Рішення

від 14.01.2020 по справі 816/894/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 816/894/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Солтис О.О.,

представника позивача - Переяслівця В.М.,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" (надалі - позивач; ТОВ "Українське зерно") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0001212310 від 18.12.2013 та № 0001222310 від 18.12.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на помилковість висновків акту перевірки №1725/16-01-22-09-12/30044094 від 12.11.2013 щодо порушення ТОВ "Українське зерно" п. 3.1 ст.3. п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 кв. 2010 року на суму 490109 грн., та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року 392087 грн. Таку позицію обґрунтовує тим, що ТОВ "Українське зерно" для перевірки податковому органу надано всі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку щодо підтвердження господарської операції позивача з контрагентом ТОВ "Агротрейд Плюс" у перевіряємову періоді за договором поставки №13/12/10 від 13.12.2010. Зазначає, що господарські операції з ТОВ "Агротрейд Плюс" мали реальний характер, оформлені належними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, оплачені та у повному обсязі відображені позивачем у бухгалтерському та у податковому обліках, факт використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності для виробництва комбікорму зафіксовано контролюючим органом у акті перевірки. Позивач вважає, що висновки перевірки про нікчемність правочину та безтоварний характер операцій є припущеннями перевіряючих та спростовуються наданими документами. Звертає увагу суду, що невиконання контрагентом обов`язків перед бюджетом не може бути підставою для позбавлення права позивача формувати валові витрати та податковий кредит на підставі реально здійснених операцій. Зважаючи на викладене, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

18.03.2014 до суду подані заперечення відповідача на адміністративний позов /том 1 а.с. 179-184/, у яких представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на висновки акту від 12.11.2013 №1725-16-01-22-12/30044094 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Українське зерно" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Агротрейд Плюс", ТОВ "Оптіма ПДМ", ТОВ "Картман", ТОВ "Фірма "Парол". Зазначає, що господарські операції позивача з ТОВ "Агротрейд Плюс" та ТОВ "Оптіма ПДМ" носять безтоварний характер, оскільки протоколом допиту свідка ОСОБА_1 від 18.04.2013 та постановою про порушення кримінальної справи у відношенні до особи, прийняття його до провадження і об`єднання справ від 06.11.2012 підтверджено, що договори та інші документи по взаємовідносинам з ТОВ "Агротрейд Плюс" підписані не ОСОБА_1 , а іншою особою, а тому такі документи не засвідчують реальне здійснення господарських операцій, первинні документи бухгалтерського обліку мають недоліки у їх оформленні та згідно з даними системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов`язань Міністерства доходів і зборів України в розрізі контрагентів ЗАТ "Божковський комбікормовий завод" та ВАТ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод" не декларували податкових зобов`язань щодо здійснення господарських операцій із ТОВ "Агротрейд Плюс". Також відповідач вважає, що протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 15.11.2013 та постановою про порушення кримінальної справи у відношенні до особи, прийняття його до провадження і об`єднання справ від 06.11.2012 підтверджено, що договори та інші документи по взаємовідносинам з ТОВ "Оптіма ПДМ" підписані не ОСОБА_2 , а іншою особою, а тому такі документи не засвідчують реальне здійснення господарських операцій з ТОВ "Оптіма ПДМ", первинні документи бухгалтерського обліку мають недоліки у їх оформленні та згідно з даними системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов`язань Міністерства доходів і зборів України в розрізі контрагентів ЗАТ "Божковський комбікормовий завод" та ВАТ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод" не декларували податкових зобов`язань щодо здійснення господарських операцій із ТОВ "Оптіма ПДМ".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0001212310 від 18.12.2013 року та № 0001222310 від 18.12.2013 року визнано протиправними та скасовано. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Українське зерно" (код ЄДРПОУ - 30044094) витрати зі сплати судового збору у сумі 487 грн. 20 коп.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишено без задоволення. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року по справі №816/894/14 залишено без змін.

Протокольною ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року замінено відповідача у справі його правонаступником - Головним управлінням ДФС у Полтавській області.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа №816/894/14 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 24 вересня 2019 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року адміністративну справу прийнято до провадження, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та повторно провести підготовче провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази.

22 жовтня 2019 року до суду надійшли письмові пояснення відповідача /том 2 а.с. 237-241/, у яких він посилається на висновки акту від 12.11.2013 №1725-16-01-22-12/30044094 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Українське зерно" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Агротрейд плюс", ТОВ "Оптіма ПДМ", ТОВ "Картман", ТОВ "Фірма "Парол". Зазначає, що господарські операції позивача з ТОВ "Агротрейд плюс" та ТОВ "Оптіма ПДМ" носять безтоварний характер, надані до перевірки документи не засвідчують реальне здійснення господарських операцій, первинні документи бухгалтерського обліку мають недоліки у їх оформленні та згідно з даними системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов`язань Міністерства доходів і зборів України в розрізі контрагентів ЗАТ "Божковський комбікормовий завод" та ВАТ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод" не декларували податкових зобов`язань щодо здійснення господарських операцій із ТОВ "Агротрейд плюс" та ТОВ "Оптіма ПДМ". Посилається на протоколи допиту свідка ОСОБА_1 від 18.04.2013, свідка ОСОБА_2 від 15.11.2013 та на факт здійснення кримінальних проваджень.

Ухвалами суду від 22 жовтня 2019 року витребувано докази та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 15:30 12 листопада 2019 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року витребувано докази, продовжено строк підготовчого провадження у справі №816/894/14 на тридцять календарних днів, оголошено перерву у судовому засіданні до 14:00 05 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 05 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 11:00 14 січня 2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" (ідентифікаційний код 30044094) зареєстроване як юридична особа 14.07.1998 та взяте на облік як платник податків в ДПІ у м. Полтаві з 15.07.1998, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том 2 а.с. 222-231/.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво №23994223, видане 06.09.2004 /том 1 а.с. 19/.

Посадовими особами ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Українське зерно" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Агротрейд плюс", ТОВ "Оптіма ПДМ", ТОВ "Картман", ТОВ "Фірма "Парол", за результатами якої складено акт від 12.11.2013 №1725/16-01-22-09-12/30044094 /том 1 а.с. 25-57/.

Відповідно до висновків акту перевірки від 12.11.2013 №1725/16-01-22-09-12/30044094 перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пункту 3.1 статті 3, пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1731451 грн., в т.ч. за 3 кв. 2010 року на суму 1241342 грн., за 4 кв. 2010 року на суму 490109 грн.;

- підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1385161 грн., в т.ч. за вересень 2010 року на суму 993074 грн., за серпень 2011 року 392087 грн. /том 1 а.с. 57/.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач подав до контролюючого органу заперечення на акт позапланової виїзної документальної перевірки №1725/16-01-22-09-12/30044094 від 12.11.2013 року /том 1 а.с. 58-67/, на які ГУ Міндоходів у Полтавській області надано відповідь листом від 13.12.2013 №7662/10/16-01-22-09-21 /том 1 а.с. 68-69/.

18.12.2013 ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на підставі акту перевірки від 12.11.2013 №1725/16-01-22-09-12/30044094 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0001212310, яким ТОВ "Українське зерно" збільшено грошове зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 612636 грн. 25 коп., у тому числі: за основним платежем в сумі 490109 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 122527 грн. 25 коп. /том 1 а.с. 99/;

- №0001222310, яким ТОВ "Українське зерно" збільшено грошове зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 490108 грн. 75 коп., у тому числі: за основним платежем в сумі в сумі 392087 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 98021 грн. 75 коп. /том 1 а.с. 101/.

Позивач не погодився з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями та подав на них скаргу до Головного управління Міндоходів у Полтавській області /том 1 а.с. 70-80/.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 13.01.2014 №65/10/16-31-10-04-12 продовжено строк розгляду скарги ТОВ "Українське зерно" до 27.02.2014 включно /том 1 а.с. 81-82/.

У строк з 10.02.2014 по 14.02.2014 посадовою особою ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Українське зерно" з питань оскарження податкових повідомлень-рішень №0001212310 з податку на прибуток та №0001222310 з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 18.02.2014 №932/16-01-22-07-13/30044094 /том 1 а.с. 190-195/, у якому підтверджено порушення податкового законодавства, встановлені актом №1725/16-01-22-09-12/30044094 від 12.11.2013 та за результатами якого винесені оскаржені податкові повідомлення-рішення №0001212310 з податку на прибуток та №0001222310 з податку на додану вартість.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 417/10/16-31-10-04-12 від 19.02.2014 оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 18.12.2013 №0001212310 та №0001222310 залишені без змін, а скарга ТОВ "Українське зерно" - без задоволення /том 1 а.с. 85-98/.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 18.12.2013 №0001212310 та від 18.12.2013 № 0001222310, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 18.12.2013 №0001212310 та від 18.12.2013 № 0001222310, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 12.11.2013 №1725/16-01-22-09-12/30044094, оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення стосуються виявлених перевіркою порушень виключно по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Агротрейд Плюс", а саме: порушення пункту 3.1 статті 3, пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що за твердженням контролюючого органу, полягає у завищенні позивачем валових витрат за 4 квартал 2010 року на суму 1960435 грн. та, як наслідок, заниження податку на прибуток приватного підприємства на суму 490109 грн. (1960435 грн.*25%) в результаті здійснення ТОВ "Українське зерно" з ТОВ "Агротрейд Плюс" фінансово-господарських відносин, що не мали реального характеру; порушення підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що полягає, на думку відповідача, у завищенні позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року в розмірі 392087 грн. внаслідок включення до нього сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Агротрейд Плюс", та, як наслідок, заниження на вказану суму податку на додану вартість.

Правовідносини з приводу формування платником податку валових витрат у період до 01 квітня 2011 року регулювалися Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994.

Згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За правилами абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, підставою для включення витрат підприємством до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв`язок з господарською діяльністю підприємства.

Щодо ж до правовідносин з приводу формування платником податку податкового кредиту у період до 01 січня 2011 року, такі правовідносини регулювалися Законом України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997.

Об`єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №168/97-ВР є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх

імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону встановлено, що у разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Матеріалами справи підтверджено, що 13.12.2010 між позивачем (покупець) та ТОВ "Агротрейд плюс" (постачальник) укладено договір поставки №13/12/10 /том 1 а.с. 103-105/, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, які передбачені договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю й по позиціям, а також загальна вартість товару, поставка якого буде здійснюватися відповідно до договору, зазначаються у видаткових накладних (додатках до договору), які з моменту підписання їх сторонами є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 3.1 договору поставка товару здійснюється партіями протягом усього строку дії цього договору, в узгоджені сторонами терміни на наступних умовах СРТ, Україна, склад ВАТ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод", Полтавська область, м Диканька, вул. Полтавська, 4, згідно правил Інкотермс в редакції 2000 р.

Пунктами 4.1, 4.3 договору передбачено, що ціна товару, що поставляється згідно договору, зазначається в накладних на його поставку. У вартість товару включаються всі витрати постачальника згідно базису поставки. Ціна товару вважається узгодженою з моменту прийому товару покупцем відповідно до видаткової накладної. Загальна вартість договору визначається як вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до доданих до нього накладних.

За умовами пункту 6.2 договору постачальник надає покупцеві (його представнику) на товар, що постачається відповідно до договору, такі документи: рахунки-фактури на товар, накладні, податкові накладні; сертифікат якості підприємства-виробника.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011 року, але в будь-якому випадку до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, які не були виконані (пункт 11.2 договору).

ТОВ "Агротрейд плюс" виписано позивачу податкові накладні на жмих соєвий: №326 від 14.12.2010 на загальну суму з ПДВ 75816,00 грн., в тому числі ПДВ - 12636,00 грн. /том 1 а.с. 107/, №327 від 14.12.2010 на загальну суму з ПДВ 258012,00 грн., в тому числі ПДВ - 43002,00 грн. /том 1 а.с. 110/, №328 від 15.12.2010 на загальну суму з ПДВ 366120,00 грн., в тому числі ПДВ - 61020,00 грн. /том 1 а.с. 113/, №329 від 16.12.2010 на загальну суму з ПДВ 87264,00 грн., в тому числі ПДВ - 14544,00 грн. /том 1 а.с. 116/, №330 від 20.12.2010 на загальну суму з ПДВ 72792,00 грн., в тому числі ПДВ - 12132,00 грн. /том 1 а.с. 119/, №331 від 21.12.2010 на загальну суму з ПДВ 164304,00 грн., в тому числі ПДВ - 27384,00 грн. /том 1 а.с. 121/, №332 від 22.12.2010 на загальну суму з ПДВ 86112,00 грн., в тому числі ПДВ - 14352,00 грн. /том 1 а.с. 125/, №333 від 23.12.2010 на загальну суму з ПДВ 75024,00 грн., в тому числі ПДВ - 12504,00 грн. /том 1 а.с. 128/, №334 від 23.12.2010 на загальну суму з ПДВ 84672,00 грн., в тому числі ПДВ - 14112,00 грн. /том 1 а.с. 131/, №335 від 24.12.2010 на загальну суму з ПДВ 164952,00 грн., в тому числі ПДВ - 27492,00 грн. /том 1 а.с. 134/, №336 від 27.12.2010 на загальну суму з ПДВ 449640,00 грн., в тому числі ПДВ - 74940,00 грн. /том 1 а.с. 137/, №337 від 29.12.2010 на загальну суму з ПДВ 347544,00 грн., в тому числі ПДВ - 57924,00 грн. /том 1 а.с. 140/, №338 від 30.12.2010 на загальну суму з ПДВ 74700,00 грн., в тому числі ПДВ - 12450,00 грн. /том 1 а.с. 143/, а також податкову накладну на жмих соняшниковий: №339 від 30.12.2010 на загальну суму з ПДВ 45570,00 грн., в тому числі ПДВ - 7595,00 грн. /том 1 а.с. 146/.

На підставі вказаних вище податкових накладних позивачем включено до складу податкового кредиту грудня 2010 року суму податку на додану вартість в загальному розмірі 392087 грн., що підтверджується додатком №5 до податкової декларації з податку на додану вартість платника ТОВ "Українське зерно", копія якої наявна у матеріалах справи /том 3 а.с. 23-24/.

ТОВ "Агротрейд Плюс" (ідентифікаційний код 36494808) зареєстроване як юридична особа 20.05.2009 та станом на час укладення зазначеного вище договору поставки та здійснення господарських операцій мало право, зокрема, на здійснення таких видів діяльності як 51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, 51.90.0 Інші види оптової торгівлі, 01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Агротрейд Плюс" станом на 14.12.2010 /том 3 а.с. 63-66/.

За відомостями, що містяться на офіційному веб-сайті ДФС України, станом на час укладення договору та складення податкових накладних ТОВ "Агротрейд Плюс" було зареєстровано платником податку на додану вартість з 11.08.2009, його реєстрація анульована лише 06.11.2012.

Факт здійснення господарських операцій з поставки товарів за договором поставки №13/12/10 від 13.12.2010 підтверджується видатковими накладними на жмих соєвий: №265 від 14.12.2010 всього на суму 75816,00 грн., в тому числі ПДВ - 12636,00 грн. /том 1 а.с. 106/, №266 від 14.12.2010 всього на суму 258012,00 грн., в тому числі ПДВ - 43002,00 грн. /том 1 а.с. 109/, №267 від 15.12.2010 всього на суму 366120,00 грн., в тому числі ПДВ - 61020,00 грн. /том 1 а.с. 112/, №268 від 16.12.2010 всього на суму 87264,00 грн., в тому числі ПДВ - 14544,00 грн. /том 1 а.с. 115/, №269 від 20.12.2010 всього на суму 72792,00 грн., в тому числі ПДВ - 12132,00 грн. /том 1 а.с. 118/, №270 від 21.12.2010 всього на суму 164304,00 грн., в тому числі ПДВ - 27384,00 грн. /том 1 а.с. 121/, №271 від 22.12.2010 всього на суму 86112,00 грн., в тому числі ПДВ - 14352,00 грн. /том 1 а.с. 124/, №272 від 23.12.2010 всього на суму 75024,00 грн., в тому числі ПДВ - 12504,00 грн. /том 1 а.с. 127/, №273 від 23.12.2010 всього на суму 84672,00 грн., в тому числі ПДВ - 14112,00 грн. /том 1 а.с. 130/, №274 від 24.12.2010 всього на суму 164952,00 грн., в тому числі ПДВ - 27492,00 грн. /том 1 а.с. 133/, №275 від 27.12.2010 всього на суму 449640,00 грн., в тому числі ПДВ - 74940,00 грн. /том 1 а.с. 136/, №276 від 29.12.2010 всього на суму 347544,00 грн., в тому числі ПДВ - 57924,00 грн. /том 1 а.с. 139/, №277 від 30.12.2010 всього на суму 74700,00 грн., в тому числі ПДВ - 12450,00 грн. /том 1 а.с. 142/, а також видатковою накладною №278 від 30.12.2010 на жмих соняшниковий всього на суму 45570,00 грн., в тому числі ПДВ - 7595,00 грн. /том 1 а.с. 145/, копії видаткових накладних наявні у матеріалах справи.

Також на підтвердження приймання придбаного товару за якістю, позивачем надано до суду копії сертифікатів якості на жмих соєвий кормовий /том 1 а.с. 226-232/, копії посвідчень про якість на жмих соєвий /том 1 а.с. 233-242/, копію посвідчення якості на жмих соняшниковий /том 1 а.с. 243/.

Представник позивача у позовній заяві пояснив, що товар, який поставлявся у межах договору, знаходився на складі комбікормового заводу, тому товарно-транспорті накладні не складалися, на підтвердження чого до позовної заяви позивачем додано копії листів ТОВ "Агротрейд Плюс" до ВАТ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод" та до ЗАТ "Божківський комбікормовий завод" /том 1 а.с. 108, 111, 114, 117, 120, 123, 126, 129, 132, 135, 138, 141, 144, 147/, за змістом яких ТОВ "Агротрейд Плюс" просило вважати власністю ТОВ "Українське зерно" жмих соєвий та жмих соняшниковий.

Придбаний у ТОВ "Агротрейд Плюс" товар був оприбуткований по бухгалтерському обліку позивача та направлений на переробку, що підтверджується Журналами-ордерами і Відомостями по рахунку 20.1 "Сировина й матеріали" (макуха соєва) за 01.12.2010-28.02.2011 /том 3 а.с. 9-21/ та Журналом-ордером і Відомістю по рахунку 20.1 "Сировина й матеріали" (макуха соняшникова) за 01.12.2010-28.02.2011 /том 3 а.с. 22/.

Так, 01.01.2010 між ТОВ "Українське зерно" (замовник) та ВАТ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод" (підрядник) укладено договір підряду № П-1 на виконання робіт по виготовленню продукції /том 1 а.с. 154-156/, за умовами якого підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням і рецептурою замовника виконувати роботу, визначену в пункті 1.1.1 цього договору, а замовник зобов`язуєтеся прийняти виконану підрядником роботу, прийняти результат виконаної роботи і оплатити роботи в порядку і на умовах узгодження сторонами в цьому договорі.

Пунктом 1.1.1 вказаного договору передбачено, що за умовами цього договору підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням і рецептурою замовника виконувати наступну роботу (виготовити продукцію): прийняти сировину замовника, при необхідності довести його до необхідних базисних кондицій по сміттєвої домішки і вологості, здійснювати його зберігання до моменту виготовлення продукції, виготовляти комбікорм, виготовляти кормову суміш, виготовляти концентрат, виготовляти екструдат сої, виконувати роботи по лущення ячменю, виконувати роботи по грануляції комбікорми, виконувати роботи по фасуванню, пакуванню і маркуванню комбікорму, концентрату, екструдата сої та іншої продукції виготовленої і/або обробленої в межах цього договору.

До вказаного договору складено додаткові угоди, копії яких наявні у матеріалах справи /том 1 а.с. 157-162/.

31.12.2010 ТОВ "Українське зерно" та ВАТ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод" складено акт №0336 виконаних робіт по договору №П-1 від 01.01.2010 на загальну суму 693506,58 грн. /том 1 а.с. 173/.

Також 30.04.2010 між ЗАТ "Божківський комбікормовий завод" (підрядник) та ТОВ "Українське зерно" (замовник) укладено договір підряду № 3004/10 на виконання робіт по виготовленню продукції /том 1 а.с. 163-164/, за умовами якого підрядник зобов`язується виконувати роботи з виготовлення та відпуску (навантаженні): комбікорму за завданням замовника з сировини (компонентів), наданої підрядником і/або замовником, а замовник зобов`язується прийняти виготовлену підрядником продукцію і оплатити роботи по її виготовленню.

До зазначеного договору складено додаткові угоди, копії яких наявні у матеріалах справи /том 1 а.с. 165-171/.

31.12.2010 ЗАТ "Божківський комбікормовий завод" (виконавець) та ТОВ "Українське зерно" (замовник) складено акт №БК-0000000095 здачі-прийняття робіт (надання послуг) /том 1 а.с. 172/ про те, що виконавцем були проведені роботи (послуги) по договору №3004/10 від 30.04.2010 - виготовлення комбікорму загальною вартістю з ПДВ 443118,00 грн.

ТОВ "Українське зерно" має право, зокрема, на здійснення такого виду діяльності як 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том 3 а.с. 69-72/.

Оплата ТОВ "Українське зерно" за придбаний товар здійснювалась шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки ТОВ "Агротрейд Плюс" в повній сумі 2352522 грн. згідно платіжних доручень, перелік яких наведено у акті перевірки, заборгованість у розрахунках з ТОВ "Агротрейд Плюс" відсутня, про що зафіксовано у акті перевірки від 18.02.2014 №932/16-01-22-07-13/30044094 /том 1 а.с. 190-191/. Копії платіжних доручень містяться у матеріалах справи /том 1 а.с. 148-153/.

Відповідачем не спростовано надані позивачем докази реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Агротрейд Плюс" та використання позивачем придбаного у контрагента товару у власній господарській діяльності.

Суд зауважує, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце, а тому суд критично оцінює доводи відповідача про безтоварний характер господарських операцій з посиланням на недоліки в оформленні видаткових накладних в частині не зазначення посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідачем не доведено, що договір, укладений позивачем з ТОВ "Агротрейд Плюс", був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

За приписами пункту 4 частини 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1, 2 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено, що як станом на 14.12.2010, так і станом на 01.11.2019, до Єдиного державного реєстру були внесено відомості, зокрема, про те, що ОСОБА_1 є керівником 09.09.2010 (згідно Статуту) /том 3 а.с. 63-68/.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідачем не надано до суду вироків суду в кримінальному провадженні або ухвал про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності.

На запит суду листом Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.11.2019 №203/1875/13-к/9092/2019 повідомлено, що справа №203/1875/13-к, провадження №1-кп/0203/1/2019 (обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12012000000000027, №32013250000000010) станом на 21.11.2019 по суті не розглянута, остаточне рішення у справі не прийнято /том 3 а.с. 89-90/.

На час розгляду даної справи вироками судів ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях працівників позивача та ТОВ "Агротрейд Плюс" не встановлені.

Відтак, суд критично оцінює доводи відповідача про нереальність господарських операцій з ТОВ "Агротрейд Плюс" з посиланням на факт порушення кримінальної справи №24-257 (кримінальне провадження №120120000000027) та здійснення кримінального провадження №12013000000000153 /том 3 а.с. 34-37/.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 у справі №826/2122/15 зроблено висновок про те, що відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків.

Також стосовно доводів відповідача про безтоварний характер господарських операцій з посиланням на зміст копії протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 18.04.2013, суд зазначає наступне.

Протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 18.04.2013, копія якого надана відповідачем до суду та міститься у матеріалах справи /том 1 а.с. 201-202, том 3 а.с. 41-42/, надрукований за допомогою технічних засобів, не містять жодного підпису свідка ОСОБА_1 у відповідних графах, зокрема, про роз`яснення змісту ст. 63 Конституції України, ст. 18 КПК України, порядку проведення допиту та права та обов`язки свідка, передбачені ст. 66 КПК України, про попередження про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України та ст. 385 КК України та у інших.

Вказаний протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 18.04.2013, на який посилається відповідач, копія якого міститься у матеріалах справи, не підписаний як свідком ОСОБА_1 так і особою, яка здійснювала допит.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що надана до суду копія протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 18.04.2013 не є достовірним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не надано до суду належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що договір поставки №13/12/10 від 13.12.2010, видаткові та податкові накладні, інші документи від імені ОСОБА_1 підписані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив:

" 70. І, нарешті, що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

71. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу N 1".

Слід також зазначити, будь-які можливі порушення порядку здійснення господарської діяльності як ТОВ "Агротрейд Плюс", так і ЗАТ "Божковський комбікормовий завод" та ВАТ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод" не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому суд критично оцінює доводи відповідача про безтоварний характер господарських операцій позивача з ТОВ "Агротрейд Плюс" з посиланням на те, що згідно з даними системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов`язань Міністерства доходів і зборів України в розрізі контрагентів ЗАТ "Божковський комбікормовий завод" та ВАТ "Диканський міжгосподарський комбікормовий завод" не декларували податкових зобов`язань щодо здійснення господарських операцій із ТОВ "Агротрейд Плюс".

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов`язку щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) вступає у зв`язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов`язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

У разі якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд наголошує на необхідності дотримуватися також позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені податковим органом аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та зазначеним вище контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на вищевикладене та зважаючи на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачем - суб`єктом владних повноважень не доведено факт порушення позивачем пункту 3.1 статті 3, пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та, відповідно, не доведено факт заниження позивачем податку на прибуток приватних підприємств за 4 квартал 2010 року на суму 490109 грн. та податку на додану вартість на суму 392087 грн. по господарським операціям з ТОВ "Агротрейд Плюс" у перевіреному періоді.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 18 грудня 2013 року №0001212310 та від 18 грудня 2013 року №0001222310 прийняті Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 487 грн. 20 коп., що підтверджується платіжним дорученням №256 від 03.03.2014 /том 1 а.с. 2//.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, при задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно", суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" витрати зі сплати судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" (ідентифікаційний код 30044094, вул. Маршала Бірюзова, 32А, м. Полтава, 36007) до Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 18 грудня 2013 року №0001212310.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 18 грудня 2013 року №0001222310.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" витрати зі сплати судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 24 січня 2020 року.

Суддя С.С. Сич