Постанова

від 20.01.2020 по справі 520/7450/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 р.Справа № 520/7450/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року (ухвалене суддею Тітовим О.М., повний текст якого складено 23.10.2019 р.) по справі № 520/7450/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" до Слобожанської митниці Держмитслужби про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/001821/2 від 18.03.2019 р.; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2019/00814 від 18.03.2019 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 р. та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Митного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 р., відповідача Харківську митницю ДФС замінено правонаступником Слобожанською митницею Держмитслужби.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що за результатами перевірки митної декларації № UA807170/2019/014489 від 11.03.2019 р. Харківською митницею ДФС прийняте рішення про коригування митної вартості №UA807000/2019/001821/2 від 18.03.2019 р. та на підставі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2019/00814 від 18.03.2019 р. ТОВ "Дверна фурнітура" відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA807170/2019/014489 від 11.03.2019 р. з підстав: «невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (у поданій до митного оформлення митної декларації країни-відправлення вказані інші умови поставки, а ніж заявлені декларантом: подані документи від відправника товару не містять відміток митних органів країни відправлення), а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення не містить будь-яких підстав для коригування митної вартості товару, подані декларантом документи є належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору, а тому рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/001821/2 від 18.03.2019 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2019/00814 від 18.03.2019 р. є протиправними, у зв`язку з чим та підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (ст. 257 Митного кодексу України).

Згідно із ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ча. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України, Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, які відмінні від тих, що зазначені в ст. 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Судовим розглядом встановлено, що між DOGAN KILIT VE MADENI ESYA SAN. TIC. AS. (Туреччина, Продавець) та ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" (Україна, Покупець) укладено контракт №300818/01I від 30.08.2018 р., відповідно до якого Продавець продає і Покупець купує наступний Товар (дверна фурнітура), виробництво якої здійснюється Продавцем.

Відповідно до специфікації № DAF2019000000301 від 21.02.2019 р. партія товару поставлялась на умовах CFR Одеса, ціна на товар встановлюється в доларах США та включає в себе вартість неповоротної упаковки.

На виконання умов укладеного контракту, ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" здійснено зовнішньоекономічну імпортну операцію з компанією DOGAN KILIT VE MADENI ESYA SAN. TIC. AS., та ввезено на митну територію України товар з подальшим митним оформленням.

Так, згідно комерційного інвойсу DAF2019000000301 від 21.02.2019 р. до контракту № 300818/01I від 30.08.2018 р. на умовах CFR (Одеса, Україна) на адресу ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" було поставлено товар: Фурнітура з недорогоцінних металів дверей будівель: Універсальний врізний замок зі сталі, корпус замка DAF 3 BARS-60/85 MM з відповідною планкою (артикул 571-60-R3MX )(засувки дверні міжкімнатні що відкриваються ручкою або поворотником без ключа) - 100 шт. Універсальний врізний замок зі сталі, корпус замка DAF 3 BARS-60/85 ММ (артикул 571-60-R3MX) (засувки дверні міжкімнатні що відкриваються ручкою або поворотником без ключа) - 8000 шт. Відповідна планка для врізного замка 571-60-R3MX (артикул 111 10471-КА23) - 1000 шт. Відповідна планка для врізного замка 576-60-3M (артикул 111 10472-КА24) - 1000шт Виробник :DOGAn KILIT ve MADENI ESYA SAN. ve TIC. A.S. Торгові марки: DAF.

Відповідно до комерційного інвойсу DAF2019000000301 від 21.02.2019 р. передбачено відстрочення платежу в строк до 26.03.2019 р., а згідно листа від 25.03.2019 р. продовжено до 26.04.2019 р.

11.03.2019 р. позивачем була подана електронна митна декларація UA807170.2019.014489, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну (ч. 2 ст. 57, ст. 58 МИТНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ), вказавши в декларації ціну товару зазначену в інвойсі № DAF2019000000301 від 21.02.2019 р., а саме: ціна товару - 32470 доларів США (курс 26.389167 грн.), митна вартість - 856856.25 грн. (графа 12 декларації «Відомості про товар» ).

Разом з митною декларацією ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" для підтвердження митної вартості товару було подано пакет документів, необхідних для прийняття рішення про митне оформлення товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості товару ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" були надані наступні документи:

Пакувальний лист (Packing list) DAF2019000000301 від 21.02.2019 р., Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) DAF2019000000301 від 21.02.2019 р., Коносамент (Bill of lading) AD1901101158 від 22.02.2019 р., Автотранспортна накладна (Road consignment note) 1091 від 09.03.2019 р., Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) DAF2019000000301 від 21.02.2019 р., Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду UA500030/2019/1256 від 09.03.2019 р., Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу 300818/01И від 30.08.2018 р., Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода № 2 від 15.01.2019 р., Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода № 3 від 06.02.2019 р., Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № DAF2019000000301 від 21.02.2019 р., Договір про надання послуг митного брокера 01/03/18 від 05.03.2018 р., Лист не пов`язані особи № 01/0 від 05.02.2019 р. та Фото товару від 21.02.2019 р., копія митної декларації країни відправлення № 19343100EX043335 від 21.02.2019 р., сертифікат походження товару № С0418334 від 21.02.2019 р.

11.03.2019 р. Відділом митної вартості митного органу 807000000 направлено електронний Запит (повідомлення) митного органу декларанту. Підставою надіслання запиту зазначено «в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, спрацюванням АСАУР, а також .. в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари…»

Проте, митний орган у Запиті (повідомленні) не зазначив сумнівів щодо прав ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" на використання оцінюваних товарів, тобто обмежень передбачених ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України, не зазначив документів, котрі можуть спростувати данні сумніви, також митний орган не визначив, які саме документи містять розбіжності та які саме відомості щодо складових митної вартості відсутні у ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" та які саме відомості повинні підтвердити додаткові документи.

ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" на вказане електронне повідомлення додатково надало митному органу натупні документи: експертний висновок ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» № 222/45 від 15.03.2019 р. про вартісні характеристики товару; лист DOGAN KILIT VE MADENI ESYA SAN. TIC. AS. на адресу митним органам України; експортна декларація фірми DOGAN KILIT VE MADENI ESYA SAN. TIC. AS. 19343100ЕХ043335; калькуляція виробів від фірми DOGAN KILIT VE MADENI ESYA SAN. TIC. AS. (Туреччина); документи щодо вартості перевезення Стамбул-Одеса № PNR2019000000076 від 26.02.2019 р. та № PNR2019000000078 від 26.02.2019 р.; Прайс-лист DOGAN KILIT VE MADENI ESYA SAN. TIC. AS.

Митним органом було відмовлено у прийнятті митної декларації № UA807170.2019.014489 від 11.03.2019 року та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, у зв`язку з чим було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2019/00814 від 18.03.2019 р. та було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA807000/2019/001821/2 від 18.03.2019 р., відповідно до якого митна вартість товару склала 53072,80 доларів США із розрахунку 4,0700 долара США за 1 кг (проти заявленої декларантом ціни товару 12000 доларів США: 0,57 долара США за 1 кг).

При цьому, виходячи з тексту картки відмови та оскаржуваного рішення при його прийнятті митним органом не було враховано документи, надані з митною декларацією № UA807170.2019.014489 від 11.03.2019 р., зокрема митної декларації країни відправлення № 19343100EX043335 від 21.02.2019 р. та сертифікат походження товару № С0418334 від 21.02.2019 р., а також не було відповідної оцінки та не враховано документи, надані на запит митного органу, зокрема: експертний висновок ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» № 222/45 від 15.03.2019 р. про вартісні характеристики товару, лист DOGAN KILIT VE MADENI ESYA SAN. TIC. AS. на адресу митним органам України, експортна декларація фірми 19343100ЕХ043335, калькуляція виробів від фірми DOGAN KILIT VE MADENI ESYA SAN. TIC. AS. (Туреччина), документи щодо вартості перевезення Стамбул-Одеса № PNR2019000000076 від 26.02.2019 та № PNR2019000000078 від 26.02.2019 р., Прайс-лист DOGAN KILIT VE MADENI ESYA SAN. TIC. AS.

Так, в графі 33 оскаржуваного рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості» митний орган зазначив «…Відповідно до п. 5 ст. 55 та п. 4 ст. 57 Митного кодексу України, проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст.: 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально , а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (у поданій до митного оформлення МД країни-відправлення вказані інші умови поставки, а ніж заявлені декларантом: подані документи від відправника товару не містять відміток митних органів країни відправлення), а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11.09.15 р. № 689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 4,07 $/кг. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту.»

Відповідно до картки відмови роз`яснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно п.п. 4 п. 4 ст.54 Митного кодексу України.

Судовим розглядом встановлено, що позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною митним органом, але з метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам (недопущення простою транспортного засобу) здійснило корегування митної вартості та подало нову митну декларацію IM 40 ДЕ № UA807170/2019/016476 від 20.03.2019 р., за результатами митного оформлення якої митний орган випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії згідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України.

Таким чином, вищенаведене коригування призвело до збільшення митної вартості товару та у свою чергу до збільшення митних платежів на суму 187086,41 грн. (мита - 144150,13 грн. проти 85685,63 грн. та ПДВ - 188508,38 грн. проти 317130,29 грн.).

Щодо відсутності обмежень на застосування ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" основного методу визначення митної вартості товару суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 Митного кодексу України, передбачені обмеження на застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно із ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Проте, ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" при митному оформленні товару визначав митну вартість імпортованого товару за основним методом за ціною договору (вартістю операції) та надавав разом з митною декларацією повний пакет документів із відомостями та розрахунками, які підлягали обчисленню та підтверджували всі складові частини митної вартості товарів.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач у правомірний спосіб обрав основний метод визначення митної вартості відповідно до вимог ст. 58 Митного кодексу України, оскільки відсутні обмеження передбачені цією статтею та надано документальні відомості, які підтверджували всі складові частини митної вартості товарів та які підлягали обчисленню.

При цьому, митний орган при митному оформленні, а також у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначав та не вказував, які саме існували обмеження щодо прав ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" на використання оцінюваних товарів, не зазначав наявність пов`язаності між ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" і компанією, не зазначив ознаки, які вказували на явну незвичайність умов або суттєву відмінність від звичайних умов господарської операції з поставки товарів, зокрема відносно такої складової митної вартості як ціна придбання, тому твердження митного органу про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару є безпідставними.

Стосовно повноти надання ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" документів для митного оформлення (визначення митної вартості) суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 4, 9 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України).

Позивачем, на виконання вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, при митному оформленні на підтвердження митної вартості товару за основним методом надано основні документи, а саме: контракт, доповнення до контракту, інвойс, платіжні доручення в іноземній валюті, документи про кількість та якість товару, а також експортну декларацію країни відправлення, в який зазначена ціна товару задекларована відправником.

Крім того, позивачем надано наявні у нього додаткові документи: прайс-лист виробника, комерційну пропозицію виробника, експертний висновок підготовлений спеціалізованою організацією - ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» про вартісні характеристики товару.

Надані Позивачем документальні відомості у повній мірі підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар.

Товар, що імпортувався ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" ліцензуванню не підлягав, страхування не здійснювалось, сплата роялті або інших додаткових платежів умовами контракту не передбачалась. ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" з постачальником не є пов`язаними особами.

Таким чином, ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" для підтвердження митної вартості товару та її визначення за ціною договору надав до митної декларації № UA807170.2019.014489 від 11.03.2019 р. всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Також на підтвердження митної вартості товару ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" надало висновок, зроблений спеціалізованою експертною організацією - державним підприємством «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» , відповідно до якого, підтверджено, що рівень ціни за контрактом відповідає поточній кон`юнктурі ринку. Однак така інформація також не була врахована митним органом при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

Так, митний орган в електронних повідомленнях декларанту та в оскаржуваних рішеннях визначив підстави для сумніву у заявленій митній вартості та витребування додаткових документів.

Отже, під час проведення процедури консультації з декларантом, митний орган, незважаючи на законодавче встановлені приписи щодо підстав витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості та ігноруючи надані ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" відомості, вказав на необхідність подання додаткових документів без зазначення фактичних підстав для їх витребування, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, без зазначення причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів та причин незгоди з обраним ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" методом. Тобто митний орган не обґрунтував сумніви у правильності визначення митної вартості та необхідність перевірки спірних відомостей та не зазначив документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Щодо доводів апелянта, що у поданій позивачем до митного оформлення МД країни-відправлення вказані інші умови поставки, а ніж заявлені декларантом: подані документи від відправника товару не містять відміток митних органів країни відправлення перекладу митної декларації країни відправлення, є необґрунтованим оскільки, позивачем надано до митного органу митну декларацію, яка таких розбіжностей не містить.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, копія митної декларації країни відправлення подається у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митним органом не встановлено відсутності чи розбіжності, в наданих до митного оформлення документів, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, ні ознак підробки.

Однак, декларантом поряд з усіма іншими додатковими документами, надано митному органу для митного оформлення також і копію митної декларації країни відправлення.

Проведення верифікації експортної митної декларації передбачене лише листом ДМСУ від 08.10.2010 р. №11/2-10.16/11627-еп. Однак зазначений лист, не зареєстрований в Міністерстві юстиції, носить суто інформаційний характер та передбачений лише для митних органів, та не містить жодного правового обов`язку ані для громадян України, ані для суб`єктів господарювання.

Крім того, відповідно до абзацу другого частини першої зазначеного листа, Український національний комітет Міжнародної торгової палати здійснює заходи підтвердження експортних митних декларацій та інших документів, які оформлюються експортерами як за запитами українських імпортерів, так й Держмитслужби.

Таким чином, митний орган має можливість звернутися до Українського національного комітету Міжнародної торгової палати для отримання верифікованої експортної митної декларації та підтвердження даних, що містяться в ній.

Під час митного оформлення у митного органу не виникало жодних питань стосовно коносаменту наданого декларантом разом з усіма основними та додатковими документами для підтвердження митної вартості. Так, митний орган під час митного оформлення та в направленому запиту на надання додаткових документів, не вказав що, в митна декларація містить розбіжності, або наявні ознаки підробки, тим більш не було зазначено, що митна декларація не містить всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Але при винесенні рішення про коригування митної вартості митний орган зазначив про претензії до митної декларації країни постачальника. В зв`язку з тим, що митний орган не зазначив фактичну причину сумніву підтвердження числових значень складових митної вартості товарів в частині транспортних витрат можливо дійти висновку, що митний орган вважає що до митної вартості не було включено транспортні витрати за поставку товару.

Слід відзначити, що за будь-яких умов транспортні витрати за поставку цього товару не можуть збільшити митну вартість у два рази.

В той же час, постачальником надано відповідну калькуляцію та документи, що підтверджують вартісні показники товару.

Відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 термін CFR Cost and Freight, передбачено, що продавець зобов`язаний укласти договір та оплачувати всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення.

Так, відповідно до специфікації № DAF2019000000301 від 21.02.2019, яку було надано при митному оформленні разом з митною декларацією, зазначені умови поставки CFR Одеса, Україна. Тобто, визначено сторонами порт призначення - порт Одеса, Україна.

Згідно Коносамент (Bill of lading) AD1901101158 від 22.02.2019 експедиційні послуги (у тому числі фрахт) здійснювалися на замовлення та за рахунок компанії DOGAN KILIT VE MADENI ESYA SAN. TIC. AS., яка згідно контракту є постачальником декларанта на умовах відображених вище та сам фрахт було передплачено.

Таким чином, замовником експедиційних послуг (в тому числі морського фрахту), є постачальник, якому декларантом (ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА") було перераховано зазначену у поданих митному органі документах вартість товару за умови його доставки до морського порту України, тому, інших витрат, пов`язаних з експедицією імпортованих товарів, декларант не здійснював, що повністю кореспондується з відомостями у наданих при митному оформленні документах.

Під час митного оформлення декларантом було подано на підтвердження числових значень митної вартості платіжні документи, що підтверджують розмір фактично сплаченої вартості за імпортовані товари на підставі угоди, яка пройшла експертне дослідження органами моніторингу Національного банку України, яка відповідає розмірам вартості, визначеної контрактом з урахуванням сплати формальностей та забезпечення доставки до митної території України морським шляхом за рахунок постачальника.

Стосовно коригування митної вартості товару на підставі цінової інформації наявної в ПІК Інспектор 2006 та ЄАІС суд зазначає наступне.

Як вбачається з зазначеної митним органом інформації з цінової бази, задекларованій ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" ціні протиставлено товар без зазначення його фізичних характеристик, яка є однією із обов`язкових умов, які визначенні до ідентичного товару, відповідно до поняття зазначеного у ч. 2 ст. 59 Митного кодексу України, що не було враховано Митним органом.

Судовим розглядом встановлено, що ціна декларувалась ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" із визначення за штуки, а не «за 1 кілограм» . Вага у порівняльних коробах товарів може відрізнятися кількістю кілограм, що є особливою умовою, тому що, яку протиставить митний орган у ціновій базі, тобто визначена умова також впливала на ціну: із декларації наведеної у ціновій бази та із декларації ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" не вбачається, за яку кількість коробів ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА" оплачував товар, навіть при порівнянні однакової кількості коробів існує істотна різна загальна вага порівняльних товарів у кілограмах. Отже порівнювати товари виходячи із розрахунку за 1 кг - взагалі некоректно та недопустимо.

Разом з тим, митним органом при порівнянні не враховані умови постачання та оплати, не враховано хто саме є постачальником товару (виробник, посередник або інша особа - власник), що також впливає на ціну товару.

Згідно до ч. 5 ст. 59 Митного кодексу України серед іншого зазначено, що інформація при здійсненні коригування за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, повинна бути документально підтверджена, але митний орган порівняння документів поданих при оформленні товарів, визначених ним як ідентичні, - не проводив.

Частиною другою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, серед іншого, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 1 глави 1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012 року № 598, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195, рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) - це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 Митного кодексу України.

Відповідно до п. 2.1 Правил у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» серед іншого зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Інших причин не передбачено.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Тобто приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, згідно Правил, митний орган повинен був зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувались ним при коригуванні митної вартості за резервним методом.

Пороте, в графі 33 оскаржуваного рішення митний орган не вказав доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та витребувавши додаткові документи митний орган не зазначив обставин, які ці документи повинні підтвердити.

Крім того, митний орган пославшись в оскаржуваному рішенні на цінову інформацію ПІК Інспектор 2006 та ЄАІС, як підставу коригування, не вказав докладної інформації, яка використовувалась при цьому митним органом, тобто не зазначив, що саме за ціна була протипоставлена задекларованої ТОВ "ДВЕРНА ФУРНІТУРА", вартість якого саме товару бралася за основу, метод визначення митної вартості, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, комерційні умови поставки, тощо.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, визначено обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідач при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу не зазначив у спірних рішеннях докладної, інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Відповідно до пп. 14.1.80 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. При цьому під ідентичними розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва (походження); виробник.

Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів не містить детальної характеристики ідентичності товару, який брався за основу для коригування митної вартості, не визначено країни експорту товару та інші комерційні умови поставки, що суперечить вимогам обґрунтованості, об`єктивності та неупередженості рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що неподання або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює для позивача негативних наслідків, оскільки разом із деклараціями митної вартості були подані всі, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документи, які давали можливість митниці достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача не містить будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару, у зв`язку з чим рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/001821/2 від 18.03.2019 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2019/00814 від 18.03.2019 р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо інших доводів апелянта суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.77, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року по справі № 520/7450/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 24.01.2020 року