Рішення

від 24.01.2020 по справі 731/522/19

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №731/522/19

Провадження №2/731/6/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2020 року смт Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Трохименко Т.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Череп В.М ., Борсук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Мармизівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, Озерянської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Озерянської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, Варвинської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання права на земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2019 року до Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_4 посилається на те, що у період з 01 січня 1991 року до 04 грудня 1992 року він працював в КСП Нове життя , яке було реорганізовано в ТОВ Нове життя . Під час розпаювання земель ТОВ Нове життя його було включено до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства Нове життя Варвинського району Чернігівської області, який є додатком до державного акта на право колективної власності на землю серії ІІ-ЧН 000112, виданого відповідно до рішення 3 сесії 22 скликання Мармизівської сільської ради від 30 березня 1995 року. Сертифікат на право на земельну частку (пай) на його ім`я не видавався. Про те, що він включений до списку громадян-членів КСП Нове життя , дізнався лише після 30 жовтня 2019 року, коли звернувся до адвоката за правовою допомогою. Заходів досудового врегулювання спору він не вживав, оскільки на сьогоднішній день сертифікати на право на земельну частку (пай) не видаються і дане питання вирішується тільки в судовому порядку. На підставі ст.ст. 1, 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , п. п. 23-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , ст. 152 ЗК України просить визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 3,78 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться на території Озерянської сільської об`єднаної територіальної громади Варвинського району Чернігівської області.

Провадження у справі відкрито 14 листопада 2019 року та призначено підготовче судове засідання на 10 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 10 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08 січня 2020 року. За клопотанням представника позивача розгляд відкладено до 24 січня 2020 року.

При розгляді справи суд не взяв до уваги відзив на позовну заяву (а.с. 43-45) Озерянської об`єднаної територіальної громади в особі Озерянської сільської ради Варвинського району Чернігівської області підписану 10 грудня 2019 року Борсук О.М. , через порушення строку для надання відзиву, неподання доказів про надіслання заяви по суті справи іншій стороні, відсутності у довіреності (а.с. 46) права представляти ОМС саме в даній справі (вказано інший номер справи). Крім того, суд не вбачає підстав для розгляду доказу (протоколу загальних зборів членів СП Нове життя від 09 лютого 1996 р.), поданого представниками відповідача 24.01.2020 року в судовому засіданні, через порушення порядку та строків його подання.

Позивач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 69).

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі. Додатково пояснив, що його довіритель у листопаді 1994 року звернувся до голови зборів власників земельних паїв КСП з заявою про включення до списку власників земельних паїв, але про долю його заяви нічого не було відомо. Наголосив, що членство довірителя в КСП Нове життя підтверджується додатком до Державного акту на колективну власність на землю, в який включений позивач. Пояснив, що позивач не вказав, коли саме він набув членства в КСП, однак припинення його членства відбулось з ліквідацією ТОВ Нове життя . Зазначив, що позивач в подальшому працював в тому ж населеному пункті, на іншому підприємстві, згодом на початку 2000 років він перебував у трудових відносинах з ТОВ Нове життя , яке було правонаступником згадуваного КСП. В судових дебатах підтримав свою позицію та вказав, що строк позовної давності пропущений з поважних причин, та заяви відповідачів про його застосування не підлягають задоволенню.

Представник Озерянської ОТГ Череп В.М. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Послався на той факт, що позивачем не доведено факт членства в КСП, оскільки відповідний запис в трудовій книжці відсутній, а наявні записи свідчать лише про перебування в трудових відносинах з КСП. Крім того, вважав, що підставою для застосування строку позовної давності є те, що відповідач, діючи добросовісно, мав цікавитись про свій майновий стан, мав змогу довідатись, про включення його до списку членів КСП.

Представник Озерянської ОТГ Борсук О.М. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, вказала, що вона працювала в тому ж КСП, та в трудовій книжці має запис про прийняття в його члени, на відміну від позивача. Вважала, що позивач не має права на отримання земельної частки паю, крім того, підтримала клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідач Варвинська районна державна адміністрація Чернігівської області свого представника в судове засідання не направила. До суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника райдержадміністрації, відповідно до якої проти заявлених позовних вимог не заперечують. Також, відповідач послався на те, що з 01.01.2019 року районні державні адміністрації не мають повноважень щодо виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам (а.с. 41, 70).

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с. 67). 27 листопада 2019 року до суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (а.с. 31-34), відповідно до якого позов не визнають, оскільки не порушували жодних прав позивача. Крім того, зазначають, що позивачем не підтверджено його членство в КСП Нове життя на час здійснення паювання. Саме тому, що ОСОБА_4 не був членом КСП на момент паювання, сертифікат на його ім`я не реєструвався та не видавався. При цьому до списку громадян-членів КСП позивач включений помилково. Водночас просять відмовити у задоволенні позову також з підстави пропуску строку позовної давності, оскільки ОСОБА_4 не довів, що з 1995 року не міг дізнатися про порушення свого права на земельну частку (пай), адже, виявивши розумний ступінь добросовісності, він міг дізнатися про видачу КСП Нове життя державного акта на право колективної власності на землю, ознайомитись зі списком громадян-членів КСП, оспорити ненадання йому сертифіката. Просять розглядати справу без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторі, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

30 березня 1999 року на підставі рішення 3-ї сесії 22-го скликання Мармизівської сільської ради колективному сільськогосподарському підприємству Нове життя на території Мармизівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області було видано державний акт на право колективної власності на землю серії ІІ-ЧН 000112, відповідно до якого передано у колективну власність 1487,5 гектарів землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 10).

До акту додавався список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, де під номером 103 зазначений ОСОБА_4 (а.с. 11).

