Постанова

від 23.01.2020 по справі 910/21894/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/21894/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

здійснив розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Приватного акціонерного товариства ?Акціонерна компанія ?Київводоканал? на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 (головуючий - Агрикова О. В., судді Кравчук Г. А., Чорногуз М. Г.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства ?Акціонерна компанія ?Київводоканал?

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Джерела?,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Публічне акціонерне товариство ?Київенерго?,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Приватне акціонерне товариство ?Холдингова Компанія ?Київсміськбуд?,

про стягнення 321081,74 грн заборгованості.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У листопаді 2016 року Приватне акціонерне товариство ?Акціонерна компанія ?Київводоканал? (далі - ПрАТ "АК "Київводоканал", Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Джерела? (далі - ОСББ ?Джерела?, ОСББ) про стягнення 321081,74 грн заборгованості.

2. Позовна заява обґрунтовується неналежним виконанням ОСББ "Джерела" умов договору на послуги водопостачання та водовідведення від 24.09.2003 № 03134/4-02 у частині своєчасної оплати за надані послуги (далі - договір від 24.09.2003), внаслідок чого у відповідача за кодом 2-77 за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 утворилася заборгованість у сумі 64485,93 грн, а за кодом 2-50077 за період з 01.11.2013 по 30.09.2016 - у сумі 176120,50 грн. За прострочення виконання договірних зобов`язань позивачем також нараховані 53084,79 грн інфляційних втрат, 3% річних у сумі 6944,37 грн, 8415,83 грн пені та 12030,32 грн штрафу.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 (суддя Мандриченко О. В.) позов задоволено повністю у зв`язку з обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 (головуючий - Алданова С. О., судді Зубець Л. П., Мартюк А. І.) рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 скасовано частково. Стягнуто з ОСББ "Джерела" на користь ПрАТ "АК "Київводоканал" 834,98 грн основного боргу, 2374,05 грн інфляційних втрат, 4977,36 грн пені, 3 % річних у сумі 778,03 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована тим, що місцевим господарським судом не враховано здійснену відповідачем станом на день подання позову оплату по коду 2-77 за воду та каналізацію за 2016 рік та по коду 2-50077 за приймання стічних вод гарячої води за період з грудня 2013 року по вересень 2016 року у повному обсязі. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що вартість спожитої води, яка йде на підігрів, має оплачувати балансоутримувач теплових пунктів, натомість ОСББ у спірний період не мало на своєму балансі бойлера у складі індивідуального теплового пункту (далі - ІТП).

5. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 (головуючий - Студенець В. І., судді Селіваненко В. П., Стратієнко Л. В.) касаційну скаргу ПрАТ "АК "Київводоканал" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі № 910/21894/16 скасовано у частині розгляду позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 176120,50 грн з направленням справи на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

6. Зазначена постанова аргументована тим, що, суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про те, що балансоутримувачем ІТП (бойлера) у спірний період є Приватне акціонерне товариство ?Холдингова Компанія ?Київміськбуд? (далі - ПрАТ "ХК "Київміськбуд"), тим самим прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки ПрАТ "ХК "Київміськбуд", якого не було залучено до участі у справі, а зазначена обставина є обов`язковою підставою для скасування постанови суду з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Апеляційний суд не з`ясував ані правових підстав передачі спірного ІТП у володіння та користування Публічного акціонерного товариства ?Київенерго? (далі - ПАТ "Київенерго"), ані періодів перебування його у користуванні ПАТ "Київенерго", а також не з`ясував, хто фактично надавав послуги з гарячого водопостачання (рішення Апеляційного суду міста Києва від 21.01.2015 № 22-ц/796/2007/2017). Крім того, суд апеляційної інстанції, визнавши, що ОСББ "Джерела" сплатив станом на 30.09.2016 заборгованість за стоки гарячої води, не встановив обсягів поставленої води, що йде на підігрів, та обсягів відведення гарячої води.

7. За результатами нового розгляду справи постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 в частині позовних вимог ПрАТ "АК "Київводоканал" про стягнення з ОСББ "Джерела" 176955,48 грн боргу, 53084,79 грн інфляційних втрат, 3% річних у сумі 6944,37 грн, 8415,83 грн пені. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено.

8. Зазначена постанова мотивована посиланням на положення статей 11, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 1, 14, 16, 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статей 1, 4 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", пунктів 2, 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630), пунктів 1.1, 2.1, 2.2, 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190), та статей 76- 79, 86, 98, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про часткову необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) вартість спожитої води, що йде на підігрів, має оплачувати балансоутримувач теплових пунктів, а з урахуванням обставин укладення між ОСББ "Джерела" і Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (далі - АЕК "Київенерго") договору від 11.09.2003 № 1310522 на постачання теплової енергії у гарячій воді (встановлено рішенням Апеляційного суду міста Києва від 21.01.2015, апеляційне провадження №22-ц/796/2007/2015) і прийняття бойлера у складі ІТП на баланс ОСББ "Джерела" лише 27.09.2017, у спірний період відповідач отримував теплову енергію у гарячій воді від ПАТ "Київенерго"; 2) Компанія не надала належних доказів на підтвердження фактичного постачання відповідачу води, що йде на підігрів, та її обсягів за кодом 2-50077, зокрема, згідно з показниками приладів обліку, встановлених у ОСББ; 3) заборгованість ОСББ "Джерела" по коду 2-50077 за стоки гарячої води відсутня у зв`язку з її сплатою відповідачем, що підтверджується матеріалами справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції від 23.10.2019, ПрАТ "АК "Київводоканал" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить зазначену постанову скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 у частині задоволених позовних вимог про стягнення 176955,48 грн боргу, 53084,79 грн інфляційних втрат, 3% річних у сумі 6944,37 грн, 8415,83 грн пені залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції положень пунктів 3.13, 5.2 Правил № 190 та статей 76, 86, 236, 310 ГПК України, наголошуючи, що апеляційний суд не врахував того, що підставою для оплати питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, є не лише перебування теплопункту (бойлеру) на балансі ОСББ, але й фактичне управління та користування цим теплопунктом, а з огляду на розміщення ІТП як частини житлового будинку у його підвалі, саме відповідач здійснював фактичне користування та управління теплопунктом, підтвердженням чого є зокрема доданий до відзиву ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на апеляційну скаргу лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - Інспекція ДАБК у м. Києві) від 07.11.2011 №7/26-8135/07, а також обставини стягнення відповідачем з мешканців будинку заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води у судовому порядку.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

11. ОСББ "Джерела" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваній постанові.

ПрАТ "ХК "Київміськбуд" у відзиві на касаційну скаргу просить прийняти законне та обґрунтоване судове рішення з урахуванням того, що з моменту введення в експлуатацію житлового будинку по вул. Вишняківській, 13 у м. Києві, цей будинок був підключений до водопостачання і його мешканці безперебійно користуються водою, а 01.12.2010 ОСББ "Джерела" згідно з актом приймання-передачі прийняло на свій баланс ІТП у складі неподільного майна житлового комплексу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12. Згідно з актами про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 14.11.2002 № 250 та від 28.12.2002№ 250/1, зареєстрованими Управлінням Держархбудконтролю м. Києва, житловий будинок по вул. Вишняківській, 13 у м. Києві прийнято в експлуатацію, але відомостей про введення в експлуатацію ІТП вказані акти не містять (рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 у справі № 3/342-30/308, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2011 позов ОСББ "Джерела" до АТ "ХК "Київміськбуд" про зобов`язання ввести в експлуатацію ІТП та передання його експлуатуючій організації задоволено в частині вимог про зобов`язання ввести в експлуатацію ІТП, в іншій частині вимог відмовлено).

13. 11.09.2003 ОСББ "Джерела" уклало з АЕК "Київенерго" договір № 1310522 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір від 11.09.2003),

14. АТ ХК "Київміськбуд" тепломережу від ТК-116/11-1 до ІТП будинку на вул. Вишняківській, 13 передало у володіння та користування ПАТ "Київенерго" відповідно до Авізо від 23.09.2003 № 126.

15. 24.09.2003 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є ПрАТ "АК "Київводоканал" (постачальник) та ОСББ "Джерела" (абонент) укладено договір № 03134/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення, за умовами пунктів 1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1 якого постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65. Постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає чинним стандартам, та приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин. Абонент, в свою чергу, зобов`язується сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору. Абонент в кінці кожного місяця направляє до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, відповідно з додатком № 1 даного договору, щодо об`єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення) за останній місяць для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту. Інформація повинна бути надана у такому розрізі: заборгованість мешканців, на власні потреби, орендарів і субабонентів, що фінансуються з районного і міських бюджетів, інших орендарів і субабонентів, за холодну воду для приготування гарячої води, субсидії ветеранам ВВВ, пільги учасникам ліквідації на ЧАЕС, різницю в тарифах. Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

16. У пунктах 3.3, 3.4, 3.5 договору від 24.09.2003 сторони погодили, що кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об`ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з Правилами користування. Абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноваженого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

17. Згідно з Додатком № 3 (схема межі поділу теплової мережі) до договору від 11.09.2003 ІТП знаходиться на балансі АТ "ХК "Київміськбуд".

