, які закріплені в договорі про надання поворотної фінансової допомоги №16-07/2019 від 16.07.2019, оспорюваний договір є договором позики.

За визначенням ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Виходячи з умов оспорюваного договору та наведених приписів законодавства, оспорюваний договір містить ознаки договору безпроцентної позики, оскільки за умовами оспорюваного договору відповідач надає позивачу грошові кошти на безоплатній основі, які позивач зобов`язується повернути.

Суд зауважує, що суд може визнати недійсним тільки укладений договір, тобто такий, який вчинено сторонами.

За приписами ч. 2 ст. 1046, ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до наданих відповідачем у справу копій платіжних доручень №12 від 16.07.2019 на суму 190000,00 грн., №13 від 16.07.2019 на суму 90000,00 грн., №14 від 18.07.2019 на суму 580000,00 грн. відповідач перерахував позивачу на виконання договору поворотної фінансової допомоги №16-07/2019 від 16.07.2019 грошові кошти в сумі 860000,00 грн. У зв`язку з цим суд вважає оспорюваний договір укладеним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.3, 1.7 статуту Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради підприємство створено рішенням власника за №21 від 24.07.2018 і діє на підставі самофінансування і фінансування з державного та міського бюджету. Власником підприємства є Енергодарська міська рада Запорізької області. Уповноваженим власника для підприємства в усіх випадках, передбачених цим статутом, є міський голова. Відносини власника з підприємством будуються на засадах його підпорядкованості.

Нормами ч. ч. 1 - 3 ст. 78 Господарського кодексу України визначено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Виходячи з наведених ознак та статуту позивача, позивач є комунальним унітарним підприємством.

За приписами ч. 10 ст. 78 Господарського кодексу України особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

Нормою ч. 4 ст. 67 Господарського кодексу України передбачено, що державні підприємства, у тому числі господарські товариства (крім банків), у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв), здійснюють залучення внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов`язаннями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, здійснюють залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов`язаннями - за погодженням з органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю. Порядок таких погоджень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Поворотна фінансова допомога, надання якої передбачено оспорюваний договором, підпадає під визначення операції із залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), оскільки, як встановлено судом, за своїм юридичним змістом така допомога є позикою, а за терміном дії договору, визначеним у п. 8.1 договору, дана позика є короткостроковою (договір укладено 16.07.2019 строком дії до 01.08.2019, тобто до одного року).

Отже, з урахуванням приписів ч. 10 ст. 78 Господарського кодексу України для укладення такого договору позивачу необхідно було отримати погодження органу управління відповідно до вимог ч. 4 ст. 67 Господарського кодексу України.

Органом управління та власником позивача є Енергодарська міська рада Запорізької області, а уповноваженим власника для підприємства відповідно до п. 1.3 статуту в усіх випадках, передбачених статутом позивача, є міський голова.

В даному випадку, ні власником (Енергодарською міською радою Запорізької області), ні уповноваженим власника для підприємства (міським головою) не приймалося рішення про надання позивачу погодження на укладення оспорюваного договору про надання поворотної фінансової допомоги №16-07/2019 від 16.07.2019.

Рішення Енергодарської міської ради №9 від 27.11.2018 Про укладення договору позички з комунальним підприємством Тепловодоканал Енергодарської міської ради , копію якого відповідач надав суду, не стосується укладення оспорюваного договору з відповідачем. Відповідно до змісту цього рішення Енергодарська міська рада доручила позивачу укласти договір позички (безоплатного користування) комунальним майном, за яким позивач надає визначене комунальне майно у позику. Дане рішення не містить погодження на укладення позивачем договору позики грошових коштів, за яким позивач є позичальником.

Отже, оспорюваний договір про надання поворотної фінансової допомоги №16-07/2019 від 16.07.2019 укладений позивачем з порушенням господарської компетенції, без дозволу уповноваженого органу, що є підставою для визнання його недійсним.

Суд не застосовував до спірних правовідносин норми Бюджетного кодексу України, на які посилався позивач щодо здійснення місцевих запозичень бюджетними установами, оскільки позивач не є бюджетною установою за визначенням п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, оскільки не утримується за рахунок коштів місцевого бюджету повністю, а діє на підставі самофінансування.

Відповідач заперечує проти необхідності отримання погодження уповноваженого органу для укладення оспорюваного договору, посилаючись на норму ч. 3 ст. 78-1 Господарського кодексу України, яка, на думку відповідача, розмежовує поняття позики та безоплатного фінансування, і не передбачає необхідності отримання погодження для укладення договору безоплатного фінансування, тому має бути застосована до спірних правовідносин за аналогією.

Суд не прийняв зазначені доводи відповідача з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 78-1 Господарського кодексу України дія цієї статті поширюється на господарські зобов`язання комунальних унітарних підприємств, предметом яких є, зокрема, надання або отримання позики, іншого фінансування на поворотній основі на суму, що перевищує 50 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов`язання (крім випадків отримання комунальним унітарним підприємством позики або іншого фінансування безоплатно або за одну гривню).

Стаття 78-1 Господарського кодексу України регулює порядок вчинення господарського зобов`язання комунального унітарного підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість, та передбачає необхідність надання згоди на вчинення такого правочину наглядовою радою або органом, до сфери управління якого належить підприємство комунальної власності.

Позивач у позові не посилається на норму ст. 78-1 Господарського кодексу України та просить визнати оспорюваний договір недійсним з інших підстав.

Підставою позову в даній справі є недотримання позивачем при вчиненні оспорюваного правочину вимог ч. 4 ст. 67 Господарського кодексу України щодо отримання погодження уповноваженого органу на залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик).

Норма ч. 4 ст. 67 Господарського кодексу України поширює свою дію на всі види позик, не розмежовуючи оплатні та безоплатні позики.

Загальне визначення поняття позики, наведене в ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, також не містить ознаку оплатності як обов`язкову умову договору позики. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що норма ч. 4 ст. 67 Господарського кодексу України поширюється на всі випадки залучення комунальним унітарним підприємством внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), а не тільки оплатних позик.

Підстав для застосування норми ч. 3 ст. 78-1 Господарського кодексу України до спірних правовідносин за аналогією суд не вбачає.

Також суд визнав необґрунтованим посилання відповідача на ст. 73-2 Господарського кодексу України, яка регулює порядок вчинення значних господарських зобов`язань, оскільки позивач у позові не посилається на дану статтю та не просить визнати недійсним договір з цих підстав.

За приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Враховуючи те, що оспорюваний договір укладено позивачем з порушенням вимог ч. 4 ст. 67 Господарського кодексу України щодо необхідності отримання попереднього погодження уповноваженого органу на залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) позик, що є підставою позову в даній справі, суд задовольнив позовні вимоги та визнав недійсним оспорюваний договір про надання поворотної фінансової допомоги №16-07/2019 від 16.07.2019, укладений між комунальним підприємством "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Дарвін".

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину сторонами не заявлялась та судовим збором не оплачувалась. У зв`язку з цим суд не розглядав питання про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору, сплаченого позивачем за розгляд позовної вимоги про визнання договору недійсним у розмірі 1921,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір про надання поворотної фінансової допомоги №16-07/2019 від 16.07.2019, укладений між Комунальним підприємством "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарвін".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвін" (69057, м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, буд. 1-а, ідентифікаційний код 37622675) на користь Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Курчатова, буд. 1, прим. 8, ідентифікаційний код 42346158) витрати на сплату судового збору в сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.01.2020.

Суддя О.В.Федорова