Рішення

від 04.06.2019 по справі 810/4350/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2019 року м.Київ № 810/4350/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання Бровчук Ю.В.;

за участю:

представника позивача - Гунази Ю.Є.;

представника відповідача - Копилова В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "БАСТІОН-М" до Головного управління ДФС України у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось ПП "БАСТІОН-М" з позовом до ГУ ДФС України у Київській області, Державної фіскальної служби України з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС України у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 796760/33458505 від 14.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 06.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну позивача № 21 від 06.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичної подачі.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що спірним рішенням ДФС від 14.06.2018 №796760/33458505 було безпідставно відмовлено у реєстрації податкової накладної, незважаючи на її відповідність усім вимогам та критеріям, що встановлені ПКУ та підзаконними нормативно-правовими актами. На думку позивача, контролюючому органу були подані необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по спірній податковій накладній.

Крім того, позивач вважає, що оскаржуване рішення було прийнято ДФС України з грубим порушенням принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень та п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, оскільки ним не зазначено у квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 було відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представники позивача Заболоцька С.С. та Гуназа Ю.Є. підтримали заявлені вимоги та надали пояснення відповідно до обставин, викладених у позовної заяви, а також додали, що позивачем були надані необхідні первинні документі, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ексім трейд транс фуд", тому відповідач ДФС України не мала права для відмови у реєстрації податкової накладної ПП "Бастіон-М".

Представник відповідача Копилов В.Ю. у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що подана накладна № 21 від 06.03.2018 відповідала п.п.1.6 ч.1 Критеріїв ризиковості платника податку, тому позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Оскільки податковому органу не були надані копії витребуваних документів, зокрема розрахункові документи та банківські виписки з особових рахунків, комісією ГУ ДФС у Київській області було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ДФС України у судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що після зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН контролюючим органом в автоматичному режимі було надіслано позивачу квитанцію про таке зупинення, у якій було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Натомість, не виконав вимоги податкового органу в частині подання доказів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами. На цій підставі комісією ГУ ДФС України у Київській області було прийнято правомірне рішення № 796760/33458505 від 14.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 06.03.2018 в ЄРПН. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи і матеріали, встановивши фактичні обставини на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, з наданням їм відповідної правової оцінки, судом встановлено наступне:

ПП "БАСТІОН-М" зареєстроване як юридична особа 06.04.2005 (код ЄДРПОУ 33458505), що підтверджується випискою ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності позивача, згідно довідки про включення до ЄДРПОУ, є електромонтажні роботи (код КВЕД 43.21); діяльність приватних охоронних служб (код КВЕД 80.10); обслуговування систем безпеки (код КВЕД 80.20); будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (основний, код КВЕД 42.22). Підприємство розташовано у с.Рожівка Броварського району Київської області по вул. Жовтневої Революції, буд.25.

07.06.2017, між позивачем та ТОВ "ЕКСІМ ТРЕЙД ТРАНС ФУД" було укладено договір підряду та локального кошторису на монтаж системи охоронної сигналізації, який є додатком № 1 до договору підряду № М/17-34 від 07.06.2017. За умовами цього договору позивач прийняв на себе зобов`язання виконати роботу з монтажу та налагодження систем охоронної сигналізації на об`єкті замовника - ТОВ "Ексім трейд транс фуд" (а.с. 28-33).

По закінченню виконання вказаних робіт, 06.03.2018, був складений акт № 1 приймання-передачі робіт на загальну вартість 73 712,10 грн. в тому числі ПДВ 12 285,35 грн. (а.с. 27); вказана сума була перерахована на поточний рахунок ПП "Бастіон-М" у якості оплати за виконану роботу, що підтверджується копіями рахунку на оплату № 1111 від 30.06.2017 та платіжним дорученням № 1916 від 06.03.2018, а також випискою руху бухгалтерських документів по регістрам позивача (а.с. 35, 36, 38-40).

На виконання пункту 201.1 статті 201 ПКУ, позивачем по вищезазначеній операції була складена 06.03.2018 податкова накладна №21 на загальну суму 73 712,10 грн., яка була направлена для реєстрації в ЄРПН (а.с. 25).

Згідно квитанції № 1 від 26.03.2018 (а.с. 26), реєстрація податкової накладної № 21 від 06.03.2018 на суму 73 712,10 грн., була зупинена з визначенням причини: відповідає вимогам пп.1.6; п.1 Критеріїв ризиковості платника податку". Позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

У подальшому, через сервіс Електронний кабінет платника податків на веб-сайті ДФС України товариством податковому органу було надіслано повідомлення № 1 від 12.06.2018 щодо подачі пояснень та копій документів, підтверджуючих проведення господарської операції, дозвільних документів, а також документів щодо підтвердження виконаних робіт, наданих послуг, придбаних матеріалів та обладнання, які в подальшому були використані в процесі виконання монтажних робіт за договором підряду, а саме копії: договору поставки № 296 від 12.12.2017; ліцензії ПС Серії АЕ № 184344; акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт та витрат від 06.03.2018; подорожнього листу службового автомобіля № 03-РТ/18 за березень 2018 на автомобіль RENAULT TRAFIC, банківської виписки від 06.03.2018 ПАТ "АСВІО Банк"; договору підряду №М/17-34 від 07.06.2017; виписки руху документів по регістрам позивача: реалізація товарів і послуг БМ 000000291 від 06.03.2018; податкової накладної № 21 від 06.03.2018; видаткових накладних № РН-000231 від 29.09.2016, №РН-00012227 від 27.12.2017, № РН-0000371 від 08.08.2017; квитанції № 1 до податкової накладної № 21 від 06.03.2018; наказу № 19 від 01.02.2018 "Про закріплення автотранспорту за працівниками"; виписки руху документів по регістрам: "Платіжне доручення вхідне БМ000000304 від 06.03.2018; договору оренди автомобіля RENAULT TRAFIC №ОА/2018-0.2.1 від 01.02.2018; довідки з ЄДРПОУ; наказу № 24 від 02.03.2018 "Про штатний розпис"; видаткової накладної № РН-01123 від 22.11.2017; наказу № 18 від 01.02.2018 "Про оренду автомобіля"; видаткових накладних № РН-000131 від 16.02.2018, № ІБ-17798 від 31.10.2017; наказу № 5 від 02.01.2018 "Про введення в дію нової форми подорожнього листа"; видаткових накладних № РН-000559 від 12.12.2017, РН-0001508 від 30.08.2017; наказу № 10 від 05.01.2018 "Про відповідального за технічне обслуговування на об`єктах", подорожнього листу службового автомобіля № 08-В/17 за серпень 2017 на автомобіль RENAULT LOGAN, видаткової накладної №ІБ -00009223 від 19.05.2017; подорожнього листу службового автомобіля № 09-Б/17 за вересень 2017 на автомобіль RENAULT LOGAN; видаткової накладної № РН-000772 від 16.08.2017; подорожнього листу службового автомобіля № 12-Г/17 за грудень 2017 на автомобіль ГАЗ 2752; видаткової накладної № РН-0001306 від 26.10.2017; подорожнього листа службового автомобіля № 09-Г/17 за вересень 2017 на автомобіль ГАЗ 2752; подорожнього листа службового автомобіля № 10-Б/17 за жовтень 2017 на автомобіль RENAULT LOGAN; подорожнього листу службового автомобіля № 08-Г/17 за серпень 2017 на автомобіль ГАЗ 2752; рахунку на оплату № 1111 від 30.06.2017; подорожнього листу службового автомобіля № 10-Г/17 за жовтень 2017 на автомобіль ГАЗ 2752; подорожнього листа службового автомобіля № 12-В/17 за грудень 2017 на автомобіль RENAULT LOGAN; договору оренди транспортного засобу ГАЗ від 16.10.2014; договору оренди автомобіля RENAULT LOGAN № ОА/2017-2.2 від 01.02.2017.

Однак, Комісією ГУ ДФС України, незважаючи на це, 14.06.2018, було прийнято рішення №796760/33458505, в якому визначено таку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної від 06.03.2018 № 21 як ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с.20-21).

Вважаючи це рішення необґрунтованим, позивач подав скаргу через Єдине вікно подання електронних документів ДФС України з приєднаними до неї поясненнями та копіями витребуваних документів. Натомість, рішенням № 21105/33458505/2 від 27.07.2018 Комісії з питань розгляду скарг ДФС України скаргу ПП "Бастіон-М" було залишено без задоволення, а рішення ГУ ДФС у Київській області від 14.06.2018, без змін.

Вказані обставини стали підставою для звернення з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правової оцінки відносинам, які склалися між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з такого:

ч.ч. 1 та 2 ст. 6 КАСУвстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРта вона набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом. Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. В той же час, відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Відповідно до змісту п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанції від 26.03.2018 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної ТОВ "Бастіон-М" критеріям ризиковості платника податку, визначених п 1.6, п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації пн/пр в ЄРПН (а.с. 26).

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку № 117, оскільки ним не зазначено у Квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації накладної позивача.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп.1.6; п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Слід також звернути увагу, що п.1.6 критеріїв ризиковості платника податку, визначених у листі ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків. Так, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, якщо: - платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПКУ; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПКУ; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1-1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2)податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Таким чином, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів. Разом з тим, реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена, як зазначено в квитанції, через те, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком № 117.

Крім того, згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/ розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/ розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, що не заперечується відповідачем, у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем направлено відповідачу копії документів до господарської операції та за наслідком якої сформована податкова накладна, яка була зупинена. Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані. Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення відповідача №796760/33458505 від 14.06.2018 містить твердження про недостатнє надання позивачем документів для прийняття рішення комісією про реєстрацію податкової накладної.

Дослідивши подані заявником документи, які підтверджують реальний характер проведеної господарської операції, суд вважає доведеним факт її реального характеру.

Так, на підставі поданих позивачем документів встановлено, що ТОВ "Бастіон-М" на виконання умов договору підряду № М/17-34 від 07.06.2017 виконало монтаж та налагодження систем охоронної сигналізації ТОВ "Ексім трейд транс фуд", про що 06.03.2018 був складений акт № 1 приймання виконаних робіт на загальну вартість 73 712,10 грн., в тому числі ПДВ 12 285,35 грн. та отримано ТОВ "Бастіон-М" оплату за монтаж охоронної сигналізації в розмірі 73 712,10 грн. в тому числі ПДВ 12 285,35 грн., що підтверджується банківською випискою позивача за 06.03.2018 та платіжним дорученням № 1916 від 06.03.2018.

В свою чергу, керуючись приписами Податкового кодексу України, ТОВ Бастіон-М виписало та направило на реєстрацію податкову накладну № 21 від 26.03.2018, реєстрацію якої було зупинено.

Факт того, що після укладення договору підряду з ТОВ "Ексім трейд транс фуд" позивач здійснював монтаж та налагодження систем охоронної сигналізації також підтверджується, в тому числі, локальним кошторисом на монтаж системи охоронної сигналізації на об`єкті ТОВ "Ексім трейд транс фуд" за адресою: м.Київ, вул.Мілютенка, 7Б (а.с. 34); рахунком на оплату № 1111 від 30.06.2017 за монтажні та налагоджувальні роботи системи охоронної сигналізації (а.с. 35); випискою з поточного рахунку № 2600-8-569750001 позивача (а.с. 37); вхідним платіжним дорученням № БМ000000304 від 06.03.2018 на загальну суму 73 712,10 грн. (а.с. 38); випискою з регістру відомостей позивача щодо реалізації товарів та послуг за платіжним дорученням №БМ000000304 від 06.03.2018 (а.с. 39-40); договорами поставок № Т/17-6/41, 283, 296, 14 від 06.06.2017, 08.11.2017, 12.12.2017, 05.02.2018 про придбання ПП "Бастіон-М" продукції (кабелів, відеокамер, відеореєстратору та ін.), необхідної йому для подальшого здійснення монтажних робіт та налагодження охоронної сигналізації (а.с. 54-55, 62-63, 70-71, 78-79; відповідними видатковими накладними про придбання товару (а.с. 57, 65, 73, 81, 87, 93, 99, 102, 110), рахунками-фактурами (56, 64, 72, 80, 86, 92, 98), податковими накладними (а.с. 58-59, 66-67, 74-75, 82-83, 88-89, 94-95, 103-105, 145-146, 148-149, 151-152, 154-155, 157, 159, 161, 163-164, 166, 168, 170-171), рахунками на оплату товарів (а.с. 101, 109) та платіжними дорученнями (а.с. 61, 69, 77, 85, 91, 97, 107, 108, 111); договорами оренди автомобілів № ОА/2017-2.2 від 01.02.2017, № ОА/2018-02.1 від 01.02.2018, № 1938 від 16.10.2014 (а.с. 118-121, 122-126, 127-128); наказами ПП "Бастіон-М" про оренду автомобілів від 01.02.2018, закріплення автотранспорту за працівниками від 01.02.2018, про призначення відповідального за технічне обслуговування на об`єктах від 05.01.2018 (а.с. 112, 113, 114-115, 116); штатним розписом ПП "Бастіон-М" за 2018 (а.с. 117); подорожніми листами службових автомобілів (а.с. 129-144).

Таким чином, дослідженими документами повністю підтверджено факт реальності господарської операції, проведеної позивачем, за результатом якої було складено податкову накладну та направлено до контролюючого органу.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної ПП "Бастіон-М" є необгрутованим та безпідставним.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №21 від 06.03.2018.

Пунктом 18 цього Порядку передбачено, що Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Згідно з п. 5.1 Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом ДФС № 450 від 06.06.2017, матеріали, що виносяться на розгляд Комісії ДФС, включають, серед іншого: письмові пояснення та/або копії документів платника податку стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації; таблицю даних платника податку, яка надана платником податку до ДФС.

Таким чином, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення Комісією ДФС України відповідного засідання, на якому членами Комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

У той же час, суд звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні від 14.06.2018 №796760/33458505 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.03.2018 № 21 не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Також, суд наголошує, що головною рисою актів індивідуальної дії є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства. Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Вказані висновки суду повністю узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 21.05.2019 року у справі № 620/3556/18.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ДФС у Київській області від 14.06.2018 №796760/33458505 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.03.2018 є протиправним, а вимоги позивача про його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну від 06.03.2018 №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 26.03.2018, суд зазначає наступне:

відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно із пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Позовна вимога щодо зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень. Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є частково обґрунтованим та підлягає задоволенню у частині, що стосується визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС України № 796760/33458505 від 14.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 06.03.2018.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3524 грн. (а.с. 2) підлягає розподілу шляхом поділу 3524 грн. навпіл та відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області ( код 39393260, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) №796760/33458505 від 14.06.2018 р.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя Брагіна О.Є.