Відповідно до Додатку № 4 (актом розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін) до договору від 11.09.2003, підписаним між постачальником (СВП Енергозбут Київенерго), споживачем (ОСББ "Джерела") та АТ "ХК "Київміськбуд", визначено межі поділу балансів належності, ІТП знаходиться на балансі АТ "ХК "Київмісьбуд".

18. 20.04.2006 за адресою об`єкта водоспоживання: вул. Вишняківська, 13, місце встановлення - вбудований бойлер, встановлено та зареєстровано (22.06.2006) лічильник тип WPD-50, діаметр 50, зав. № 9482796-03 холодної води на підігрів (вода і стоки), на окремий будинок (схема додається).

Також 24.04.2006 за адресою об`єкта водоспоживання: вул. Вишняківська, 13, місце встановлення - вбудований бойлер, встановлено та зареєстровано (22.06.2006) лічильник тип HWN-50, діаметр 50, зав. № 9482796-03 холодної води на підігрів (вода і стоки), на окремий будинок (схема додається).

04.05.2006 Листом № 39 ОСББ "Джерела" звернулось до ПрАТ "АК "Київводоканал" з проханням направити представника для опломбування та прийняття на облік: 1) встановленого 20.04.2006 на ХВП водолічильника СТ-65х-01 № 05053533 за нарядом № 92 від 29.03.2006; 2) встановленого 12.04.2006 в лінії підводу води на нагрів водолічильника № 9482796-03, які знаходяться в приміщенні ІТП за адресою: Київ-140, вул. Вишняківська, 13.

19. 27.09.2017 бойлер у складі ІТП прийнято ОСББ "Джерела" на баланс.

05.10.2017 ОСББ "Джерела" уклало на нових умовах з ПАТ "Київенерго" договір № 0220077 про співпрацю під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання води і розмежування відповідальності, у Додатку № 1 до якого визначено схему розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Згідно зі схемою бойлер у складі ІТП віднесено до відповідальності ОСББ "Джерела", оскільки 27.09.2017 вказаний бойлер у складі ІТП прийнято ОСББ "Джерела" на баланс, та складено акт введення в експлуатацію № 08/10-16-190.

20. На виконання вказівок Верховного Суду, вміщених у постанові від 27.02.2019 у справі № 910/21894/16, апеляційним судом встановлено:

1) балансоутримувачем ІТП у спірний період (з листопада 2013 року по вересень 2016 року) було ОСББ "Джерела", яке у цей період фактично отримувало теплову енергію від АЕК "Київенерго" на підставі договору від 11.09.2003, що встановлено рішенням Апеляційного суду міста Києва від 21.01.2015, апеляційне провадження № 22-ц/796/2007/2015;

2) надані позивачем в обґрунтування позовних вимог акти містять відомості щодо показань приладу обліку № 9846732-03, в той час як Компанією було зареєстровано у встановленому порядку прилад обліку № 9482796-03, щодо опломбування та прийняття якого на облік ОСББ "Джерела" 04.05.2006 листом № 39 зверталося до ПАТ "АК "Київводоканал", тобто позовні вимоги заявлено на підставі показань приладу обліку № 9846732-03, щодо якого не надано доказів його приналежності до ОСББ "Джерела";

3) прилад обліку № 9482796-03, стосовно опломбування та прийняття якого на облік ОСББ "Джерела" зверталося до ПАТ "АК "Київводоканал" та який було зареєстровано позивачем у встановленому порядку, а також прилад обліку № 9846732-03, на підставі даних якого заявлено позовні вимоги у цьому спорі, є різними, натомість відомостей про прийняття Компанією приладу обліку № 9846732-03 до матеріалів справи не надано.

Позиція Верховного Суду

21. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній вимоги і доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

22. Відповідно до частини 5 статі 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

23. Виконуючи вміщені у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 вказівки щодо необхідності встановлення обставин перебування/неперебування бойлеру (ІТП) на балансі ОСББ "Джерела" у спірний період (з 01.11.2013 по 30.09.2016), суд апеляційної інстанції, надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, достеменно встановив, що: 1) балансоутримувачем ІТП у спірний період було ОСББ "Джерела", яке у спірний період фактично отримувало теплову енергію від АЕК "Київенерго" на підставі договору від 11.09.2003; 2) позовні вимоги заявлено на підставі показань приладу обліку № 9846732-03, щодо якого не надано доказів його приналежності до ОСББ "Джерела"; 3) прилад обліку № 9482796-03, стосовно опломбування та прийняття якого на облік ОСББ "Джерела" зверталося до ПАТ "АК "Київводоканал" та який було зареєстровано позивачем у встановленому порядку, а також прилад обліку № 9846732-03, на підставі показників якого заявлено позовні вимоги у цій справі, є різними, натомість відомостей про прийняття Компанією приладу обліку № 9846732-03 до матеріалів справи не надано; 4) ПАТ "АК "Київводоканал" не надало належних доказів на підтвердження фактичного постачання води, що йде на підігрів, та її обсягів на користь ОСББ "Джерела" за кодом 2-50077, зокрема, згідно з показниками приладів обліку, встановлених у відповідача.

24. При цьому апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду (яку законодавець також називає енергією). Постачання холодної води для приготування гарячої є окремою послугою, що повинна, в якості сировини, надаватись підприємству, яке має можливість та безпосередньо виробляє гарячу воду. Саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач, при цьому саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води.

25. З огляду на викладене вартість спожитої води, що йде на підігрів, має оплачувати балансоутримувач теплових пунктів (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 910/23521/16, від 23.11.2018 у справі № 910/17776/17 та від 12.02.2019 у справі № 910/3286/18).

26. У зв`язку з цим колегія суддів вважає цілком обґрунтованим висновок апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення 176120,50 грн боргу за воду, що йде на підігрів, за кодом 2-50077 за період з 01.11.2013 по 30.09.2016, та обумовлену цим правомірну відмову в задоволенні похідних вимог - про стягнення нарахованих на зазначену суму боргу інфляційних втрат у сумі 50710,74 грн., 3% річних у сумі 6166,34 грн та 3438,47 грн пені.

Наведеним повністю спростовується твердження скаржника про те, що підставою для оплати питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, є не лише перебування теплопункту (бойлеру) на балансі ОСББ, але й фактичне управління та користування цим теплопунктом, а з огляду на розміщення ІТП як частини житлового будинку у його підвалі, саме відповідач здійснював фактичне користування та управління теплопунктом, підтвердженням чого є зокрема доданий до відзиву ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на апеляційну скаргу лист Інспекції ДАБК у м. Києві від 07.11.2011 №7/26-8135/07, а також обставини стягнення відповідачем з мешканців будинку заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води у судовому порядку.

З цих же мотивів Верховний Суд не бере до уваги викладені у відзиві на касаційну скаргу доводи ПрАТ "ХК "Київміськбуд", які зводяться передусім до переоцінки наявних у справі доказів та встановлених апеляційним судом фактичних обставин справи, оскільки відповідно до імперативних вимог частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27. Разом з тим касаційна інстанція не може погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 834,98 грн заборгованості за кодом 2-77 за період з 01.01.2016 по 30.09.2016, 2374,05 грн інфляційних втрат, 4977,36 грн пені, 3 % річних у сумі 778,03 грн з огляду на таке.

28. За змістом положень частини 1 статті 11 і частини 1 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

29. Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини (далі - Конвенція) рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" і від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів .

30. У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/21894/16, якою цю справу в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 176120,50 грн було передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду, чітко зазначено, що ПрАТ "АК "Київводоканал" під час розгляду справи надано уточнений розрахунок, за яким щодо розрахунку за кодом 2-77 у сторін розбіжності відсутні, тобто заборгованість ОСББ "Джерела" становить 834,98 грн основного боргу за послуги з водопостачання та водовідведення за спірний період та нарахованих в тому числі 2374,05 грн інфляційних втрат, 778,03 грн 3 % річних, 4977,36 грн пені. В цій частині судові рішення позивачем не оскаржуються.

31. Таким чином, з огляду на положення частини 1 статті 11 і частини 1 статті 236 ГПК України постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі № 910/21894/16, яка у частині задоволення позовних вимог 834,98 грн основного боргу, 2374,05 грн інфляційних втрат, 4977,36 грн пені, 3 % річних у сумі 778,03 грн. не оскаржувалася та не скасовувалася у касаційному порядку, набрала законної сили та є остаточною, а тому не може бути поставлена під сумнів.

32. У мотивувальній частині оскаржуваної постанови також зазначено, що повторний апеляційний перегляд рішення місцевого господарського суду здійснюється у частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 176120,50 грн (саме в цій частині Верховним Судом скасовано постанову апеляційного суду від 17.09.2018 та направлено справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду).

33. Проте, резолютивна частина постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 у справі № 910/21894/16, ухваленої за результатами нового розгляду справи, свідчить про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 у частині позовних вимог про стягнення 176955,48 грн боргу, 53084,79 грн інфляційних втрат, 3% річних у сумі 6944,37 грн, 8415,83 грн пені, в тому числі 834,98 грн основного боргу за кодом 2-77 за період з 01.01.2016 по 30.09.2016, 2374,05 грн інфляційних втрат, 4977,36 грн пені, 3 % річних у сумі 778,03 грн., судове рішення про стягнення яких не оскаржувалося та не скасовувалося у касаційному порядку.

Наведене свідчить про помилковий вихід суду апеляційної інстанції за визначені ним же межі апеляційного перегляду справи (виключно в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 176120,50 грн).

34. Дійсно, статтею 272 ГПК України передбачено процесуальну можливість повторного апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою особи, яка не була присутня під час первісного апеляційного розгляду справи, і за результатами розгляду такої апеляційної скарги за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.

35. Однак Верховний Суд вважає, що, ухвалюючи постанову від 23.10.2019, апеляційний суд за відсутності передумов, передбачених статтею 272 ГПК України, безпідставно здійснив повторний апеляційний перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі № 910/21894/16, якою було задоволено позовні вимоги ПрАТ "АК "Київводоканал" про стягнення з ОСББ "Джерела" 834,98 грн основного боргу за кодом 2-77 за період з 01.01.2016 по 30.09.2016, 2374,05 грн інфляційних втрат, 4977,36 грн пені та 3 % річних у сумі 778,03 грн, і в цій частині зазначена постанова є чинною.

36. Такі дії суду апеляційної інстанції суперечать засадам верховенства права, основним елементом якого є принцип правової визначеності.

37. Зважаючи на невідповідність змісту мотивувальної та резолютивної частин постанови від 23.10.2019 та її ухвалення з порушенням положень статей 11, 236, 310 ГПК України, Верховний Суд вважає, що висновки суду апеляційної інстанції не призвели до прийняття неправильної по суті постанови і не можуть бути достатньою підставою для її скасування, проте переконливо свідчать про наявність підстав для зміни оскаржуваної постанови шляхом викладення її резолютивної частини в іншій редакції з урахуванням меж повторного апеляційного перегляду, чітко визначених постановою Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/21894/16.

38. Водночас колегія суддів не вбачає необхідності у додатковому зазначенні про відмову в задоволенні похідних вимог - про стягнення інфляційних втрат у сумі 50710,74 грн, 3% річних у сумі 6166,34 грн та 3438,47 грн пені, нарахованих позивачем на 176120,50 грн боргу за воду, що йде на підігрів, за кодом 2-50077 за період з 01.11.2013 по 30.09.2016, оскільки аналогічні результати розгляду перелічених позовних вимог відображено у постанові Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018, яка після її касаційного перегляду наразі є чинною у відповідній частині.

39. З огляду на наведене касаційна інстанція не бере до уваги доводи ОСББ "Джерела", викладені у відзиві на касаційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

41. Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

42. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

43. Згідно з частиною 4 статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини .

44. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі, проте оскаржувану постанову необхідно змінити у частині розміру позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

45. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що хоча доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження та не спростовують висновок суду апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог у частині стягнення 176120,50 грн заборгованості, проте наразі наявні підстави для зміни оскаржуваної постанови шляхом викладення пунктів 1- 4 її резолютивної частини в іншій редакції.

Розподіл судових витрат

46. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 129 ГПК України, колегія суддів вбачає підстави для здійснення пропорційного розподілу судових витрат скаржника у вигляді сплаченого ним судового збору в сумі 268,75 грн, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, шляхом покладання на відповідача обов`язку відшкодування цих витрат.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства ?Акціонерна компанія ?Київводоканал? задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 у справі №910/21894/16 змінити, виклавши пункти 1, 2, 3, 4 її резолютивної частини у такій редакції:

"1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Джерела? на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 у справі №910/21894/16 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 у справі №910/21894/16 скасувати в частині задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства ?Акціонерна компанія ?Київводоканал? про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Джерела? 176120,50 грн боргу.

3. Прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, ідентифікаційний код 03327664) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Джерела" (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 13, ідентифікаційний код 26314428) 3966 (три тисячі дев`ятсот шістдесят шість) грн 16 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.".

В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 у справі №910/21894/16 залишити без змін.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Джерела? (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 13, ідентифікаційний код 26314428) на користь Приватного акціонерного товариства ?Акціонерна компанія ?Київводоканал? (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, ідентифікаційний код 03327664) 268 (двісті шістдесят вісім) грн 75 коп. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Наказ доручити видати Господарському суду м. Києва.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков