ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2020 р. Справа № 440/4122/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Сіренко О.І. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 24.01.20 року по справі № 440/4122/19
за позовом ОСОБА_1
до Мачухівської сільської ради
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
29 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мачухівської сільської ради, в якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення двадцять першої сесії сьомого скликання Мачухівської сільської ради № 21/VІІ-760 від 30 серпня 2019 року про відмову в наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що знаходиться за межами населених пунктів Мачухівської сільської ради;
- зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що знаходиться за межами населених пунктів Мачухівської сільської ради.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, адміністративний позов ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення двадцять першої сесії сьомого скликання Мачухівської сільської ради № 21/VІІ-760 від 30 серпня 2019 року про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що знаходиться за межами населених пунктів Мачухівської сільської ради; зобов`язано Мачухівську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 липня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що знаходиться за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області з урахуванням висновків суд; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.
Разом із тим, у прохальній частині позовної заяви та у заяві від 19 листопада 2019 року /а.с. 42/ представник позивача висловив намір щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
08 січня 2020 року представник позивача надав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з Мачухівської сільської ради судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6900,00 грн.
Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
Ухвалено у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії додаткове рішення, яким у задоволенні заяви представника позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Мачухівської сільської ради витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Позивач, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане додаткове рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву про стягнення судових витрат з оплати професійної правничої допомоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Необхідною умовою для вирішення питання розподілу - судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Позивач зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. На думку позивача, суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Позивач вважає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, а тому не можуть висновки суду бути вірними з посиланням неналежний доказ копії квитанції яка належним чином завірена. Окрім того, судом першої інстанції не витребовувалося надати для ознайомлення, або долучити до матеріалів справи оригінал квитанції. Такі висновки є упередженими та такими, що позбавили позивача на реалізацію свого законного права.
Позивач звертає увагу, що право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб' єктами права.
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. До правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
На думку позивача, мотиви та підстави з яких додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/4122/19 від 24,01.2020 року було відмовлено у задоволені заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не грунтуються на нормах адміністративного судочинства.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, додаткове рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні заяви про стягнення судових витрат з оплати професійної правничої допомоги, суд першої інстанції виходив з того, що доказів фактичного понесення позивачем вищевказаних витрат суду не надано.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про стягнення судових витрат з оплати професійної правничої допомоги, з наступних підстав.
Статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, стягнення судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із ч. ч. 6,7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, що між гр. ОСОБА_1 (Клієнт по Договору) та адвокатом Кумечко Мариною Сергіївною (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №1504 від 13.01.2016 року), копія свідоцтва в матеріалах справи, 10 липня 2019 року був укладений Договір про надання правової допомоги, копія в матеріалах справи.
Відповідно до умов цього договору Адвокат повинен надати усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
В Додатку № 1 від 10.07.2019 р. до Договору про надання правової допомоги від 10.07.2019р., сторони визначили перелік послуг, що зобов`язується надати адвокат та термін їх виконання, копія в матеріалах справи.
В Додатку № 2 від 10.07,2019 р. до Договору про надання правової допомоги від 10.07.2019 р., визначений Попередній розрахунок вартості послуг та роботи адвоката Кумечко М.С ., в тому числі зазначено зміст витраченого часу, кількість годин та розмір грошової винагороди (гонорару) адвоката, копія в матеріалах справи.
Сторонами, по Договору про надання правової допомоги від 10.07.2019 р., було складено та підписано Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 08.01.2020 року та видано квитанцію № 3 від 08.01.2020 р. на суму 6900,00 грн. на підтвердження оплати гонорару адвокату; акт виконаних робіт (наданих послуг) від 08.01.2020 року, відповідно до якого сторони визнають та підтверджують те, що Адвокатом Кумечко М.С. були проведені (надані) послуги, а позивачем у справі - гр. ОСОБА_1 вказані послуги (роботи) були прийняті на суму 6900 грн.
Колегія суддів зазначає, що положеннями статті 134 КАС України надано особі право на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу, в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в ч. 5 цієї статті.
Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано в кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
При визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.
Дослідивши заяву позивача та надані документи, колегія суддів дійшла висновку, що витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 6900,00 грн., які були сплачені є обґрунтованими та підтвердженими.
Таким чином, враховуючи, що позивачем надано необхідні докази на підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Мачухівської сільської ради на користь ОСОБА_1 судових витрат з оплати професійної правничої допомоги в розмірі 6900 грн. 00 коп
Згідно пункту 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.
Натомість, відповідачем не надано суду клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також не вчинено дій по доведенню не співмірності витрат, заявлених позивачем до відшкодування.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами співмірність його витрат на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт.
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні заяви представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, зробив передчасні висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 року по справі № 440/4122/19, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви представника позивача та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Мачухівської сільської ради на користь ОСОБА_1 судових витрат з оплати на професійної правничої допомоги в розмірі 6900 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 по справі № 440/4122/19 - скасувати.
Прийняти постанову, якою заяву представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мачухівської сільської ради (ЄДРПОУ 21046808) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати професійної правничої допомоги в розмірі 6900 (шість тисяч дев`ятсот) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.І. Сіренко
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2020 |
Оприлюднено | 03.04.2020 |
Номер документу | 88549938 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Кононенко З.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні