Постанова

від 23.01.2020 по справі 482/1088/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

23.01.20

22-ц/812/76/20

Провадження № 22-ц/812/76/20 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року м. Миколаїв

справа № 482/1088/19-ц

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Коломієць В.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем Лівшенком О.С.,

переглянувши в апеляційному порядку цивільну справу за позовом

заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури

в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру

у Миколаївській області до ОСОБА_1

(третя особа - Новопетрівська сільська рада Новоодеського району Миколаївської області)

про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області, ухвалене 22 жовтня 2019 року суддею Демінською О.І. в приміщенні цього ж суду (дата складання повного рішення не зазначена),

У С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року заступник керівника Вознесенської місцевої прокуратури (далі - прокурор) звернувся з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Позивач зазначав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 13 травня 2017 року припинено право ОСОБА_2 на постійне користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення площею 40 га на території Новопетрівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області. Проведеною 31 травня 2017 року перевіркою дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що ця земельна ділянка самовільно зайнята (засіяна соняшником) відповідачем ОСОБА_1 . За фактом порушення складені відповідні акти та протокол, а ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 53-1 КУпАП, піддано штрафу та вручено припис про необхідність усунення порушень шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. Управлінням контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області визначено розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та її використання не за цільовим призначенням, яка склала 49 481, 60 грн.

Посилаючись на відмову відповідача відшкодувати ці кошти добровільно, прокурор просив стягнути їх з ОСОБА_1 як шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки, до бюджету Новопетрівської сільської ради.

До участі в справі як третю особу залучено Новопетрівську сільську раду Новоодеського району Миколаївської області.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 , діючи через представника, позов не визнав, посилаючись на безпідставність висновку про самовільне зайняття ним земельної ділянки та не визначення її дійсного розміру, що є підставою для відмови в позові (а.с. 58-62).

Представник Новопетрівської сільської ради з позовом погодився (а.с.50).

У судове засідання суду першої інстанції сторони не з`явились. Розгляд справи проведено за участю прокурора.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2019 року позов задоволено, з ОСОБА_1 стягнуто 49 481, 60 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки до бюджету Новопетрівської сільської ради, а також судові витрати.

Судове рішення ґрунтується на висновках про доведеність підстав цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки, та відповідності розрахунку встановленій законом методики.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову. Апелянт посилався на ті ж обставини, якими заперечував позов, в тому числі на відсутність фактичних замірів ділянки, засіяної соняшником, що є порушенням порядку обстеження земельної ділянки, та свідчить, на думку апелянта, про незаконність складеного акту та унеможливлює визначення шкоди. Встановлений землевпорядником дійсний розмір посівів на спірній ділянці складає 34, 4587 га.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор надав оцінку доводів апелянта, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду законним та обґрунтованим.

Інші учасники справи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

В судове засідання апеляційного суду представник позивача та відповідач не з`явились. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Справу розглянуто за участю прокурора, представника відповідача та представника третьої особи.

Переглянувши справу за наявними в ній та доданими доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.

Так, спірні правовідносини регулюються загальними нормами цивільного законодавства (статті 22, 1166 ЦК) та нормами земельного законодавства (статті 211,152, 156,157 ЗК), в тому числі Законом Про охорону земель , Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою КМУ від 14 січня 2015 року №15 та іншими нормативними актами.

Відповідно до статті 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування шкоди у зв`язку із самовільним зайняттям земельних ділянок є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника.

За правилами частини 2 статті 152 ЗК власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю та відшкодування завданих збитків.

Підставами відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є, зокрема, встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок та неодержання доходів за цей час (стаття 156 ЗК).

Самовільне зайняття земельних ділянок є підставою цивільною, адміністративної або кримінальної відповідальності відповідно до закону (стаття 211 ЗК).

За змістом статті 1 Закону "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За правилами статті 157 ЗК відшкодування збитків здійснюють особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок встановлено Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою КМУ № 963 від 25 липня 2007 року (далі - Методика).

Методика спрямована на визначення розміру шкоди,

заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним

особам, на всіх категоріях земель внаслідок, зокрема, самовільного зайняття земельних ділянок, яка розраховується, виходячи з площі самовільно зайнятої земельної ділянки, середньорічного доходу, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, коефіцієнтів функціонального використання земель та індексації нормативної грошової оцінки земель (пункт 1, 4 Методики).

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, розраховується територіальними органами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) (підпункт 258 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою КМУ від 14 січня 2015 року №15.

Повноваження прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави в певних випадках передбачені статтею 131 1 Конституції України, статтями 23 Закону Про прокуратуру, статтею 56 ЦПК, а наявність підстав такого представництва ґрунтується на визначенні поняття інтересів держави, яке містить рішення Конституційного суду України від 8 квітня 1999 року у справі №3-рп/99 та положення статті 13,14 Конституції України, статті 373 ЦК щодо особливого статусу землі.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Новопетрівської сільської Ради народних депутатів Новоодеського району Миколаївської області від 8 квітня 1993 року № 34 ОСОБА_3 надано у постійне користування земельну ділянку площею 40 га в межах території Новопетрівської сільської Ради для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджено державним актом МК № 314 від 7 грудня 1993 року (а.с. 18).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області за № 14-6061/14-17-СГ від 13 травня 2017 року право ОСОБА_2 на постійне користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення (пасовищ) площею 40 га припинено. Земельну ділянку зараховано до земель запасу державної власності (а.с. 19).

За наказом ГУ Держгеокадасту у Миколаївській області від 31 травня 2017 року №162-ДК державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області цього ж дня проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31 травня 2017 року (а.с.12), в якому зазначено, що земельну ділянку площею 40 га самовільно зайняв ОСОБА_1 , який засіяв ділянку сільськогосподарською технічною культурою - соняшником.

Цього ж дня посадовою особою складено акт обстеження земельної ділянки (а.с.11), припис про усунення порушень (а.с.13) та протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 53-1 КУпАП (а.с.14).

Постановою ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 31 травня 2017 року № 162/0/92-17-ДК/0012По/08/01/-17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 53-1 КУпАП , зокрема статтею 211 ЗК, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. (а.с. 15).

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у скасуванні постанови ГУ Держгеокадасту від 31 травня 2017 року про накладення адміністративного стягнення (а.с. 23-26, 27-31).

Водночас посадовою особою ГУ Держгеокадастру розраховано розмір шкоди, заподіяної державі самовільним зайняттям земельної ділянки - 49481,60 грн. (а.с.16).

Зазначена сума на відповідний рахунок за класифікацією доходів бюджету не надходила (а.с. 20).

Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції виходив з доведеності підстав цивільної відповідальності ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну самовільним використанням земельної ділянки державної власності, а саме факту самовільного зайняття та використання земельної ділянки, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника.

Доводи апелянта про недостатність підстав для висновку про самовільне зайняття ним ділянки спростовується висновками суду за наслідками розгляду адміністративного спору (а.с. 23-31). Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, виявлений 31 травня 2017 року, встановлено судовим рішенням, яке набуло законної сили.

Відповідно до положень частини 2 статті 82 ЦПК обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді іншої справи не доказуються.

Отже, ОСОБА_1 є відповідальною особою за шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки державної власності, яка підлягає відшкодуванню відповідно до статей 22, 1166 ЦК та статей 152,156 та 157 ЗК.

Разом з тим, апеляційний суд не може в повній мірі погодитись з висновком суду щодо обґрунтованості розміру заподіяної шкоди, розрахованої відповідно до Методики.

Так, наказом Держгеокадастру № 355 від 27 грудня 2016 року Про організаційні заходи із здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів запроваджено типовий зразок акту обстеження земельної ділянки (додаток 5). Зміст акту передбачає відомості про загальну площу земельної ділянки та площу ділянки, на якій вчинено правопорушення. Акт обстеження земельної ділянки має також містити план-схему земельної ділянки.

Відповідно до пункту 4 Методики при розрахунку збитків враховується площа самовільно зайнятої земельної ділянки.

Отже, визначення фактичної площі самовільно зайнятої земельної ділянки є умовою нарахування збитків.

Проте з наданого суду акту обстеження земельної ділянки від 31 травня 2017 року вбачається, що як площа всієї ділянки, так і площа самовільно зайнятої ділянки - 40 га визначалась лише за планом державного акту (а.с.18) та відомостями, внесеними до ДЗК (а.с. 116)

План-схему в акті обстеження земельної ділянки не наведено (а.с.11 зворот).

Відомостей про здійснення 31 травня 2017 року дійсних замірів фактично використаної відповідачем ділянки, справа не містить.

Не заперечуючи факт використання частини спірної земельної ділянки під посіви соняшника, ОСОБА_1 надав апеляційному суду план горизонтальної зйомки цієї ділянки, виготовлений 10 серпня 2017 року інженером-землевпорядником ОСОБА_4 (кваліфікаційний сертифікат №012963 від 26 грудня 2016 року) (а.с. 92).

За даними плану горизонтальної зйомки дійсна фактична площа ділянки, засіяної соняшником, складає 34, 4587 га (а.с. 91).

Оскільки інших замірів самовільно зайнятої ділянки при її обстеженні (31 травня 2017 року) не робилось, виправити цей недолік в теперішній час неможливо, а прокурор та позивач не надали доказів на його спростування, апеляційний суд вважає можливим покласти данні цього плану в основу розрахунку заподіяної шкоди.

При цьому апеляційний суд враховує основну концепцію принципу належного урядування , запровадженого Європейським Судом з прав людини, за якою ризик будь-якої помилки (недоліків в роботі) державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ у справі Рисовський проти України від 2 жовтня 2011 року (заява № 29979/04), пункт 71).

Розрахований за формулою (пункт 4 Методики) розмір шкоди, заподіяної державі самовільним зайняттям земельної ділянки, складає 42 626,79 грн. (34,4587 га х 658 грн. /середньорічний дохід/ х 1 /коефіцієнт функціонального використання/ х 1,88 /коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель /) (а.с.16).

Зазначений недолік, а саме розрахунок шкоди за номінальною (а не фактичною) площею земельної ділянки, не впливає та склад правопорушення та не звільняє порушника від обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду, а тому не може бути підставою для відмови в позові.

Отже, судове рішення підлягає зміні в частині визначеного розміру шкоди, заподіяної державі, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 .

Апеляційний суд також звертає увагу на характер спірних правовідносин та процесуальний статус учасників справи.

Так, предметом цього спору є земельна ділянка державної власності самовільна зайнята відповідачем. У комунальну власність об`єднаних громад відповідно до розпорядження КМУ від 31 січня 2018 року №60-р ця земля не передавалась.

Розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної форми власності є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі - Держгеокадастр, який також здійснює контроль за використанням цих земель, розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, вживає заходів до її відшкодування в установленому законодавством порядку та має повноваження на звернення до суду з позовом про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва (підпункти 25 8 , 31 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою КМУ від 14 січня 2015 року №15; статті 5, 10 Закону Про державний контроль за використанням та охороною земель ).

Самовільне розпорядження відповідачем земельною ділянкою державної власності на безвідплатній основі не відповідає суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні, в земельній та бюджетній сфері. Захист інтересів держави в цій сфері є повноваженням Держгеокадастру та органів прокуратури за умов, передбачених статтею 23 Закону Про прокуратуру .

Водночас, у відповідності з наказом МФУ від 14 січня 2011 року грошові надходження за шкоду заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки, розташованої а межах території Новопетрівської сільської ради, сплачуються на розподільчий казначейський рахунок зазначеної сільської ради у УДКСУ в Новоодеському районі за кодом класифікації доходів бюджету (код платежу ) -24062200.

Це положення зумовлює притягнення органів місцевого самоврядування, як кінцевого отримувача та розпорядника цих коштів, до участі у справі. При цьому органи місцевого самоврядування не є учасниками спору щодо відшкодування шкоди, заподіяної державі, а є лише отримувачем коштів, які є відшкодуванням шкоди.

Тому статус Новопетрівської селищної ради як третьої особи у спорі між державою та порушником не суперечить правовій конструкції спірних правовідносин, нормам процесуального законодавства та не порушує прав будь-кого з учасників спору.

Отже, підстав для скасування судового рішення та відмови в позові прокурору апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до частини 13 статті 81 ЦПК перерозподілу підлягають судові витрати, понесені прокурором при подачі позовної заяви (1921 грн.). Враховуючи правила частини 1 цієї норми щодо пропорційного розподілу судових витрат з відповідача підлягають стягненню 1654,88 грн.

За цим же правилом відповідачу підлягають відшкодуванню 399,18 грн. судового збору, сплаченого у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2019 року змінити. Зменшити стягнення з ОСОБА_1 до бюджету Новопетрівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, з 49 481,60 грн. до 42 626,79 грн. та судових витрат на користь прокуратури Миколаївської області з 1 921 грн. до 1 654,88 грн.

Стягнути з прокуратури Миколаївської області на користь ОСОБА_1 3 999,18 грн. судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.О.Данилова

Судді: В.В.Коломієць

Н.О.Шаманська

---------------------------------

Повну постанову складено 24 січня 2020 року