Ухвала

від 22.01.2020 по справі 917/2182/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.01.2020 Справа № 917/2182/19

м. Полтава

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С. , розглянувши

заяву Фермерського господарства "Фортуна" (вх. № 269 від 10.01.2020)

про забезпечення позову по справі № 917/2182/19

за позовною заявою Фермерського господарства "Фортуна", вул. Молодіжна, буд. 26, с. Полив`яне, Миргородський район, Полтавська область, 37663

до Фізичної особи-підприємця Шарая В`ячеслава Миколайовича, АДРЕСА_1

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

17.12.2019 від Фермерського господарства "Фортуна" надійшов позов до Фізичної особи-підприємця Шарая В`ячеслава Миколайовича про стягнення грошових коштів та заява про забезпечення позову від 13.12.2019. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору позики грошових коштів № 1 від 23.02.2018 щодо повернення суми позики.

Ухвалою від 18.12.2019 суд повернув без розгляду заяву Фермерського господарства "Фортуна" про забезпечення позову на підставі ч. 7 ст. 140 ГПК України.

Ухвалою від 19.12.2019 судом прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження у справі № 917/2182/19, підготовче засідання у справі призначено на 24.01.2020.

10.01.2020 до суду надійшла заява Фермерського господарства "Фортуна" про забезпечення позову від 09.01.2020, у якій заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти, наявні на всіх рахунках відповідача у розмірі ціни позову 1288000,00 грн. та сплаченого позивачем судового збору у розмірі 19320,00 грн., всього на суму 1307320,00 грн.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Господарського суду Полтавської області Семчук О.С., ухвала за результатами розгляду заяви Фермерського господарства "Фортуна" (вх. № 269 від 10.01.2020) про забезпечення позову по справі № 917/2182/19, постановляється 22.01.2020.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на наступні обставини.

Шарай В`ячеслав Миколайович є приватним підприємцем, неповнолітніх дітей на утриманні не має, у його власності знаходиться наступне майно:

- 1/2 частина будинку, що належить на праві спільної часткової власності, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; належить на підставі договору купівлі-продажу № 478 від 26.02.2015, посвідченого Приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Гіль Д. В.;

- 1/2 частина відгодівельно-забійного комплексу, що належить на праві спільної часткової власності, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; належить на підставі договору купівлі-продажу № 712 від 19.04.2018, посвідченого Приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області Гіль Д.В.;

- об`єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_3; належить на підставі договору купівлі-продажу ВКВ № 427125 від 16.11.2007, посвідченого Приватним нотаріусом Миргородського міського округу Явтух Г.І.

Однак, на вказане нерухоме майно ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22.11.2019 по справі № 541/2649/19 накладено арешт в межах суми позовних вимог за позовом ОСОБА_2 до Шарая В`ячеслава Миколайовича про стягнення боргу за розпискою (копію вказаної ухвали Миргородського міськрайонного суду додано до заяви про забезпечення позову).

Попри це, у ФОП Шарая В`ячеслава Миколайовича наявні грошові кошти на рахунках в банківських установах, у тому числі у АТ Полтава-Банк (36200, м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 40-А, код ЄДРПОУ 09807595, р/р НОМЕР_2, МФО 331489).

Заявник зазначає, що починаючи з 24.02.2019 ФОП Шарай В.М. фактично привласнив кошти ФГ "Фортуна" та безпідставно ними користується на власний розсуд, ігноруючи права власника цих коштів, а також взагалі не вказує підставу невиконання своїх зобов`язань, у заявника є підстави побоюватись, що Шарай В`ячеслав Миколайович з метою ухилення від виконання зобов`язання має намір списати кошти на банківських рахунках, які йому належать, а тому заявник просить суд вжити захід забезпечення позову, шляхом накладення арешту на всі грошові кошти ФОП Шарая В`ячеслава Миколайовича що знаходяться (обліковуються) на усіх банківських (поточних, розрахункових, інших) рахунках в усіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, в межах розміру позовних вимог 1288000 грн. та сплаченого позивачем судового збору у розмірі 19320,00 грн., всього на суму 1307320,00 грн.

Окрім цього, на адвокатський запит Територіальним сервісним центром № 5344 була надана інформація про відчуження Шараєм В`ячеславом Миколайовичем за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 усього рухомого майна, яке належало йому на праві власності, а саме 10 транспортних засобів (копія листа ТСЦ МВС № 5344 від 03.01.2020 № А-17аз додана до заяви про забезпечення позову).

На думку заявника вказані факти підтверджують наявність реального ризику перерахунку чи списання коштів які знаходяться на банківських рахунках боржника, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушеного права.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд керується наступним.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як передбачено в п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання. Саме лише посилання в заяві на скрутне матеріальне становище відповідача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Розглянувши матеріали заяви, суд відзначає, що позивач належним чином обґрунтував, у тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

У зв`язку з цим, заява Фермерського господарства "Фортуна" (вх. № 269 від 10.01.2020) про забезпечення позову по справі № 917/2182/19 визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

При винесенні даної ухвали судом враховано, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог безпосередньо пов`язане з предметом позову, а також те, що позивач у заяві про забезпечення позову просить суд не застосовувати зустрічне забезпечення.

Суд зазначає, що частиною 1 ст. 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням наведених норм законодавства.

Зазначена правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 903/246/18, від 25.02.2019 у справі № 924/789/18.

Таким чином за змістом диспозитивної норми статті 141 ГПК України пред`явлення особі, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, вимог забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), є правом, а не обов`язком господарського суду, так само як і питання зустрічного забезпечення може бути вирішено судом в ухвалі про зустрічне забезпечення позову, винесеній за результатами розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення, що відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому статтею 13 цього Кодексу.

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 року по справі № 916/2851/17, від 26.11.2018 по справі № 904/2925/18 та від 17.12.2018 по справі № 914/970/18.

Керуючись ст. 136, ч. 1 п. 1 ст. 137, ст. 140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Фермерського господарства "Фортуна" про забезпечення позову по справі № 917/2182/19.

2. Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких фінансових установах, та належать Фізичній особі-підприємцю Шараю В`ячеславу Миколайовичу ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в межах 1307320 грн. 00 коп.

Стягувач: Фермерське господарство "Фортуна" (вул. Молодіжна, буд. 26, с. Полив`яне, Миргородський район, Полтавська область, 37663; код ЄДРПОУ 32728428).

Боржник: Фізична особа-підприємець Шарай В`ячеслав Миколайович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з 22.01.2020, дійсна для пред`явлення до виконання до 22.01.2023 та може бути оскаржена в порядку та в строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О. С. Семчук