Постанова

від 23.01.2020 по справі 820/10124/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2020 року

Київ

справа №820/10124/15

адміністративне провадження №К/9901/29083/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., за участю секретаря судового засідання Титенко М.П., представника відповідача - Олар В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року (суддя Бідонько А.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року (колегія у складі суддів: Бершова Г.Є., Ральченка І.М., Катунова В.В.) у справі № 820/10124/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ефрон до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Ефрон (надалі позивач, Товариство) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до (з урахуванням уточнення) Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області про (з урахуванням уточнення) скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є сумлінним платником податків, не має заборгованості перед бюджетом, подає податкову звітність у строки встановлені податковим законодавством. Вважає, що первинними документами, наданими позивачем спростовуються висновки контролюючого органу про порушення ним вимог податкового законодавства, неправомірності формування податкового кредиту та обчислення податку на додану вартість. Таким чином, податкове повідомлення-рішення є таким, що підлягає скасуванню.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 24 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року, адміністративний позов задовольнив. Скасував податкове повідомлення - рішення № 0003752207 від 13 листопада 2015 року.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між Товариством та контрагентами угод, та, як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податковим органом згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.8, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового Кодексу України проведено документальну позапланову перевірку Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин з придбання та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) у ПП Еталон за період з 1 січня 2015 року по 31 січня 2015 року, ТОВ Нафтокомпані за період з 1 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року, ТОВ Капітал Х за період з 1 березня 2015 року по 31 березня 2015 року та правильності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість по декларації за січень, березень 2015 року. За результатами перевірки складено акт № 458/24-12-22-07/39523252 від 14 липня 2015 року.

Висновками акта перевірки встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.2, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено:

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню і сплаті в бюджет на загальну суму 5 694 875 грн, в. т.ч. за січень 2015 року на суму 1 541 053 грн, за лютий 2015 року на суму 2 079 519 грн, за березень 2015 року на суму 2 074 303 грн.

- завищення значення рядка 24 Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду декларації з ПДВ за березень 2015 року на суму 688 722 грн.

- завищення значення рядка 31 Сума непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного періоду по декларації за березень 2015 року в розмірі 1 839 723 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом 31 липня 2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0002362207, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 7 118 593,75 грн, з яких за основним платежем 5 694 875,0 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 423 718,75 грн,

- № 0002342207, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2015 року в розмірі 688 722 грн.

- № 0002372207, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2015 року в розмірі 1 839 723 грн.

Товариством на вказані податкові повідомлення-рішення 17 серпня 2015 року подано скаргу.

Податковим органом на підставі підпункту 78.1.5, пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового Кодексу України проведено документальну позапланову перевірку Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин з придбання та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) у ПП Еталон за період з 1 січня 2015 року по 31 січня 2015 року, ТОВ Нафтокомпані за період з 1 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року, ТОВ Капітал Х за період з 1 березня 2015 року по 31 березня 2015 року та правильності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість по декларації за січень, березень 2015 року. За результатами перевірки складено акт № 1028/24-12-22-07/39523252 від 5 жовтня 2015 року.

Висновками акта перевірки встановлено порушення пункту 185.1 статті 185 та пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.2, пункту 201.7 статті 201, пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено:

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню і сплаті в бюджет (ряд. 25 декларації) на загальну суму 5 346 811 грн, в. т.ч. за січень 2015 року на суму 1 693 746 грн, за лютий 2015 року на суму 1 578 570 грн, за березень 2015 року на суму 2 074 495 грн.

- завищення значення рядка 24 Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду декларації з ПДВ за березень 2015 року на суму 688 722 грн.

- завищення значення рядка 26 Сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду по декларації за лютий 2015 року в розмірі 1 839 723 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 31 липня 2015 року №0002362207, №0002372207, №0002342207 Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області прийнято рішення №1439/10/24-13-10-01-08 від 13 жовтня 2015 року, яким частково скасовано податкове повідомлення-рішення №0002362207, а саме в частині 348 064,00 грн податкового зобов`язання з податку на додану вартість та в частині 87 016,00 грн застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині залишено без змін; скасовано повністю податкові повідомлення-рішення №0002372207, №0002342207 та зобов`язано Державну податкову інспекцію у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області направити на адресу Товариства податкове повідомлення-рішення про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість по податкових деклараціях за лютий 2015 року в розмірі 1 839 723,00 грн та за березень 2015 року в розмірі 688 722,00 грн у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі актів перевірок Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003752207 від 13 листопада 2015 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 6 683 513,75 грн, з яких за основним платежем 5 346 811,0 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 336 702,75 грн.

Саме правомірність вказаного податкового повідомлення рішення є предметом розгляду у даній справі.

Суд не погоджується з доводом касаційної скарги, що позивачем не подано відповідачу письмової заяви про уточнення позовних вимог, отже суди попередніх інстанцій вийшли за межі позовних вимог без належного обґрунтування. В матеріалах справи наявна заява про уточнення позовних вимог (том 5 арк. с. 29-30), в якої позивач уточнює позовні вимоги та просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003752207 від 13 листопада 2015 року. Згідно журналу судового засідання, уточнення до позовних вимог прийнято судом в присутності представника ДПІ ОСОБА_1 та йому надано час для ознайомлення (а.с.35 т.5).

Суди попередніх інстанцій встановили, що в ході проведення перевірок Товариства перевірялась своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин з придбання та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) у ПП Еталон , ТОВ Нафтокомпані , ТОВ Капітал Х .

Як зазначено в судових рішення першої та апеляційної інстанцій, контролюючим органом досліджувалися первинні документи, однак не було зазначено недоліків їх форми та змісту.

Проте, як стверджує податковий орган в касаційній скарзі, Товариством до перевірки та в процесі адміністративного оскарження первинні документи, досліджені судами, не надавались.

Відомості про ненадання Товариством первинних документів до перевірки містяться і в актах перевірки з посиланням на акти про ненадання документів.

Вказаний довід податкового органу залишився поза увагою судів і першої і апеляційної інстанцій, суди не перевірили та не надали належну оцінку вказаному доводу.

Судами не встановлено яка проведена перевірка: виїзна чи невиїзна; які первинні документи використані податковим органом та з яких причин певні первинні документи не взяти до уваги перевіряючими (якщо така обставина встановлена).

В свою чергу, підстави адміністративного позову зазначено виключно порушення порядку призначення та проведення перевірки.

Позивач зазначає, що податковим органом всупереч вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не направлено на адресу Товариства обов`язкового запиту щодо порушення податкового, валютного та іншого законодавства.

Вказаний довід Товариства залишений поза увагою судів попередніх інстанцій.

Щодо господарських операцій з контрагентами позов містить лише наголос щодо підтвердження операцій договорами, які є дійсними, виконаними сторонами та не оскарженими в судовому порядку. Жодних посилань на первинні документи позов не містить.

Проте, судами першої та апеляційної інстанції досліджені копії первинних документів, а порядок призначення та проведення перевірки судами не досліджено.

Таким чином, судами попередніх інстанцій не досліджено порядок призначення та проведення перевірок, на які посилався позивач, та факт відсутності певних первинних документів, на який посилався відповідач.

Суд апеляційної інстанції не надав оцінку жодному доводу апеляційної скарги, обмежившись цитуванням рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, Суд позбавлений можливості перевірити правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, та вважає висновки суду першої та апеляційної інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинної на період розгляду судами попередніх інстанцій даної справи) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, свідчить про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при розгляді справи.

Як встановлено частиною 1 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України в чинній редакції, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов`язок вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За правилами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Верховний Суд вважає, що вище встановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже Суд приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановив фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у справі № 820/10124/15 скасувати, справу направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду