22-ц/804/656/20
П О С Т А Н О В А
Іменем України
Єдиний унікальний номер 242/4383/15-ц
Номер провадження 22-ц/804/656/20
22 січня 2020 року місто Маріуполь
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Лопатіної М.Ю.
суддів - Биліни Т.І., Мальцевої Є.Є.
за участю секретаря -Сікори М.М.
сторони:
заявник - ОСОБА_1
державний виконавець - начальник Мирноградського міського відділу державної
виконавчої служби Головного територіального управління у Донецькій області
Іванова Тетяна Григорівна
заінтересована особа - акціонерне товариство Райфайзен Банк Аваль
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 29 листопада 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на дії начальника Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Іванової Тетяни Григорівни, заінтересована особа: акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль ,-
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірними та скасувати винесені начальником відділу Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Донецькій області (надалі Мирноградського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області) Івановою Т.Г. в рамках виконавчих проваджень № 59650809 та № 59865504: постанову про відкриття виконавчого провадження від 29 липня 2019 року, постанову про відкриття виконавчого провадження від 23 серпня 2019 року, постанову про арешт майна боржника від 29 липня 2019 року, постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Також просив зобов`язати начальника Мирноградського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області Іванову Т.Г. внести про це відповідні зміни до автоматизованої системи виконавчих проваджень Міністерства юстиції України, відкликати з реєстраційних органів та інших органів, що посвідчують договори про відчуження майна та його реєстрацію на іншого власника, направлені повідомлення про арешт майна громадянина ОСОБА_1 . Крім того, просив суд відкликати (визнати недійсними) виконавчі листи за вказаними виконавчими провадженнями.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 29 листопада 2019 року у задоволенні даної скарги на дії державного виконавця відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення скарги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не дав належної оцінки обставинам справи, а саме тому, що всі постанови винесені начальником відділу Мирноградського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області Івановою Т.Г. в рамках виконавчих проваджень № 59650809 та № 59865504 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вчинені після постановлення Верховним Судом ухвали від 12 квітня 2019 року, згідно якої за касаційною скаргою ОСОБА_1 відкрито касаційне провадження та зупинено виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області від 11 червня 2018 року та постанови Донецького апеляційного суду від 27 грудня 2018 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, про що учасники справи були письмово проінформовані.
Особа, дії якої оскаржуються, АТ Райффайзен Банк Аваль скористались своїм правом на відзивів.
Аргументи відзивів начальника Мирноградського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області та банка зводяться до того, що усі постанови державного виконавця з примусового виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області від 11 червня 2018 року стосовно стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитними договорами № 015/01-03-3/00627 від 14 травня 2014 року та № 010/01-03-3/0542 від 03 червня 2013 року винесені у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження .
Заявник та заінтересовані особи не з`явились в судове зсідання апеляційного суду, про дату, час і місце засідання суду були повідомлені належним чином.
Згідно заяви представника заявника ОСОБА_2 , він просив справу розглянути без його участі, апеляційну скаргу задовольнити.
Також заяву до апеляційного суду направив представник АТ Райффайзен Банк Аваль , який просив провести розгляд справи без його участі, апеляційну скаргу відхилити.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Оскаржене судове рішення відповідає таким вимогам закону.
Розділ VII ЦПК України Судовий контроль за виконанням судових рішень , передбачає можливість звернення до суду сторін виконавчого провадження із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).
У відповідності до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Судом встановлено, що рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 11 червня 2018 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль стягнуто заборгованість за Кредитним договором по Овердрафт Гнучкий для корпоративних клієнтів № 015/01-03-3/00627 від 14 травня 2014 року та всіма додатковими угодами до нього, станом на 10 серпня 2015 року, в загальній сумі 69429,92 грн, з яких 64 035,03 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5394,89 грн. - заборгованість за відсотками. Крім того, цим рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість за Кредитним договором № 010/01-03-3/0542 про відновлювальну кредитну лінію на поновлення обігових коштів для корпоративних клієнтів від 03 червня 2013 року та всіма додатковими угодами до нього, станом на 10 cерпня 2015 року, в загальній сумі 941 040,09 грн., з яких 819737,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 121 303,09 грн. - заборгованість за відсотками, 7427,34 грн. - витрати по оплаті судового збору.
За цим судовим рішенням 05 лютого 2019 року Селидівським міським судом Донецької області видані два виконавчих листа № 242/4383/15 ц (а.с.9-10).
В липні 2019 року та серпні 2019 року стягувач, на виконання зазначеного судового рішення, звернувся до відділу Мирноградського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області з заявами про відкриття виконавчих проваджень (а.с.5-6) і постановами начальника відділу Івановою Т.Г. від 29 липня 2019 року та від 23 серпня 2019 року такі виконавчі провадження були відкриті ( ВП № 59650809 та ВП № 59865504) (а.с.7-8).
Також, 29 липня 2019 року начальником відділу державної виконавчої служби за виконавчим провадженням № 59650809 винесена постанова про арешт майна боржника ОСОБА_1 (а.с.11), а 17 вересня 2019 року - постанова про звернення стягнення на доходи останнього, що він отримує у ТОВ АРТ ТАРТ за адресою: Київська область, Бориспільській район, с. Проців (а.с.13).
17 жовтня 2019 року представник боржника направив на адресу відділу Мирноградського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області лист, в якому проінформував відділ про зупинення Верховним судом ухвалою від 12 квітня 2019 року, виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області від 11 червня 2018 року і постанови Донецького апеляційного суду від 27 грудня 2018 року (а.с.18).
Постановами начальника відділу Мирноградського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області від 23 жовтня 2019 року було зупинене вчинення виконавчих дій з примусового виконання за виконавчими провадженнями № 59650809 та № 59865504 (а.с. 71-74).
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України (частина п`ята статті 124 Конституції України).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Законом України Про виконавче провадження (далі: Закон) визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
У відповідності до ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом п.1.ч.1, ч.ч. 5,7 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження (далі: Закон ) виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Згідно ст. 68 Закону, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
З відповідності до вимог п.2.ч.1.ст.34, ст. 35 Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні скарги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що всі постанови начальника відділу Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, винесені в рамках примусового виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області від 11 червня 2018 року, вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень і тому право заявника не було порушено.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки зупинення виконання судових рішень відбулось Верховним Судом до прийняття начальником відділу державної виконавчої служби оскаржених постанов, а тому вони є протиправними, є неспроможними, оскільки інформацію про зупинення судом виконання судових рішень посадова особа державної виконавчої служби отримала вже після вчинення певних дій з примусового виконання рішень, після чого, у відповідності до вимог ст.ст. 34, 35 Закону, зупинила виконавче провадження.
Є безпідставними також вимоги скарги заявника щодо відкликання судом виконавчих листів, оскільки така процедура не передбачена ні Законом України Про виконавче провадження , ні іншими актами чинного законодавства.
З урахуванням меж перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскарженого судового рішення.
Керуючись ст. ст. 367, 374,375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 29 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 23 січня 2020 року.
Судді:
Суд | Донецький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2020 |
Оприлюднено | 27.01.2020 |
Номер документу | 87137633 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Донецький апеляційний суд
Лопатіна М. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні