Рішення

від 21.01.2020 по справі 923/1022/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 року м. Херсон Справа № 923/1022/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. за участю секретаря судового засідання Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС ФАРМІНГ", с.Богданівка Броварського району Київської області

до фізичної особи-підприємця Федоренка Валерія Миколайовича, м. Херсон

про стягнення заборгованості в сумі 23 174,70 грн за договором поставки сільськогосподарської продукції

за участю представників:

позивача: не прибув;

відповідача: ФОП Федоренко В. М.

26.11.2019 до суду надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАС ФАРМІНГ" (позивач) до фізичної особи-підприємця Федоренка Валерія Миколайовича (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 23 174,70грн за договором поставки сільськогосподарської продукції № 19/07-1 від 05.07.2019, з яких - 20604грн основного боргу, 2362,40 грн пені, 208,30 грн 3% річних.

Ухвалою від 27.11.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 24.12.2019.

Ухвалою від 24.12.2019 розгляд справи відкладено на 21.01.2020.

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в засідання не прибув з невідомих причин.

Відповідач відповідно до відзиву, поданого до суду 23.12.2019, просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач обґрунтовує свої вимоги порушенням умов договору поставки № 19/07-1, в той час як відповідач вважає, що між сторонами фактично укладено договір посередницьких послуг.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 21.01.2020 відповідно до ст. 240ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача суд, -

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЛАС ФАРМІНГ" (позивач, продавець) та фізичною особою-підприємцем Федоренко Валерієм Миколайовичем (відповідач, покупець) 05.07.2019 укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №19/07-1, відповідно до якого позивач зобов`язався поставити, а відповідач прийняти сільськогосподарську продукцію (товар) - цибулю ріпчасту, строк поставки - липень 2019 року, об"єм поставки 21,000 т.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 договору сторони узгодили, що ціна на товар визначається за домовленістю сторін в залежності від попиту та пропозиції і зазначається в накладних. Загальна вартість товару, який постачається за даним договором, визначається на підставі підписаних сторонами накладних або актів приймання-передачі сільськогосподарської продукції.

Згідно з ч. 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що поставка товару здійснюється самовивозом зі складу позивача або з поставкою на адресу, зазначений відповідачем додатково. Позивач зобо"язується передати відповідачу продукцію належної якості і відповідного стандарту. Приймання товару за кількістю і якістю здійснюється повноважним представником відповідача.

Згідно з п. 3.1 договору оплата товару здійснюється відповідачем в касу позивача або на розрахунковий рахунок позивача протягом 5 банківських днів з дня приймання товару.

Відповідно до видаткової накладної № 00001 від 08.07.2019 (а.с. 11) позивач поставив, а відповідач прийняв 21000 кг цибулі ріпчастої на загальну суму 170604 грн.

Відповідач частково сплатив позивачу кошти в сумі 150000 грн, що підтверджується копією меморіального ордеру № 2 від 23.07.2019 (а.с. 12).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 20604 грн.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання зобов`язання означає виконання його належними суб`єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов`язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 05.07.2019 з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов`язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань за договором.

Доказів перерахування боргу в сумі 20604 грн відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному розмірі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товару, оскільки відповідно до умов договору від 05.07.2019 №19/07-1 позивач зобов`язався поставити, а відповідач прийняти сільськогосподарську продукцію (товар); у п. 1.2, 1.3 договору сторони узгодили ціну на товар.

Як зазначено вище, позивач на виконання умов договору від 05.07.2019 №19/07-1 поставив, а відповідач прийняв (підтверджується видатковою накладною від 08.07.2019 №00001) і частково сплатив товар.

Що ж до посередницьких договорів, то за умовами таких договорів одна сторона зобов"язується вчинити в інтересах другої сторони будь-які дії (як правило, правочини).

До посередницьких договорів відносять:

- агентський договір (глава 31 ГК України), згідно з яким одна сторона (комерційний агент) зобов"язується надати другій стороні (суб"єктові, якого представляє агент) послуги з укладення угод або сприяти їх укладенню від імені цього суб"єкта і за його рахунок;

- договір доручення (ст. 1000 ЦК України), відповідно до якого одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя;

- договір комісії (ст. 1011 ЦК України), за умовами якого одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Договір від 05.07.2019 №19/07-1, укладений між сторонами, не містить ознак посередницького договору.

З огляду на викладене, судом відхиляються посилання відповідача на те, що між сторонами фактично укладено договір посередницьких послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 208,30 грн за період з 16.07.2019 по 15.11.2019 також підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 2362,40 грн пені за затримку оплати вартості товару, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України", що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі загальної подвійної облікової ставки.

Укладаючи договір поставки сільськогосподарської продукції № 19/07-1 від 05.07.2019 сторони пунктом 4.2 передбачили, що у випадку прострочення оплати за поставлену продукцію відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день прострочення платежу.

При зверненні з позовом позивач просив стягнути за порушення строків оплати пеню в сумі 2362,40 грн, яка розрахована ним виходячи із подвійної облікової ставки НБУ за період з 16.07.2019 по 15.11.2019.

Враховуючи те, що відповідач не виконав обов`язків за договором по своєчасних розрахунках за поставлений товар, а також з урахуванням розміру нарахованої позивачем пені, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період прострочення в розмірі 2362,40 грн.

На підставі вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Федоренка Валерія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС ФАРМІНГ" (с.Богданівка Броварського району Київської області вул. Польова, 1, код 40913053) 20604 грн основного боргу, 2362,40 грн пені, 208,30 грн 3% річних та 1921 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 24.01.2020.

Суддя В.В.Литвинова