Постанова

від 22.01.2020 по справі 360/3885/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року справа №360/3885/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання Тішевського В.В., представників відповідача - Матвєєва П.В., Куклішина В.Г., діючих за довіреностями розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року (головуючий суддя І інстанції - Пляшкова К.О.), складеного у повному обсязі 12 листопада 2019 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області у справі № 360/3885/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРИВАТ ОИЛ до Державної екологічної інспекції у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ПРИВАТ ОИЛ звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови від 14 серпня 2019 року № 1 про накладення штрафних санкцій у розмірі 5100,00 грн. (а.с. 4-5).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної екологічної інспекції у Луганській області від 14 серпня 2019 року № 1 про накладення штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю ПРИВАТ ОИЛ у розмірі 5100,00 грн. (а.с. 49-53).

Не погодившись із судовим рішенням, Державна екологічна інспекція у Луганській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі № 360/3885/19 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтуванні апеляційної скарги апелянт зазначив, що у відповідності до листа Начальника штабу - заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 29.10.2018 № 33/1-8570, який надійшов на адресу Держекоінспекції у Луганській області, антитерористична операція на території Луганської та Донецької області з 14.00 години 30.04.2018 припинена рішенням першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ (керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією на території Донецької та Луганської областей) від 30.04.2018 № 33/1-4129 з урахуванням: Указу Президента України від 30.04.2018 № 116, прийнятого на підставі статті 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо введення в дію рішення РНБО України від 30.04.2018 Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях ; наказу Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України Про початок операції Об`єднаних сил із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях від 30.04.2018 № 3 дск-оn, прийнятого у відповідності до статті 8 Закону України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях ; статей 3, 10, 18 Закону України Про боротьбу з тероризмом ; пункту 55 Положення про оперативний штаб з управління антитерористичної операції.

Також, 30 квітня 2018 року, на офіційному сайті Президента України, що є офіційним джерелом інформації, відповідно до указу Президента України від 31.07.2000 № 928/2000 та Закону України Про доступ до публічної інформації , розміщено новину про підписання Указу Президента України від 30.04.2018 № 116/2018 Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей , яким завершено антитерористичну операцію на сході держави.

Відповідно до статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції.

Таким чином, внаслідок завершення антитерористичної операції 30.04.2018 на час проведення перевірки позивача Закон № 1669-VII вже втратив чинність, тому не поширюється на спірні правовідносини.

Крім того, апелянтом зазначено, що судом першої інстанції не враховано: міжнародне законодавство, зокрема, Орхуської конвенції; вибіркове застосування законодавства, зокрема, щодо проведення антитерористичної операції; факт припинення антитерористичної операції; стан сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування; факт звернення позивача до органу доходів і зборів з заявою про звільнення від виконання своїх податкових зобов`язань; відсутність факту оскарження акту перевірки характеристик продукції від 12.08.2018 № 1, що вказує на визнання останнім підстав для здійснення перевірки та не є предметом позову.

Наголошує на тому, що спірна постанова є правомірною і відповідає нормам діючого законодавства.

Крім того, просив витребувати інформацію щодо завершення проведення антитерористичної операції на території України (а.с. 61-64).

Представники відповідача в судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просили суд її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, надав суду відзив на апеляційну скаргу, вважаючи правомірним рішення суду першої інстанції. Просив розгляд апеляційної скарги провести за їх відсутністю.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, рішення суду першої без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ ПРИВАТ ОИЛ зареєстровано як юридичну особу, код за ЄДРПОУ 41471850, місцезнаходження юридичної особи: 93001, Луганська область, місто Рубіжне, вулиця Горького, будинок 9 (арк. спр. 12).

Посадовими особами Держекоінспекції у Луганській області на підставі наказу від 08.08.2019 № 211-28-270,прийнятого на підставі Секторального плану державного ринкового нагляду на 2019 рік , затвердженого Головою Державної екологічної інспекції України 30.11.2018 року, та направлення на проведення перевірки від 09.08.2019 № 557/01-03-19 (арк. спр. 28) у період з 09.08.2019 по 12.08.2019 проведено планову, поєднану виїзну та невиїзну перевірку характеристик продукції: автомобільного бензину, дизельного, суднового та котельного палива, що знаходиться в розповсюджувача/виробника за адресою: АЗС ПРИВАТ ОИЛ , місто Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, район автовокзалу, що належить ТОВ ПРИВАТ ОИЛ , результати якої оформлено актом перевірки характеристик продукції від 12.08.2019 № 1 (арк. спр. 25-26).

Проведеною перевіркою, серед іншого, виявлено такі порушення:

на паспорті якості № 592 паливо дизельне Євро сорт Е екологічний клас К5 (ДТ-Е-К5) відсутній знак відповідності, що є порушенням пункту 20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднового та котельного палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927;

відсутня декларація про відповідність, що є порушенням пункту 7 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднового та котельного палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927.

Про виявлене порушення щодо розповсюдження за відсутністю національного знаку відповідності на паспорті якості паливо дизельне Євро сорт Е екологічний клас К5 (ДТ-Е-К5) (паспорт якості від 04.05.2019 № 592), відсутність декларації про відповідність складено протокол від 12.08.2019 № 1 про виявлене порушення вимог Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції та Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції (арк. спр. 27) та винесено постанову від 14.08.2019 № 1 про накладення штрафних санкцій на ТОВ ПРИВАТ ОИЛ у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 2550,00 грн за кожне правопорушення, що дорівнює 5100,00 грн. (арк. спр. 23-24) Не погоджуючись з повноваженнями на проведення перевірки в період дії мораторію в зоні АТО отримання доказів , одержаних незаконним шляхом ,позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірним у дані справі є правомірність прийняття відповідачем вищевказаної постанови про накладення штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності мораторію щодо проведень перевірок відповідачем і пов`язав цю обставину з Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Частина 1 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає планові заходи державного нагляду, які здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

За наявності у суб`єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб`єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу.

Внесення одного й того самого суб`єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб`єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).

Суб`єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмового звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. У такому разі перевірка такого суб`єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб`єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб`єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) формується інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю).

У разі виникнення потреби у внесенні змін до сформованого проекту плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) щодо узгоджених між органами державного нагляду (контролю) інших дат початку та строків здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органи державного нагляду (контролю) звертаються письмово з відповідними пропозиціями не пізніше 1 листопада року, що передує плановому, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, який має право вносити такі зміни до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю) затверджує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та вносить відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 15 листопада року, що передує плановому.

Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Вимоги до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), внесення змін до них та звіту щодо їх виконання визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

Комплексні планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто з аналізу зазначених норм, обов`язковою підставою плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період є зазначення дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення, перелік суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді.

Як вбачається з матеріалів справи , в секторальному плані на 2019 рік зазначені вимоги законодавства не відображені, крім зазначення проведення перевірків протягом року та відносно не визначеного кола суб`єктів господарювання.

Річний план відповідачем, з зазначенням дати початку планової перевірки та строків її здійснення саме позивача, як суб`єкта господарювання ,не приймався. Зазначений час був відображений лише в наказі від 08 червня 2019 року № 211-28-270.

Отже позивачем було не у відповідності з нормами законодавства призначено планову перевірку позивача, яка визначена як поєднана виїзна та невиїзна перевірка характеристик продукції.

Щодо посилання позивача на встановлення мораторію на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України від 02.12.2010 № 2735-VI Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції (далі - Закон № 2735-VI).

Згідно з абзацом 8 частини першої статті 1 Закону № 2735-VI державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (частина перша статті 4 Закону № 2735-VI).

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Правовий статус Держекоінспекція у Луганській області регламентується Положенням про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1080/30948, та Положенням про Державну екологічну інспекцію у Луганській області (далі - Положення), затвердженим Наказом Державної екологічної інспекції України (далі Держекоінспекція ) від 22.11.2018 за № 249.

Відповідно до розділів 1,2 Положення Держекоінспекція у Луганській області:

- є територіальним органом Держекоінспекції і їй підпорядковується;

- основними завданнями є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Луганської області;

- відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства України.

- вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах(а.с.70-76).

Відповідно до повноважень відповідача входить здійснення державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності( п.п.3.1 п.3 розділу 2).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Статтею 3 Закону № 1669-VІІ встановлено мораторій на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Статтею 11 Закону № 1669-VII визначено, що:

- цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону (пункт 1);

- дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення (пункт 2);

- закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону (пункт 3);

- Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (підпункт 3 пункту 5).

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України до переліку населених пунктів Луганської області, на території яких здійснювалася антитерористична операція, зокрема включено місто Рубіжне та місто Сєвєродонецьк.

Відтак, починаючи з 14 квітня 2014 року та до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України на території проведення антитерористичної операції, до якої віднесені міста Рубіжне та Сєвєродонецьк Луганської області, Держекоінспекції у Луганській області, як органу уповноваженому здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності - державний ринковий нагляд, тимчасово заборонено проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції.

Твердження відповідача щодо закінчення 30 квітня 2018 року антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, відповідно, й втрати чинності Законом № 1669-VII, суд апеляційної інстанції вважає неприйнятним, оскільки періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час призначення та проведення планової перевірки позивача, так і на час розгляду даної справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався.

Посилання відповідача на лист начальника штабу заступника керівника Антитерористичного центру при службі безпеки України про закінчення антитерористичної операції, Наказ Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України Про початок операції об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічи і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях від 30.04.2018 № 3 дск-on судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки Законом № 1669-VII чітко визначено підставу для закінчення антитерористичної операції - відповідний Наказ Президента України.

Відтак, у розумінні статті 1 Закону № 1669-VII проведення антитерористичної операції триває, змінився лише її формат проведення у вигляді операції об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічи і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

При цьому, суд апеляційної інстанції не вбачає за необхідне витребовувати інформацію щодо закінчення антитерористичної операції, з огляду на вищевказані висновки суду.

Таким чином, судом встановлено, що Держекоінспекцією у Луганській області, органом уповноваженим здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, проведено планову перевірку ТОВ ПРИВАТ ОИЛ , суб`єкта господарювання, що здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, у період дії мораторію на проведення таких перевірок, встановленого статтею 3 Закону № 1669-VII.

Відтак, постанова, яка винесена за результатами проведення перевірки є такою, що підлягає скасуванню.

Посилання відповідача на врахування міжнародного законодавство, зокрема, Орхуської конвенції є необґрунтованим, оскільки вирішення спірних правовідносин (в частині надання оцінки спірної постанови) не вимагає застосуванню та аналізу міжнародного законодавства, оскільки прямо вирішується діючим національним законодавством.

Суд апеляційної інстанції не вбачає вибіркового застосування законодавства, суд першої інстанції надав оцінку спірним правовідносинам виключно в межах діючих нормативних актів.

Посилання відповідача на стан сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування є неприйнятним, оскільки це не є предметом даного позову, як і звернення позивача до органу доходів і зборів з заявою про звільнення від виконання своїх податкових зобов`язань.

Відсутність оскарження акту перевірки характеристик продукції від 12.08.2018 № 1, як підставу для скасування рішення по даній справі, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки, по-перше, висновки акта перевірки не змінюють стану суб`єктивних прав особи, не породжують у неї додаткового обов`язку та не можуть безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, відтак, не можуть бути предметом позову, а, по-друге, позивач наділений правом на захист своїх прав в тому обсязі, який вважає за необхідне.

Доводи апеляційної інстанції не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в справі Золотас проти Греції стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі Капітал Банк АД проти Болгарії (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява № 49429/99).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі № 360/3885/19 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі № 360/3885/19 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 22 січня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 січня 2020 року.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Г.М. Міронова