Рішення

від 11.03.2020 по справі 917/2182/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2020 Справа № 917/2182/19

м. Полтава

За позовом Фермерського господарства "Фортуна", вул. Молодіжна, 26, с. Полив`яне, Миргородський район, Полтавська область, 37663

до Фізичної особи-підприємця Шарая В`ячеслава Миколайовича, АДРЕСА_1

про стягнення 1288000,00 грн.,

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство "Фортуна" (далі - позивач/ ФГ "Фортуна") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шарая В`ячеслава Миколайовича (далі - відповідач/ ФОП Шарай В.М.) 1288000,00 грн., в тому числі 1000000,00 грн. основного боргу та 288000,00 грн. 36% річних. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору позики грошових коштів № 1 від 23.02.2018.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.12.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 24.01.2020.

Ухвалою від 22.01.2020 суд задовольнив заяву ФГ "Фортуна" про забезпечення позову по справі № 917/2182/19 та наклав арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких фінансових установах та належать ФОП Шараю В.М. в межах 1307320,00 грн.

Ухвалою від 24.01.2020 суд відклав підготовче засідання у справі на 12.02.2020.

Ухвалою від 12.02.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.02.2020.

25.02.2020 суд відклав розгляд справи на 11.03.2020.

В судове засідання 11.03.2020 сторони чи їх представники не з`явилися.

11.03.2020 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Копія ухвали суду від 25.02.2020 направлялася на адреси обох сторін. Проте докази отримання відповідачем копії ухвали суду в матеріалах справи відсутні. В зв`язку з цим судом здійснено повідомлення відповідачу про час, дату та місце розгляду справи по суті шляхом опублікування відповідного оголошення до відома ФОП Шарая В.М. як учасника справи № 917/2182/19 на веб-порталі судової влади України (копія оголошення - в матеріалах справи).

Таким чином, сторони належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового розгляду справи по суті. Неявка в судове засідання сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив, в зв`язку з цим, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України спір вирішується за наявними матеріалами справи.

Рішення приймається в порядку ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2018 між позивачем (позикодавець за договором) та відповідачем (позичальник за договором) було укладено договір позики грошових коштів № 1 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти в сумі 1000000,00 грн. (один мільйон гривень) (далі - позика), а останній зобов`язується їх повернути в порядку, передбаченому умовами цього договору, проте в будь-якому випадку до закінчення строку кредиту, обумовленого в п. 3 цього договору.

Позика може надаватися як частинами так і в повному обсязі шляхом видачі готівкою з каси підприємства за видатковим ордером або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позичальника (п. п. 2.1, 2.2. Договору).

Згідно п. 2.3 Договору позика за цим Договором є безвідсотковою.

Термін повернення позики позикодавцю становить 12 (дванадцять) місяців з моменту підписання цього Договору (п. 3.1 Договору). Повернення позики здійснюється шляхом внесення готівки до каси підприємства або шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підприємства (позикодавця) (п. 4.2 Договору).

Згідно п. 3.2 Договору строк повернення позики, установлений в п. 3.1 Договору, може бути продовжено за погодженням сторін, що оформляється додатковою угодою до договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору після закінчення терміну, зазначеного в п. 3.1. цього договору позичальник зобов`язується протягом 7 днів повернути суму позики у повному розмірі позикодавцеві, якщо вона з якихось причин не була погашена в порядку, передбаченому п. 4.2. цього договору.

Якщо позичальник в порушення умов Договору своєчасно не повернув суму позики, то він зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 відсотків річних від простроченої суми (п. 6.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем було здійснено перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі 1000000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 1260 від 23.02.2018 на суму 500000,00 грн. та № 1276 від 18.04.2018 на суму 500000,00 грн.

Позивач стверджує, що в порушення умов Договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, не повернув позивачу суму позики в розмірі 1000000,00 грн. та допустив виникнення заборгованості перед позивачем на вказану суму.

З метою досудового врегулювання спору ФГ Фортуна направило лист-вимогу від 30.05.2019 до ФОП Шарая В.М., згідно якої вимагало від відповідача здійснити повернення коштів по Договору (копія листа - в матеріалах справи). Дану вимогу відповідач отримав 04.06.2019, про що свідчить підпис відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (копія повідомлення - в матеріалах справи). Але відповідач на дану вимогу не відреагував, кошти позивачу не повернув.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання з повернення суми позики, позивач відповідно до п. 6.1 Договору нарахував відповідачу 36 % річних від простроченої суми за період з 24.02.2019 по 12.12.2019., сума яких склала 288000,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача суму позики у розмірі 1000000,00 грн. та 288000,00 грн. 36% річних.

Відповідач жодних заперечень на позов не надав.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору позики, згідно якого в силу ст. 1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Судом встановлено факт перерахування позивачем відповідачу безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 1000000,00 грн. протягом лютого-квітня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 3.1 Договору строк повернення позики позикодавцю становить 12 місяців з моменту підписання цього Договору. Тобто, відповідач повинен був повернути позивачу суму позики у повному обсязі у строк по 23.02.2019.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем суми позики.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 1000000,00 грн. безвідсоткової поворотної фінансової допомоги обґрунтованою та підтвердженою належними доказами. Таким чином, вказана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення 36% річних в сумі 288000,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що якщо позичальник в порушення умов Договору своєчасно не повернув суму позики, то він зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 відсотків річних від простроченої суми.

Враховуючи умови вказаного пункту Договору позивач правомірно нарахував відповідачу 36% річних від простроченої суми. Судом перевірено наданий позивачем розрахунок річних та встановлено його правильність.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 288000,00 грн. річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Ухвалою від 22.01.2020 суд задовольнив заяву ФГ "Фортуна" про забезпечення позову по справі № 917/2182/19 та наклав арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких фінансових установах та належать ФОП Шараю В.М. в межах 1307320,00 грн.

Згідно ч. ч. 7, 8 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Враховуючи вказані норми заходи забезпечення позову накладені судом ухвалою від 22.01.2020 продовжують діяти та на момент ухвалення рішення по справі скасуванню не підлягають.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався та належними та допустимими доказами не спростував позовні вимоги позивача.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шарая В`ячеслава Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фермерського господарства "Фортуна" (вул. Молодіжна, 26, с. Полив`яне, Миргородський район, Полтавська область, 37663) 1000000 грн. 00 коп. основного боргу, 288000 грн. 00 коп. 36 % річних, 19320 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 16.03.2020.

Суддя О.С. Семчук