Постанова

від 22.01.2020 по справі 758/3217/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №758/3217/15 Головуючий у І інстанції Васильченко О.В.

Провадження №22-ц/824/904 /2020 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Київського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача Голуб С.А.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О.,

за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 20 вересня 2019 року про закриття провадження у справі та скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Республіканський будинок моделей взуття , Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт Сервіс , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом в якому просила, з урахуванням уточнених вимог, визнати недійсним договір купівлі-продажу 33/100 від нежилих будівель, інженерно-побутового корпусу (в літ. А), загальною площею 2091,90 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між ТОВ Республіканський будинок моделей взуття та ТОВ Еліт Сервіс , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнокур О.М.

Як на підставу позовних вимог посилалася на те, що директором товариства, без згоди Загальних зборів товариства, було укладено договір відчуження майна товариства з порушенням прав учасників товариства, статуту товариства та всупереч вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20 вересня 2019 року було закрито провадження у справі та скасовано заходи забезпечення позову.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про збіг предмету позову, учасників справи та підстав позову у справах, що перебували у провадженні Подільського районного суду м. Києва та в провадженні Господарського суду м. Києва та наводить порівняльну таблицю в якій зазначає, що в даних справах є тотожним лише предмет спору, разом з тим справи відрізняються за суб`єктним складом та за підставами позову, так як до господарського суду ОСОБА_1 зверталася у зв`язку з порушення її корпоративних прав, а до Подільського районного суду м. Києва - у зв`язку з порушенням її прав як спадкоємця.

Також в апеляційній скарзі зазначає, що позивачами у господарській справ були: ОСОБА_1 та ТОВ Республіканський будинок моделей взуття , а відповідачем - ТОВ Еліт Сервіс , тоді як позивачем у даній цивільній справ є ОСОБА_1 , а відповідачами - ТОВ Республіканський будинок моделей взуття та ТОВ Еліт Сервіс , що також свідчить про відмінність суб`єктного складу.

Щодо скасування судом першої інстанції заходів забезпечення позову, то ОСОБА_1 зазначає, що у зв`язку з тим, що висновки суду про закриття провадження у справі були помилковими, то передчасним є і скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

Окрім того, ОСОБА_1 наголошує в апеляційній скарзі на тому, що наявні беззаперечні ризики відчуження спірного нежитлового приміщення ТОВ Еліт Сервіс , яке не зацікавлене у визнанні оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним, оскільки набуло право власності на нерухоме майно за надзвичайно низькою ціною, що значно не відповідає ринковій ціні.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції, скасувати ухвалу суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову та залишити в силі заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Подільського районного суду м. Києва у даній справі від 25 березня 2015 року.

На адресу Київського апеляційного суду 01 листопада 2019 року надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТОВ Еліт Сервіс в якому зазначено, що підставами позову у господарській справі та у даній цивільній справі було неотримання згоди загальних зборів учасників ТОВ РБМВ на вчинення оспорюваного правочину.

Посилання позивача на те, що підставою даного позову було порушення її прав як спадкоємця, а в господарській справі - порушення її корпоративних прав, не відповідає матеріалам справи.

Господарським судом м. Києва 27 липня 2015 року було відкрито провадження у справ за позовом ОСОБА_1 та ТОВ РБМВ до ТОВ Еліт Сервіс , третя особа: Приватний нотаріус КМНО Чернокур О.М. про визнання договору недійсним, що є ідентичним тому, що перебуває в провадженні Подільського районного суду м. Києва.

Таким чином, на розгляді Подільського районного суду м. Києва та Господарського суду м. Києва перебував спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Щодо скасування судом першої інстанції заходів забезпечення позову, то вони підлягали скасуванню при закритті провадження у справі, що передбачено ст. 158 ЦПК України.

На підставі викладеного у відзиві ТОВ Еліт Сервіс просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

В судовому засіданні представник скаржника - адвокат Боримська І.О. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Представник ТОВ Еліт Сервіс - адвокат Рубчук Я.І. просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що спір між тими самими сторонами, з того самого предмету та з тих самих підстав був розглянутий Верховним судом, шляхом прийняття постанови від 26 червня 2018 року. З урахуванням того, що провадження у справі підлягає закриттю, суд дійшов висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступних обставин.

Положенням п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Отже із наведеного вбачається, що для прийняття такого рішення мають бути наявний збіг усіх обставин. При цьому нетотожність однієї з них не дає суду приймати рішення про закриття справи.

З аналізу п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України випливає, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 23 січня 2018 року, в позові ОСОБА_1 до ТОВ Еліт Сервіс про визнання недійсним 33/100 від нежилих будівель, укладеного 22 липня 2014 року між ТОВ Республіканський будинок моделей взуття та ТОВ Еліт Сервіс відмовлено. В цій частині постановою Верховного суду від 26 червня 2018 року постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Зі змісту постанови Верховного суду від 26 червня 2018 року, правовими підставами недійсності спірного договору, позивачем ОСОБА_1 аналогічно було визначено неотримання згоди загальних зборів учасників товариства на укладення спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом з підстав порушення її прав як спадкоємця, оскільки померлому ОСОБА_10 , частка від статутного капіталу становила більше 60 %, вказаний розмір частки перейшов до його спадкоємця ОСОБА_1 , а у зв`язку з тим, що тривалий час існували спори щодо прийняття спадщини, то починаючи з 02 березня 2012 року не могли відбуватися жодні Загальних зборів ТОВ Республіканський будинок моделей взуття , що свідчить про недійсність договору купівлі-продажу 33/100 від нежитлових приміщень від 22 липня 2014 року, що був укладений між відповідачами.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, учасниками цивільної справи, що перебуває в провадженні Подільського районного суду м.Києва є ОСОБА_1 (позивач) та ТОВ Республіканський будинок моделей взуття (відповідач), ТОВ Еліт Сервіс (відповідач), Приватний нотаріус КМНО Чорнокур О.М. (третя особа), тоді як в господарській справі, яка перебувала в провадженні Господарського суду м. Києва учасниками справи були: ОСОБА_1 (позивач), ТОВ Республіканський будинок моделей взуття (позивач) та ТОВ Еліт Сервіс (відповідач), Приватний нотаріус КМНО Чорнокур О.М. (третя особа), що свідчить про відмінність суб`єктного складу.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що у цивільній справі та господарській справі тотожним є лише предмет позову, що не заперечувалося самим позивачем у справі, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до вимог ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі та скасування заходів забезпечення позову, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню та направленню справи на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 375 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 20 вересня 2019 року про закриття провадження у справі та скасування заходів забезпечення позову у даній справі скасувати та направити справу на продовження розгляду до Подільського районного суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 січня 2020 року.

Суддя-доповідач

Судді: