?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/5117/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,
представників учасників справи
позивача - Бут Д.Л.,
відповідачів: 1. Черкасов І.Р., 2. не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Н.З.Техно"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019
(головуючий суддя - Разіна Т.І., судді Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2019
(суддя Бондаренко Г.П.)
у справі № 910/5117/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Н.З.Техно"
про захист ділової репутації юридичної особи та стягнення моральної шкоди 300000,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія Н.З. Техно" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Статус Кво" та Фізичної особи - підприємця Васильця Олександра Петровича про захист ділової репутації юридичної особи та стягнення моральної шкоди 300 000,00 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фізична особа-підприємець Василець Олександр Петрович опублікував у мережі Інтернет на власному сайті недостовірну інформацію, яка, на думку позивача, ганьбить його ділову репутацію, що розміщена в статті за посиланням НОМЕР_3 .
1.3. Аналогічні дії вчинило і Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Статус Кво", опублікувавши в мережі Інтернет на власному сайті недостовірну інформацію, яка ганьбить ділову репутацію позивача, що розміщена в статті за посиланням
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
2.1. 06 вересня 2016 року Фізична особа-підприємець Василець Олександр Петрович опублікував у мережі Інтернет на власному сайті статтю, розміщену за посиланням НОМЕР_3 , зміст якої такий: "В полтавскую детскую больницу приобрели смертельно опасный аппарат.
Приобретенный за 1,09 миллиона гривен аппарат для вентиляции легких признан смертельно опасным. В Детской областной клинической больнице Полтавы в июне был объявлен тендер на покупку аппарата для искусственной вентиляции легких, который выиграло ООО Торгово-промышленная компания "Н.З. Техно". Цена на аппарат составила 1,09 миллиона грн. Компания утверждает, что является представителем "NZ Technno" (Польша). Директор офиса в Украине - ОСОБА_1, сообщают VIasti.net. Как оказалось впоследствии, этот прибор смертельно опасен - как сообщает сайт "ІНФОРМАЦІЯ_4", "этот аппарат может быть серьезно опасным для здоровья, вплоть до смерти". Во время эксплуатации данного аппарата возможна остановка вентиляции легких из-за сбоев в работе датчика давления. В США от аппарата CareFusion's Avea пострадали 5,5 тысяч пациентов. В связи с этим, все аппараты, которые были выпущены в период с 01.07.2011 по 2015 год - отозваны. Однако, невзирая на это, в Полтавскую клиническую больницу аппарат все же приобрели."
07 вересня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Статус Кво" на власному сайті в мережі Інтернет також опублікувало інформацію, аналогічного змісту, а саме: "Полтавская больница купила смертельно опасный аппарат .
Полтавская областная детская клиническая больница в июне объявила тендер на покупку аппарата для искусственной вентиляции легких. Тендер выиграло ООО "Торгово-промышленная компания "Н.З.Техно", которое поставило аппарат CareFusion's AVEA. Цена аппарата составила 1,09 млн. грн. Компания утверждает, что является представителем "NZ Technno" (Польша), сообщают VIasti.net. По данным некоторых исследований, именно данный прибор может быть смертельно опасен, сообщает сайт ІНФОРМАЦІЯ_4. Во время эксплуатации аппарата возможна остановка вентиляции легких из-за сбоев в работе датчика давления. В США от аппарата CareFusion's AVEA пострадали 5,5 тыс. пациентов. В связи с этим все аппараты, которые были выпущены в период с 1 июля 2011 года по 2015 год - отозваны. Невзирая на это, полтавская больница приобрела и установила аппарат. Хотя ситуация с этим аппаратом получила широкую огласку в медицинских кругах и иностранных СМИ, медики Полтавы заявили, что ничего об этом не слышали". Інформація розміщена за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2.2. Позивач стверджує, що вказані статті безпосередньо стосуються Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія Н.З. Техно", не відповідають дійсності та ганьблять ділову репутацію позивача. У зв`язку з цим позивач просив:
- визнати недостовірною інформацію, яка розповсюджена відповідачами у зазначених в цьому позові публікаціях на веб-сайтах ІНФОРМАЦІЯ_1 та НОМЕР_3 про поставку Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Н.З.Техно" на адресу Дитячої міської клінічної лікарні м. Полтава неякісного та такого, що є небезпечним медичного обладнання Avea виробництва Care Fusions;
- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Статус Кво" протягом тижня з дня набрання рішенням законної сили опублікувати відповідне повідомлення на власному сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 у розділі "Новости" (ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Назва повідомлення: "Спростування опублікованої на сайті недостовірної інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Н.З.Техно". Аналогічне повідомлення зобов`язати опублікувати і Фізичну особу-підприємця Васильця Олександра Петровича на його сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 у розділі "Новости/Общество".
- стягнути з відповідачів солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Н.З.Техно" 300 000,00 грн моральної шкоди у порядку захисту честі та ділової репутації юридичної особи.
3. Стислий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
3.1. Справа слухалася судами неодноразово.
3.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.
3.2.1. Суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні статті в частині інформації про небезпечність апарату для штучної вентиляції легень Care Fusion's AVEA є оціночними судженнями, які ґрунтуються на інформації, поширеній сайтом ІНФОРМАЦІЯ_4 , не стосуються позивача та не підлягають спростуванню.
3.2.2. Решта інформації, викладеної у спірних статтях, стосується виключно Полтавської дитячої обласної клінічної лікарні як особи, яка закупила відповідне обладнання та не є позивачем у цій справі, а відтак у суду відсутні будь-які правові підстави надавати оцінку такій інформації, оскільки такі дії є виходом за межі позовних вимог.
3.2.3. Щодо тверджень позивача про наявність образи на адресу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія Н.З.Техно" - ОСОБА_1, суд відзначив, що у спірних статтях лише вказано, що директором офісу в Україні є ОСОБА_1 та не міститься жодних образ чи вказівки на протиправні дії останнього та, крім того, ОСОБА_1 не є стороною спору.
3.2.4. Відсутність доказів поширення спірної інформації, що призвело до порушення особистих немайнових прав позивача, стало підставою для відмови у стягненні моральної шкоди.
3.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
3.3.1. Суд встановив, що інформація про небезпечність апарату стосується саме його виробника, а не позивача, протилежного суду не наведено та не доведено.
3.3.2. Згідно з інформацією, розміщеною на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначено про 5670 осіб постраждалих у Сполучених Штатах Америки від апарату вентиляції легень. При цьому, суд встановив, що у вказаній статті зазначається про існування розумної імовірності того, що вплив, або користування пристроєм "призведе до серйозних негативних наслідків для здоров`я або смерті".
3.3.3. Суд оцінив наявну у справі роздруківку повідомлення CareFusion щодо практичної безпеки, в якому вказується про відкликання пристрою класу 1 - вентилятору Care Fusion's AVEA усіх моделей, ініційований фірмою 03.04.2015, дата публікації - 26.05.2015. В описі причин для відкликання зазначається, що несправність може затримати ініціювання або припинити вентиляцію. Також у повідомленні вказано, що при виготовленні вентилятору AVEA, що містить неправильний запобіжник F1, дошка аварійного сигналу може вийти з ладу/розплавитися, що спричинить втрату електропостачання модуля користувацького інтерфейсу. Ця несправність створює помилку модуля користувацького інтерфейсу вентилятора AVEA та стан бездіяльності під час перевірки перед використанням або під час використання з припиненням вентиляції пацієнта.
На сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є першоджерелом для спірних статей, вказувалося про існування імовірності серйозних негативних наслідків для здоров`я або смерті від використання апарату AVEA, а також наявність постраждалих від нього. Отже, за висновком апеляційного господарського суду, зазначення у спірних статтях про те, що поставлений препарат є "смертельно опасный", "признан смертельно опасным" фактично є оціночним судженням, які ґрунтуються на інформації, поширеній сайтом ІНФОРМАЦІЯ_4 , та не містять фактичних даних, виражених у формі тверджень стосовно позивача.
Інформація, розміщена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 , та поширена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, є відтворенням матеріалу інших видань, на які міститься посилання у вказаній статті.
3.3.4. Решта інформації, викладеної у спірних статтях, стосуються виключно Полтавської дитячої обласної клінічної лікарні як особи, яка закупила відповідне обладнання та не є позивачем у цій справі. Суд погодився з висновком місцевого суду про те, що у спірних статтях лише вказано, що директором офісу в Україні є ОСОБА_1, проте та не міститься жодних образ чи вказівки на його протиправні дії.
3.3.5. Враховувавши, що позивачем не доведено того, що оприлюднена інформація є недостовірною та такою, що принижує честь і гідність позивача, суд зазначив про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди.
4. Стислий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Н.З.Техно" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову та рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Судові витрати покласти на відповідачів.
4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на таке.
4.2.1. Відмовляючи у позові, суди першої та апеляційної інстанції у рішеннях, що оскаржуються, порушили вимоги ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, оскільки під час нового розгляду справи не усунули допущені ними порушення матеріального та процесуального права, які стали підставою для направлення цієї справи на новий розгляд.
4.2.2. Скаржник також стверджує, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм ст. 34 Господарського кодексу України, ст.ст. 94, 277, 541, 1167 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 236, 237, 277 Господарського процесуального кодексу України, а також без врахування судової практики при розгляді аналогічних спорів, у тому числі практики Європейського суду з прав людини.
4.2.3. Згідно з доводами позивача, ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій у порушення норм процесуального закону не повно дослідили обставини справи, а в обґрунтування рішень зазначили про те, що (нібито) інтереси позивача не зачіпаються вказаними публікаціями. Проте суди не звернули увагу на загальноприйняте сприйняття застосованих у публікаціях мовних оборотів та асоціацій, які викликаються такими формулюваннями. Суди, ухвалюючи своє рішення, по суті "вирвали" з контексту публікацій та оцінювали лише ту частину, де йдеться про те, що ТОВ "ТПК "Н.З.Техно" виграло тендер на поставку цього обладнання. Виходячи з усталених умов ділового обороту та ділових звичаїв, зміст публікацій неправомірно ставить підприємство позивача перед невизначним колом осіб до рангу "небезпечних партнерів" чи постачальників.
4.2.4. Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача. Позивач стверджує, що у цій справі має місце розповсюдження відповідачами неправдивих відомостей щодо небезпеки медичного обладнання, яке було поставлено у Полтавську обласну клінічну лікарню, оскільки матеріали, які б вказували, що ці твердження є правдивими відсутні. Натомість у справі є інформація виробника CareFusion "Повідомлення щодо практичної безпеки" від 17.05.2016, де у розділі "Потенційний ризик" зазначено, що на сьогоднішній день жодний пацієнт не поскаржився на вихід з ладу/плавління запобіжників FEA AVEA TCA PCBA.
4.2.5. Суд касаційної інстанції у своїй постанові від 19.07.2018 звертав увагу, що у спірних публікаціях застосовується назва підприємства-позивача - ТОВ "ТПК "Н.З.Техно" у контекстному поєднанні з інформацією про "смертельну небезпеку" поставленого ним (позивачем) обладнання. Отже, публікації прямо стосуються позивача та його інтересів.
4.3. 17 січня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Статус Кво" направило на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу позивача.
Відповідно до ч.1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з ухвалою Верховного Суду від 20.12.2019 у цій справі, строк для подання відзивів на касаційну скаргу був встановлений Судом до 13.01.2020.
За змістом ч.2 ст.118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що відповідач-1 подав відзив на касаційну скаргу позивача поза межами строку, встановленого Судом, без клопотання про його поновлення, відзив залишається судом касаційної інстанції без розгляду.
4.4. Відповідач-2 відзив на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не подавав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України).
5.2. Щодо суті касаційної скарги
5.2.1. Спір у справі стосується визнання поширеної відповідачами інформації недостовірною, її спростування та стягнення моральної шкоди, завданої у зв`язку з розповсюдженням такої інформації.
5.2.2. Згідно з ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Разом з тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.
Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
5.2.3. Згідно з статтею 1 Закону України "Про інформацію" інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про інформацію" основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
Статтею 27 Закону України "Про інформацію" передбачено, що порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.
5.2.4. Відповідно до статей 94, 277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Розглядаючи справи зазначеної категорії, суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності;
г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.
5.2.5. Проаналізувавши зазначені вище обставини, які формують склад правопорушення у справах про визнання поширеної інформації недостовірною та її спростування, в аспекті встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи, Суд зазначає таке.
Очевидно, що розміщення спірних статей (електронних публікацій) у мережі Інтернет, доступ до перегляду яких є у необмеженої кількості користувачів, підтверджує поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі, що власне і не заперечується сторонами спору.
Водночас, позивач стверджує, що у цих статтях (публікаціях) йдеться саме про поставку Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Н.З.Техно" на адресу Дитячої міської клінічної лікарні міста Полтави неякісного та такого, що є небезпечним медичного обладнання . Цю інформацію позивач просить визнати недостовірною (п.2.2 цієї постанови).
За висновками судів, поширена відповідачами інформація, яку позивач просить визнати недостовірною, його не стосується. Суд касаційної інстанції погоджується з цим, зазначаючи таке.
Статті (публікації) головним чином сфокусовані на інформації щодо факту закупівлі Полтавською дитячою обласною клінічною лікарнею апарату для штучної вентиляції легень, який "може бути небезпечним".
Це простежується з аналізу:
- назви цих статей (публікацій): "В полтавскую детскую больницу приобрели смертельно опасный аппарат" та "Полтавская больница купила смертельно опасный аппарат",
- загального контексту викладення інформації у них, спрямованого на привернення уваги громадськості щодо небезпеки експлуатації лікарнею такого обладнання, оскільки дослідженнями, проведеними у Сполучених Штатах Америки, встановлено, що "во время эксплуатации данного аппарата возможна остановка вентиляции легких из-за сбоев в работе датчика давления", та
- висновків, здійснених у цих статях (публікаціях): "Невзирая на это, в Полтавскую клиническую больницу аппарат все же приобрели. Хотя ситуация с этим аппаратом получила широкую огласку в медицинских кругах и иностранных СМИ, медики Полтавы заявили, что ничего об этом не слышали".
Згадка у електронних публікаціях про компанію позивача вказана як констатація факту проведеної Полтавською дитячою обласною клінічною лікарнею тендерної закупівлі. Зокрема, у статтях відображено, що тендер виграло ТОВ "Торгово-промислова компанія "Н.З.Техно", постачальник стверджує, що є представником "NZ Technno" (Польща), директор офісу в Україні, згідно з інформацією сайту VIasti.net, - ОСОБА_1, ціна за апарат склала 1,09 млн грн. Інших згадок про позивача спірні публікації не містять. При цьому, суди встановили, що інформація, поширена безпосередньо про позивача, є достовірною та підтверджується як матеріалами справи, так і самим позивачем.
Статті не містять конкретних формулювань щодо поставки ТОВ "Торгово-промислова компанія "Н.З.Техно" неякісного чи небезпечного медичного обладнання, які б могли підтвердити аргументи скаржника про те, що спірна інформація ставить підприємство позивача перед невизначним колом осіб до рангу "небезпечних партнерів", що завдає шкоди його діловій репутації (п.4.2.3 постанови).
Сама лише згадка у статтях назви компанії, яка виграла тендер, не змінює їх змісту та контексту викладу інформації авторами, про що зазначалося вище. Позиція скаржника, яка по суті зведена до того, що використання у публікаціях мовного обороту "смертельно небезпечний" поруч з назвою компанії позивача об`єктивно завдає шкоди його діловій репутації, є помилковою та ґрунтується на власному суб`єктивному сприйнятті ТОВ "Торгово-промислова компанія "Н.З.Техно" інформації, викладеної у спірних публікаціях.
Отже, Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, оскільки обставини, на які посилається позивач, не можуть бути визнані достатніми для втручання у здійснення права відповідачів на свободу вираження поглядів.
5.2.6. Розглядаючи спір у цій справі, доречним є звернутися до практики Європейського суду з прав людини, який у п.42 рішення від 02.06.2016 "Справа "ТОВ "Інститут економічних реформ" проти України" (Заява №61561/08) зазначив: "(i) Свобода вираження поглядів становить одну з найважливіших основ демократичного суспільства й одну з основних умов для його прогресу та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона може бути застосована не тільки до "інформації" або "ідей", які сприймаються зі схваленням або розцінюються як необразливі чи незначні, але і до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти . Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без яких немає "демократичного суспільства". Як зазначено у статті 10 Конвенції, ця свобода може підлягати обмеженням, які ... проте мають бути чітко розтлумачені, а потреба в обмеженнях встановлена переконливо ...".
5.2.7. Суди попередніх інстанцій встановили, що інформація про небезпечність апарату отримана відповідачами з сайту - ІНФОРМАЦІЯ_4 , недостовірність якої не підтверджена. Натомість суд апеляційної інстанції додатково дослідив інформацію виробника CareFusion "Повідомлення щодо практичної безпеки" від 17.05.2016 (п.3.3.3 цієї постанови). Суд касаційної інстанції в межах компетенції, визначеної ст.300 ГПК України, не наділений повноваженнями надавати повторну оцінку доказам у справі. Відтак, доводи скаржника, про які йшлося у п. 4.2.4, відхиляються як такі, що не можуть бути перевірені судом касаційної інстанції.
5.2.8. Крім того, необхідно також зауважити, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
У пункті 45 зазначеного вище рішення Європейського суду з прав людини "Справа "ТОВ "Інститут економічних реформ" проти України" (Заява №61561/08) зазначено, що Суд у своїй практиці розрізняє твердження щодо фактів та оціночні судження… Щоб розрізнити твердження щодо фактів та оціночні судження необхідно враховувати обставини справи та загальний тон висловлювань (див. рішення у справі "Бразільє проти Франції" (Brasilier v. France), заява № 71343/01, п. 37, від 11 квітня 2006 року), оскільки судження з питань, які становлять суспільний інтерес, можуть на цій підставі становити оціночні судження, а не твердження щодо фактів (див. рішення "Патурель проти Франції" (Paturel v. France),заява №54968/00, п. 37, від 22 грудня 2005 року).
Суди попередніх інстанцій, на виконання вказівок Верховного Суду, вказаних у постанові від 19.07.2018, дійшли висновку, що використання відповідачами у спірних публікаціях словосполучень "смертельно опасный" та "признан смертельно опасным" є оціночними судженнями, які здійснені відповідачами за результатами аналізу інформації, поширеної на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4.
Суд касаційної інстанції вважає цей висновок правильним. Отже, відповідачі не можуть бути притягнуті до відповідальності за розповсюдження таких суджень. Крім того, зважаючи на висновки, здійснені Судом у п. 5.2.5 постанови, ці судження не можуть оцінюватися як поширення недостовірних відомостей щодо позивача.
5.2.9. Посилання скаржника на те, що суди попередніх інстанцій не виконали вказівок Верховного Суду, зазначених у постанові від 19.07.2018, Суд відхиляє як необґрунтоване та таке, що спростовується змістом ухвалених у справі рішень, які переглядаються.
5.2.10. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, позивач не довів неправильне застосування судами норм права як необхідної передумови для скасування чи зміни судових рішень, що оскаржується. За результатами перегляду справи у касаційному порядку, Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації судами спірних правовідносини, з правильним застосуванням до них норм матеріального права. Порушень норм процесуального права не встановлено.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.2 . З огляду на зазначене вище у розділі 5 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови та рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
7. Судові витрати
7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Н.З.Техно" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 у справі №910/5117/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Ткач
Судді І. Кондратова
Л. Стратієнко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2020 |
Оприлюднено | 27.01.2020 |
Номер документу | 87118473 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Ткач І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні