Рішення

від 24.01.2020 по справі 440/4122/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4122/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мачухівської сільської ради, в якій просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення двадцять першої сесії сьомого скликання Мачухівської сільської ради № 21/VІІ-760 від 30 серпня 2019 року про відмову в наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що знаходиться за межами населених пунктів Мачухівської сільської ради;

зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що знаходиться за межами населених пунктів Мачухівської сільської ради.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, адміністративний позов ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення двадцять першої сесії сьомого скликання Мачухівської сільської ради № 21/VІІ-760 від 30 серпня 2019 року про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що знаходиться за межами населених пунктів Мачухівської сільської ради; зобов`язано Мачухівську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 липня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що знаходиться за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області з урахуванням висновків суд; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.

Разом із тим, у прохальній частині позовної заяви та у заяві від 19 листопада 2019 року /а.с. 42/ представник позивача висловив намір щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

08 січня 2020 року до суду надійшла та 20 січня 2020 року передана для розгляду судді заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з Мачухівської сільської ради судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6900,00 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року питання про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

За приписами частин першої, другої та третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви; додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив такі обставини.

Зі змісту мотивувальної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 440/4122/19 встановлено, що під час ухвалення зазначеного судового акта судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Усуваючи вищевказаний недолік судового рішення, суд виходить з такого.

Згідно вимог частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/160 від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/4989/17, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі; на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем залучено до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги; копію переліку послуг, що зобов`язується надати адвокат, копію попереднього розрахунку вартості послуг, оригінал ордеру на надання правничої допомоги, копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, копію акта виконаних робіт (наданих послуг), а також копію квитанції /а.с. 21-25, 86-89/.

Слід зауважити, що копія платіжного документа не може оцінюватись судом як належний доказ фактичного понесення позивачем оплати послуг, наданих адвокатом; оригінали квитанцій, платіжних доручень, тощо у матеріалах справи відсутні.

Отже, доказів фактичного понесення позивачем вищевказаних витрат суду не надано.

Відтак, не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами витрати позивача на правничу допомогу розподілу не підлягають.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24 січня 2019 року у

Частиною п`ятою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у цій справі, яким у задоволенні заяви позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Ухвалити у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії додаткове рішення, яким у задоволенні заяви представника позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Мачухівської сільської ради витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.О. Чеснокова