Постанова

від 22.01.2020 по справі 916/2825/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2825/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Станковій І.М.,

за участю представників:

від Одеської міської ради - участі не брали,

від державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Привалової Євгенії Євгенівни - участі не брали,

від державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Антінескул Юлії Василівни - участі не брали,

від Юридичного департаменту Одеської міської ради - участі не брали,

від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоусової Наталії Володимирівни - участі не брали,

від Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - участі не брали,

від Спільного підприємства "Літучий Голландець" - участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Одеської міської ради

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2019 про скасування забезпечення позову, прийняту суддею Петровим В.С., м. Одеса,

у справі №916/2825/18

за позовом: Одеської міської ради

до відповідачів:

-державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Привалової Євгенії Євгенівни;

-державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Антінескул Юлії Василівни;

-Юридичного департаменту Одеської міської ради;

-приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоусової Наталії Володимирівни;

-Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області;

-Спільного підприємства "Літучий Голландець"

про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності і свідоцтва про право власності, скасування реєстрації декларацій та зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2018 р. Одеська міська рада звернулася з позовом до державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Привалової Євгенії Євгенівни, державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Антінескул Юлії Василівни, Юридичного департаменту Одеської міської ради, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоусової Наталії Володимирівни, Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області та Спільного підприємства "Літучий Голландець", в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 27079067 від 14.12.2015, прийняте державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Приваловою Євгенією Євгеніївною, про державну реєстрацію права власності за Спільним підприємством "Літучий Голландець" на нерухоме майно - майновий комплекс "Радіоринок" загальною площею 2537,4 кв.м, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, буд. 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 804904151101; визнати незаконним та скасувати видане державним реєстратором Одеського міського управління юстиції Антінескул Юлією Василівною свідоцтво про право власності №49832654 від 14.12.2015 на нерухоме майно - майновий комплекс "Радіоринок" загальною площею 2537,4 кв.м, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, буд. 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 804904151101; скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, здійснену департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 27.02.2016 за №ОД083160551346; скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, здійснену департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 11.04.2016 за №ОД143161021719; визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Білоусової Наталії Володимирівни від 06.06.2016, індексний номер рішення: 29922189, яким у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно змінено відомості про об`єкт нерухомості - майновий комплекс "Радіоринок", розташований за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, буд. 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 804904151101, шляхом зміни загальної площі 2537,4 кв.м на загальну площу 2382,9 кв.м; зобов`язати Спільне підприємство "Літучий Голландець" власними силами і за свій рахунок знести об`єкт самочинного будівництва - нерухоме майно у вигляді майнового комплексу "Радіоринок" загальною площею 2382,9 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, буд. 3.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням права комунальної власності на земельну ділянку за адресою: м . Одеса, вул. Одарія , буд. 3, у зв`язку зі здійсненням Спільним підприємством "Літучий Голландець" самочинної реконструкції будівель адміністративного корпусу площею 39 кв.м та громадського туалету площею 30,2 кв.м, розташованих за вказаною адресою, та, як наслідок, самовільним зайняттям зазначеної земельної ділянки, а також незаконністю проведення за останнім державної реєстрації права власності на даний об`єкт самочинного будівництва.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 04.01.2019 відкрито провадження у справі №916/2825/18.

Одночасно з поданням позовної заяви Одеська міська рада звернулася до місцевого господарського суду з заявою про забезпечення позову б/н від 13.12.2018, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, у тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав щодо об`єкта нерухомого майна- майнового комплексу "Радіоринок" загальною площею 2382,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, буд. 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 804904151101.

В обґрунтування даної заяви позивач посилався на те, що протягом судового розгляду даної справи та до набрання відповідним судовим рішенням законної сили Спільне підприємство "Літучий Голландець" має безперешкодну реальну можливість розпорядитися самочинно збудованим об`єктом нерухомого майна - майновим комплексом "Радіоринок" загальною площею 2382,9 кв.м, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, буд. 3, внаслідок чого для відновлення порушених прав Одеської міської ради необхідно буде докласти значних зусиль, що полягатимуть у необхідності звернення із відповідним позовом або кількома позовами до нового титульного володільця, права якого також будуть порушеними в результаті такого відчуження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.01.2019 у задоволенні заяви Одеської міської ради про забезпечення позову у справі №916/2825/18 відмовлено.

Вказана ухвала суду мотивована недоведеністю позивачем своїх припущень стосовно вчинення Спільним підприємством "Літучий Голландець" дій, які у випадку задоволення позовних вимог утруднять або унеможливлять виконання рішення суду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.01.2019 про відмову у задоволенні заяви Одеської міської ради про забезпечення позову у справі №916/2825/18 скасовано; заяву Одеської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову задоволено; вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, в тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав щодо об`єкта нерухомого майна - майнового комплексу "Радіоринок" загальною площею 2382,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, буд. 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 804904151101.

Дана постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що невжиття обраних позивачем заходів забезпечення позову може істотно утруднити захист Одеською міською радою свого права власності на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, буд. 3, на якій розташований об`єкт самочинного будівництва, а також ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.04.2019 у справі №916/2825/18, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 та постановою Верховного Суду від 07.11.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2019 (суддя Петров В.С.) скасовано заходи забезпечення позову, вжиті постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 у справі №916/2825/18, а саме: знято заборону органам та суб`єктам державної реєстрації прав, в тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав щодо об`єкта нерухомого майна - майнового комплексу "Радіоринок" загальною площею 2382,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, буд. 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 804904151101.

Скасовуючи заходи забезпечення позову, вжиті постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 у справі №916/2825/18, суд першої інстанції послався на частину дев`яту статті 145 Господарського процесуального кодексу України, за умовами якої у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд скасовує заходи забезпечення позову.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Одеська міська рада звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2019 про скасування забезпечення позову у справі №916/2825/18 скасувати.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що під час постановлення оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд безпідставно не врахував унормований Господарським процесуальним кодексом України спеціальний порядок скасування заходів забезпечення позову у випадку повної відмови у задоволенні позову, який не допускає їх скасування за ініціативою суду поза прийняттям рішення по суті справи, а також за відсутності у суду матеріалів справи та за наявності чинної постанови апеляційного господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, апелянт зазначає про те, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права вирішив питання про скасування заходів забезпечення без проведення судового засідання.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В. від 28.12.2019 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та призначено справу №916/2825/18 до розгляду на 22.01.2020 о 09:30.

У судовому засіданні 22.01.2020 представники сторін участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.VІ а.с.214-222).

Відповідачі своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

З матеріалів справи вбачається, що одночасно з поданням позовної заяви Одеська міська рада звернулася до місцевого господарського суду з заявою про забезпечення позову б/н від 13.12.2018 шляхом заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, у тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав щодо спірного об`єкта нерухомого майна, у задоволенні якої ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.01.2019 було відмовлено.

Між тим постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 вказану ухвалу було скасовано, заяву Одеської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову задоволено: вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, в тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав щодо об`єкта нерухомого майна - майнового комплексу "Радіоринок" загальною площею 2382,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, буд. 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 804904151101.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.04.2019 у справі №916/2825/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Зазначене рішення постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 залишено без змін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Спільного підприємства "Літучий Голландець" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 у справі №916/2825/18, з посиланням на те, що відповідно до приписів частини дев`ятої статті 145 Господарського процесуального кодексу України саме суд першої інстанції повинен вирішувати питання стосовно скасування заходів забезпечення позову.

В подальшому ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2019 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 у справі №916/2825/18.

Отже, скасування заходів до забезпечення позову відбулось після набрання рішенням Господарського суду Одеської області від 26.04.2019 у справі №916/2825/18 законної сили.

Постановою Верховного Суду від 07.11.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 26.04.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 у справі №916/2825/18 залишено без змін.

В силу частини першої статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Зазначене положення процесуального закону має універсальний характер та не обмежує суд у можливості прийняття з власної ініціативи ухвали про скасування заходів забезпечення позову після ухвалення рішення у даній справі, чим спростовуються доводи апеляційної скарги про недопустимість скасування заходів до забезпечення позову за ініціативою суду поза прийняттям рішення по суті справи.

Частиною другою статті 145 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Вимог щодо необхідності проведення судового засідання у разі скасування заходів забезпечення позову за ініціативою суду Господарський процесуальний кодекс України не містить, а тому твердження апелянта про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права у зв`язку з вирішенням питання про скасування заходів забезпечення без проведення судового засідання є безпідставними.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення, яким закінчується розгляд справи по суті або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Відповідно до частини дев`ятої статті 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, беручи до уваги те, що заходи забезпечення позову є тими заходами, які застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду та ефективного поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції зауважує, що відмова у задоволенні позовних вимог (правомірність відмови підтверджена судами всіх рівнів) унеможливлює подальше існування у даній справі заходів, вжитих на забезпечення позовних вимог.

Водночас конструкція вищенаведених правових норм процесуального закону не передбачає подвійного тлумачення, їх правильне застосування місцевим господарським судом при постановленні ухвали від 02.09.2019 про скасування забезпечення позову у справі №916/2825/18 є очевидним і не викликає у господарського апеляційного суду будь-яких сумнівів.

Посилання Одеської міської ради в апеляційній скарзі на те, що оскаржувана ухвала була прийнята місцевим господарським судом за відсутності у суду матеріалів справи, спростовується наявними у ній документами. Зокрема, із матеріалів справи вбачається, що 28.08.2019 позивачем через суд апеляційної інстанції було подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 26.04.2019, у зв`язку з чим Південно-західним апеляційним господарським судом до суду першої інстанції було спрямовано відповідний запит щодо необхідності надсилання справи №916/2825/18. Оскаржувана ухвала постановлена 02.09.2019, а на наступний день відповідно до супровідного листа від 03.09.2019 матеріали цієї справи були скеровані до апеляційного господарського суду, який в свою чергу супровідним листом від 03.09.2019 направив їх на адресу суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи те, що доводи апелянта стосовно порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду від 02.09.2019 про скасування забезпечення позову у справі №916/2825/18 не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не вбачає.

Керуючись статтями 136, 137, 145, 232, 233, 236, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.09.2019 про скасування забезпечення позову у справі №916/2825/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до приписів статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 27.01.2020.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Л.В. Поліщук