Відповідно до трудової книжки колгоспника ОСОБА_4 останній був прийнятий на роботу в КСП Нове життя 01 січня 1991 року, а 04 грудня 1992 року звільнений у зв`язку з призовом в армію, де перебував з 08 грудня 1992 року до 23 листопада 1994 року (а.с. 14). 04 квітня 1995 року ОСОБА_4 прийнятий на роботу на Гнідинцівський газопереробний завод.

Як вбачається з довідки №29-25-0.191-606/116-19 від 30 жовтня 2019 року, виданої в.о. начальника відділу у Варвинському районі Міжрайонного управління у Варвинському та Срібнянському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (а.с. 12), громадянин ОСОБА_4 за №103 включений до списку громадян членів КСП, який є додатком до державного акта серії ІІ-ЧН №000112, виданого КСП Нове життя на території Мармизівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області відповідно до рішення 3-ї сесії 22-го скликання Мармизівської сільської ради від 30 березня 1995 року. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №6 30 березня 1995 року. Вартість земельної частки (паю) станом на 30 жовтня 2019 року становить 123 193,77 грн. Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах - 3,78 га.

Довідкою №29-25-0.191-617/116-19 від 08 листопада 2019 року підтверджується, що згідно з книгою реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Варвинською РДА на території Мармизівської сільської ради, сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я громадянина ОСОБА_4 не реєструвався та не видавався (а.с. 13).

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Крім того, статтею 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 листа Верховного Суду України від 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08, при розгляді справ про визнання права на земельну частку (пай) судам необхідно перевіряти наявність підстав, передбачених Указом Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям , відповідно до пункту 2 якого право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), сільськогосподарського кооперативу (далі - СК), сільськогосподарського акціонерного товариства (далі - САТ), у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При цьому слід мати на увазі, що трудова книжка свідчить не про членство в КСП, СК чи САТ, а про наявність трудових відносин з ними.

У трудовій книжці позивача відсутні відомості про його членство в КСП Нове життя на день видачі державного акта про право колективної власності на землю. Позивачем не подано до суду жодних документів, які б підтверджували факт прийняття його в члени колгоспу (КСП), наприклад, протоколу зборів колгоспників КСП Нове життя , протоколу засідання правління колгоспу тощо. Не надано і копію статуту КСП Нове життя , яке б містило відомості про порядок набуття членства в товаристві та порядок виходу. Однак, суд констатує, що відповідно до додатку до державного акту, позивач був включений у список саме громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства. В свою чергу відповідачами не надано жодного доказу того, що включення позивача було помилковим, та час вирішення справи було виключено з членів КСП.

Отже, проаналізувавши наведені правові норми, правовідносини та обставини справи, суд дійшов висновку про наявність у ОСОБА_4 права на земельну частку (пай) в складі земель колективного сільськогосподарського підприємства Нове життя Варвинського району Чернігівської області на території Мармизівської сільської ради Озерянської сільської об`єднаної територіальної громади.

Однак, підставою для відмови у задоволенні позову суд вбачає наступне.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року передбачено, що правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом.

Згідно зі статтею 71 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин до 01 січня 2004 року, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до статті 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

Згідно з вимогами статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і переривання перебігу строків позовної давності встановлюються і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

Відповідно до статті 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими, електронним доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Позивач не довів той факт, що він з 1995 року не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Проявивши розумний ступінь добросовісності, ОСОБА_4 міг у 1995 році довідатись про включення його до списку членів КСП Нове життя , про видачу КСП Нове життя державного акта на право колективної власності на землю, ознайомитися з документами, які у 2019 році додав до позовної заяви, оспорити бездіяльність щодо невидачі йому сертифіката, а отже міг дізнатись про порушення його прав на земельну частку (пай). При цьому, суд звертає уваги і на пояснення представника позивача, який наголошував, що згодом, позивач мав трудові відносини з правонаступником КСП. Крім того, з трудової книжки позивача вбачається, що після виникнення спірних відносин від працював в тій же місцевості.

Доказів того, що строк позовної давності був пропущений позивачем з поважних причин стороною позивача суду не надано.

Таким чином, позов у 2019 році поданий ОСОБА_4 з пропуском позовної давності. Відповідно до статті 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову (за відсутності поважних причин пропуску такого строку) є підставою для відмови в позові.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у цивільній справі №611/10/17.

Також, суд зважає на те, що відповідачами подано заяви про застосування наслідків пропуску позовної давності, що відповідає діючій редакції ЦК України.

Крім того, суд враховує також правовий висновок Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у цивільній справі №629/548/17 про те, що порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що міститься в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Окремо, суд звертає увагу на те, що заперечення відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про те, що вони є неналежним відповідачем у справі, не заслуговують на увагу, оскільки за змістом пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Отже, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, до повноважень якого належить питання розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, є належним відповідачем у справі за позовом про визнання права на земельну частку (пай), що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 171/2030/17.

Крім того, суд вважає безпідставними і заперечення Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області в частині відсутності посилання у позові на те, як саме відповідач порушив права позивача, оскільки позов заявлено з підстав неможливості оформлення права на земельну частку (пай) в позасудовому порядку, що є окремою підставою для звернення до суду.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) до Мармизівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04590837, юридична адреса: 17611, Чернігівська область, Варвинський район, с. Мармизівка, вул. Васюка, 19), Озерянської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Озерянської сільської ради Варвинського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04415028, юридична адреса: 17612, Чернігівська область, Варвинський район, с. Озеряни, вул. Українська, 69), Варвинської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04061872, юридична адреса: 17600, Чернігівська область, смт Варва, вул. Шевченка, 38), Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39764881, 14000, м. Чернігів, просп. Миру, 14) про визнання права на земельну частку (пай) відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд Чернігівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко