Ухвала

від 21.02.2020 по справі 923/1022/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

21 лютого 2020 року м. Херсон Справа № 923/1022/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. за участю секретаря судового засідання Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи-підприємця Федоренка Валерія Миколайовича про розстрочку виконання рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС ФАРМІНГ", с.Богданівка Броварського району Київської області

до фізичної особи-підприємця Федоренка Валерія Миколайовича, м. Херсон

про стягнення заборгованості в сумі 23 174,70 грн за договором поставки сільськогосподарської продукції

представники сторін не прибули

в с т а н о в и в:

26.11.2019 до суду надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАС ФАРМІНГ" (позивач) до фізичної особи-підприємця Федоренка Валерія Миколайовича (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 23 174,70грн за договором поставки сільськогосподарської продукції № 19/07-1 від 05.07.2019, з яких - 20604грн основного боргу, 2362,40 грн пені, 208,30 грн 3% річних.

Рішенням від 21.01.2020 позов задоволено в повному обсязі.

11.02.2020 до суду надійшла заява фізичної особи-підприємця Федоренка Валерія Миколайовича про розстрочку виконання рішення згідно з наступним графіком:

- березень 2020 року - 2300 грн,

- квітень 2020 року - 2300 грн

- травень 2020 року - 2300 грн,

- червень2020 року - 2300 грн

- липень 2020 року - 2300 грн,

- серпень 2020 року - 2300 грн

- вересень 2020 року - 2300 грн,

- жовтень 2020 року - 2300 грн

- листопад 2020 року - 2300 грн,

- грудень 2020 року - 2300 грн

- січень 2021 року - 2095,70 грн,

Відповідач посилається на скрутне фінансове становище, оскільки він є пенсіонером і здійснює підприємницьку діяльність сезонно.

Ухвалою від 12.02.2020 розгляд заяви призначено в засіданні суду 21.02.2020. Копію ухвали надіслано учасникам справи.

Представники сторін в засідання суду не прибули, незважаючи на те, що були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали від 12.02.2020. Суд не визнавав явку представників сторін в засідання обов"яковою. З огляду на викладене, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання.

Згідно з ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

У п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

Заявник посилається на скрутне фінансове становище, оскільки він є пенсіонером і здійснює підприємницьку діяльність лише сезонно.

Заявником до заяви додано податкову декларацію платника податку фізичної особи-підприємця за 2018 рік, в якій зазначено суму доходу 250 051,48 грн. Додано виписку по рахунках фізичної особи-підприємця та інформацію про рух коштів по пенсійному рахунку.

Однак, заявником не надано доказів відсутності в нього майна, на яке можна було б звернути стягнення.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов`язання, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов`язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на викладене, заявник не надав належних доказів, які б обґрунтовували неможливість виконання рішення суду.

До того ж, заявник не надав суду доказів навіть часткового погашення боргу на виконання рішення від 21.01.2020 у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України, частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) (далі -Конвенція). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

В рішенні від 17.05.05 по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції.

Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-У).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 07.07.2011 року по справі №11/168 (16/4, 14/54, 14/66).

З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, які склалися у відповідача не є винятковими у розумінні ч. 1 ст. 121 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини заявника у виникненні спору, наявності інфляційних процесів у економіці держави та ненадання відомостей про наявність у заявника майна, на яке можливо звернути стягнення, суд вважає, що заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 331 ГПК України, суд

постановив:

1. В задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Федоренка Валерія Миколайовича про розстрочку виконання рішення відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали підписано 24.02.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Литвинова