Постанова

від 19.05.2020 по справі 908/2997/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2020 м. Дніпро Справа № 908/2997/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів: Білецької Л.М., Вечірка І.О.

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Сущенко П.Г., довіреність б/н від 03.02.2020, адвокат;

від відповідача: Вигівський Я.В., ордер серії АР № 1010704 від 17.02.2020, адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Дарвін на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2020 по справі № 908/2997/19 (суддя Федорова О.В.), повний текст рішення складено 24.01.2020

за позовом Комунального підприємства Тепловодоканал Енергодарської міської ради, м. Енергодар, Запорізької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Дарвін , м. Запоріжжя

про визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви та рішення суду першої інстанції.

До Господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне підприємство Тепловодоканал Енергодарської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дарвін про визнання недійсним договору №16-07/2019 про надання поворотної фінансової допомоги від 16.07.2019, укладеного між КП Тепловодоканал Енергодарської міської ради та ТОВ Дарвін .

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний договір поворотної фінансової допомоги укладено з порушенням норм ст. ст. 67, 75, 77, 78 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до яких позивачу як комунальному унітарному підприємству для укладення договору позики необхідно було отримати дозвіл органу управління підприємством - Енергодарської міської ради. Позивач вказує, що Енергодарською міською радою не приймалося рішень щодо погодження позивачу отримання позики. На підставі вказаних обставин позивач просить суд визнати недійсним укладений сторонами договір про надання поворотної фінансової допомоги №16-07/2019 від 16.07.2019.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.01.2020 позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір про надання поворотної фінансової допомоги № 16-07/2019 від 16.07.2019, укладений між Комунальним підприємством Тепловодоканал Енергодарської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Дарвін .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Дарвін на користь Комунального підприємства Тепловодоканал Енергодарської міської ради витрати на сплату судового збору в сумі 1921,00 грн.

Рішення суду мотивоване посиланням на приписи ч. 10 ст. 78 ГК України, відповідно до яких для укладення договору позивачу необхідно було отримати погодження органу управління - Енергодарська міська рада Запорізької області, відповідно до вимог ч. 4 ст. 67 ГК України.

В даному випадку, ні власником (Енергодарською міською радою Запорізької області), ні уповноваженим власника для підприємства (міським головою) не приймалося рішення про надання позивачу погодження на укладення оспорюваного договору про надання поворотної фінансової допомоги № 16-07/2019 від 16.07.2019.

Оспорюваний договір про надання поворотної фінансової допомоги № 16-07/2019 від 16.07.2019 укладений позивачем з порушенням господарської компетенції, без дозволу уповноваженого органу, що є підставою для визнання його недійсним.

2. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції встановленим обставинам.

Доводи апеляційної скарги мотивовані посиланням на умови п. 5.4. Статуту, яким передбачено право підприємства укладати в Україні і за її межами угоди, контракти та інші юридичні акти із суб`єктами господарської діяльності, державними, благодійними й іншими організаціями, іншими юридичними (включаючи іноземних) і фізичними особами, у тому числі, позики… (а. с. 62).

Енергодарською міською радою при прийнятті рішення Про створення комунального підприємства Тепловодоканал Енергодарської міської ради № 21 від 24.07.2018 комунальному підприємству надано повноваження на укладення договорів позики, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції, що оспорюваний договір про надання поворотної фінансової допомоги № 16-07/2019 від 16.07.2019 укладений позивачем з порушенням господарської компетенції, без дозволу уповноваженого органу, що є підставою для визнання його недійсним, є такими, що не відповідають встановленим обставинам.

Судом першої інстанції при оцінці спірних відносин допущено неправильне застосування норм матеріального права, яке полягає у наступному.

На думку апелянта, ч. 4 ст. 67 ГК України не підлягає застосуванню, оскільки зазначена норма законодавства визначає обов`язок суб`єкта господарювання отримати згоду на надання або отримання фінансової послуги.

Предметом договору № 16-07/2019 про надання поворотної фінансової допомоги від 16.07.2019 не є отримання фінансової послуги, тоді як ч. 4 ст. 67 ГК України містить вичерпний перелік фінансових послуг:

- здійснення залучення внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик);

- надання гарантій або поручительств за зобов`язаннями;

- залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик);

- надання гарантій або поручительств за такими зобов`язаннями.

