Рішення

від 31.07.2007 по справі 41/233пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

31.07.07 р.                                                                              

Справа № 41/233пн                              

Суддя господарського суду Донецької

області      Гончаров С.А.         

при секретарі судового засідання

Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому

засіданні господарського суду справу

за позовом: Прокурора м. Дружківки

в інтересах держави в особі Дружківської міської ради, м. Дружківка

до відповідача: Приватного

підприємця ОСОБА_1, м. Дружківка

про зобов'язання звільнити

самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0057га в АДРЕСА_1 під прибудову до

зупиночного торгівельного павільйону та повернути її Дружківській міській раді,

привівши зазначену земельну ділянку в придатний для використання стан.

При участі представників:

від позивача: не з'явились.

від відповідача: не з'явились.

в судовому засідання брали участь:

прокурор Гармашова І.В

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Дружківки в інтересах

держави в особі Дружківської міської ради, звернувся до господарського суду

Донецької області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання

звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0057га в АДРЕСА_1 під

прибудову до зупиночного торгівельного павільйону та повернути її Дружківській

міській раді, привівши зазначену земельну ділянку в придатний для використання

стан.

В обґрунтування позовних вимог

прокурор посилається на те, що в ході перевірки відповідача встановлено факт

порушення вимог ст.ст. 125, 126, 211-б Земельного кодексу України, яке полягає

у використанні земельної ділянки площею 0,0057 га АДРЕСА_1 під прибудову до

зупиночного торгівельного павільйону без правовстановлюючих документів, що є

самовільним зайняттям земельної ділянки із земель житлової та громадської

забудови Дружківської міської ради. Прокурор стверджує, що до теперішнього часу

зазначені порушення не усунені.

Позивачем позов прокурора

підтримано.

Відповідач про день та час розгляду

справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав,

не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове

засідання не направив. Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за

наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,

вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ: 

Відповідач, Приватний підприємець

ОСОБА_1, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа

виконавчим комітетом Дружківської міської ради Донецької області.

Слов'янським міжрайонним відділом

Управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області

15.12.2006 року проведено перевірку відповідача з питання дотримання вимог

земельного законодавства, результати якої викладені в акті перевірки від

15.12.2006 року.

Перевіркою встановлено та в акті

перевірки зафіксовано використання земельної ділянки площею 0,0057 га по

АДРЕСА_1 під прибудову до зупиночного торгівельного павільйону, без

правовстановлюючих документів, підтверджуючих право користування земельною

ділянкою, тобто відсутність договору оренди та проекта відведення земельної

ділянки, що є порушенням ст.ст. 125, 126, 211-б Земельного кодексу України.

За результатами перевірки

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області

відповідачу 15.12.2006 року видано припис НОМЕР_1, яким відповідачу приписано у

місячний строк усунути порушення Земельного кодексу України.

08.02.2007 року здійснено повторну

перевірку відповідача, про що складений акт перевірки дотримання вимог

земельного законодавства. Перевіркою встановлено невиконання відповідачем на

час перевірки законного припису НОМЕР_1 та неповідомлення про це державного

інспектора, що є порушенням ст. 1885 Кодексу України про адміністративні

правопорушення.

За результатами перевірки

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області

відповідачу 08.02.2007 року видано припис НОМЕР_2, яким відповідачу приписано

усунути порушення Земельного кодексу України, вказані в приписі державного інспектора

НОМЕР_1.

08.02.2007 року державним

інспектором Управлінням з контролю за використанням та охороною земель в

Донецькій області складено протокол НОМЕР_3 про адміністративне правопорушення,

вчинене відповідачем та передбачене ст. 1885 Кодексу України про

адміністративні правопорушення. Відповідно до пояснень на зазначеному протоколі

відповідач визнав факт невиконання припису на момент перевірки.

Постановою Дружківського міського

відділу земельних ресурсів про накладення адміністративного стягнення НОМЕР_4

відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення,

відповідальність за яке передбачена ст. 1885 Кодексу України про

адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення

у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Основним законом, яким регулюються

земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини

регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і

підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про

державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве

самоврядування" та іншими законами, також Земельним кодексом України,

прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з

01.01.2002 року.

Відповідно до частини першої статті

13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу,

від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого

самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими

актами України.

Cтаттею 2 Земельного Кодексу

України передбачено, що земельні 

відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і

розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні

особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства

є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян,

юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та

охорони земель.

Стаття 12 Земельного кодексу

України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі

земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями

територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель

комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою;

здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності;

додержання земельного та екологічного законодавства.

Підстави набуття права на землю

передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані

відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та

права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної

власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів

виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах установлених цим

Кодексом повноважень.

На підставі рішень сільських,

селищних, міських рад, а в окремих випадках -районних і обласних рад, земельні

ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної

власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення

відповідних правовстановлюючих документів.

Порядок надання у постійне

користування земельних ділянок встановлений статтею 123 Земельного кодексу

України за проектами відведення цих ділянок. Умови і строки розроблення

проектів визначаються договором після звернення зацікавленої особи з

відповідним клопотанням, до якого додаються документи, що обгрунтовують її

розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна рада розглядає

клопотання і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Цей

проект погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах,

природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органом, органами архітектури і

після одержання висновку державної землевпорядної експертизи, подається до

відповідної ради, яка його розглядає та приймає рішення про надання земельної

ділянки.

Згідно статті 125 Земельного

кодексу України право власності та право постійного користування на земельну

ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що

посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою,

та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам

легітимності.

Приступати до використання

земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання

документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації

забороняється   ( п. 3 ст. 125 Земельного

кодексу України).

Відповідно до ст.126 Земельного

кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного

користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми

державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право   оренди  

землі   оформляється   договором,  

який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 33 Господарського

процесуального кодексу України   кожна

сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на

підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що спірна

земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, з порушенням

земельного законодавства, що підтверджується матеріалами справи, зокрема,

актами Слов'янського міжрайонного відділу Управління з контролю за

використанням та охороною земель в Донецькій області від 15.12.2006 року та від

08.02.2007 року.

Тобто, матеріалами справи

підтверджується самовільне заволодіння відповідачем спірною земельною ділянкою,

що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку

надання земельних ділянок, що здійснюється без відведення землі в натурі й

одержання документа, що засвідчує право на землю.

Відповідачем не надано суду

документів, що підтверджують право відповідача на користування земельною

ділянкою площею 0,0057га в АДРЕСА_1.

Заходів щодо усунення порушень

земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку

відповідачем не звільнено.

Згідно статті 212 Земельного

кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню

власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за

час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та

громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за

власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити

порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Відповідно до ч.3 ст.212 цього

Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за

рішенням суду.

Таким  чином, суд вважає позовні вимоги

обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та

керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 212

Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 1,

2, 22, 32, 33, 43, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,

-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Прокурора м.

Дружківки в інтересах держави в особі Дружківської міської ради до Приватного

підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну

ділянку площею 0,0057га в АДРЕСА_1 під прибудову до зупиночного торгівельного

павільйону та повернути її Дружківській міській раді, привівши зазначену

земельну ділянку в придатний для використання стан.

Зобов'язати Приватного підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею

0,0057га в АДРЕСА_1 під прибудову до зупиночного торгівельного павільйону та

повернути її Дружківській міській раді, привівши зазначену земельну ділянку в

придатний для використання стан.

Стягнути з Приватного підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)  на користь Державного

бюджету України  державне  мито 

в  розмірі 85 грн.

Стягнути з Приватного підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) на користь Державного бюджету України  (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ

ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний

бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної

класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду

справ у судах в розмірі 118 грн.

Суддя