Рішення

від 21.01.2020 по справі 185/9931/19

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/9931/19

Провадження № 2/185/1074/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 січня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В. О., за участю секретаря Мерцалової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради, про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2019 року позивач звернувся з позовом до суду про визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_2 , як спадкоємцем першої черги.

В обґрунтування позову він зазначив, що першим власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_3 .

Згодом ОСОБА_3 продав вищезазначений житловий будинок ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , як власник житлового будинку, скористався своїм правом і приватизував земельну ділянку під будинком та отримав державний акт на право приватної власності на землю площею 0,25 га для обслуговування жилого будинку, який було зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 215 від 14.02.1995 року.

Після цього, ОСОБА_4 продав даний житловий будинок разом із земельною ділянкою ОСОБА_5 , яка в свою чергу через деякий час здійснила відчуження житлового будинку та земельної ділянки на користь ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою 28.10.1997 року, за реєстровим № 1270, зареєстрованого в КП Павлоградське МБТІ 15.12.2000 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. Спадкоємицею її майна була мати Позивача - ОСОБА_2 , яка фактично прийняла спадщину, але померла не встигнув оформити своїх спадкових прав.

Згодом, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати Позивача ОСОБА_2 , після якої залишилась спадщина, яка складалась із:

- житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлій ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою 28.10.1997 року, за реєстровим № 1270, зареєстрованого в КП Павлоградське МБТІ 15.12.2000 року;

- земельної ділянки площею 4,627 га, розташованої на території Межиріцької (колишньої Карабинівської) сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 092190, виданого Карабинівською сільською радою 13.11.2001 року, акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1259/01.

- права на земельну частку (пай) розміром 5,57 ум кад га, яке перебуває у колективній власності селянської спілки ім. Мічуріна, що належало померлій ОСОБА_6 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0235723, виданого Павлоградською районною державною адміністрацією 14.03.1997 року, сертифікат зареєстровано у книзі за № 0723.

- земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування жилого будинку, яка належала померлій ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою 28.10.1997 року, за реєстровим № 1270, зареєстрованого в КП Павлоградське МБТІ 15.12.2000 року.

ОСОБА_1 , як спадкоємець 1 черги за законом, своєчасно звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 Інші спадкоємці першої черги крім Позивача відсутні.

Однак, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.08.2003 року Позивач отримав у спадщину наступне: житловий будинок, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,624 га, право на земельну частку (пай) колишнього КСП ім. Мічуріна. Причини, відповідно до яких нотаріус не звернув уваги на той факт, що у відповідності до умов договору купівлі-продажу, посвідченого Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою 28.10.1997 року, за реєстровим № 1270, зареєстрованого в КП Павлоградське МБТІ 15.12.2000 року, до ОСОБА_6 перейшло право власності на житловий будинок та земельну ділянку під житловим будинком та не включив дану земельну ділянку у спадкову масу, йому не відомі.

І з тих же невідомих для Позивача причин право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування жилого будинку (земельна ділянка під будинком) до нього не перейшло. Про те, що дана земельна ділянка під житловим будинком була приватизована у 1995 році останній не знав, жодних правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку ні у його матері ні у самого ОСОБА_1 не було.

Так, як Позивач вважав, що земельна ділянка під житловим будинком, який він успадкував від своєї матері була неприватизована, то у 2019 році останній звернувся до Межиріцької сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Межиріцької сільської ради від 14.08.2019 року за № 621-16/VII Позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, 27.08.2019 року на адресу Межиріцького сільського голови надійшла доповідна записка від спеціаліста І категорії відділу земельних відносин благоустрою та охорони навколишнього середовища Сідович І. В. в якій зазначено, що згідно земельно-кадастрової книги за цією адресою виданий державний акт на право приватної власності на ОСОБА_4 (державний акт серія ДП від 14.02.1995 року) і у зв`язку з цим остання прохає відмінити рішення сесії № 621-16/VII від 14.08.2019 року.

Таким чином, на підставі вищезазначеної доповідної записки, 24.09.2019 року Межиріцькою сільською радою було прийнято рішення № 948-/VII Про скасування рішення від 14.08.2019 р. за № 621-16/VII .

Ознайомившись із доповідною запискою, яка містила додаток у вигляді копії державного акту на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_4 та вищезазначеним рішенням Межиріцької сільської ради Позивач дізнався про те, що земельна ділянка під його успадкованим житловим будинком все ж таки була приватизована у 1995 році.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак його представник ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначив, що позов підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Межиріцької сільської ради у судове засідання не з`явився, проте від нього надійшла заява про розгляд справи за відсутності їхнього представника та у вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування згідно ст.1217 ЦК України здійснюється за заповітом або законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

У судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що першим власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на будівлю, виданого виконкомом Павлоградської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області 29.05.1989 року.

Згодом ОСОБА_3 продав вищезазначений житловий будинок ОСОБА_4 , що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого Виконкомом Булахівської сільської ради 25.12.1990 року та зареєстрованого в реєстрі за № 98.

ОСОБА_4 , як власник житлового будинку, скористався своїм правом і приватизував земельну ділянку під будинком та отримав державний акт на право приватної власності на землю площею 0,25 га для обслуговування жилого будинку, який було зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 215 від 14.02.1995 року.

Після цього, ОСОБА_4 продав даний житловий будинок разом із земельною ділянкою ОСОБА_5 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 15.02.1995 року, посвідченого Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 335.

Згодом, ОСОБА_5 продала вищезазначений житловий будинок та земельну ділянку ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою 28.10.1997 року, за реєстровим № 1270, зареєстрованого в КП Павлоградське МБТІ 15.12.2000 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 09.02.2000 року.

Спадкоємицею її майна була мати Позивача - ОСОБА_2 , яка фактично прийняла спадщину, але не встигла оформити своїх спадкових прав, так як 03.03.2002 року також помела, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 04.03.2002 року.

Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина, яка складалась з наступного:

- житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлій ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою 28.10.1997 року, за реєстровим № 1270, зареєстрованого в КП Павлоградське МБТІ 15.12.2000 року;

- земельної ділянки площею 4,627 га, розташованої на території Межиріцької (колишньої Карабинівської) сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 092190, виданого Карабинівською сільською радою 13.11.2001 року, акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1259/01;

- права на земельну частку (пай) розміром 5,57 ум кад га, яке перебуває у колективній власності селянської спілки ім. Мічуріна, що належало померлій ОСОБА_6 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0235723, виданого Павлоградською районною державною адміністрацією 14.03.1997 року, сертифікат зареєстровано у книзі за № 0723;

- земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування жилого будинку, яка належала померлій ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою 28.10.1997 року, за реєстровим № 1270, зареєстрованого в КП Павлоградське МБТІ 15.12.2000 року.

Позивач, як спадкоємець І черги за законом, своєчасно звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 Інші спадкоємці першої черги крім Позивача відсутні.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.08.2003 року Позивач отримав у спадщину наступне: житловий будинок, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,624 га, право на земельну частку (пай) колишнього КСП ім. Мічуріна.

Однак, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.08.2003 року, не звернув уваги на той факт, що у відповідності до умов договору купівлі-продажу, посвідченого Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою 28.10.1997 року, за реєстровим № 1270, зареєстрованого в КП Павлоградське МБТІ 15.12.2000 року, до ОСОБА_6 перейшло право власності на житловий будинок та земельну ділянку під житловим будинком та не включив дану земельну ділянку у спадкову масу.

У зв`язку з цим, право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування жилого будинку (земельна ділянка під будинком) до позивача не перейшло.

Про те, що дана земельна ділянка під житловим будинком була приватизована у 1995 році позивач не знав, жодних правовстановлюючих документів на право власності на земельну ділянку ні у його матері ні у самого ОСОБА_1 не було.

Враховуючи вищенаведене, у 2019 році позивач звернувся до Межиріцької сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Межиріцької сільської ради від 14.08.2019 року за № 621-16/VII Позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, 27.08.2019 року на адресу Межиріцького сільського голови надійшла доповідна записка від спеціаліста І категорії відділу земельних відносин благоустрою та охорони навколишнього середовища Сідович І. В. в якій зазначено, що згідно земельно-кадастрової книги за цією адресою виданий державний акт на право приватної власності на ОСОБА_4 (державний акт серія ДП від 14.02.1995 року) і у зв`язку з цим остання прохає відмінити рішення сесії № 621-16/VII від 14.08.2019 року.

На підставі вищезазначеної доповідної записки, 24.09.2019 року Межиріцькою сільською радою було прийнято рішення № 948-/VII Про скасування рішення від 14.08.2019 р. за № 621-16/VII .

Ознайомившись із доповідною запискою, яка містила додаток у вигляді копії державного акту на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_4 та вищезазначеним рішенням Межиріцької сільської ради Позивач дізнався про те, що земельна ділянка під його успадкованим житловим будинком все ж таки була приватизована у 1995 році.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, проте суд приходить до висновку, що оскільки позивач не заявляв позовну вимогу про покладення витрат по сплаті судового збору на відповідача, а спадкове майно згідно висновку про вартість майна становить 48408,00 грн., та те, що позов підлягає задоволенню, тому суд приходить до висновку про покладення судових витрат на судовий збір на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрати по справі в сумі 768.40 гривень покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: В. О. Головін