Укладення перелічених у ч. 4 ст. 67 ГК України угод, які за своєю суттю є фінансовими послугами, у вигляді майнових наслідків передбачає можливість зменшення активів державного підприємства: сплату процентів, передбачених договором кредиту (позики), накладення стягнення на майно поручителя, виконання майнових обов`язків гаранта, що у будь-якому випадку призводить до зменшення капіталу підприємства.

Разом з тим, апелянт акцентує увагу колегії суддів на тому, що умовами оспорюваного правочину не є надання фінансової послуги і укладення відповідного правочину не призводить до зменшення статутного капіталу підприємства в розумінні ч. 4 ст. 67 ГК України, адже правочин є безоплатним, а тому не потребує вжиття будь-яких погоджень з власником підприємства - Енергодарською міською радою, а до спірних відносин мають застосовуватись положення ч. 3 ст. 78-1 ГК України, виходячи з наступного.

Таким чином, апелянт вважає, що при укладенні комунальним унітарним підприємством позики або іншого фінансування безоплатно або за одну гривню, відповідні норми погодження такого правочину органом управління не вимагається, навіть за умови вчинення правочину із ознаками заінтересованості.

Таким чином, апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що положення ч. 3 ст. 78-1 ГК України не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки суд фактично підмінив один предмет судження іншим, у зв`язку з чим відповідний висновок є необґрунтованим, а до спірних відносин за аналогією мають застосовуватися положення ч. 3 ст. 78-1 ГК України, які не вимагають погодження комунальним унітарним підприємством із органом управління укладення позики або іншого фінансування безоплатно або за одну гривню.

З урахуванням вищевикладеного, апелянт просить рішення місцевого господарського суду по даній справі скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог КП Тепловодоканал Енергодарської міської ради до ТОВ Дарвін про визнання недійсним договору № 16-07/2019 про надання поворотної фінансової допомоги від 16.07.2019 відмовити у повному обсязі.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи інших учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставне посилання відповідача на приписи ст. 78-1 ГК України, оскільки остання регулює питання укладення правочинів з особою заінтересованою у його вчиненні, від імені або за рахунок або в інтересах такої особи, визначення яких надано в ч. 2 вказаної статті.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

16.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Дарвін (позикодавець, відповідач) та Комунальним підприємством Тепловодоканал Енергодарської міської ради (позичальник, позивач) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 16-07/2019.

Відповідно до п. 1.1. указаного договору позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу (далі за текстом - поворотна фінансова допомога або допомога), а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

У п. 1.2. договору визначено, що допомога - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана позичальнику в користування на визначений строк і є обов`язковою до повернення відповідно до даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами, надається без мети отримання прибутку та без мети збереження фінансової вартості активів.

За умовами пунктів 2.1. - 2.5. договору допомога надається протягом дії договору частинами в національній валюті України в межах суми 860000,00 грн.

Допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника з поточного або іншого рахунку позикодавця.

Допомога надається до моменту вимоги її повернення позикодавцем, але не пізніше строку, визначеного п. 8.1 договору.

Допомога надається позичальнику на строк, визначений договором, з урахуванням особливостей господарської діяльності позичальника, обумовлена затримкою розрахунків споживачами послуг перед позичальником за надані послуги, спрямована не недопущення відключення об`єктів позичальника від електропостачання та на інші потреби позичальника відповідно до статутних цілей його діяльності.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою позикодавця, але в будь-якому випадку не пізніше закінчення терміну дії договору.

Згідно з п. 8.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 01 серпня 2019 року.

Відповідно до наданих відповідачем у справу копій платіжних доручень № 12 від 16.07.2019 на суму 190000,00 грн, № 13 від 16.07.2019 на суму 90000,00 грн, № 14 від 18.07.2019 на суму 580000,00 грн відповідач перерахував позивачу на виконання договору поворотної фінансової допомоги № 16-07/2019 від 16.07.2019 грошові кошти в сумі 860000,00 грн.

Як зазначалося вище, позивач вважає, що вказаний договір поворотної фінансової допомоги укладено з порушенням норм ст. ст. 67, 75, 77, 78 ГК України, відповідно до яких позивачу як комунальному унітарному підприємству для укладення договору позики необхідно було отримати дозвіл органу управління підприємством - Енергодарської міської ради. Позивач вказує, що Енергодарською міською радою не приймалося рішень щодо погодження позивачу отримання позики. На підставі вказаних обставин позивач просив суд визнати недійсним укладений сторонами договір про надання поворотної фінансової допомоги № 16-07/2019 від 16.07.2019 (далі - оспорюваний договір).

Відповідач вважає, що за умовами оспорюваного правочину, правочин є безоплатним, не призводить до зменшення статутного капіталу підприємства в розумінні ч. 4 ст. 67 ГК України, а тому не потребує вжиття будь-яких погоджень з власником підприємства - Енергодарською міською радою, а до спірних відносин мають бути застосовані положення ч. 3 ст. 78-1 ГК України, що і є предметом виникнення спору в даній справі.

5. Мотиви з яких суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та залишає рішення місцевого господарського суду в силі.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом прав та обов`язків сторін, які закріплені в договорі про надання поворотної фінансової допомоги № 16-07/2019 від 16.07.2019, оспорюваний договір є договором позики.

За визначенням ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Виходячи з умов оспорюваного договору та наведених приписів законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорюваний договір містить ознаки договору безпроцентної позики, оскільки за умовами оспорюваного договору відповідач надає позивачу грошові кошти на безоплатній основі, які позивач зобов`язується повернути.

За приписами ч. 2 ст. 1046, ч. 2 ст. 1047 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Недійсним визнається лише укладений договір.

Враховуючи факт перерахування відповідачем на виконання договору поворотної фінансової допомоги № 16-07/2019 від 16.07.2019 грошових коштів позивачу в сумі 860000,00 грн та отримання позивачем цих коштів, оспорюваний договір є укладеним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.3., 1.7. статуту Комунального підприємства Тепловодоканал Енергодарської міської ради підприємство створено рішенням власника за № 21 від 24.07.2018 і діє на підставі самофінансування і фінансування з державного та міського бюджету. Власником підприємства є Енергодарська міська рада Запорізької області. Уповноваженим власника для підприємства в усіх випадках, передбачених цим статутом, є міський голова. Відносини власника з підприємством будуються на засадах його підпорядкованості.

Нормами ч. ч. 1 - 3 ст. 78 ГК України визначено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Виходячи з наведених ознак та статуту позивача, останній є комунальним унітарним підприємством.

Нормою ч. 4 ст. 67 ГК України передбачено, що державні підприємства, у тому числі господарські товариства (крім банків), у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв), здійснюють залучення внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов`язаннями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, здійснюють залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов`язаннями - за погодженням з органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю. Порядок таких погоджень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Поворотна фінансова допомога, надання якої передбачено оспорюваним договором, підпадає під визначення операції із залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), оскільки, як встановлено судом, за своїм юридичним змістом така допомога є позикою, а за терміном дії договору, визначеним у п. 8.1. договору, дана позика є короткостроковою (договір укладено 16.07.2019 строком дії до 01.08.2019, тобто до одного року).

За приписами ч. 10 ст. 78 ГК України особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

Отже, з урахуванням приписів ч. 10 ст. 78 ГК України для укладення такого договору позивачу необхідно було отримати погодження органу управління відповідно до вимог ч. 4 ст. 67 Господарського кодексу України.

Органом управління та власником позивача є Енергодарська міська рада Запорізької області, а уповноваженим власника для підприємства відповідно до п. 1.3. статуту в усіх випадках, передбачених статутом позивача, є міський голова.

В даному випадку, ні власником (Енергодарською міською радою Запорізької області), ні уповноваженим власника для підприємства (міським головою) не приймалося рішення про надання позивачу погодження на укладення оспорюваного договору про надання поворотної фінансової допомоги № 16-07/2019 від 16.07.2019.

Наявне в матеріалах справи рішення Енергодарської міської ради № 9 від 27.11.2018 Про укладення договору позички з комунальним підприємством Тепловодоканал Енергодарської міської ради , копію якого відповідач надав до суду першої інстанції, жодним чином не стосується укладання оспорюваного договору з відповідачем, оскільки вказаним рішенням Енергодарська міська рада доручила позивачу укласти договір позички (безоплатного користування) комунальним майном, за яким позивач надає визначене комунальне майно у позику. Вказане рішення не містить погодження на укладення позивачем договору позики грошових коштів, за яким позивач є позичальником.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду, що оспорюваний договір про надання поворотної фінансової допомоги №16-07/2019 від 16.07.2019 укладений позивачем з порушенням господарської компетенції, без дозволу уповноваженого органу, що є підставою для визнання його недійсним.

Апелянт заперечує проти необхідності отримання погодження уповноваженого органу для укладення оспорюваного договору, посилаючись на норму ч. 3 ст. 78-1 ГК України, яка, на його думку, розмежовує поняття позики та безоплатного фінансування, і не передбачає необхідності отримання погодження для укладення договору безоплатного фінансування, тому має бути застосована до спірних правовідносин за аналогією.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відхилив такі доводи відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 78-1 ГК України дія цієї статті поширюється на господарські зобов`язання комунальних унітарних підприємств, предметом яких є, зокрема, надання або отримання позики, іншого фінансування на поворотній основі на суму, що перевищує 50 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому вчиняється відповідне господарське зобов`язання (крім випадків отримання комунальним унітарним підприємством позики або іншого фінансування безоплатно або за одну гривню).

Стаття 78-1 ГК України регулює порядок вчинення господарського зобов`язання комунального унітарного підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість, та передбачає необхідність надання згоди на вчинення такого правочину наглядовою радою або органом, до сфери управління якого належить підприємство комунальної власності.

Позивач у позові не посилався на норму ст. 78-1 ГК України та просив визнати оспорюваний договір недійсним з інших підстав.

Підставою позову в даній справі є недотримання позивачем при вчиненні оспорюваного правочину вимог ч. 4 ст. 67 ГК України щодо отримання погодження уповноваженого органу на залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик).

Норма ч. 4 ст. 67 ГК України поширює свою дію на всі види позик, не розмежовуючи оплатні та безоплатні позики.

Загальне визначення поняття позики, наведене в ч. 1 ст. 1046 ЦК України, також не містить ознаку оплатності як обов`язкової умови договору позики. У зв`язку з цим, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов цілком правильного висновку, що норма ч. 4 ст. 67 ГК України поширюється на всі випадки залучення комунальним унітарним підприємством внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), а не тільки оплатних позик.

Підстав для застосування норми ч. 3 ст. 78-1 ГК України до спірних правовідносин за аналогією, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи те, що оспорюваний договір укладено позивачем з порушенням вимог ч. 4 ст. 67 ГК України щодо необхідності отримання попереднього погодження уповноваженого органу на залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) позик, що є підставою позову в даній справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, якою задоволено позовні вимоги та визнано недійсним оспорюваний договір про надання поворотної фінансової допомоги № 16-07/2019 від 16.07.2019, укладеного між КП Тепловодоканал Енергодарської міської ради та ТОВ Дарвін .

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Доводи апелянта на те, що умовами п. 5.4. Статуту передбачено право підприємства укладати в Україні і за її межами угоди, контракти та інші юридичні акти із суб`єктами господарської діяльності, державними, благодійними й іншими організаціями, іншими юридичними (включаючи іноземних) і фізичними особами, у тому числі, позики… (а. с. 62), колегія суддів відхиляє, оскільки п. 5.4. Статуту не містить жодної згадки про позику, яку має право отримувати підприємство.

Натомість п. 6.5.4. Статуту хоча й надає підприємству право отримувати позику але не звільняє останнє від обов`язку отримання погодження уповноваженого органу для укладення даного роду позики в силу вимог норм діючого законодавства.

Доводи апелянта відносно того, що Енергодарською міською радою при прийнятті рішення Про створення комунального підприємства Тепловодоканал Енергодарської міської ради № 21 від 24.07.2018 комунальному підприємству надано повноваження на укладення договорів позики, колегія суддів відхиляє, оскільки за змістом вказаного рішення Енергодарська міська рада питання погодження отримання комунальним підприємство позики не вирішувала.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції, покладених в основу судового рішення у цій справі, а тому колегією суддів відхиляються.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна правова оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, тому місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відтак, підстав для скасування або зміни оскаржуваного відповідачем у даній справі рішення, передбачених ст. 277 ГПК України немає.

7. Розподіл судових витрат.

У зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за її подання у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дарвін - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2020 по справі № 908/2997/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 25.05.2020.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

І.О. Вечірко