Рішення

від 24.01.2020 по справі 918/804/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/804/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" (33024, м. Рівне, вул. Соборна, буд.442-Д, код ЄДРПОУ 30460899)

до відповідача Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 23308924)

про визнання протиправним та скасування рішення

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Оптіма-770-Р" товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" (далі по тексту Позивач, ДП "Оптіма-770-Р", Підприємство) звернулось в Господарський суд Рівненської області з позовом до Рівненської міської ради (далі по тексту Відповідач, Рада) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської міської ради від 13.06.2019 р. № 6196 Про припинення Дочірньому підприємству Оптіма-770-Р ТзОВ Севен Севенті Петроліум права оренди земельної ділянки на вул. Богоявленській, 17 та розірвання договору оренди землі".

Свої вимоги позивач мотивує наступним.

Між Рівненською міською радою та Дочірнім підприємством Оптіма-770-Р Товариства з обмеженою відповідальністю Севен Севен Петроліум укладено договір оренди земельної ділянки від 27.03.2002 року. Договір посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Онофрейчук С.Й. та зареєстрований у Рівненському міському управління земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №20 від 27.03.2002 року.

12 листопада 2019 року на інформаційний запит за № 47 від 24.10.2019 року, ДП Оптіма- 770-Р отримала лист відповідь Рівненської міської ради за № 13-442 від 08.11.2019 року та копію Рішення Відповідача за № 6196 Про припинення Дочірньому підприємству Оптіма-770-Р ТзОВ "Севен Севенті Петроліум права оренди земельної ділянки на вул. Богоявленській, 17 та розірвання договору оренди землі". Як вбачається з п. 1 спірного Рішення Відповідачем на підставі пункту д статті 141 Земельного Кодексу України (систематична несплата земельного податку або орендної плати, що підтверджується листом Головного управління Державної фіскальної служби України в Рівненській області від 25.02.2019 року №1694/9/17-00-50-12-09) припинити право оренди земельної ділянки площею 20 558 м. кв. на вул . Богоявленській, 17 (кадастровий номер земельної ділянки - 5610100000:01:013:0110), яка перебуває в оренді в Дочірнього підприємства Оптіма- 770-Р Товариства з обмеженою відповідальністю Севен Севенті Петроліум для обслуговування автозаправної станції з комплексом сервісного обслуговування автомобілів (договір оренди земельної ділянки від 27 березня 2002 року №20).

Позивач стверджує, що оскільки несплата орендної плати виникла за відсутності вини Орендаря та об`єктивною неможливістю проведення орендних платежів за дану земельну ділянку з огляду на накладання арешту на все майно та на кошти що знаходяться на розрахункових рахунках Орендаря, то спірне рішення є протиправним, оскільки порушує частину 1 статті 614 Цивільного Кодексу України, яка визначає обов`язкову умову для настання правових наслідків за порушення зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рівненська міська рада надала суду відзив на позов в якому проти вимог позивача заперечила пославшись при цьому на наступне.

Між, Рівненською міською радою та Дочірнім підприємством "Оптіма-770-Р" 27 березня 2002 року укладено договір оренди земельної ділянки № 20, що знаходиться в м. Рівному, на вул. Гагаріна, 39 (Богоявленській, 17) (кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:013:0110). Договір оренди земельної ділянки 27 березня 2002 року посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.И., та зареєстровано в реєстрі за № 1075. Договір зареєстровано Рівненським міським управлінням земельних ресурсів від 27 березня 2002 року за № 20 у книзі державної реєстрації договорів. Пунктом 2 договору визначено, що за оренду земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату виключно у грошовій формі. Оренда сплачується Орендарем щомісячно рівними частками протягом 30 (тридцяти) календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця) одержувач: Місцбюджет м. Рівне за рахунком вказаним у договорі оренди землі.

Згідно статті 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих межах населених пунктів проводиться незалежно від їх цільового призначення - не раніше ніж один раз на 5-7 років.

Рішенням Рівненської міської ради від 04.07.2013 року №3122 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Рівного затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Рівного та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Рівного з 1 січня 2014 року.

Нормативна грошова оцінка земель міста Рівного підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.

Платниками орендної плати за земельні ділянки при поданні податкових декларацій до органів державної податкової служби м. Рівного застосовувати починаючи з 1 січня 2014 року, нормативну грошову оцінку земель міста Рівного, яка затверджена цим рішенням, без внесення змін до договорів оренди землі (п.6 рішення Рівненської міської ради від 04.07.2013 року №3122).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Листом Рівненського управління Головного управління ДФС у Рівненській області від 25.02.2019 року № 1694/9/17-00-50-12-09, повідомлено Рівненську міську раду про наявність податкового боргу по орендній платі за землю. Доказів погашення заборгованості Дочірнім підприємством "Оптіма-770-Р" ТзОВ Севен Севенті Петроліум не надано.

Згідно стану розрахунків з бюджетом за Дочірнім підприємством "Оптіма- 770-Р" ТзОВ Севен Севенті Петроліум станом на 08.07.2019 року рахується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб (вид бюджету 50, код платежу 18010600) в розмірі 2 701 075, 22 грн., з яких 2 684 525, 84 грн. - недоїмка, 16549. 38 грн. - пеня.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року у справі № 1740/2129/18, позовні вимоги Головного управління ДФС у Рівненській області до Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" ТзОВ Севен Севенті Петроліум задоволено та стягнуто, зокрема, заборгованість з орендної плати з юридичних осіб (м. Рівне) у Розмірі 1 338 960, 28 грн.

У свою чергу, рішенням господарського суду Рівненської області від 03.09.2019 року у справі № 918/436/19 задоволено позов Рівненської міської ради до Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" та стягнуто зокрема заборгованість з орендної плати на користь Рівненської міської ради у сумі 1 435 205, 59 грн.

Рада заявляє, що у силу вимог частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановленні рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також зазначає, що орендарем доказів погашення заборгованості станом на день звернення до суду не надано.

Рада вважає, що обставини справи, пов`язані із систематичною несплатою позивачем орендної плати та наявною заборгованістю, встановленні судовим рішенням, яке набрало законної сили, а відтак не потребують доказування у цій справі.

За таких обставин Рівненська міська рада вважає, що у неї виникло право ініціювати питання про розірвання договору оренди у зв`язку з істотним порушенням його умов з боку орендаря.

Підготовче засідання відкладалося у зв`язку з повторною неявкою позивача та поданням відповідачем клопотань про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.2020 року.

В судове засідання 21.01.2020 року представники сторін не з`явилися. Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи без його участі. В той же час ДП "Оптіма-770-Р" подала клопотання про відкладення розгляду справи по суті у зв`язку з неможливістю забезпечити присутність уповноваженого представника.

Вказане клопотання ДП "Оптіма-770-Р" задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

За нормами ч.1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно ж до ч.3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Причини неявки представника позивача не є поважними, так як по-перше, у клопотанні про відкладення позивач взагалі не зазначив з яких причин він не може забезпечити присутність уповноваженого представника, по-друге, участь сторони у справі не обмежується одним конкретно визначеним представником. Відповідно до статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Крім того суд зазначає, що відповідно до статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відтак, з огляду на вищевказані норми закону, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Між, Рівненською міською радою, орендодавцем та Дочірнім підприємством "Оптіма-770-Р", як орендарем 27 березня 2002 року укладено договір оренди земельної ділянки № 20, що знаходиться в м. Рівному, на вул. Гагаріна, 39 (Богоявленській, 17) (кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:013:0110). Договір оренди земельної ділянки 27 березня 2002 року посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й., та зареєстровано в реєстрі за № 1075. Договір зареєстровано Рівненським міським управлінням земельних ресурсів від 27 березня 2002 року за № 20 у книзі державної реєстрації договорів. Пунктом 2 договору визначено, що за оренду земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату виключно у грошовій формі. Оренда сплачується Орендарем щомісячно рівними частками протягом 30 (тридцяти) календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця) одержувач: Місцбюджет м. Рівне за рахунком вказаним у договорі оренди землі.

Згідно статті 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих межах населених пунктів проводиться незалежно від їх цільового призначення - не раніше ніж один раз на 5-7 років.

Рішенням Рівненської міської ради від 04.07.2013 року №3122 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Рівного затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Рівного та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Рівного з 1 січня 2014 року.

Нормативна грошова оцінка земель міста Рівного підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.

Платниками орендної плати за земельні ділянки при поданні податкових декларацій до органів державної податкової служби м. Рівного застосовувати починаючи з 1 січня 2014 року, нормативну грошову оцінку земель міста Рівного, яка затверджена цим рішенням, без внесення змін до договорів оренди землі (п.6 рішення Рівненської міської ради від 04.07.2013 року №3122).

Листом Рівненського управління Головного управління ДФС у Рівненській області від 25.02.2019 року № 1694/9/17-00-50-12-09, повідомлено Рівненську міську раду про наявність податкового боргу по орендній платі за землю. Доказів погашення заборгованості Дочірнім підприємством "Оптіма-770-Р" ТзОВ Севен Севенті Петроліум не надано.

Згідно стану розрахунків з бюджетом за Дочірнім підприємством "Оптіма- 770-Р" ТзОВ Севен Севенті Петроліум станом на 08.07.2019 року рахується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб (вид бюджету 50, код платежу 18010600) в розмірі 2 701 075, 22 грн., з яких 2 684 525, 84 грн. - недоїмка, 16549. 38 грн. - пеня.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року у справі № 1740/2129/18, позовні вимоги Головного управління ДФС у Рівненській області до Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" ТзОВ Севен Севенті Петроліум задоволено та стягнуто, зокрема, заборгованість з орендної плати з юридичних осіб (м. Рівне) у Розмірі 1 338 960, 28 грн.

У свою чергу, рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.09.2019 року у справі № 918/436/19 задоволено позов Рівненської міської ради до Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" та стягнуто заборгованість з орендної плати на користь Рівненської міської ради у сумі 1 435 205, 59 грн., зокрема, ту яка виникла з Договору оренди земельної ділянки від 27 березня 2002 року.

Суд встановив, що відповідач свої зобов`язання в частині оплати орендних платежів належним чином не виконав. Внаслідок таких неправомірних дій станом на 30.06.2019 в інтегрованій картці платника податків - ДП "Оптіма-770-Р" ТОВ "Севен Севенті Петролеум" (код ЄДРПОУ 30460899) обліковується податковий борг по орендній платі за землю в сумі 1 435 205,59 грн.

Доказів погашення заборгованості за вищевказаними Договорами в сумі 1 435 205,59 грн. Підприємством суду не надано.

У силу вимог частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановленні рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної Сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Приписами статті 2 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за якими орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі", стаття 792 Цивільного кодексу України).

У силу вимог статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ч. 1 ст. 21 Закону України Про оренду землі ).

За нормами ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з п. в ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Приписами ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду землі унормовано, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

Окрім того, орендна плата за землю є обов`язковим платежем, розмір, порядок, умови сплати якої, а також підстави звільнення від сплати регулюються Податковим кодексом України.

За визначеннями, наведеними у підп. 14.1.136., 14.1.147. п. 14.1. ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Порядок справляння орендної плати за землю врегульований розділом XIII ПК України.

Так, ст. 288 ПК України врегульовано, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, і платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Із системного аналізу наведених норм вбачається, що однією із кваліфікуючих ознак договору оренди є його оплатний характер, за користування земельною ділянкою комунальної форми власності з орендаря обов`язково стягується орендна плата.

Отже, основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Умови договору оренди землі свідчать про їх спрямованість на забезпечення безперебійності надходження плати за землю, оскільки орендодавець зацікавлений в одержанні орендної плати за користування земельною ділянкою, та, по суті, позбавлений можливості розпоряджатися цією земельною ділянкою шляхом передання її у власність або користування іншій особі.

За ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом, зокрема договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (ч. З ст. Зі, ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі").

Пунктом "д" ст. 141 ЗК України встановлено, що систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Умова про внесення орендної плати, передбачена ч.І ст. 15 Закону України "Про оренду землі", належить до істотних умов договору оренди в розумінні ч.І ст. 638 ЦК України та ст. 284 ГК України. Дотримання зазначеної умови є обов`язковим для орендаря згідно зі ст. 629 ЦК України, а її порушення зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. З ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з практикою Європейського суду право на справедливий розгляд судом, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення у справах Брумареску проти Румунії , Желтяков проти України , Христов проти України ),

Отже, обставини справи, пов`язані із систематичною несплатою позивачем орендної плати та наявною заборгованістю, встановленні судовим рішенням, яке набрало законної сили, а відтак не потребують доказування у цій справі.

За таких обставин у Рівненської міської ради виникло право ініціювати питання про розірвання договору оренди у зв`язку з істотним порушенням його умов з боку орендаря.

Слід зазначити, що статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що міські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законам до їх відання за результатами розгляду яких і приймати відповідні рішення до Закону. Результат розгляду питань на сесії Рівненської міської ради приймається у формі рішень, відповідно до Закону.

Відтак рішення Рівненської міської ради від 13 червня 2019 року № 6196, яким Рівненська міська рада вирішила, на підставі пункту "д" статті 141 Земельного кодексу України (систематична несплата земельного податку або орендної плати) припинити право оренди земельної ділянки площею 20 558 м.кв. на вулиці Богоявленській, 17 (кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:013:0110), яка перебуває в оренді в Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" ТзОВ Севен Севенті Петроліум для обслуговування автозаправної станції з комплексом сервісного обслуговування (договір оренди земельної ділянки від 27 березня 2002 року № 20) прийняте Радою в межах повноважень та у спосіб, які визначені законодавством.

Крім того суд зазначає, що оспорюване рішення Ради не порушує цивільних прав та законних інтересів Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" ТзОВ Севен Севенті Петроліум , що підтверджується наступним.

У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).

При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є:

1) верховенство права;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін;

5) диспозитивність;

6) пропорційність;

7) обов`язковість судового рішення;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках;

10) розумність строків розгляду справи судом;

11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;

12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За нормами статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За нормами статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Реалізуючи передбачене Конституцією України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Виходячи із наведених приписів, позивач, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнання протиправним та скасування рішення Рівненської міської ради від 13 червня 2019 року № 6196 зобов`язаний довести, яким чином оспорюване рішення порушує (зачіпає) його права та законні інтереси.

Отже, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими, а відповідно до статті 74 ГПК України обов`язком позивача є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Водночас, припущення позивача про невідповідність оспорюваного договору нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, не є підставою для визнання такого договору недійсним в судовому порядку.

Як на порушення цивільного права та інтересу прийняттям рішення Рівненською міською радою від 13 червня 2019 року № 6196 Позивач посилається на те, що даним рішенням Рада позбавила Позивача права оренди земельної ділянки, що несплата орендної плати виникла за відсутності вини Орендаря та об`єктивною неможливістю проведення орендних платежів за дану земельну ділянку з огляду на накладання арешту на все майно та на кошти що знаходяться на розрахункових рахунках Орендаря.

Однак такі твердження Позивача не грунтуються на законі з огляду на наступне.

По-перше, факт наявності заборгованості Позивача з орендної плати за землю за Договором оренди земельної ділянки від 27.03.2002 року підтверджено всім вищенаведеним та рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду та Господарського суду Рівненської області.

По-друге, оспорюване рішення не є підставою для розірвання договору оренди землі від 27.03.2002 року, так як за правилами статті 31 Закону України "Про оренду землі" та статті 651 Цивільного кодексу України договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Вказане підтверджується й тим, що Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.10.2019 року відкрито провадження у справі № 918/728/19, за позовом Рівненської міської ради до Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" ТзОВ Севен Севенті Петроліум про розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.03.2002 року № 20.

Відтак суд зазначає, що визнання протиправним та скасування рішення Рівненської міської ради від 13.06.2019 р. № 6196 Про припинення Дочірньому підприємству Оптіма-770-Р ТзОВ Севен Севенті Петроліум права оренди земельної ділянки на вул. Богоявленській, 17 та розірвання договору оренди землі" не відновить цивільних прав та інтересів Позивача, так як останні не є порушеними.

Відтак позовні вимоги Дочірнього підприємства Оптіма-770-Р не підлягають задоволенню і у зв`язку з відсутністю порушеного права.

Водночас, припущення позивача про невідповідність оспорюваного рішення нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, не є підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування в судовому порядку.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, приймаючи до уваги те, що судом встановлено відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення та відсутність у Дочірнього підприємства Оптіма-770-Р " порушеного права, позовні вимоги останнього про визнання протиправним та скасування рішення Рівненської міської ради від 13.06.2019 р. № 6196 Про припинення Дочірньому підприємству Оптіма-770-Р ТзОВ Севен Севенті Петроліум права оренди земельної ділянки на вул. Богоявленській, 17 та розірвання договору оренди землі" задоволенню не підлягають.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на Позивача - Дочірнє підприємство Оптіма-770-Р ТзОВ Севен Севенті Петроліум .

Відповідно до частини п`ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити Дочірньому підприємству Оптіма-770-Р ТзОВ Севен Севенті Петроліум в задоволенні позову.

2. Судові витрати у справі покласти на Позивача - Дочірнє підприємство Оптіма-770-Р ТзОВ Севен Севенті Петроліум .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя В.В. Марач